Скраплений газ: бар'єрам усупереч

У 2016 р. споживання скрапленого газу зросло на 30%. Такою була відповідь автомобілістів на дорожнечу бензину. Рекордний приріст супроводжувався різноплановими подіями в усіх секторах ринку: у роздрібному й оптовому кластерах, імпортних поставках, законодавчому полі, державному регулюванні. Зростаючий бізнес уже привернув до себе увагу влади, і хтось уже відчув її "міцні" обійми.

За підрахунками "Консалтингової групи А-95", у 2016 р. споживання пропан-бутану в Україні становило 1,45 млн т, що на 335,8 тис. т більше, ніж 2015-го, або майже вдвічі більше, ніж 2009-го.

Близько 40 тис. т із цього обсягу було спожито в комунально-побутовому секторі (балони), ще 50–60 тис. використано на опалення, переважно промислових об'єктів. Решта 1,35 млн т пішли на ринок через автозаправний "пістолет".

Набираючи вагу

У загальному балансі моторних палив, який традиційно формували виключно бензин і дизпаливо, частка скрапленого газу зросла за рік з 13 до 15,2%.

Для порівняння: у Польщі, яка завжди вважалася прикладом підвищеної пенетрації пропан-бутану, цей показник становить 12,6%. Якщо ж брати суто продаж через роздрібну мережу, то частка пропан-бутану досягнула 34% і майже зрівнялася з бензином (2,54 млрд л газу проти 2,65 млрд л бензину).

Фактори привабливості газу традиційні - дорожнеча бензину, доступність заправної інфраструктури, розвиненість мережі з переобладнання транспорту. Усе це, помножене на бідність населення, і дало такий фантастичний результат. Несподіванка також у тому, що цінове співвідношення бензин/газ у 2016 р. було аналогічним 2015-му (46% у середньому по року), але результат перевершив очікування.

За словами представників сфери переобладнання транспорту на пропан-бутан, наплив клієнтів улітку 2016 р. був максимальним за всю історію. Цьому не в останню чергу сприяли позитивні зміни у сфері встановлення газобалонного обладнання (ГБО). В Україні почали розвиватися мережі СТО, які беруть під крило колишніх "гаражних" фахівців, забезпечуючи їх теоретичною й технологічною базою.

Розвиток технологій ГБО дає змогу запускати нові цікаві проекти з довгограючими перспективами. Так, у серпні компанія "Автотранс" (м. Полтава) встановила перший комплект ГБО на трактор агрофірми "Астарта-Київ".

"Поки що ми стабільно вийшли на заміщення 20% дизельного палива пропан-бутаном, але зараз працюємо над збільшенням цього індексу до 30%", - говорить головний інженер "Автотрансу" Валентин Заворотюк.

Говорити про технологічний прорив поки що рано, але прецедент створено, а досвід отримано. За словами В.Заворотюка, у компанії очікують активізації газодизельного напряму в 2017 р. - зростання ставок акцизів на дизпаливо на тлі скороченого зростання ставок на автогаз обіцяє відчутне поліпшення економіки для переобладнаного великотоннажного транспорту.

По всіх усюдах

Підтягується й заправна інфраструктура. Загальну мережу пунктів заправки газом в Україні навряд чи можна порахувати, принаймні офіційні цифри й близько не відповідають реальній кількості. За дуже приблизними оцінками, кількість заправок перевалила за 4500, з яких 1600 належать великим мережам АЗК.

З помітних проривів 2016 р. можна виокремити ОККО. Мережа посилено надолужує колишнє відставання від конкурентів, відкривши за рік 64 АГЗП. Маючи 211 точок реалізації газу, ОККО скоротила розрив з найближчим конкурентом WOG, який у рекордний рік примудрився навіть втратити дев'ять газових модулів (241 об'єкт на кінець року), хоча спочатку заявляв про плани наростити мережу до 270 одиниць. Не відбулося й очікуваного вже кілька років відкриття газонаповнювальної станції WOG у Дніпрі, знову перенесено програму із закупівлі нових газовозів.

Тихою сапою розширюється "Приват", наростивши за рік мережу газових пунктів із 401 до 420. Враховуючи, що загальна популяція заправок у цьому конгломераті перевищує 1500 одиниць, "Привату" ще є куди рости. "БРСМ-Нафта", другий відомий дискаунтер, збільшила за рік мережу модулів зі 148 до 167. У цієї, пов'язуваної з Едуардом Ставицьким, мережі якась особлива любов до газу: незважаючи на блокування фіскалами роботи 95 АЗС компанії БРСМ і припинення продажу бензину й ДП, майже всі вони продовжують реалізацію газу.

Залишався в тренді й австрійський AMIC. За рік українському підрозділу вдалося відкрити п'ять модулів - уперше з початку кризи.

З незрозумілих причин нових газових модулів не відкривав лише SOCAR.

Проте основний пульс розвитку бився у різношерстих нелегалів. Оскільки ці станції ніде не зареєстровані й розміщуються без дозволів, установити їх кількість практично неможливо. У середині року в Києві і Київській області нові об'єкти з'являлися буквально щотижня.

Стимул такому бурхливому розвитку дали новації у фіскальному законодавстві. Збільшення роздрібного акцизу на скраплений газ до рівня бензину наростило премію нелегалів до 2,5–
3 грн/л (окрім стандартної націнки), що дало можливість посилити демпінг і збільшити продажі. У результаті багато ритейлерів, включаючи легальних, просто спрямували більшість продажів пропан-бутану повз касу.

"Ми були змушені відмовитися від роботи з деякими клієнтами, у тому числі й великими, через вимогу налаштувати каси на подвійний облік продажів", - говорить представник найбільшої компанії-постачальника касового програмного забезпечення в Україні.

Тільки Київ у 2016 р. недорахувався в скарбниці близько 300 млн грн роздрібного акцизу, а втрати всіх місцевих бюджетів перевищили 2 млрд грн.

Наприкінці року прийшла блага звістка: роздрібний акциз ліквідували, переносячи його в основну ставку податку.

"Ґрунту з-під ніг нелегалів це не виб'є, але значно скоротить їхній корупційний фонд, за рахунок якого вони відбиваються від безлічі перевіряльників. Для дрібних операторів такі зміни стануть фатальними", - вважає директор ТОВ "Харківрегіонгаз" Андрій Сиденко, що керує
47 АГЗП у Харківській, Чернігівській і Сумській областях.

Випадково чи ні, але вже з'являються рапорти про порушення кримінальних справ проти нелегалів, яким раніше все сходило з рук.

Крім того, наприкінці року ДФС уже провела хвилю донарахувань у сумі 3,1 млрд грн податків і штрафів за неправомірний відхід від нарахування роздрібного акцизу на комерційні продажі через АЗС. Ймовірно, цим інтерес фіскалів не обмежиться, адже явище було більш ніж масовим. Як показує практика, за цей гачок податківці смикатимуть оптимізаторів ще довго.

Операція "диверсифікація"

Не менш насиченими були події в оптовому сегменті ринку. Увесь 2016 р. минув під знаком диверсифікації поставок. Поява нових джерел постачання ринку прогнозувалася давно й лише чекала свого моменту. Альтернативні РФ і Білорусі канали пророблялися від самого початку російської агресії в Донбасі, однак реальних рухів було небагато.

За підсумками 2016-го, РФ залишається найбільшим постачальником скрапленого газу в Україну з часткою ринку в 54%, а сумарно із залежними від РФ білоруськими виробниками - 70%, тоді як роком раніше цей показник становив 60%. За фактом практично все зростання ринку в 2016 р. було покрите газом російського виробництва.

Експансія росіян і білорусів має економічне обґрунтування. Дорожнеча транспортування СВГ робить близьку для російських постачальників Україну найбажанішим ринком збуту. Логістична перевага росіян привела до того, що, навіть даючи нижчу порівняно з іншими джерелами ціну, Україна залишається для них преміальним ринком: заробіток тут вищий, ніж, приміром, у Польщі або Туреччині. Цим, зокрема, пояснюється гостре небажання росіян вдаватися до різного роду обмежень поставок.

Час перевіряти альтернативу настав у червні, коли аварійна зупинка Локосівського НПЗ, одного з найбільших у РФ підприємств з виробництва сировини для скрапленого газу, накрутила ціни на скраплений газ спочатку в РФ і Україні, а потім і у всій Східній Європі. Замістити втрачені обсяги вдалося насамперед за рахунок поставок зі Східної Європи - Польщі, Литви, Угорщини, Румунії. Пізніше підтягнулися такі джерела, як Нідерланди, Швеція, Хорватія.

За словами імпортерів, знайти заміну близьким за логістикою РФ і Білорусі - справа не дешева. "У більшості випадків поставки з альтернативних напрямків вигідні у високий сезон і період високих цін, а також при істотному перекосі товарного балансу, як це було в 2016 р.", - зазначив начальник відділу реалізації "УПК Комерц" Сергій Єрмаков.

Знаковою подією стала перша в історії України поставка газу морем: у вересні компанія "Газтрон-Україна" привезла дебютний танкер з єгипетським пропаном у порт Чорноморська (колишній Іллічівськ). За словами керівника "Газтрона" Владислава Колодяжного, усього в рамках проекту поставили понад 15 тис. т.

Раніше імпорт морем, окрім цінової складової, завжди був обмежений ще й інфраструктурою. Однак у 2016 р. транзитні потоки скрапленого газу через Україну катастрофічно скоротилися, висушивши, зокрема, перевалку "Привату" в Чорноморську. Відсутність роботи зробила власників комплексу більш конструктивними.

Обсяги "альтернативи" поки що незначні - 4,5% усього ринку, але тут важливий сам факт цих поставок. Кожен вагон і автомобіль з нових напрямків дають українським операторам безцінний досвід, що в майбутньому значно полегшить роботу.

Літній струс показав, що у разі російського ембарго на поставку газу проблему буде вирішено за 7–10 днів, хоча це й супроводжуватиметься зростанням ціни на заправках на 70–80 коп./л.

Що ж стосується внутрішніх виробників скрапленого газу, то вони із заздрістю спостерігають за цим святом життя: через нестачу сировини обсяги вітчизняного виробництва пропан-бутану падають. Разом із тим загальне зростання цін у 2016 р. їх також чимало потішило.

Нездоровий інтерес

Ще однією знаковою тенденцією 2016 р. стало підвищення інтересу різних представників влади до зростаючого ринку.

Спочатку про конструктив. Місцева влада дедалі активніше втягується в боротьбу з нелегалами. Боротьба ця своєрідна, але вона є. Зокрема, регіональна влада, а як правило, це голови місцевих громад, общипують газотрейдерів, тим самим знижуючи привабливість цієї діяльності. У Києві процес демонтажу й наступного повернення газових модулів на колишнє місце став буденним. За неофіційними даними, решта платять данину в розмірі 20–30 тис. грн на місяць із заправки. Але інтерес зростає, адже контролерів в Україні цілком достатньо. Якщо спочатку проблемою нелегалів у Києві займалася тільки мерія, то в другій половині 2016 р. підключилися різні відомства від охорони праці, ДФС, прокуратура. Щоправда, результат той самий: після демонтажу й невидимих маніпуляцій об'єкти повертаються на місце.

Інша проблема очікувала трейдерів на митниці. Як уже повідомляло DT.UA, СБУ в листопаді 2016 р. почала створювати серйозні бар'єри в оформленні імпортного газу. Зокрема, служба стала відправляти на митні пости внутрішні орієнтування зі списками компаній, газ яких підлягає ретельному огляду, у тому числі й забору проб для проведення аналізу. У результаті простої ряду партій газу розтяглися на два місяці, завдаючи величезних збитків вантажовласникам.

За словами В.Колодяжного, протидія СБУ ставить під велике питання диверсифікацію поставок газу в Україну. "У планах компанії продовжити поставки морем і в 2017 р. Однак на цей час реалізація проекту під загрозою через блокування митними органами оформлення вантажів. Зацікавленості держави в диверсифікації поставок поки що не проглядається", - констатував В.Колодяжний.

Остаточно боротьба з невидимим ворогом скомпрометувала себе в грудні, коли за рекомендацією СБУ співробітниками поліції було проведено облаву на митному пості "Куп'янськ енергетичний".

"За документами газ завозився для соціально-побутових потреб, а фактично реалізовувався на заправних станціях", - повідомили тоді в поліції, вочевидь не розуміючи, що в оподаткуванні побутового газу й автомобільного пропан-бутану в Україні немає зовсім ніякої різниці.

Чому силовики вчепились у газ, достоту невідомо. Одні вважають, що їх надихнув приклад утікача Курченка, який придумав унікальну систему обілечування імпортерів. Інші пояснюють це зручністю роботи з "газовим" контингентом - здебільшого невеликими, а тому вразливими й поступливими компаніями. Але в підсумку відбувається повна компрометація реформ, які, треба визнати, в галузі поставок нафтопродуктів і скрапленого газу дають помітний результат у вигляді зникнення контрабанди та зниження частки фальсифікату.

За великим рахунком, подібного роду несподівані проблеми з боку силовиків є на сьогодні головною видимою перешкодою на шляху перспективного ринку пропан-бутану. З іншими проблемами він уже навчився боротися самостійно.

Топ-події ринку автогазу в 2016 р.

1. Зупинка Локосівського ГПЗ, що спричинила дефіцит ресурсу на ринку Східної Європи (червень).

2. Початок перевірок якості газу Службою безпеки України (листопад).

3. Загроза ембарго на поставки газу з РФ (вересень).

4. Активізація нелегальної торгівлі через збільшення ставки роздрібного акцизу (січень).

5. Ліквідація роздрібного акцизу (грудень).

6. Поставка першого танкера з пропан-бутаном в Україну (жовтень).