Партизанська боротьба з нафтогазовим видобутком

Усі розмови президента, прем’єра та міністрів Кабміну про зниження залежності України від імпортних поставок газу можуть так і залишитися розмовами. І справа не в безрезультатності переговорів із «Газпромом». Проблема ще й у тому, що не всі члени парламентської більшості, які входять до правлячої Партії регіонів, орієнтуються в нюансах нафтогазового ринку, а тому окремі депутати іноді вносять такі законодавчі ініціативи, від яких із ніг на голову перевертаються цілі галузі економіки. 24 травня такий переворот зробили депутати-регіонали Віталій Хомутинник і Олег Царьов: своїм законопроектом № 9661-д вони вдвічі-втричі збільшили податкове навантаження на видобувачів нафти і газу на території України. Галузь шокована: якщо президент підпише прийнятий у другому читанні закон Хомутинника-Царьова, про збільшення вітчизняного видобутку вуглеводнів можна буде забути.

17 лютого ц.р. депутати В.Хомутинник і О.Царьов внесли у Верховну Раду проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» (№9661-д). У ньому йшлося про зміни оподаткування деяких видів діяльності. Документ прийняли в першому читанні в березні. Уже тоді згадували про певні зміни оподаткування надрокористування. Однак ніхто не очікував, що на початку травня цей законопроект несподівано буде доповнено низкою статей, які можуть значно вплинути на рівень видобутку корисних копалин (хоча в редакції, прийнятій у першому читанні, про це не було ані слова!).

Текст закону Хомутинника-Царьова, запропонований авторами до другого читання, залишався великою таємницею. Попри те, що його обговорювали на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (який саме й очолює Хомутинник), переважна більшість депутатів, очевидно, були не в курсі, про що, власне, йдеться.

Інформація про те, що законопроект №9661-д кардинально змінює принципи оподаткування при видобутку корисних копалин, не могла не дійти до тих, чиї інтереси він безпосередньо зачіпає, тобто до видобувних компаній, включаючи іноземні. І вони вдарили на сполох. Що ж їх стривожило? Тим більше іноземців, яким перші особи держави вже обіцяли непорушність норм оподаткування, що обумовлюються в угодах про розподіл продукції (УРП).

Американська торговельна палата (АТП) в Україні серед перших звернулася до президента, прем’єр-міністра та спікера парламенту. Причому напередодні прийняття законопроекту в другому читанні. У своєму листі від 22 травня президент АТП Хорхе Зукоскі пише, що рада директорів стурбована відсутністю проекту закону, підготовленого до другого читання, на сайті Верховної Ради. Проте пан Зукоскі ознайомився з ідеями Хомутинника і Царьова й стверджує, що їхній законопроект не було погоджено та обговорено ні з учасниками ринку, серед яких є й американські видобувні компанії, ні з іншими комітетами парламенту, ні навіть із профільними міністерствами.

Маючи у своєму розпорядженні проміжний варіант законопроекту, голова АТП зазначає, що згідно з ним, уже з 1 липня 2013 року плата за користування надрами для видобувачів газу зросте в 7,5-14 разів. Не у два-три і навіть не в п’ять, а в 14 (!).

Нині плата за надрокористування становить 42,05 грн. за 1000 кубометрів газу, а Хомутинник пропонує підняти «при видобутку на глибинах до 5000 м - більш як у 14 разів, до 596,53 грн.; при видобутку на глибинах понад 5000 м - в 7,5 разу, до 315,81 грн.; при видобутку на шельфі - більш як у 12 разів, до 540,38 грн.».

Пан Зукоскі непокоїться, що ці новації «ставлять під загрозу майбутні проекти з УРП». Документ містить виняток для видобутку сланцевого газу, однак переможці двох нещодавніх конкурсів - Shell і Chevron - раніше могли на тих же умовах УРП видобувати й інші вуглеводні на ліцензійних площах. А тепер, виходить, умови конкурсів змінилися? І компаніям доведеться платити «за новими підвищеними ставками»?

На думку американських компаній, висловлену головою АТП, «це може стосуватися не тільки тих УРП, конкурси на укладання яких плануються до проведення (Скіфської, Фороської, Слобожанської площ), а й тих, конкурси по яких уже проведено, а переможців визначено (Олеської та Юзівської площ)».

Резюме загалом невтішне: «Ухвалення проекту (№9661) може поставити під сумнів реальність ініціатив уряду, спрямованих на збільшення видобутку газу в Україні, і правдивість заяв уряду про стабільність умов інвестування в нафтогазову галузь…»

Американські компанії, правда, тоді ще сподівалися, що в другому читанні цей законопроект не пройде в описаному вигляді. Тепер їм залишається покладатися на те, що президент Янукович ветує цей закон. Інакше як бути з його нещодавніми чиказькими заявами? Адже саме Віктор Федорович на зустрічі з керівництвом Chevron із гордістю оголосив, що Україна має найсприятливіший податковий клімат для таких інвесторів і дуже розраховує отримувати газ у рамках УРП.

І тут на тобі - Хомутинник з ідеєю радикально підняти податки на видобуток газу в Україні...

Сумніви американських компаній голова АТП виклав 22 травня. Але пізніше з’ясувалося, що Хомутинник пішов набагато далі. Зокрема, він вписав норму, згідно з якою з 1 січня 2013 року з Податкового кодексу зникне розділ Х «Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, які добуваються в Україні». Що це означає?

По-перше, йдеться про те, що такий вид податку, як рента, у нафтогазовій галузі зникне та «зіллється» з платою за користування надрами. Але це чомусь стосується тільки нафти і газу.

По-друге, розділ Х примітний тим, що для важкодоступних ділянок у ньому встановлюється нульова рента, щоб стимулювати видобувачів розробляти ці ділянки. Такі ділянки характеризуються й глибиною покладів, і гірничо-геологічними особливостями ділянок надр, на яких видобуваються вуглеводні, і багатьма іншими параметрами. Але Хомутинник залишив тільки один параметр (глибину залягання), ігноруючи решту. Виключення цього розділу «зрівняє» всі ділянки за їхніми властивостями, що, безумовно, неправильно.

Таким чином, об’єднання двох цілком різних по суті податків - ренти і плати за користування надрами, а також скасування ренти в поєднанні із зростанням плати за користування надрами та ліквідацією нульової ставки для важкодоступних ділянок (яких в Україні майже 80%) призведуть до зростання загального податкового навантаження на видобувачів удвічі-утричі.

Та й це ще не все. Коли пан Зукоскі писав свого листа, він ще не знав, що Хомутинник і Царьов пропонують обкладати податком у розмірі 2% від вартості корисні копалини, що видобуваються в рамках УРП. Ті ж Shell і Chevron про це не знали, беручи участь у конкурсах по Юзівській і Олеській площах. І якщо тепер їм стануть пропонувати нові умови, то підписання УРП і початок роботи цих компаній в Україні опиняться під сумнівом.

Проект Хомутинника б’є не тільки по іноземних інвесторах, він зачіпає інтереси абсолютно всіх нафтогазовидобувних компаній, що працюють в Україні. Чи не першими жертвами впадуть держкомпанія «Укргазвидобування» («дочка» НАК «Нафтогаз України») і напівдержавна «Укрнафта». Не слід забувати й про приватні компанії, на частку яких припадає майже 15% усього газовидобутку в Україні.

Як відомо, «Нафтогаз» регулярно кредитують для підтримки фінансового балансу. Ба більше, його баланс є предметом переговорів із МВФ про новий транш кредиту. З урахуванням дворазового зростання податків, яке пропонує Хомутинник, держкомпанія «Укргазвидобування», яка щороку сплачує майже 2 млрд. грн. податків, автоматично муситиме платити майже 4 млрд. грн. Усе б нічого - бюджету прибуток, якби при цьому залишалися кошти на геологорозвідку та збільшення видобутку.

Крім того, спеціально для нафтогазовидобувних компаній Хомутинник придумав ще одне революційне нововведення - штраф за несвоєчасне перерахування авансових платежів у вигляді плати за користування надрами до бюджету у розмірі 50% податкових зобов’язань. Це не що інше, як міна вповільненої дії, закладена «депутатами-партизанами» під поїзд інвесторів (передусім вітчизняних, державних!), адже цілком очевидно, що ці штрафи вимиватимуть обігові кошти зі швидкістю світла.

От у такому вигляді законопроект Хомутинника 24 травня ухвалив парламент (на що вистачило десяти хвилин). Через два дні на парламентському сайті став доступним висновок Головного юруправління. Він виявився надзвичайно коротким і говорив, що виправлення, внесені до другого читання, ні з ким не було погоджено…

Відразу здійняли тривогу «Нафтогаз» і Міненерговугільпром, які, виявляється, теж були не в курсі того, що діється. Про це свідчить лист міністра Юрія Бойка на ім’я Віктора Януковича від 29 травня. У ньому Бойко просить президента не підписувати закон №9661-д, бо він завдасть непоправної шкоди. А зауваження Міненерговугільпрому до закону Хомутинника, які міністр додав до листа, зайняли понад 20 сторінок. 100% зауважень зводяться до того, щоб залишити норми Податкового кодексу в початковому вигляді, а нововведення Хомутинника виключити із закону. Тим більше що вони суперечать нормі Податкового кодексу, який передбачає «перехід до системи платежів за видобуток корисних копалин із використанням принципу рентного доходу».

По суті, Бойко дав зрозуміти, що нафтогазовий ринок дуже чутливий і такими партизанськими методами діяти не можна: «Ухвалений закон призведе до істотного зменшення обсягів видобутку вуглеводнів на території України, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів і збільшення залежності країни від поставок імпортних енергоносіїв».