РІВЕНЬ ПІДПОРЯДКОВАНОСТІ

Тиждень тому новопризначений глава новоствореної НАК «Енергетична компанія України» Олег Дубина скаржився Президентові Л.Кучмі на чиновницький саботаж як основну причину зволікання процесу затвердження урядом відповідної постанови, яка має дати реальний старт початку створення нової компанії. Хоча насправді все, мабуть, значно прозаїчніше.

Нагадаю, що указ Президента про створення НАК «Енергетична компанія України» підписаний 22 січня 2004 року. Проте він практично не містить конкретних дат, до яких уряд зобов’язаний був чітко узгодити і прийняти відповідну постанову.

Зрозуміло, певним стримуючим чинником є те, що з 5 березня і дотепер не призначено главу Міністерства палива та енергетики України. А тому, як висловився голова Фонду держмайна України Михайло Чечетов, у Мінпаливенерго ніхто не хоче брати на себе відповідальність за прийняття будь-якого рішення щодо НАК «ЕКУ». Екс-міністр Мінпаливенерго Сергій Єрмілов аж до своєї відставки дотримувався думки, що як сама НАК «Енергетична компанія України», так і її керівні органи безпосередньо мають бути підпорядковані профільному міністерству та уряду й формуватися з його участю і за його рекомендацією. Відомо, що міністру чимало клопотів додавав той факт, що інший монополіст у галузі ТЕК — НАК «Нафтогаз України» — практично не був підпорядкований міністерству. Тому можливе виведення зі сфери впливу Мінпаливенерго ще й електроенергетики у формі чергової НАК за певних обставин може залишити Мінпаливенерго «в автономному плаванні».

Олег Дубина, як випливає з його послання на ім’я віце-прем’єра Андрія Клюєва від 26 лютого, якраз і відстоює жорстку вертикаль утворюваної НАК «ЕКУ», в якій йому, як призначеному главою держави президентові нової компанії, буде надане право проводити відносно самостійну політику, зокрема й кадрову. При цьому О.Дубину, судячи з проекту наданих ним документів, цілком улаштував би варіант взаємовідносин з урядом, апробований НАК «Нафтогаз України». (До речі, цікаво виходить: схоже, що навіть офіси обох НАКів міститимуться поруч — на вулиці Б.Хмельницького: нафтогазовий — під номером 6; електроенергетичний — у будинку №4.)

Тому, звісно, багато залежить від того, кого призначать главою Мінпаливенерго і чи ця людина зможе навести вагомі аргументи на користь однієї з позицій.

Що ж до «бюрократичного саботажу», то, напевно, тому ж таки Олегу Дубині, який був свого часу і в ролі віце-прем’єра, не звикати до еківоків чиновників.

Хоч як дивно, але практично спокійно обговорюється питання активів НАК «Енергетична компанія України». Навіть із передачею 50% (чи все-таки 51%) акцій «Київенерго» (проти чого так активно виступала Київська мерія) у принципі проблем не має виникнути. Принаймні у проекті документів, поданих О.Дубиною на ім’я віце-прем’єра А.Клюєва, серед фігурантів трьох списків значиться й Акціонерна енергокомпанія «Київенерго». Докладніше про решту потенційних складових НАК «ЕКУ» ми розповімо в найближчих номерах «ДТ». Можливо, на той час і з міністром Мінпаливенерго вже все буде зрозуміло.