Пристебніть ремені!

У серпні та вересні 2013 р. ринок нафтопродуктів має пережити досить складний період, якого не було вже понад два роки. Як це зазвичай буває, у найменш слушний момент в одній точці зійшлося кілька чинників, що зробили завдання ресурсного наповнення країни паливом досить клопітким. По-перше, вересень - піковий місяць за споживанням нафтопродуктів (більшість співгромадян повернулися із відпусток, дітей треба возити до шкіл). По-друге, найбільший постачальник палив в особі Мозирського НПЗ (Білорусь) іде на двомісячний плановий ремонт, відповідно, поставки звідти скоротяться до мінімуму. По-третє, всупереч попередженням, з'явилися ознаки українських рукотворних проблем із нафторесурсами. Та головна складність полягає у тому, що нестача поставок нафтопродуктів на ринок, яка очікувалась у вересні, розпочалася вже в серпні...

Російський
переполох

Свій початок наростаючий дискомфорт на паливному ринку України бере в Росії. Найбільшого у світі нафтовидобувника продовжують трусити великі та малі кризи на ринку нафтопродуктів. Так, із середини червня по серпень біржова ціна бензину "Регуляр-92" злетіла на 31% (до 36600 рублів за тонну). Причина - ажіотажний попит на нафтопродукти. Як повідомляють "Известия" з посиланням на доповідь Санкт-Петербурзької біржі, з 1 по 7 серпня 2013 р. на біржі попит на бензин "Регуляр-92" перевищував пропозицію на 96–212%, на "Преміум-95" - на 125–210%.

Оскільки шукати причину в собі в Росії не прийнято, винною, не довго думаючи, оголосили сусідню Білорусь. Мовляв, не виконують сябри положень "нафтової" угоди, за якою в обмін на поставки нафти назад у Росію за рік має повертатися 2,1 млн тонн бензину та дизельного палива.

Тим часом, за даними "Известий", з початку року і до кінця липня з Білорусі на російський ринок було поставлено близько 700 тис. тонн бензину: тобто в середньому лише по 100 тис. тонн на місяць. Президент Російського паливного союзу Євген Аркуша, який вважає ситуацію на російському ринку критичною, у листі до уряду закликав домогтися від Мінська поставок в обсязі не менш як
150 тис. тонн на місяць. Здавалося б, усе зрозуміло. Але не все так просто.

Річ у тім, що, на відміну від обсягів, у цій дуже дивній за багатьма моментами угоді між Мінськом і Москвою не прописано цін реалізації білоруського палива на російському ринку.

Білоруси показово виставляють на російській біржі надлишкові обсяги, але за цінами, розрахованими виходячи зі свого експортного паритету, а не орієнтуючись на внутрішні російські ціни, які на 20% нижчі від експортних. Цим і пояснюється той факт, що за перші сім місяців 2013 р. білоруси виставили на пітерській біржі 3,2 млн тонн нафтопродуктів, а продали вчетверо менше.

Обвинувачення з боку Москви на адресу Мінська виглядають смішними ще й тому, що обсяг цих поставок мінімальний на тлі величезного ринку Російської Федерації. За оцінками російських же аналітиків, білоруський бензин займає близько 3% ринку нафтопродуктів РФ. Відповідно, більш ґрунтовними виглядають повідомлення джерел про те, що ціни на бензин було піднято штучно шляхом роздування ажіотажного попиту на біржах, а накопичених резервів палива цілком вистачило б для задоволення планового попиту на бензин. Зокрема, погляди громадськості починають звертатися на "Роснефть" і "Газпромнефть" - вірні опори Кремля, які фактично контролюють ринок.

"Я прийшов, тебе нема..."

Хай там як, а російські нафтові гіганти були змушені реагувати на ситуацію. Зокрема, "Газпромнефть" перенесла з 1 на 25 вересня плановий ремонт Московського нафтопереробного заводу (НПЗ), який забезпечує близько 30% стратегічного столичного ринку нафтопродуктів.

Переходячи ж до розгляду обстановки в Україні, важливо відзначити інші кроки російських нафтових компаній. "Лімітів на серпень по білоруських НПЗ для України немає, "Роснефть" і "Газпромнефть" забирають весь продукт на Росію", - каже великий трейдер, додаючи, що, можливо, дещо може знайти "Лукойл".

Складнощів щодо Білорусі очікували, але у вересні, на який намічено плановий ремонт Мозирського НПЗ - найбільшого постачальника бензину та дизельного палива в Україну. На частку білорусів за підсумками січня-липня 2013 р. припало 35% ринку бензинів і майже 38% - дизпалива. Загалом не буде великим перебільшенням сказати, що весь цей обсяг іде з прикордонного Мозиря (у Білорусі є ще НПЗ "Нафтан", розташований на півночі республіки).

Масовим вивезенням білоруських нафтопродуктів у Росію проблеми не вичерпалися. На початку серпня держекспортер "Білоруська нафтова компанія" (БНК) повідомив, що знизить поставки нафтопродуктів у зв'язку з поломкою установки каталітичного крекінгу.

Оце стало для українських компаній справжнім сюрпризом, тому що саме на БНК припадає вагома частка продажів в Україну. "Ми одержали офіційні повідомлення, що по бензину А-92 взагалі нічого не одержимо, по А-95 серпневий обсяг знижено у десять разів", - повідомив один із великих контрагентів БНК. Інші великі покупці підтвердили факт одержання листів аналогічного змісту.

З іншого боку, як кажуть учасники ринку, неполадки в Мозирі вдалося оперативно ліквідувати, і підприємство вийшло на звичайний темп виробництва. Та чи буде відновлено колишній план відвантажень? Більшість опитаних трейдерів зазначають, що на початковий обсяг однозначно розраховувати не варто. Одні вважають, що білоруські НПЗ почали створювати запас на період зупинки Мозиря, інші - що паливо може піти на інші напрямки. "Російський ринок сьогодні дає премію на 50–60 дол. більшу на тонні порівняно з українським. Це великі гроші", - розмірковує про логіку білорусів учасник ринку.

Найдивнішим тут є той факт, що за багато років роботи на стратегічно важливому напрямку поставок так і не було вироблено чіткого механізму зобов'язань із постачання. І якщо для України влітку це обертається нестачею світлих нафтопродуктів, то для білорусів - затоваренням у зимові місяці зниженого попиту. Водночас ринок має перед очима живий приклад довгострокових договорів із концерном "Орлен", де прописано жорсткі санкції у разі зриву графіка поставок чи проплат. І сюрпризів тут не буває. Але як білоруси можуть гарантувати виконання таких жорстких умов на рік уперед, якщо "старший брат" (РФ) цього року погоджує графіки поставок нафти щокварталу, тримаючи "партнера" на повідку?

На чому поїдемо та почім?

Найближчі кілька місяців обіцяють стати найскладнішими для ринку нафтопродуктів України з червня 2011 р. Тоді Мозирський НПЗ планово пішов на ремонт, а ТНК-ВР несподівано відправила практично весь бензин, вироблений на Лисичанському НПЗ, для погашення кризи в Росії. Оголилося майже 50% балансу, але завдяки диверсифікації ринку ні дефіциту, ні зростання цін не сталося. Хоча деякого дискомфорту уникнути не вдалося. Буде він й у серпні-вересні 2013 р.

Насамперед необхідно зазначити, що йдеться про складнощі виключно з бензином. У свою чергу, щодо дизельного палива серйозних побоювань не виникає. Запорукою підвищеної стабільності ринку в цьому сегменті є розгалужена система поставок, зокрема по нафтопродуктопроводу з Росії та через морські порти України.

Виходячи з динаміки обсягів споживання та балансу бензину в літньо-осінній період, дефіцит пропозиції в серпні становить близько 25% ринку (до 100 тис. тонн) і приблизно 20% у вересні (85 тис. тонн). Це той чималий обсяг, який мають перекрити постачальники. Як вирішити це завдання?

Серпневий дефіцит нафтопродуктів ліквідувати повністю та "сьогодні на вчора" не вийде - дуже вже несподіваним став білоруський сюрприз. Цю нестачу на українському нафтопродуктовому ринку буде покрито за рахунок використання запасів, а щодо інших імпортних поставок основні надії ринок пов'язує з Феодосійською нафтобазою. "Бензин на морі є в усіх ключових трейдерів, проблем не очікуємо", - каже оператор із великим досвідом міжнародного трейдингу. Щоправда, для цього необхідно буде наростити звичне завантаження терміналу вдвічі - до майже 100 тис. тонн.

Водночас на найпотужнішу Одеську перевалку та групу "Приват", яка її контролює, особливих надій немає. Найбільший оператор неодноразово давав зрозуміти, що любить "підсушений" ринок, коли конкурентам не спадає на думку знижувати ціни. Єдине, чого можна очікувати від Ігоря Коломойського, то це невеликого зростання переробки на Кременчуцькому НПЗ, як це було минулої осені.

Серйозно вивчає питання збільшення поставок бензину у вересні концерн "Орлен", який володіє нафтопереробними заводами в Польщі та Литві. На момент написання матеріалу визначеності у цьому напрямі не було, але, як показує практика, це джерело поставок зазвичай спрацьовує (див. рис.).

Уже відомо, що підвищені обсяги законтрактовано на серпень-вересень в Угорщині. Але найбільш неймовірним є те, що деякі трейдери не виключають поставок... з Росії. "Компанії "Роснефть" і "Газпромнефть" не зважаться експортувати з політичних мотивів, але інші виробники готові розглядати пропозиції про поставку бензину, якщо буде хороша ціна", - каже один із трейдерів, погоджуючись із версією про те, що російський ажіотаж не має під собою достатніх підстав.

Очікує ринок і запуску Одеського НПЗ. Але, ймовірно, статися це може ближче до жовтня, коли нестача пропозиції нафтопродуктів уже не відчуватиметься так гостро.

Може допомогти вітчизняному ринку нафтопродуктів і держава. Йдеться про бензин Шебелинського газопереробного заводу (ГПЗ), який належить "Нафтогазу України". Шлях на ринок продуктам цього виробника перекрили, відмовивши в подовженні дії стандартів якості 2011 р. При цьому, за наявними в автора даними, це стало не стільки наслідком державної політики, скільки елементом нової фази боротьби за контроль над НАКом та "Укргазвидобуванням" зокрема. Наприклад, кажуть про конфлікт, який спалахнув між віце-прем'єром Бойком та головою "Укргазвидобування" Борисовим. Кажуть, розрахунок був на те, що заборона на використання шебелинського бензину зупинить ГПЗ. Напевно, це єдиний прибутковий актив "Укргазвидобування". Але "тертий" трейдинговий менеджмент "дочки" знайшов вихід в експорті палива в балтійські порти. Це, звичайно, набагато менш рентабельно, ніж продаж на внутрішньому ринку, але не смертельно. Однак шебелинські 30 тис. тонн нафтопродуктів на місяць у серпні та вересні 2013-го дуже б не завадили. Чому було не пройти напружений для ринку період із цим "багнетом" у строю? Адже по дизпаливу розуміння проблем в уряді було, про що свідчить подовження "старого" стандарту на ДП ще на три місяці. Якщо Кабмін хоче зробити свій внесок у подолання непростої ситуації на ринку, старий стандарт на бензин потрібно терміново подовжувати, хоча б до закінчення сезону активного споживання.

Ще один момент, який стосується позиції влади. Це митниця. Нині, коли вирішується доля найактивнішої фази споживання, не має бути жодного шереху, який міг би насторожити постачальників. Жодних "перевірок якості", як це було 7 серпня, коли в Коростені митниця зупинила поїзд білоруського бензину, і жодних інших "зависань програмного забезпечення".

Які є ризики? Трохи насторожує позиція окремих трейдерів: хтось нібито вирішить за всіх їхні проблеми та привезе те, що обіцяє. Але так уже влаштований ринок, що всі вичікуватимуть до останнього, поки не зрозуміють - очікуваних поставок не буде. Тоді не виключений "російський" сценарій із блискавичним зростанням ціни. Трейдери бояться й того, що перед обличчям загальної небезпеки всі привезуть дуже багато нафтопродуктів, у результаті чого ціна, навпаки, впаде. (Слід сказати, що подібні побоювання мають підґрунтя, раз на рік така ситуація трапляється.)

Попри серйозні ризики в ресурсному наповненні, мало хто вірить, що на АЗС можливі перебої з паливом. В останні роки цей ринок істотно збільшився, а це означає, що всі змушені тримати великі запаси. Водночас ризик підвищення цін є. Як мінімум, він буде зумовлений тимчасовою зміною звичної системи постачання ринку з переходом на більш витратні поставки з альтернативних джерел (наприклад, морські). Однак у цьому разі йдеться максимум про 20–30 коп. на літрі. Це за умови, що ще одного сюрпризу не піднесе світовий ринок, який на початку осені нерідко починає зростати. Як кажуть, пристебніть ремені!