Про "відкритість" і "обмежений доступ" до газотранспортної системи України

Не існує нічого таємного в сучасному світі, що не стало б відомим і дуже швидко. Джерела DT.UA в адміністрації президента і Кабінеті міністрів відповіли на запитання про дослідження "Оцінки ризиків і стандарти поведінки на газовому ринку 2017-2018", докладно розповіли про наявну "Концепцію відокремлення оператора ГТС в Україні", на перший погляд, "найманця" НАКу - PricewaterhouseCoopers Polska Sp. z o.o. А також про чергові варіанти перетворення газотранспортної системи (ГТС). Тобто про нюанси того, як процес створення нового оператора ГТС, на думку авторів різних ідей, має відбуватись, як довго і чому. І про інші важливі обставини, які Україні варто враховувати.

НАК "Нафтогаз України", абсолютно підконтрольний НАКу "Укртрансгаз" і навіть Міненерговугільпром на прості запитання щодо дослідження "Оцінки ризиків і стандарти поведінки для газового року 2017–2018" відбулися, так би мовити, відписками. З огляду на енергобезпеку країни, напевно, можна зрозуміти вищезазначених респондентів. Але це аж ніяк не означає, що ми не повинні знати про реальний стан речей з тією ж газотранспортною системою. Особливо коли йдеться, як підкреслили у "Нафтогазі", про "виявлення ризиків для української ГТС в опалювальному сезоні 2017–2018 рр. та аналіз сценаріїв кризових ситуацій, ймовірності і наслідків їх настання, а також оновлення гідравлічної моделі, яка дозволяє проводити моделювання ситуацій у ГТС з урахуванням реальних умов роботи системи".

Ризики для ГТС і стандарти поведінки: погляд ЄС

Про які ризики йдеться? Хто і як їх усуватиме? Наскільки це суттєво для ГТС і України на тлі Стокгольмського арбітражу "Нафтогазу" з російським "Газпромом"? Виявилось, що ПАТ "Укртрансгаз", нинішній оператор ГТС, "не уповноважене" відповідати на подібні запитання, НАК про це заздалегідь потурбувалась: будь-яка інформація офіційно може бути надана, а частіше - не надана, тільки після узгодження з поки що розпорядником 100% державних акцій "Укртрансгазу" - "Нафтогазом України". Сам "Нафтогаз" із згаданого вище документа зробив висновок, що "Єврокомісія провела успішне тестування готовності української ГТС до нового опалювального сезону". І що результати дослідження є базою для розробки комплексу превентивних заходів, які суттєво підвищують рівень готовності ГТС до надзвичайних ситуацій.

Так воно нібито й виглядає. На перший погляд. Але чи стосується готовності газотранспортної системи України до найближчих холодів, тобто осінньо-зимового опалювального періоду?

Також у "Нафтогазі" зазначили, що представники Спільного дослідницького центру ЄК надали рекомендації з удосконалення нормативно-правових актів України, зокрема Національного плану дій (еквівалент Кризового плану дій у державах - членах ЄС) і Правил про безпеку постачання природного газу (еквівалент Превентивного плану дій у державах - членах ЄС), і… "перевели стрілки" на Міненерго. Мовляв, це міністерство має справи з Європейською комісією щодо "Оцінок ризиків..." як центральний орган виконавчої влади, що відповідає за моніторинг безпеки постачання природного газу.

Як пояснили DT.UA у "Нафтогазі" щодо фінансової складової проекту, для України цей проект є безплатним, оскільки фінансується за рахунок Європейської комісії. "Ми не маємо інформації про обсяги фінансування проекту з боку Європейської комісії. Проект реалізується вже другий рік (починаючи з 2016 р.) і в цілому розрахований на три роки", - зауважили в компанії.

Ось що цікаво: Спільний дослідницький центр Генерального директорату Європейської комісії (Directorate General–Joint Research Center, DG–JRC) - орган Європейської комісії, відповідальний за методологічний супровід підготовки до виникнення кризових ситуацій у газовій сфері в усіх державах - членах ЄС.

Отакий робочий, хоча й важливий момент, якщо врахувати, що Україна не є членом ЄС. Насправді ситуація з вітчизняною газотранспортною системою включно з підземними сховищами газу (ПСГ), ринком газу України, зокрема в європейському контексті, виглядає не так, як хотілося б нам і, вочевидь, "Нафтогазу". І загалом, і на тлі Стокгольмського арбітражу. Катастрофи в цьому немає. Російський "Газпром" може не напружувати своїх "найманців" - начебто експертів, технологів і піарників. Але нам є над чим поміркувати і є час виправити помилки. Свої і не зовсім свої.

Дослідження "Оцінки ризиків…" відбувалося відповідно до методології та стандартів Європейського Союзу, які також закріплені у Законі України "Про ринок природного газу". Вже другий рік Європейська комісія проводить таке тестування української (і не тільки) ГТС, щоб переконатися і знати, наскільки ризикує ЄС в опалювальному сезоні 2017–2018 рр. залишитися без російського газу, що йде транзитом через Україну. Тому аналізують різні сценарії кризових ситуацій, ймовірності і наслідки їх настання, а також оновлення гідравлічної моделі, яка дає можливість проводити моделювання ситуацій у газотранспортній системі з урахуванням реальних умов її роботи.

У рамках співпраці між Україною та Європейською комісією щодо посилення безпеки постачання газу представники Спільного дослідницького центру Генерального директорату Європейської комісії разом із представниками НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз" та Міністерства енергетики та вугільної промисловості дослідили сценарії можливих кризових ситуацій з постачанням природного газу в Україну.

Як з'ясувало DT.UA, по суті європейські експерти розглянули дев'ять сценаріїв (поділивши їх на дві групи), умовно кажучи, настання нетипових ситуацій у ГТС, які пов'язані не стільки з ГТС, скільки з тимчасовими перервами поставок в українську газотранспортну систему перш за все російського транзитного газу. При цьому, як зазначили євроексперти, чотири альтернативні сценарії (так звана перша група) "оцінювались також з метою відобразити деякі елементи триваючого перегляду європейського визначення "стандарту інфраструктури" за пропозицією ЄК із внесення змін до Реєстру".

Зауважу, що європейці розглядають ГТС як цілісний комплекс, включаючи підземні сховища газу, відповідно до останньої (травень 2017 р.) директиви і угоди Європейського парламенту і ЄК, "яка спрямована на досягнення більш реалістичного уявлення про здатність існуючої інфраструктури впоратися з надзвичайною ситуацією".

"У всіх випадках (ідеться про першу групу сценаріїв, коли враховується поставка транзитного газу в ГТС з території Росії) українська ГТС задовольняє… більш як на 100%. У другій групі сценаріїв… тільки у найбільш екстремальних умовах (наприклад, пік попиту, відсутність імпорту і транзиту з Росії, скорочення до постійного імпорту з країн - членів ЄС і поставки з Молдови) значення за модифікованою формулою для української ГТС є нижчим за 100%".

Іншими словами, експерти умовно відіграли ще раз сценарій "газової війни" січня 2009 р. При цьому переконалися, що критичне значення для української ГТС має Більче-Волицько-Угерське підземне сховище газу. Тож, створюючи нового оператора ГТС, Україні варто добре подумати, чи варто позбавляти його газосховищ, якщо навіть європейці відзначають їхню важливу роль для стабільної роботи газотранспортної системи.

Щодо превентивних заходів, пояснили в "Нафтогазі", то вони є складовою рекомендацій представників JRC. "Рекомендації (як і, власне, результати оцінки ризиків) є інформацією з обмеженим доступом". Міненерговугільпром як компетентний орган опрацює рекомендації і включить необхідні превентивні заходи до Правил про безпеку постачання природного газу. У "Нафтогазі" акцентують увагу на тому, що такі правила підлягають оновленню щороку.

До слова, експерти ЄК відзначили у своїх висновках, що серед базових показників роботи ГТС (і не лише української, вочевидь) "тільки рівень газового потоку не може повністю контролюватися оператором газотранспортної системи". Зрештою, в цьому і Україна, і Європа мали нагоду переконатися щоразу, як "Газпром" хапався за вентиль. Так що позначка "обмежений доступ" на документі передусім стосується саме "Газпрому". Хоч би як він намагався задобрити Європу, вона все одно опрацьовує різні варіанти газозабезпечення.

Про стабільність транзиту і технічний стан ГТС

Нікого в Україні, на жаль, не дивують розриті дороги і водопровідні труби мов решето. Вода на вагу золота…

Газовики кажуть, що якби стан газової інфраструктури, навіть просто лінійних розподільних газопроводів, був таким самим, то всі давно вже забули б про надійне газопостачання. І в Україні, і в Європі. Зрозуміло, це образне порівняння, гротеск. До стану газомереж, тим більше магістральних (перш за все транзитних) газопроводів з великим тиском застосовуються суворі технічні і технологічні вимоги. Проте таке просте порівняння дає наочне уявлення про технічний стан трубопроводів у разі, якщо пустити все на самоплив. З водопроводами це вже дійшло до краю, але це внутрішні проблеми українських водоканалів. Зобов'язання транспортувати газ, навіть якщо у росіян десь сталася чергова аварія, з "Нафтогазу" і "Укртрансгазу" ніхто не зніме.

До слова, у росіян, які при нагоді і без нарікають на технічний стан української ГТС, проблем значно більше. Адже магістральні газопроводи на своїй території вони використовують майже під максимальним тиском. Особливо зараз, коли прагнуть довести свою надійність як постачальника в ЄС. Тому аварій на газогонах "Газпрому" - з урахуванням масштабу російської ГТС і навантаження на неї - значно більше (і вони частіші), ніж будь-де, зокрема в Україні. Але то інформація з "обмеженим доступом" - лише для "газпромівців".

Сьогодні навряд чи напевно можна сказати, що очікує українську ГТС із закінченням десятирічного контракту на транспортування російського газу після 2019 р. і виконання рішення Стокгольмського арбітражу. Варіанти розглядаються різні як в Україні, так у ЄС і РФ. Проте поки що українська ГТС не підводить. Більш того, кажуть в "Укртрансгазі", на початоклипня 2017 р. транзит російського газу територією України зріс на 22,8%, до рекордного рівня за останні шість років - до 52,3 млрд кубометрів, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2016-го.

Імпорт природного газу з європейських країн збільшився в 2,4 разу і становить 8,1 млрд кубометрів. Так відповідально запевняють у Центральному диспетчерському департаменті "Укртрансгазу".

Зауважте, що при цьому "Нафтогаз України" не імпортує газ з Російської Федерації вже 620 діб. Це, до слова, про висновки євроекспертів, що може, а чого не може контролювати оператор ГТС, про що йшлося вище.

Видобуток газу в Україні за сім місяців поточного року збільшився на 2,7% і перетнув позначку 12 млрд кубометрів.

З початку сезону закачування зберігається стабільний темп наповнення газосховищ блакитним паливом, який у 2,4 разу перевищує минулорічний. На початок липня в українських ПСГ зберігалося майже 13,2 млрд кубометрів газу, на 18 липня - понад 14 млрд.

Відбір газу з початку року становить 4,1 млрд кубометрів, що на 26,7% менше, ніж торік.

Споживання газу Україною за січень-червень поточного року зафіксовано на рівні аналогічного періоду минулого року - 17 млрд кубометрів (див. рис. 1).

Однак є й не найприємніший аспект у роботі ГТС. Знову ж, повторюся, не йдеться про катастрофу. Але є технічні речі, які обов'язково треба робити вчасно, от як мінімум двічі на день чистити зуби. Це, зокрема, стосується фінансування поточних ремонтів (щоб траплялося мінімум аварійно-невідкладних) і забезпечення ГТС необхідними матеріально-технічними ресурсами. Не мені визначати, чого, скільки і коли потребує ГТС, фахівці це чітко знають. Але далеко не всі їхні заявки профінансовані. Хоча, враховуючи те, що під виглядом МТР і тендерів на їхню закупівлю іноді чинилися й, м'яко кажучи, дії, якими займається і внутрішній аудит "Нафтогазу", і вже прокуратура, то питання це досить дражливе.

Фахівці "Укртрансгазу" і "Нафтогазу" неодноразово переконували DT.UA у тому, що якщо НАК "Нафтогаз України", яка фактично управляє "Укртрансгазом", погоджується з необхідністю і доцільністю фінансування певної програми чи проекту, жодних перепон, включаючи фінансових, не існує. Тим більше, що "Укртрансгаз" сам заробляє на підтримання ГТС у нормальному технічному і технологічному стані. І це підтверджують топ-менеджери "Нафтогазу". Йдеться не про те, щоб пофарбувати газокомпресорні станції та інші об'єкти ГТС України у кольори національного прапору. Хоча, крім того, що це може бути, такі кольори використовуються у газовій галузі світу споконвіку. Але відтінки різні…

Публічно в "Укртрансгазі" запевняють: за результатами фінансово-господарської діяльності, ПАТ "Укртрансгаз" у першому півріччі 2017 р. виконало обсяг робіт по капітальних інвестиціях на суму 1,191 млрд грн, що в 2,2 разу більше, ніж за аналогічний період 2016 р.(див. рис. 2).

У цифрах є розбіжність, бо процес безперервний, а дані про фінансування зафіксовано на певну дату. Загалом "Укртрансгаз" у січні-черні 2017-го профінансував модернізацію та технічну підтримку об'єктів газотранспортної системи України на суму 2,321 млрд грн (капітальні інвестиції - 1,191 млрд грн, ремонт і технічне обслуговування - 507 млн, забезпечення ремонтів матеріально-технічним ресурсами - 623 млн), що на 64% більше, ніж за аналогічний період минулого року, а також в 3,5 разу перевищує відповідні показники за перші півроку 2015-го та 2014-го.

Коли йдеться про інвестиційний план "Укртрансгазу" на десять років, який повинна затвердити НКРЕКП, а до цього "Нафтогаз", як того вимагає Закон України "Про ринок природного газу", варто зважати й на те, що постанови постановами, а життя вносить свої корективи. І проекти створення нового оператора газотранспортної системи та її конфігурації з урахуванням тенденцій ринку газу не лише України, а й ЄС і США - не виняток.

Цифри цифрами, але згадайте про труби мов решето…

Оператор ГТС України - яким він може бути і чим оперуватиме?

За оптимістичним сценарієм, новому оператору ГТС знадобиться (та й то на конкурсній основі) не більш як 2–3 тис. працівників (англомовних і обізнаних із сучасними комп'ютерними програмами - спеціалізованих). За задумом реформаторів ГТС, це відповідає потребам, і з таким підходом не має сенсу сперечатися. І це не трагедія, якщо все буде автоматизоване, а "зайві руки" зайняті.

Ось приклад, на жаль, сумний і типовий. На одному з газових об'єктів оптимізували витрати в такий спосіб: з більш як 400 працівників залишили ледь 80 (напевне, хтось там і був не при справі, але ж не 320 працівників). При цьому всю роботу на об'єкті вони мають виконувати належним чином. Для "нефункціональної" праці НАК дозволяє найняти сервісну компанію. Зрозуміло, це коштує сьогодні чимало.

Результат: співробітників звільнили, фонд заробітної плати "оптимізували". Для "Нафтогазу" наче плюс, для тепер уже безробітних… здогадуєтеся.

Така "оптимізація" фінансових і людських ресурсів виправдана, якби інвестор, іноземний чи український, цей об'єкт купив (узяв у концесію чи довгострокову оренду у держави). Але об'єкт належить державі, як і "Нафтогаз". І тепер держава змушена платити допомоги безробітним екс-працівникам "Нафтогазу", який є найбільшим платником до держбюджету. Що отримала держава від такої "оптимізації"?..

Як переконували поінформовані джерела DT.UA в уряді, нового оператора української ГТС можуть реально створити вже до 1 липня 2018 р. Якщо не завадять процедури щодо прийняття сторонами Стокгольмського арбітражу - "Нафтогазом України" і "Газпромом" - остаточного рішення. Дається воно складно, але то тема окремої розмови.

Що думають працівники нинішнього оператора газотранспортної системи "Укртрансгазу" про перетворення у ГТС? Якщо не рахувати керівників, то більшість співробітників компанії збентежені і розгублені. Врахуйте, що в усіх підрозділах "Укртрансгазу" по всій країні працює більш як 20 тис. людей. Логічно було б, щоб менеджмент "Нафтогазу", який фактично керує ГТС і "Укртрансгазом", публічно пояснив співробітникам, що на них чекає. Звичайно, є постанови Кабміну і навіть рішення Верховної Ради, та навряд чи хтось прискіпливо читав ці документи, екстраполюючи їх на себе і свої родини.

І спробуйте заперечити відкритість "Нафтогазу", якщо НАК неодноразово нагадує (чи попереджає): 1 липня 2016 р. Кабінет міністрів України прийняв постанову "Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбору) природного газу" №496. Документ затверджує план реструктуризації НАК "Нафтогаз України" з метою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання газу.

Тим часом у червні поточного року PricewaterhouseCoopers Polska Sp. z o.o. з пропозицією в 341,2 тис. дол. перемогла в тендері на визначення радника в процесі відокремлення діяльності з транспортування природного газу ("анбандлінгу"). Конкурентом була The Boston Consulting Group Sp. z o.o.

9 червня між НАК "Нафтогаз України" та PwC Polska Sp. z o.o. було підписано відповідний договір.

У "Нафтогазі" зазначили, що до участі у торгах тендерні пропозиції подали ще два учасники - GmbH Roland Berger та ZIFF-IVIN ASSOCIATES LTD, але їх пропозиції не було допущено до оцінки через невідповідність умовам тендерної документації. Очікувана вартість закупівлі послуги становила майже 938,8 тис. дол., строк надання послуг - до 31 грудня 2017 р.

Отже, "Нафтогаз" сплатить обраному раднику - PwC Polska Sp. z o.o. - мінімум 341,2 тис. дол. до закінчення нинішнього року за те, щоб польська компанія порадила "Нафтогазу", яким чином… виконати постанову Кабміну? (Напрошується аналогія з "Укрзалізницею". Там також рік керував поляк.)

Звичайно, варіанти є. Чи будуть непередбачені, але виправдані витрати, час покаже, якщо "Нафтогаз" не розкаже. Адже НАК позиціонує себе як відкриту компанію і пропагує політику відкритості. Можете навіть оперативно запитати "про наболіле" або на щось поскаржитись у "Нафтогаз". І отримаєте відповідь… в установлений законом термін. Якою вона буде, побачите.

Уже найнятий "Нафтогазом" радник має розробити і забезпечити своєчасне виконання детального плану проекту "анбандлінгу", надати практичні рекомендації та сприяти прийняттю обґрунтованих рішень у процесі відокремлення. НАК зауважує, що PwC Polska Sp. z o.o. має досвід виконання аналогічних проектів у країнах Європи.

Напевно, збіг, адже претендентів на посаду президента "Укртрансгазу" було чимало, але через місяць після того, як радником з відокремлення транспорту газу від НАК було обрано польську компанію, наглядова рада НАК "Нафтогаз України" одностайно погодила обрання Павла Юзефа Станчака на посаду президента ПАТ "Укртрансгаз". "Нафтогаз" як власник 100% акцій "Укртрансгазу" затвердить це рішення відповідно до вимог статутів обох компаній.

Довідково

Павел Юзеф Станчак понад 25 років працює в галузі транспортування, розподілу та зберігання газу. У 2003–2004 рр. у PGNiG відповідав за відокремлення функції оператора газотранспортної системи та утворення незалежного оператора ГТС Польщі Gaz-System S.A. Він продовжував працювати на посаді технічного директора - члена правління Gaz-System до 2008 р., відповідав за розробку та виконання інвестиційних планів, поточну технічну підтримку газотранспортної системи, координацію процесів отримання дозволів і ліцензій з відповідними державними регуляторами та органами. Остання з названих посад пана Станчака - технічний директор - член правління PGNiG Technologie S.A., він відповідав за проектування та будівництво нових газопроводів.

Цікаво, що претенденти на посаду президента "Укртрансгазу", як і радники "Нафтогазу" (збіг - усі поляки), мали представити власне бачення майбутнього української газотранспортної системи.

За даними джерел DT.UA в уряді, радник "Нафтогазу", PwC Polska Sp. z o.o., у середині липня вже представив проект "Відокремлення діяльності з транспортування природного газу в Україні". Для обговорення. І застеріг, що ця версія "не повинна використовуватися з метою прийняття рішень, PwC не несе відповідальності за будь-які наслідки…". Відверто. Для НАКу застереження: попереджений, отже озброєний. Хоча такі поради можуть дати і вітчизняні фахівці. І не за такі гроші. Але хто ж дослухається до безплатних порад…

Наразі PwC "пооб'єктно аналізує активи" ГТС:

- які активи є профільними для транспортування газу;

- які активи належатимуть майбутньому оператору ГТС і забезпечать його функції.

PwC поки що вважає, що підземні сховища газу - це "непрофільний актив" оператора ГТС.

Зазначу, що в Єврокомісії дотримуються іншої думки, і експерти про це прямо зазначили, про що докладно сказано вище. Напевно, не всі підземні сховища газу є, за визначенням PwC, "профільним активом майбутнього оператора ГТС України", але взагалі виключити їх з переліку об'єктів ГТС - чи не зарано? Враховуючи, що саме ПСГ дають можливість країнам і компаніям убезпечити своїх споживачів у разі коливання цін, різкого похолодання, не кажучи вже про припинення постачальником газу поставок.

Вочевидь, "Нафтогазу" є над чим добряче подумати. Як і його польському раднику.