Попелюшка із Дніпродзержинська

Національне антикорупційне бюро висунуло підозри чотирьом чиновникам Міноборони, а також представникам фірми "Трейд Коммодіті" у справі про поставку нафтопродуктів улітку 2016 р. В основу розслідування покладено роботу нардепів, волонтерів і DT.UA, яке рік тому опублікувало розслідування цього епізоду.

Перспектива справи туманна - довести корупційний намір або саботаж непросто. У чому немає сумнівів, то це в збереженні непрозорості держзакупівель. Серед компаній з історією, активами, репутацією виріс новий фаворит - "Трейд Коммодіті". Свій успіх постачальник пояснює роботою над витратами, скромністю і… Майданом. Коли чуєш це, з'являється відчуття, що потрапив у казку про таку собі українську Попелюшку. Вона важко працювала, мало їла, але зустріла добру фею, яка перетворила її на принцесу. Якщо на український лад, то ця казка закінчиться тим, що карета перетвориться назад на гарбуза, тільки-но феї підуть у відставку або втечуть до якогось Ростова.

Перший же тендер Міноборони в системі ProZorro закінчився погано. 19 квітня 2016 р. право на поставку понад 70 тис. т нафтопродуктів на суму більш як 1 млрд грн несподівано виграла раніше невідома широкій громадськості фірма "Трейд Коммодіті" з міста Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ). Усе по-чесному: компанія запропонувала мінімальну ціну за всіма позиціями одразу - бензинами, ДП, авіапаливом…

Диво скінчилося швидко. Півтора місяця чиновники Міноборони й постачальник щось активно обговорювали і в результаті 6 і 15 червня підписали додаткові угоди про підвищення ціни на 9,5–17,5%. У результаті вартість палива зросла, обсяг пропорційно знизився на 9 тис. т вартістю близько 150 млн грн.

За оприлюдненими даними, НАБУ будує свої обвинувачення саме на цьому епізоді. А даремно. З 19 квітня по 15 червня 2017 р. оптові партії дизпалива зросли в ціні на 12%, зовнішній ринок - на 20%. Закон дозволяє підвищувати ціну контракту на 10% необмежену кількість разів. Усе облаштували солідно: постачальник надав пачку довідок від "Держзовнішінформу" (учасник усіх скандалів, пов'язаних з переглядом цін на паливо) і Дніпровської торгово-промислової палати. Остання "прославилася" тим, що її довідка про зростання роздрібних цін на кілька копійок дала змогу групі WOG навесні 2016 р. підняти оптові ціни для "Укрзалізниці" на кілька мільйонів гривень.

Найцікавіше почалося відразу після підписання додаткових угод. Ринок різко розвернувся й до початку серпня впав більш як на 11%. Чиновники, не кажучи вже про постачальника, які дружно тицяли пальцем у зростаючий ринок, швидко забули про нього, коли ціни пішли вниз. За фактом армія закупила майже весь річний обсяг палива за максимальною ціною, хоча поставка розтягнулася на все літо, і можна було б купити партії і дешевше. Тим більше, що початкові терміни поставки "комоди", як їх ласкаво називають колеги по ринку, зірвали. Саме на цей саботаж варто було б звернути увагу слідчим НАБУ.

Просто не буде. Але ефект уже є: перший дотик слідчих до епізоду виштовхнув на поверхню чимало цікавих персонажів, які лише підтвердили версії журналістів про становлення потужного адміністративного пилососа, що спеціалізується на держзакупівлях.

Хто тут?

"Ми працюємо завдяки системі ProZorro, ми вважаємо це одним із головних завоювань Майдану", - так заявили на спеціально скликаній прес-конференції Володимир Трофименко та Андрій Адамовський. Вони представилися "інвесторами" "Трейд Коммодіті", що не мають стосунку до акціонерів і менеджменту компанії. Що це означає, поки що зрозуміти не вдалося, у звітності "Трейд Коммодіті" ніяких даних про інвестиції цих панів немає.

За неофіційним даними, роль пана Адамовського полягає в забезпеченні фінансування банком "Південний". Але, швидше, і це не все. Голова Держрезерву Вадим Мосійчук розповів, що цей громадянин приходив до нього "вирішувати питання" щодо бензину "Трейд Коммодіті", який держпідприємство відмовилося приймати через претензії до якості пального. Не домовилися, після цього на Мосійчука посипалися перевірки, обшуки й спроби звільнити з боку вищої інстанції - Мінекономрозвитку на чолі зі Степаном Кубівим. Преса пов'язує Адамовського з Олександром Грановським, який був молодшим партнером в історії з "віджимом" ТРЦ Sky Mall. На прес-конференції бізнесмен емоційно заявив про відсутність будь-якого зв'язку з нардепом і назвав ці розмови трешем. Додам, що до прес-конференції свій стосунок до "Трейд Коммодіті" він і менеджмент компанії теж заперечували.

Є підстави вважати, що й Володимир Трофименко, співвласник будівельної компанії "НЕСТ", у змозі солідно "інвестувати". У контексті "комодів" у соціальних мережах з хамськими коментарями з'явився такий собі Кирило Терьохін, як з'ясувалося, син екс-міністра й народного депутата Сергія Терьохіна. Джерела на ринку говорять, що зараз він займається у "комодів" авіаційним напрямом, хоча сам він це заперечує. Задокументовано інше: у 2015 р. Терьохін-молодший позичив у В.Трофименка 1,9 млн грн, а 2016-го був директором ТОВ "Нафта кепітал груп", що володіє мережею АЗС і нафтобазою групи "Трейд Коммодіті". Вона ж є майновим поручителем за кредитами у банку "Південний".

Непростою є організація й ПАТ "НЕСТ ("Нерухомість столиці"). Донедавна членом її наглядової ради був непересічний нардеп Ігор Гринів, відзначилися високими посадами в ній екс-голова СБУ Ігор Дріжчаний і екс-нардеп Володимир Сівкович.

В інтерв'ю "Українській правді" Трофименко заявив, що в "Трейд Коммодіті" є й інші інвестори, "5–6 груп абсолютно різних людей". "Кожен залучається під якийсь окремий проект", - розповів інвестор. Як казав Віктор Федорович, додумайте самі.

Поки що все вказує на заступництво з боку БПП. Наприклад, усі на ринку знають, що пхатися зі своїм мазутом на тендери опікуваного лідерами президентської фракції "Центренерго" не треба. "Ми давно знайомі з Адамовським, нас попросили туди не ходити, все одно не виграємо, а відносини зіпсуємо. Неприємності із силовиками нам теж не потрібні", - говорить один з відомих трейдерів.

На політичне забарвлення цього бізнесу побічно натякає й нещодавня відмова МВС (протиборче політичне крило) закуповувати паливо у "Трейд Коммодіті". Втім, у випадку з МВС усе може виявитися простіше: в Авакова можуть бути й свої, як казали у фільмі, "улюблені автори".

Секрети майстерності

Хто увірував у силу ProZorro, далі краще не читати. Адмінпідтримка й корупція завжди були запорукою успішності, залишаються й зараз. Технологія проста: на відкритому тендері даєш мінімальні ціни, а потім дивишся по ситуації. Якщо треба підняти, викликаєш адмінпідтримку або просто корумпуєш менеджмент жертви. Іноді можна просто пояснити клієнтові перспективи залишитися без палива, адже у разі скасування тендера доведеться чекати поставок ще кілька місяців, і не факт, що той тендер відбудеться. "Ви ж розумієте наші можливості" - думаю, говорять у такому ключі. До моменту проведення тендера в безпросвітному цейтноті перебуває більшість споживачів, і особливо Міноборони з "Укрзалізницею". Тож від самого початку клієнт схильний співпрацювати.

Візьмемо той же випадок з Міноборони. Коли постачальник розвів руками, яка альтернатива була у служивих - зупинити техніку й піти під трибунал чи просто купити менше палива за ті самі гроші? Тим більше гроші державні, не свої. По суті, це вибір без вибору.

Якщо ж попався якийсь "відморозок" (чесний держслужбовець), то спочатку можна відмовитися від зобов'язань, а потім знову прийти на тендер під якоюсь іншою назвою. Іноді доводиться виконувати поставки, хоча й не з такою солодкою націнкою (але запас міцності дозволяє, про це нижче). А "відморозка" згодом можна спробувати збити (інвестори допоможуть).

Не буду стверджувати, чи вдається до таких методів "Трейд Коммодіті". За фактом компанія із Дніпродзержинська з виручкою у 2013 р.
83 млн грн уже 2016-го показала 3,5 млрд грн доходу. Прибуток зріс із 125 тис. грн до 4 млн. Похвалилися Адамовський із Трофименком сплатою податків - їхня фірма з "тендерним" оборотом 7–9 млрд грн заплатила 311 млн грн. Не даремно все ж таки зронив Володимир Трофименко, що, мовляв, нам багато не треба, 150 грн на тонні досить.

Може, одному "інвесторові" і вистачить, а 5–6 інвесторам, імовірно, ні. Є всі підстави вважати, що на скандальному тендері Міноборони компанія солідно заробила. Оскільки таких, як "Трейд Коммодіті", зарубіжні виробники не пускають навіть на поріг, 30 тис. т арктичного дизпалива для Міноборони привіз WOG з Литви (НПЗ "Орлен Летува"). Митна вартість продукту на піку була близько 19150 грн/т, а "хвіст" поставки в середині липня вже коштував 17365 грн/т. Продаж армії йшов по 20750 грн/т, тобто "брудний" прибуток коливався від 1600 до 3385 грн/т. На контракті валова націнка становила близько 117 млн грн. Як розподілили її між собою WOG і "Трейд Коммодіті" - невідомо. Сумнівно, що йдеться про 150 грн/т…

Близько 16050 грн/т обійшовся "Трейд Коммодіті" і авіагас, який компанія привезла під контракт із армією. Продаж пройшов по 19100 грн/т, або з націнкою 3050 грн/т. На привезеному танкері обсягом 5,6 тис. т валовий прибуток становив понад
17 млн грн. Безумовно, є й витрати - доставка, фінансування та інше, але простим смертним така економіка навіть не сниться.

А от щодо літнього дизпалива було не дуже добре. Своїх контрактів немає, довелося терміново скуповувати, де тільки можна. ЗНГК, "Альянс "Ойл Україна", "Авантаж", "Елемент", WOG - от реальні постачальники Міноборони, тоді як "комоди" виконали суто посередницьку функцію. На таких угодах багато не заробиш.

У розріз із риторикою фаворитів іде їхня робота з "Укрзалізницею". У червні 2017 р. ринкові ціни впали більш як на 11% (на 2000 грн/т), але "Трейд Коммодіті" відмовилася переглядати зимовий контракт, заробивши на поставці 50 тис. т дизпалива додатково понад 100 млн грн. Щоправда, відповідальні менеджери УЗ не особливо про це зниження й просили (прямо як у Міноборони).

У вересні три постачальники пообіцяли поставити "Укрзалізниці" 60 тис. т. "Анвітрейд" та "Елемент" свої 30 тис. т поставили, "Трейд Коммодіті" поставили тільки 20 тис. т, а решту 10 тис. поставляти відмовилися - невигідно. В залізниці ніхто й не пискнув.

Зважаючи на все, секрет "Трейд Коммодіті" - у природній чарівності. Інших варіантів немає.

Заборонені прийоми

Азербайджанська компанія SOCAR працює по усьому світу, оборот - мільярди доларів. А в Україні вона бере участь у всіх торгах, але постійно програє. Чому? Невже вона не може запропонувати нижчу ціну? Більш того, вона постійно програє "Трейд Коммодіті", яка закуповує основну частину палива… в азербайджанського трейдера Coral, який нерідко постачає і "Сокар-Україна"…

В інтерв'ю "Українській правді" пан Трофименко пояснив мінімальні ціни від "Трейд Коммодіті" зниженням логістичних витрат. "Ми пішли в Миколаїв, знайшли там перевалку, яка працювала на експорт мазуту. Ми умовили її навпаки переорієнтуватися на наш імпорт, гарантували їй обсяги й вибили знижку. На цьому ми змогли знизити ціну на логістику на 30–40%", - розповів інвестор.

Логістика - важлива складова, проте в ціні палива становить крихти. Перевалка в українських портах коштує в середньому 15 дол. за тонну. Виходить, заощадила "Трейд Коммодіті" доларів п'ять, не більше. У сьогоднішній ціні палива це 0,6%. Але це не головне: морські поставки - найдорожчі, значно дорожчі від білоруських і російських. Саме тому, крім "комодів", морем ніхто стабільно не імпортує. Як же досягається низька ціна? Поговоримо про якість.

Насамперед це історія з Держрезервом, який відмовився від бензину А-80 "комодівського" виробництва. Підозрюваний заступник міністра оборони Павловський у суді повідомив, що у квітні 2017 р. за його вказівкою "Трейд Коммодіті" оштрафували за поставку неякісного палива. На прес-конференції В.Трофименко не зміг відповістити на питання, що мав на увазі чиновник.

Узимку 2017 р. дніпродзержинська компанія заявила на тендер Міноборони арктичне дизпаливо власного виробництва - компанії "Август пром" з тією ж "кам'янською" пропискою.

До цього моменту всі арктичні марки надходили в Україну виключно з НПЗ у Литві, Білорусі та з кременчуцької "Укртатнафти". Виробництво такого продукту потребує спеціальних технологічних режимів, які є далеко не скрізь. Наприклад, Шебелинський ГПЗ, який уже більше року тому перейшов на випуск ДП і бензину за стандартом Євро-5, арктичну марку випускати не може. А "Трейд Коммодіті" може! При цьому аналіз поставок показує, що це паливо рухається з того ж Миколаєва, куди за імпортом "арктика" не надходить. Як виробляється цей продукт, хто контролює його якість, чому більше жодна українська компанія за аналогією не "набовтає" своєї "арктики"? Може, тому, що боїться за свою репутацію? У 2017 р. "Попелюшка" уже в особі компанії "Газтрейд" поставила Міноборони 40 тис. т цього диво-дизеля. Рецепт пан Трофименко на прес-конференції назвати відмовився. "Комерційна таємниця", - прийшов на допомогу колезі Адамовський.

У цьому контексті є ще одне цікаве спостереження. У Миколаївському порту зникає авіагас - відомий з дідівських часів компонент для підвищення морозостійкості дизпалива. У 2016–2017 рр. у порт увійшло 117 тис. т реактивного палива, вийшло - 59 тис. т. Половина обсягу десь розчинилася. Не в дизпаливі, раптом? Зверніть увагу, що акциз на авіапаливо 21 євро/1000 л, а на ДП у сім раз вищий - 139,5 євро/1000 л. На ринку вже хвилюються, щоб наші тепловози або танки літати не почали. Що відбувається? Відповіді поки що немає.

Далі. У вересні компанія "Хімпродторг лтд" (теж з Кам'янського) привезла в Миколаїв 17 тис. т газового конденсату. Чому власник великого й технологічного ГПЗ "Укргазвидобування" не поставляє собі конденсат морем, а власник міні-НПЗ у Кам'янському може собі це дозволити? Втім, сировина Миколаєва так і не залишила. Джерела прогнозують, що невдовзі тут з'явиться бензин…

МО України / Flickr

Між іншим, і схема Клюєва у Феодосії, а потім і схема Курченка базувалися на використанні морських портів. "Якщо контрабанда і є, то тільки на воді", - говорить голова енергомитниці ДФС Ігор Піковський.

У результаті ринок завмер в очікуванні початку контрабанди. Це логічний еволюційний розвиток українських казкових персонажів. Життя на 150 грн на тонні нудне й нецікаве.

Від редакції. DT.UA звернулося до компанії "Трейд Коммодіті" з пропозицією прокоментувати ситуацію та відповісти на наші запитання. Свою позицію представник компанії пообіцяв підготувати в наступний номер тижневика.