Проекти спільних (?) інтересів

Щойно дізнавшись, що Польща, особливо не мудруючи, переадресувала кошти ЭС, які спочатку передбачалися на будівництво з'єднувальної ланки між існуючими нафтопровідними системами України та Польщі (від українських Брод до польського Плоцька, і в такий спосіб можна з'єднати всю нафтосистему від Одеси до Гданська), на добудову більш цікавого їй газового проекту, редакція DT.UA надіслала запит представництву Єврокомісії в Україні.

Ми попросили ЄК пояснити: чи справді польська сторона мала право так вчинити з коштами, наданими Єврокомісією, - переадресувати їх на будівництво газопроводу? Чи ще цікавить Єврокомісію проект нафтотранспорту Одеса-Броди-Плоцьк (Гданськ)? Яких наступних дій і кроків із боку Єврокомісії варто очікувати найближчим часом і в майбутньому Польщі та Україні з цього приводу?

З точки зору ЄС, з'єднувальний нафтопровід між Україною та Польщею Адамово (колись називалося Адамовою заставою) - Броди є важливою ланкою енергобезпеки та поставок нафти у країни Східної Європи. Хоча стверджувати, що на даному етапі питання нафтопроводу Адамово-Броди отримає статус "проекту спільних інтересів", Європейська комісія не уповноважена.

Була б нафта, тоді інша справа…

Втім, ЄК не заперечує, що проект нафтопроводу Адамово-Броди теоретично може отримати статус "проекту спільних інтересів". Єврокомісія має намір прийняти остаточну версію повного списку "Проектів спільних інтересів" (PCI) у жовтні 2013-го.

"Проекти спільних інтересів" принесуть користь обом суб'єктам. Країни матимуть право на фінансування ЄС, чи то проектні облігації, чи то гранти ЄК (ЄС), у 2014–2015 рр. на потреби енергетичної інфраструктури. А також зможуть використовувати спеціальний дозвіл, що передбачає простішу, швидшу та прозорішу процедуру порівняно із загальноприйнятими процедурами.

Сума, виділена на потреби енергетичної інфраструктури в рамках проекту Connecting Europe Facility (CEF), становитиме 5,1 млрд євро (результат консенсусу Ради міністрів ЄС).

Кожна держава - член ЄС призначатиме один компетентний орган, який відповідатиме за повний процес видачі дозволів - "систему єдиного вікна". Загалом процедура видачі дозволу не перевищуватиме чотирьох років.

Зокрема, якщо говорити про Польщу, то вона, за повідомленням "Укрінформ", усе ж таки забезпечила шанс на продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька - у формі екологічного дозволу регіональної дирекції охорони навколишнього середовища (Люблін).

Видача цього дозволу відкриває можливість звернутися до польської влади по дозвіл на безпосереднє будівництво нафтопроводу. Про це йдеться у повідомленні Міжнародного трубопровідного підприємства (МТП) "Сарматія", створеного для реалізації проекту Одеса-Броди-Плоцьк (Гданськ). Крім того, екологічний дозвіл на реалізацію проекту є обов'язковим додатком до заявки на фінансування проекту з фондів операційної програми Євросоюзу "Інфраструктура і навколишнє середовище".

Нагадаємо, загальна вартість реалізації проекту Одеса-Броди-Плоцьк оцінюється в 455 млн євро з урахуванням будівництва української (125 км) і польської (270 км) ділянок нафтопроводу. Євросоюз виділив на реалізацію цього проекту 495 млн злотих (понад 120 млн євро), але їх використання можливе лише за умови завершення будівництва нафтопроводу до кінця 2015 р.

Раніше повідомлялося, що влада Польщі думала над тим, чи варто витрачати кошти скарбниці на добудовування польської ділянки Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК). Можлива відмова Варшави від фінансування проекту могла поставити під загрозу подальшу долю нафтопроводу Одеса-Броди.

У травні і серпні 2013 р. Польща перевела 495 млн злотих із цього проекту на будівництво газопроводів на території країни. У міністерстві економіки тоді неофіційно повідомили, що Варшава не відмовляється від будівництва нафтопроводу, а переводить кошти на інші проекти, щоб не пропала фінансова допомога ЄС, виділена на посилення енергетичної безпеки Польщі.

Нагадаємо, ідея проекту будівництва ЄАНТК "Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ" виникла в середині 90-х років минулого сторіччя. Вона передбачала будівництво нового транспортного коридору нафти, що дав би можливість поставляти каспійську (азербайджанську) нафту в країни Західної і Центральної Європи.

Нафтопровід Одеса-Броди був побудований у 2001 р. і мав транспортувати каспійську нафту з терміналів під Одесою у Броди і далі нафтопроводом "Дружба" або майбутніми новими нафтопроводами у країни Європи. Однак через нестачу нафти він кілька років простоював, а потім його запустили у реверсному (зворотному) режимі, транспортуючи російську нафту з нафтосистеми "Дружба" через Броди в Одесу для перевантаження на танкери. У 2011 р. нафтопровід Одеса-Броди запустили в проектному напрямку для транспортування нафти в Білорусь.

У 2004-му українське ПАТ "Укртранснафта" (оператор системи магістральних нафтопроводів України) і польське PERN Przyjazn створили ТОВ "МТП "Сарматія" для добудовування нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька, підготовки проектно-кошторисної документації, залучення інвестицій і забезпечення будівельних робіт щодо проекту. У 2008 р. до акціонерів долучилися державні енергетичні компанії Азербайджану, Грузії і Литви.

Однак нафти навіть у проектах більше не стало…

Втім, проекти нафтопроводів можуть набути статусу "проектів спільних інтересів", але жоден із проектів нафтопроводів не може отримати кошти в рамках Connecting Europe Facility.

Як повідомила редакцію DT.UA Європейська комісія, наскільки їй відомо, позиція Польщі щодо проектів збереження та розгортання енергетичних інфраструктур залишається незмінною.

"З точки зору ЄС ми розуміємо, що перегрупування регіональних фондів належить до ініціативи польської сторони, аби вся фінансова підтримка ЄС (EU cohesion and structural funds, REGIO) здійснювалася в рамках поточного бюджету до 2015 р. Вирішення цього питання цілком належить до національної юрисдикції Польщі".

Отже, на європейського сусіда надійся, а сам не зівай…