Про план "Б" і імплементацію Україною європейських енергопакетів

23 вересня у Києві відбулося засідання Ради міністрів енергетики учасників Європейського Енергетичного співтовариства (ЄЕС), участь у якому взяли також представники головуючої нині в ЄС Італії, а також Європарламенту, Єврокомісії та секретаріату ЄЕС. Цей захід став завершальним у головуванні України в Енергоспівтоваристві. Як зазначив єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер, міністерська нарада за участі Єврокомісії "дала чіткий сигнал розвитку співпраці, що спирається на ринок і консолідовані зусилля для забезпечення спільної енергетичної безпеки".

За словами Г.Еттінгера, напередодні призначеної зустрічі Україна-ЄС-РФ 26 вересня у Берліні Європейська комісія підготувала пропозиції щодо тимчасового вирішення газових проблем і розробила план дій, який буде остаточно затверджено після аналізу результатів проведених стрес-тестів. Про них Єврокомісія має намір оголосити у п'ятницю після тристоронньої "газової" зустрічі залежно від розвитку подій і конструктивності діалогу. Напевно, тоді і стане зрозуміло, чи має Європа щодо Росії "газовий" план "Б" і чи наважиться його застосувати.

Того ж 23 вересня під час XII Міжнародного форуму "Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє" відбулося докладне обговорення за круглим столом імплементації європейських директив з енергетики в законодавство України, в якому взяв участь директор секретаріату Європейського Енергетичного співтовариства Янез КОПАЧ. Про досягнення і недоліки, нові форми співпраці між Україною та Енергетичним співтовариством - розмова з паном Янезом.

Попереднє інтерв'ю Янеза Копача тижневику DT.UA відбулося 7 березня (див. DT.UA №8, 2014 р.) Україна вже тоді боронилася від агресора - Росії. Напередодні директор секретаріату Енергетичного співтовариства виступив на підтримку України: "Енергетичне співтовариство - це не тільки створення інтегрованого енергетичного ринку. Одним із його основних принципів є забезпечення миру на Європейському континенті… У цьому контексті ми високо оцінюємо сприяння в урегулюванні цього конфлікту шляхом деескалації та продовження співробітництва з міжнародним співтовариством".

Нині загроза, зокрема енергетична, спонукає Єврокомісію і Євроенергоспівтовариство до вироблення єдиної стратегії енергозахисту, залучаючи до цього процесу й Україну. Адже всі розуміють, що Кремль сьогодні застосовує енергетичну зброю не лише проти України, а й проти Євросоюзу. Хоч би як протестував проти цього енергокомісар Еттінгер і представники країн ЄС.

Україна завершила головування в Енергетичному співтоваристві. Протягом 2014 р. наша країна пропонувала стратегічні перспективи, визначала порядок денний співпраці. Тим більше це було складно за умови існуючої енергетичної загрози і війни на Сході України. Однак Енергетичне співтовариство очікує реформ від українського уряду.

Для досягнення результатів має бути чітко виписаний механізм перетворення зобов'язань України на реальні зміни на ринку. Потрібно оптимізувати і пришвидшити механізми погодження документів усередині уряду; розмежувати відповідальність між різними органами влади; виписати процедуру моніторингу результатів уже втілених на практиці нормативно-правових актів. У секретаріату Енергетичного співтовариства та громадськості є щорічний моніторинг імплементації зобов'язань України. Аналогічна оцінка з боку українського уряду, якої поки немає, дасть змогу більш якісно виконувати зобов'язання. Більша публічність усіх відомств у висвітленні процесу імплементації європейських директив допоможе кращій координації та взаємодії з третіми сторонами.

Створення тристоронньої Робочої групи з імплементації зобов'язань України в рамках Енергетичного співтовариства допоможе обміну інформацією між усіма зацікавленими сторонами та об'єднає зусилля уряду, бізнесу і громадськості навколо реформ. Також доцільно вести роз'яснювальну роботу для широких верств населення про нові правила, які буде запроваджено в енергетиці, переваги та ризики, що виникатимуть при здійсненні реформ. Не лише окремі відомства, а й населення повинне розуміти напрям змін й очікувані результати.

Енергоефективність
vs енергозалежність

- Пане Янезе, сьогодні можна підбити певні підсумки, наскільки далеко просунулася Україна в імплементації європейських законів. Секретаріат Енергоспівтовариства опублікував свою оцінку цього процесу. Наскільки ефективно ми впроваджуємо європейське законодавство в Україні?

- Засідання Ради міністрів, яке відбулося в Києві, визначило порядок денний реформ на наступний рік. Важливо, щоб в України такий порядок денний був чіткий, зрозумілий і публічний, щоб працювати на його ефективну імплементацію могли усі зацікавлені сторони - уряд, громадські організації та бізнес. Тільки тоді можна отримати ефект синергії, який зробить реформи видимими і якісними.

Сьогодні мене попросили прозвітувати про те, що відбувалося на 12-й Міністерській нараді в Києві, так званому саміті або святкуванні по закінченню головування України в Енергетичному співтоваристві цього року. Ми прийняли багато документів, окремі з них мали суто технічний характер. Але про деякі я маю сказати. Насамперед про скорочення енергоспоживання.

Один із документів стосується обговорення винятків для великих заводів, які споживають значні обсяги енергоносіїв, що є дуже важливим для України. Я вважаю, що вони взяли на себе великі зобов'язання зі скорочення енергоспоживання, але вони використовують дуже багато енергії, чого Україна не може собі дозволити в нинішніх умовах. Це пов'язано і стосується економічних і енергетичних криз, які виникли раніше і поглибилися в нинішніх умовах. Енергоспівтовариство, включаючи Євросоюз, готове і бажає надати допомогу Україні в плані звільнення від енергозалежності, щоб відповідати жорстким енергетичним стандартам і вимогам. Підприємства не можуть собі дозволити розкіш неефективно використовувати енергію.

- Щодо енергоефективності. Спостерігається позитивна динаміка?

- Що стосується енергоефективності, то Україна, на жаль, є однією з тих країн, яка найбільше затрималася, спізнилася в плані адаптації чи пристосування дій з енергоефективності. Безумовно, всі дії на підході,як ми розуміємо. Проте минули вже не місяці, а роки, а прогресу немає.

Це стосується і директив енергоефективності в будинках, це енергетичне маркування і директиви стосовно енергетичних послуг.

Сьогодні (23 вересня) Міністерська рада говорила про те, щоб прийняти в першій половині наступного року нову директиву стосовно енергоефективності. Якщо її буде прийнято, то тоді Україна ще більше відставатиме, запізнюватиметься з ухваленням відповідного законодавства. Але така директива дуже важлива, особливо для України. Якщо Україна не прийме своєчасно цих умов і директив, вона дедалі сильніше відставатиме в розвитку, що негативно вплине на енергетичну безпеку країни.

- Що ви скажете про російські газопоставки та їхній вплив на учасників Енергоспівтовариства?

- На зустрічі Ради міністрів також обговорили насамперед те, що стосується поставок природного газу. Україна і решта країн - членів Енергоспівтовариства проаналізували і зробили аналітичні висновки стосовно поставок газу. Це звіти і про використання природного газу, причому досить якісні звіти. Їх було включено до європейської звітності стосовно безпеки поставок природного газу і всіх тих питань, які напрацьовано в цьому напрямі. Я не буду вдаватися у деталі, це має дещо конфіденційний, таємний характер. Але, безумовно, це дає загальну картину, яка повністю відображає, що робиться в Європі щодо енергетичної ситуації.

Адже Україна є найважливіша транзитна країна, яка забезпечує поставки природного газу до Європи. Вона допомагає певним чином керувати, спрямовувати тристоронні перемовини, які відбувалися цього тижня під егідою Європейського Союзу. Сьогоднішнє обговорення з міністром енергетики та вугільної промисловості Юрієм Проданом стосувалося також правових питань проекту. Хочу ще раз наголосити, що секретаріат Енергетичного співтовариства, яке я тут представлю, дуже чітко і жорстко слідкує за виконанням тих зобов'язань, які зафіксовані країнами, що приєдналися до Енергоспівтовариства.

- На початку 2014-го Україну і Молдову мало не визнали порушниками виконання взятих зобов'язань. Чи можна вважати, що відносно України нині немає таких жорстких претензій? І що зроблено Енергоспівтовариством стосовно рішень деяких країн, які всупереч вашим наполегливим порадам і вимогам ЄС підписали двосторонні угоди з РФ про будівництво "Південного потоку", який прямо шкодить економічним інтересам України і не працює на диверсифікацію газопостачання Європи?

- Ми попередили деякі країни - Сербію і Македонію, що їхні договори з Російською Федерацією щодо "Південного потоку" не відповідають зобов'язанням перед Енергетичним співтовариством. На жаль, це було зроблено тільки тоді, коли ці дві угоди було ратифіковано. Але у випадку Боснії та Герцеговини нам вдалося призупинити процедуру ратифікації міжурядових угод з Росією щодо проекту "Південний потік".

Сьогодні було підтверджено чіткі наміри Єврокомісії (або комітету) не дозволяти будь-яку діяльність у країнах - членах ЄС, а саме: Болгарії та Угорщини, щодо проекту "Південний потік" у тих випадках, коли міжурядові пакети не відповідають тому пакету домовленостей, які були прийняті та повинні діяти в Європейському Союзі.

На зустрічі ми заслухали про імплементаційний звіт комітету, це великий за обсягом документ, в якому є глава, присвячена Україні. Там ідеться про законодавство, яке поки ще не було прийняте в Україні, яке має бути імплементоване відповідно до договору з Європейським Енергоспівтовариством.

Ми розуміємо, що Україна переживає зараз кризу. І є певні нагальні питання, пов'язані з безпекою поставок природного газу. Але ми сподіваємося на політичну волю, що все ж таки будуть виконуватися і здійснюватися ті реформи, які край необхідні в енергетичному секторі України.

Ринок газу: до лібералізації
ще й не приступали

- Чи спостерігаєте ви позитивні зміни щодо ринків електроенергії та газу в Україні?

- 17 квітня поточного року ми направили Міністерству енергетики та вугільної промисловості новий проект закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", який відповідає Третьому енергопакету.

Україна як член Енергетичного співтовариства повинна дотримуватися умов Третього енергопакета з 1 січня 2015 р. На жаль, принаймні як нас поінформували, дискусія щодо цього проекту закону поки ще не розпочалася.

Секретаріат також готує такий проект стосовно ринку електроенергії.

Один такий проект був підготовлений - закону про енергопостачання, але він відповідає Другому енергопакету, а треба розробити проект, що відповідав би вже й Третьому.

Зараз ми збираємося за тиждень перекласти українською мовою законопроект стосовно електроенергії, щоб обговорити його, дати коментарі та зауваження щодо нього. Будемо сподіватися, що цей документ буде ухвалено якомога швидше.

Директива 2003/55/ЄС щодо загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу передбачає основні принципи ринкової лібералізації, зокрема незалежність регулятора, недискримінаційний доступ третіх сторін до систем транспортування та розподілу газу, вільний вибір споживачами постачальників, незалежність системних операторів, юридичне розділення вертикально інтегрованих компаній з метою уникнення будь-якої дискримінації, стандарти захисту прав споживачів, що важливо за умов різкого збільшення тарифів на енергоносії для споживачів України (див. табл.).

Відповідно до протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного співтовариства, імплементація Директиви 2003/55/ЄС мала відбутися до 1 січня 2012 р., а з 1 січня 2015-го ринок повинен бути повністю лібералізованимвідповідно до рішення Ради міністрів D/2011/MC-E-EnC, договірні сторони мають впровадити у законодавство більшу частину положень Третього енергопакета (у т.ч. Директиву 2009/73/ЄС - до 1 січня 2015 р.). Проте, незважаючи на прийняті закони про лібералізацію ринків електроенергетики та природного газу, очевидних змін із наближення цих ринків до європейських стандартів немає.

Незалежний регулятор -
у процесі формування

- Хоча країни ЄС самостійно визначають функції, компетенцію та адміністративні повноваження регуляторів, положення Другого і Третього енергопакетів встановлюють мінімальний обсяг компетенції для регуляторів, який має бути врахований на національному рівні. Як із цим справа в Україні?

- Саме відповідно до вимог Третього енергопакета передбачено посилення незалежності регулятора та надання йому окремого юридичного статусу, фінансової незалежності від державного чи приватного підприємства, окреме виділення бюджетних ресурсів та автономію в їх використанні для виконання його зобов'язань. На жаль, досі ми не почули, щоб відбувалися якісь дискусії щодо цього законопроекту.

Одне з питань пов'язане з НКРЕ, яка була розпущена на деякий час, а потім були призначені нові співробітники. Ми переконані, що робота триватиме. Проте підхід, що застосовувався раніше, не є правильним. Тому що президентський указ розпустив не тільки саму комісію, а й усіх співробітників. Це не той шлях, яким треба розвивати демократію.

Енергорегулятор - це дуже важлива організація. Лише регулятор у галузі є незалежним, і саме він може бути тим органом, який є двигуном енергетичного ринку.

Ключовим законопроектом стосовно національного регулятора України був документ про повноваження НКРЕ. 27 серпня 2014 р. президент України згідно з указами №692 та 693 ліквідував Нацкомунпослуг і НКРЕ. Натомість указом №694 було утворено об'єднаного регулятора - Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Згідно зі ст. 23 Директиви 2003/54/ЄС і ст. 25 Директиви 2003/55/ЄС, національні регулятори мають бути повністю незалежними від інтересів електроенергетичної та газової галузей.

Ми розуміємо, що Україна перебуває у складній ситуації. Але щоб мати перспективи, треба здійснювати реформи. Це має забезпечити стабільні поставки енергії та газу і принести вигоду споживачам цих енергоносіїв. Ми будемо раді допомогти Україні і врешті включити вашу країну до створюваного Єдиного європейського енергоринку.

P.S. 23 вересня у Києві відбулося засідання Ради міністрів енергетики Європейського Енергетичного співтовариства, під час якого єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер зазначив, що міністерська нарада за участі Єврокомісії "дала чіткий сигнал розвитку співпраці, що спирається на ринок і консолідовані зусилля для забезпечення спільної енергетичної безпеки".

24 вересня голова "Газпрому" Олексій Міллер у Будапешті переконував угорців зупинити реверс в Україну.

25 вересня угорський оператор ГТС - FGSZ Zrt. припинив подачу газу українському оператору - ПАТ "Укртрансгаз" на невизначений період "з технічних причин".

26 вересня у Берліні розпочато "газові" переговори у форматі ЄС-Україна-РФ.

На час верстки цієї статті інформації про перебіг і результати перемовин не було.

*фото Василя Артюшенка