Реформа електроенергетики: один крок уперед, три кроки назад?

За останні три роки в галузі електроенергетики зроблено важливі кроки: почалося впровадження заходів для синхронізації з енергосистемами ЄС і становлення сектора відновлюваної енергетики, ухвалено Закон України "Про ринок електричної енергії" та розпочато підготовку до його впровадження.

Проте конфліктна ситуація, що виникла під час реорганізації державної компанії НЕК "Укренерго", оператора Об'єднаної енергосистеми України, може відкинути далеко назад практичне впровадження реформ.

Сьогодні подальша доля реформи енергоринку залежить від дій уряду та конкретних кроків для розв'язання конфлікту щодо "Укренерго".

Роль "Укренерго"

Згідно з умовами Угоди про асоціацію з ЄС і Договору про Енергетичне співтовариство, Україна повинна змінити модель функціонування ринку електроенергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакета ЄС і долучатися до створення загальноєвропейського ринку електроенергії.

Необхідні організаційні та технічні заходи для впровадження положень ключового в цьому контексті Закону "Про ринок електричної енергії" значною мірою покладено на Національну енергетичну компанію "Укренерго". Статтею 31 цього закону, підписаного президентом України в червні 2017 року, було передбачено корпоратизацію НЕК "Укренерго" та впровадження відповідної моделі управління з наглядовою радою.

Наказ про призначення наглядової ради "Укренерго" у складі семи осіб, включаючи чотирьох незалежних членів і трьох від уряду, міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик підписав лише 19 жовтня 2018 року, хоча Кабмін затвердив склад ради ще на початку місяця. Незалежними членами стали екс-голова представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер, екс-президент і виконавчий директор датського оператора мереж Energinet Педер Андреасен, колишній член комісії з атомної енергетики Франції Олів'є Апперт, а також Луїджі де Францискі, який працював в італійських енергокомпаніях Enel і Terna.

Міненерговугільпром запропонувало членам наглядової ради "Укренерго" значно нижчу зарплату, ніж та, яку рекомендував номінаційний комітет при Мінекономрозвитку, що могло зірвати підписання контрактів із ними та зашкодити впровадженню прозорої системи корпоративного управління.

Проте 18 жовтня повноваження з управління НЕК "Укренерго" було передано новому заступнику І.Насалика - Михайлу Близнюку (див. "Укренерго наскочило на роздачу?" DT.UA № 40 від 27.10.2018). Чиновник Міненерго отримав контроль над оператором Об'єднаної енергосистеми України, відсторонивши при цьому від прийняття рішень діючий топ-менеджмент компанії.

Раптова зміна керівництва в "Укренерго" викликала гостру реакцію з боку Євросоюзу та Секретаріату Енергетичного співтовариства. Як раніше повідомляли ЗМІ, 22 жовтня посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі та директор Секретаріату Енергоспівтовариства Янез Копач направили прем'єр-міністру Гройсману листа, в якому розкритикували дії Міністерства енергетики та вугільної промисловості та вимагали втрутитися в ситуацію з корпоратизацією "Укренерго".

З трьох вимог, зазначених у листі європейських партнерів, уряд виконав лише одну. Було офіційно затверджено попередні умови контрактів з наглядовою радою, відповідне рішення ухвалено наказом Міненерговугільпрому №533 від 25 жовтня.

Наглядова рада ще не приступила до виконання своїх обов'язків, тому конфлікт навколо корпоратизації "Укренерго" не можна вважати вичерпаним. Якщо його не буде вирішено, наслідки для енергоринку і держави в цілому можуть бути дуже негативними.

Реформи та інтеграція під загрозою

Віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович ще у червні цього року назвав реформу електроенергетики в Україні одним із ключових пріоритетів для співробітництва з нашою країною. Тоді ж він також наголосив, що нарощування частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному енергопостачанні належить до спільних стратегічних цілей ЄС та України з огляду на намір посилити енергетичну безпеку та протидіяти зміні клімату.

У довгостроковій перспективі штучне адміністративне захоплення "Укренерго" та порушення професійного управління компанією зрештою можуть призвести до зриву виконання планових заходів у рамках угоди з ENTSO-E щодо синхронізації Об'єднаної енергосистеми України із енергетичною системою континентальної Європи. Але ж це є одним із першочергових пріоритетів напрямку розвитку галузі та частиною політики енергетичної незалежності України.

Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) була створена в липні 2009 року і об'єднала всі шість електроенергетичних асоціацій Європи, до яких входили 42 національні енергетичні компанії.

Угоду з ENTSO-E про умови майбутнього об'єднання енергосистем України і континентальної Європи наша країна підписала у червні минулого року. Документом передбачено налагодження міждержавної торгівлі електроенергією та зрештою злиття в єдиний ринок. Відтоді електроенергетична галузь залучила значні інвестиції у модернізацію мереж і будівництво нових потужностей відновлюваних джерел енергії.

Згідно з домовленостями, обсяг обміну потужністю між ОЕС України та ENTSO-E планується довести до 2200 МВт до 2023 року та 4000 МВт до 2028-го.

На сьогодні у разі дефіциту потужності в енергосистемі України (що вже спостерігалося через брак вугілля для ТЕС у зимові періоди) можливостей для імпорту електроенергії з країн ЄС немає. У такій ситуації електроенергію доведеться купувати у північного сусіда на його умовах.

Загалом провал реформи електроенергетики загрожує скороченням технічної та фінансової підтримки з боку ЄС. Якщо корпоратизація "Укренерго" та становлення наглядової ради не відбудуться, ЄС може відтермінувати чи навіть скасувати надання Україні чергового траншу макрофінансової допомоги у розмірі 1 млрд євро, оскільки це було однією з необхідних умов.

Маніпуляція темою ВДЕ для тиску на менеджмент "Укренерго"

Всупереч прийнятому курсу на енергетичну інтеграцію з ЄС, розвиток відновлюваної енергетики в Україні досі не має підтримки всіх органів влади. Наприкінці вересня широкого розголосу у ЗМІ набув лист Служби безпеки України до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана "Щодо виникнення передумов до дестабілізації роботи Об'єднаної енергетичної системи України", в якому тенденція до зростання темпів приєднання до енергосистеми країни об'єктів відновлюваної енергетики окреслювалася як загроза. Відомі проблеми галузі стосовно інтеграції нових потужностей до енергосистеми використовувалися для обґрунтування тверджень про неналежне виконання менеджментом НЕК "Укренерго" своїх обов'язків.

Ретельний аналіз показує, що цифри, наведені в листі СБУ, не відповідають дійсності, зокрема стосовно такого: "...загальний приріст потужності ВДЕ за останні 9 місяців становить понад 2800 МВт". Згідно з даними НКРЕКП, станом на кінець третього кварталу 2018-го загальна встановлена потужність ВДЕ в Україні становить 1803,6 МВт, а реальний приріст за дев'ять місяців - 429 МВт замість 2800 МВт.

Майже весь приріст потужності цього року було забезпечено сонячними та вітровими станціями, на них припадає 97% усіх нових генеруючих потужностей, підключених до Об'єднаної енергосистеми України.

За даними енергорегулятора, нині загальна встановлена потужність вітрових електростанцій становить 522,4 МВт, сонячних - 1096,4, біогазових станцій - 44,6, енергогенеруючих станцій, що використовують як первинне джерело енергії тверду біомасу, - 43,8, малих ГЕС - 96,4 МВт.

У листі СБУ також вказувалося на те, що на території Бурштинського енергетичного острова, який працює у синхронному режимі з ENTSO-E, "Укренерго" видало велику кількість технічних умов на приєднання до мереж нових потужностей відновлюваної енергетики, і що це загрожує порушенням режиму експорту електроенергії в Польщу через змінний характер генерації з сонячних і вітрових електростанцій. Зокрема йшлося про те, що "невпровадження системи прогнозування або реалізації інших запобіжних заходів спричинить відхилення величини експорту електричної енергії, узгодженої з польським регулятором, вище/нижче допустимої величини".

Водночас експорт електроенергії з території Бурштинського острова технічно може здійснюватися лише у Словаччину, Угорщину та Румунію. Експорт електроенергії в Польщу здійснюється окремою лінією-вставкою постійного струму, яка дозволяє видавати відповідну потужність із Об'єднаної енергосистеми України. Польський регулятор може нараховувати збитки лише за відхилення обсягів поставок цією лінією.

Разом із неперевіреними фактами у листі також було використано інформацію щодо реальних технічних проблем, пов'язаних із збільшенням потужностей сонячної та вітрової енергетики, особливо на півдні України. Як пізніше стало відомо із офіційної заяви на сайті "Укренерго", в листі СБУ до прем'єра Гройсмана також були використані результати власної внутрішньої перевірки компанією свого відокремленого підрозділу "Науково-дослідний центр розвитку ОЕС України".

"Технічні висновки в листі СБУ зроблені фахівцями ДП "НЕК "Укренерго" і передані до Служби безпеки на ознайомлення у вигляді звіту робочої групи "Укренерго", - йдеться в повідомленні НЕК "Укренерго".

Реформи заради енергетичної безпеки

На відміну від технічних завдань з інтеграції нових генеруючих потужностей, реальною і вже матеріалізованою загрозою безпеці енергопостачання є залежність від імпорту паливно-енергетичних ресурсів, значна частина яких надходить з Росії.

У 2017 році 57% усього імпорту вугілля та 56% ядерного палива надійшло з території північного сусіда. Торік у грошовому вираженні імпорт вугілля з Російської Федерації становив 1,552 млрд дол. США.

Державний вугільний сектор України втратив значну частину шахт після окупації Донбасу, а ті, що залишилися на контрольованій території, скорочують обсяги видобутку. Як показали слухання у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради, що відбулися 19 жовтня, державний вугільний сектор перебуває в критичному стані і потребує системних заходів з реструктуризації. За таких умов про успішне розв'язання проблеми браку палива для теплової енергетики говорити не доводиться.

Загалом вугільна галузь на національному рівні продовжує залишатися в центрі корупційних скандалів. На міжнародному рівні дедалі більше країн підтримують мораторій на будівництво нових вугільних електростанцій через проблему зміни клімату, виступають за поступове згортання існуючої вугільної промисловості та спрямовують фінансові потоки на розвиток відновлюваної енергетики й підвищення енергоефективності.

Довгостроково загрозою енергетичній безпеці є брак інвестицій в оновлення основних фондів, а також старіння генеруючих потужностей, адже середній вік теплових електростанцій в Україні наближається до 50 років, а більшість енергоблоків АЕС уже відпрацювали свій проектний термін експлуатації у 30 років. У наступні 10–15 років електроенергетика потребуватиме масштабних інвестицій у структурну перебудову. Якщо не будуть вводитися в експлуатацію нові потужності, а в сучасних умовах це переважно відновлювані джерела енергії, відбуватиметься деградація галузі та підвищення техногенних ризиків одночасно зі збереженням залежності від імпорту паливно-енергетичних ресурсів.

Сьогодні важливо, щоб компанія "Укренерго" продовжувала свою стратегічну роботу зі сприяння перебудові галузі та виконувала зобов'язання, взяті при підписанні угоди про синхронізацію з ENTSO-E. Важливою умовою для цього є збереження кадрового потенціалу компанії й успішне завершення впровадження корпоративного управління.

Від того, чи докладе уряд необхідних зусиль для розв'язання поточного конфлікту навколо "Укренерго" та успішного завершення корпоратизації цієї компанії, значною мірою залежить енергетична безпека держави. Адже вона стратегічно залежить від інтеграції з енергосистемою ЄС і розвитку відновлюваної енергетики, яка не потребує імпорту паливно-енергетичних ресурсів.

Уряд повинен забезпечити стабільну роботу електроенергетичної галузі, послідовно впроваджувати реформи та виконувати взяті зобов'язання.