Опалювальний сезон: тенденції та цифри

Газ, електро- і теплоенергію громадяни змушені сприймати як товар: платиш - отримуєш. Подорожчання газу, а відтак, і комунальних послуг стало примусовим стимулом до економії енергоресурсів.

З урахування або без багатомільярдних держсубсидій структура споживання газу в Україні, особливо в опалювальні сезони, значно змінилася. Як і структура газозабезпечення. Нові тенденції свідчать про зародження ринку в цьому соціально чутливому сегменті, що є досить болючим процесом.

Якщо громадянам ні уряд, ні місцева влада, ні постачальники енергоресурсів і послуг не залишили вибору, то чи варто дивуватися, що мільйони сімей звернулися за держсубсидіями? Ціни ринкові, а дохід багатьох на межі мінімальної зарплатні. На жаль, субсидування не спонукало до свідомої енергоекономії. Проте структура забезпечення і споживання природного газу в опалювальний сезон 2016–2017 рр. разюче відрізняється від сезону 2012–2013 рр. Щоб з'ясувати, наскільки, DT.UA звернулося до оператора газотранспортної системи - ПАТ "Укртрансгаз". Надана цією компанією інформація дає підстави говорити про нові тенденції та зміну конфігурації на ринку природного газу. Хоча називати це повноцінним ринком - поки що перебільшення.

Споживання газу зменшилося на 16,5 млрд кубометрів

Чому йдеться про споживання і забезпечення поставок газу саме в опалювальний сезон? По-перше, так званий газовий рік у більшості компаній світу активно розпочинається саме у жовтні.

По-друге, півроку, приблизно з другої половини жовтня до початку, а то й до середини квітня, яскраво ілюструють картину постачання і споживання газу через найбільшу його затребуваність.

По-третє, це період активного відбору з підземних сховищ газу (ПСГ) "Укртрансгазу". Порівнявши обсяг газу на початку і при закінченні опалювального періоду, можна переконатися, скільки ж газу використано і ким, та скільки його залишилося у ПСГ. Звідси можна зробити висновок про потребу газу у сховищах.

По-четверте, беручи до уваги рівень видобутку газу в Україні та обсяги споживання у попередній опалювальний період, можна скласти, зокрема, прогноз, скільки потрібно буде імпортувати газу для забезпечення нагальних потреб.

По-п'яте, обсяг споживання газу свідчить у цілому про соціально-економічний стан і політику держави щодо тих чи інших категорій споживачів, як побутових, так і промислових. І ця політика може як стимулювати, так і перешкоджати чи стримувати енергозбереження загалом і ефективне використання природного газу зокрема.

Розглянемо докладніше, як змінювався ринок споживання газу в Україні під час опалювальних сезонів останніх п'яти років. Якщо такий аналіз уряд проводить щороку, то може заздалегідь передбачити, що треба зробити і які рішення прийняти для стабільного й ефективного розвитку багатьох сегментів економіки держави. А враховуючи ще й сучасні тенденції світового ринку, з високою ймовірністю прогнозувати конкурентоспроможність української промисловості. Навіть в умовах війни на Сході країни та анексії Криму.

Проаналізувати тенденції споживання газу кожним домогосподарством поки що неможливо через відсутність у багатьох споживачів побутових або хоча б будинкових лічильників газу. Проте дані "Укртрансгазу", який транспортує газ по і через територію України і є оператором газотранспортної системи (ГТС), дають повне уявлення про обсяги і динаміку споживання газу певними категоріями.

Якщо порівнювати обсяги спожитого газу в опалювальні сезони 2012–2013-х і 2016–2017 рр., то очевидно, що загалом споживання газу скоротилося майже на 16,5 млрд кубометрів - з 39,982 до 23,495 млрд (див. табл. 2 і блакитний графік транспортування газу споживачам України на рис. 1–5 на сайті DT.UA).

Промисловість потребує структурних змін

Найбільш вражаючим є скорочення попиту на газ за останні п'ять опалювальних сезонів у промисловому сегменті - з 15,883 до 5,531 млрд кубометрів. Якщо врахувати, що найбільші споживачі газу в опалювальний сезон - підприємства теплокомунальної енергетики - зменшили газоспоживання лише приблизно на 1 млрд кубометрів, то стає очевидним, що основне скорочення у промисловому сегменті відбулося за дві останні зими і припало на газомісткі підприємства, а саме - хімічної промисловості, які використовують газ як сировину. Кон'юнктура світового ринку хімічної промисловості і дорогий газ зробили хімічне виробництво в Україні малоконкурентним. До того ж згадайте збої в газопостачанні чи не найбільшого споживача - Одеського припортового заводу, що сталися торік. Чимала частка у скороченні газоспоживання припадає і на виробництва, які за сучасних умов і цін на газ і загалом на енергоносії були змушені частково або повністю зупинити виробництво.

От де варто докласти зусиль Мінекономрозвитку і торгівлі. Докладний аналіз ситуації вже сам по собі підкаже, що МЕРТ і уряд узагалі повинні робити по відношенню до конкретних сегментів і суб'єктів економіки, аби стримати падіння і домогтися зростання ВВП. І перш ніж верстати черговий бюджет країни, варто уважно вивчити газовий баланс. Тоді можна попередити багато неприємних "несподіванок".

Населення: резерв для зменшення споживання газу є

Це ж стосується і політики держави щодо газозабезпечення потреб населення. Поставки газу населенню в опалювальний сезон 2012–2013 рр. порівняно з минулим опалювальним періодом скоротилися лише на 4,9 млрд кубометрів. Причому найбільше в опалювальний сезон 2015–2016 рр. - до 9,6 млрд кубометрів з майже 15 млрд, спожитих в сезон 2012–2013 рр. Якраз на цей період припало найбільше подорожчання газу для побутових споживачів.

Резерв для ефективного використання і скорочення газоспоживання населенням і бюджетними організаціями ще є. Проте політика держави щодо субсидій населенню має бути спрямована не лише на його виживання, а саме на стимулювання, не на примушення до зменшення енерго- і газоспоживання, а на ефективне використання енергоресурсів. Інакше це просто видимість реформ, яка до того ж болюче б'є по бюджету більшості сімей.

З іншого боку, суцільне субсидіювання зводить нанівець саму ідею енергоефективності. Не маючи дієвих стимулів до заощадження того ж газу, побутові споживачі не будуть свідомо перейматися енергозберігаючими заходами. Навіщо, якщо витрати все одно компенсуються через субсидії та дотації?..

Мінсоцполітики варто на це звертати увагу, вирішуючи долю субсидій (монетизувати чи ні і коли) і хизуючись тим, що ледь не кожне друге домогосподарство в Україні отримало субсидію... Адже при детальному розгляді структури споживання газу населенням можна дійти висновку, що замість колишніх багатомільярдних прямих щорічних дотацій "Нафтогазу України" держбюджет той самий обсяг компенсує через недолугу систему субсидіювання. Ефективне енерго- і газоспоживання не стало, так би мовити, національною ідеєю. Попри ціни на газ, орієнтовані на паритет імпортованого газу.

Імпорт газу: диверсифікація і реверс

Примітно, що за останні опалювальні періоди не лише скоротився обсяг імпорту газу, а і його структура (див. рис. 1–5 на сайті DT.UA). Ідеться не тільки про припинення восени 2014 р. "Нафтогазом" прямих закупівель у російського "Газпрому" за контрактом 2009 р., який обидві газові компанії оскаржують у Стокгольмському арбітражі.

З даних табл. 2 видно, що якщо в 2012–2014 рр. обсяг імпортованого газу практично збігався з обсягом поставок "газпромівської" сировини, то з опалювального сезону 2014–2015 рр. безпосередня частка російського газу в українській ГТС - це транзит газу "Газпрому" через територію України.

Натомість для споживачів України близько 10 млрд кубометрів газу минулого опалювального сезону імпортовано як "Нафтогазом України", так і іншими постачальниками (трейдерами) загалом для промисловості.

Причому наростаюче збільшення імпорту відбувалося за всіма трьома діючими напрямками: через газовимірювальні станції (ГВС) Берегдароц - з Угорщини, через ГВС Будінце - з напрямку Словаччини (і тут є чималий резерв потужностей), через ГВС Германовичі - з напрямку Польщі, який українська і польська сторони мають намір розбудовувати.

Транзит російського газу

Дані таблиць і графіки імпортування газу для України на рис. 1–5 (див. на сайті DT.UA) ілюструють динаміку і тенденції кожного опалювального сезону. Зокрема, на рис. 3–5 видно, коли саме "Нафтогаз" востаннє імпортував газ у "Газпрому" - за так званим зимовим пакетом в опалювальний сезон 2014–2015 рр. І що в наступні сезони безпосередньо "газпромівський" газ "Укртрансгаз" лише транспортував (на рис. - червоний графік транзиту російського газу). Причому транспортував безперервно, виконуючи зобов'язання та заявки "Газпрому". Попри закиди останнього про ризики недопоставок у Європу через українську ГТС, чим росіяни продовжують залякувати європейських покупців свого газу, який ті отримують через Україну.

Фактичні дані про транзит російського газу зайвий раз підтверджують, що, безпідставно звинувачуючи Україну в ризиках зриву газопоставок у ЄС, "Газпром" намагається домогтися безумовного схвалення європейськими країнами свого проекту "Північний потік-2". І певного успіху вже досягнув - провідні газові компанії ЄС якщо й не стали поки що акціонерами російської труби, але вже погодилися (кожна з п'яти компаній) фінансово взяти участь у проекті "Північний потік-2" у сумі понад 900 млн євро. "Газпрому" це дало підстави заявити, що з січня 2020 р. він скоротить транзит газу через українську ГТС до 15 млрд кубометрів щороку і скорочуватиме надалі.

Для порівняння: в період опалювального сезону 2016–2017 рр. "Укртрансгазом" транспортовано 48,35 млрд кубометрів російського газу. За останні п'ять зим транзит російського газу значно зменшився як раз у сезон 2014–2015 рр. (до 30,5 млрд кубометрів), і не з ініціативи України. Саме тоді "Газпром" активно розпочав у такий спосіб "приборкувати Європу", намагаючись отримати дозвіл на збільшення поставок газопроводом "Північний потік-1" через завантаження з'єднувального газопроводу OPAL і просуваючи проект "Північний потік-2". Паралельно на Сході України війна переходила у свою гарячу фазу. Крим на той час РФ уже незаконно анексувала...

Підземні сховища газу: скорочення і мобільність ресурсів

Після закінчення опалювального періоду 2016–2017 рр. у підземні сховища "Укртрансгазу" за першої ж нагоди розпочали закачувати газ. Тимчасове різке похолодання змусило перервати це процес, але вже на 26 квітня у ПСГ було 8,33 млрд кубометрів газу. У табл. 1 показано, скільки газу було у ПСГ на початок і закінчення опалювальних сезонів. Щомісячну динаміку закачування газу в ПСГ "Укртрансгазу" наведено у табл. 3.

Загалом наведені дані про запаси і рух газу в/з ПСГ свідчать про тенденцію до скорочення обсягів зберігання газу. Ресурс для "Газпрому" оператор української ГТС тримати в ПСГ власним коштом не зобов'язаний, а "Газпром" на це витрачатися не бажає. Тому у ПСГ зберігається ресурс, необхідний НАКу для забезпечення нагальних потреб у газі насамперед населення.

Дебати про обсяг природного газу, який повинен зберігати у "підземках" "Нафтогаз", уже позаду. Минулого сезону НАК обійшлася мінімум, закачавши трохи більше 6 млрд кубометрів. НАК запропонувала охочим скористатися нагодою і за власний кошт закачати газ у сховища. Зараз саме час визначити і спланувати графік поповнення ресурсів газу в ПСГ на майбутній період. Враховуючи як газовий баланс самого "Нафтогазу" (імпортні можливості, видобуток "Укргазвидобуванням" і приватними компаніями), ринку загалом і потреби споживачів газу в Україні, зокрема.

Наведені у табл. 1–3 і рис. 1–5 (див. також на сайті DT.UA) докладні дані про перебіг кожного опалювального сезону починаючи з 2012–2013 рр. дають багато інформації для аналізу і роздумів. Зокрема про рівень використання газу безпосередньо оператором ГТС і операторами ГРМ (облгазами), способи та варіанти зменшення технологічних витрат, про вищесказану вимушену "економію" та ресурси для газозбереження й ефективного використання газу.

ПАТ "Укртрансгаз" здійснює діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та зберігання природного газу в ПСГ. Для забезпечення зазначеної діяльності, а саме - роботи технологічного обладнання, компанії необхідно закуповувати природний газ для виробничо-технологічних потреб, власних потреб і балансування.

І хоча кожного споживача газу перш за все цікавить задоволення власних потреб у газі і спроможність за нього заплатити, варто знати, як виглядає газовий баланс країни, зокрема в опалювальний сезон. Тоді простіше зрозуміти, чому ми стільки споживаємо, стільки платимо і як можемо зекономити той же газ і зменшити свої витрати на його оплату.