Низхідне зростання

Кіт Матроскін

Бізнес в Україні — це практично завжди парадокс. Причому неможливо вгадати, в який момент часу цей парадокс може статися, бо виникає він суто за бажанням дер­жавних органів, які раптом вирішили «покермувати» тією чи іншою галуззю. Безумовно, на благо України та її населення. У цьому разі підприємство, котре ще недавно динамічно розвивалося, може забуксувати на рівному місці. Навіть якщо це підприємство — монополіст у нафтогазовому секторі (!). Приміром, «Нафтогаз України», втягнутий у розбірки з податківцями, або «Укрнафта», котра на тлі зростання обсягів видобутку та реалізації нафти і нафтопродуктів уже до кінця цього року може недорахуватися левової частки прибутку.

Приклад «Укрнафти» дуже показовий у тому плані, що ще рік тому це підприємство показувало досить стабільне зростання не лише виробничих показників, а й від­рахувань до бюджету. Тільки за підсумками 2006 року компанією перераховано до бюджетів усіх рівнів близь­ко 4,8 млрд. грн., що на 1,8 млрд. грн. (59%) більше порівняно з 2005 роком. Не кажучи вже про дивіден­ди, половина яких також надійшла до державної скарбниці.

Цього року ситуація з бюджетними відрахуваннями не гірша. За перші три квартали компанія сплатила до бюджетів усіх рівнів 3,9 млрд. грн., і більша частина цих відрахувань припадає на рентні платежі, які порівняно з минулим роком зросли на 48% і становлять за підсумками дев’яти місяців 2,7 млрд. грн. «ДТ» уже неодноразово писало про значне економічно необгрунтоване зростання рентних платежів (див. табл.), які за останні сім років було підвищено по нафті більш як у 60 разів (із 17 до 1090 грн. за тонну).

З одного боку, цілком логічно було б припустити, що перерозподіл коштів на користь держбюджету — справа блага й архіважлива. Але розглядаючи ситуацію в перспективі, цілком можна буде очікувати не нарощування, а зменшення обсягів видобутку вуглеводнів із наступним зниженням рівня платежів до дер­жавної скарбниці.

Арифметика подібного фінансового парадоксу досить проста і зрозуміла: при зростанні видобутку, приміром, того ж газу й одночасному збільшенні рентних платежів із фіксацією ціни на цей газ просто відбувається скорочення обігових коштів компанії. А в результаті цього — скорочення обсягів розвідки, буріння й у подальшому видобутку вуглеводнів із відповідним зменшенням надходжень до бюджету. Як у вигляді відрахувань до бюджетів усіх рівнів, так і у вигляді дивідендів, що належать державі. До речі, цього року введено в експлуатацію 44 нові свердловини (37 нафтових і 7 газових), що перевищує планові показники.

Протягом останніх п’яти років компанії вдалося зупинити падіння і почати динамічно нарощувати видобуток нафти, обсяги якого до 2010 року планувалося довести до 3,6 млн. тонн на рік.

Тепер ці плани не виглядають так оптимістично, а прогнозоване Кабміном зростання видобутку нафти з газовим конденсатом в Україні до 2010 року до рівня 5,1 млн. тонн на рік, природного газу — до 23,2 млрд. кубометрів здається і зовсім нереальним.

Хоча, за даними «Укрнафти», цього року плани з видобутку, попри складні фінансові умови, виконуються навіть із деяким випередженням. Так, за перші три квартали було видобуто 2,4 млн. тонн нафти з конденсатом, що на 38,9 тис. тонн (1,7%) більше від запланованого. За той же період видобуто 2,4 млрд. кубометрів газу, що також перевищує планові показники на 17,6 млн. кубометрів (0,7%).

Виконуючи планові показники щодо видобутку вуглеводнів, «Укрнафта» зазнає значних збитків, які можуть стати критичними для виробничої діяльності компанії в найближчому майбутньому. За підсумками дев’яти місяців ц.р., чистий прибуток найбільшої нафтовидобувної компанії країни становив менш як 0,8 млрд. грн., що на 1,1 млрд. грн., або 60%, менше, аніж за аналогічний період 2006-го (див. рис.).

Цікаво, чи зможе компанія наступного року так само достроково відрапортувати про виконання або перевиконання власних планів, наприклад, про виробництво 173,7 тис. тонн скрапленого газу? Причому запитання це далеко не риторичне чи внутрішньокорпоративне, оскільки таких показників підприємство може досягнути за рахунок переробки додаткових обсягів вуглеводнів або власного видобутку, або на давальницьких умовах. Для цього потрібно постійно модернізувати устаткування, домагаючись скорочення витрат. Але як для отримання сировини (навіть власного видобутку), так і для модернізації підприємству в будь-якому разі будуть необхідні вільні фінансові кошти. Якщо ситуація з існуючими рентними платежами збережеться, то йому доведеться використовувати позикові кошти, що теж не найкращим чином позначиться на економіці як «Укрнафти», так і дер­жави загалом.

Ситуація потребує негайного вирішення. Зокрема, президент України в інтерв’ю «ДТ» охарактеризував розвиток видобувної галузі як один зі стратегічних напрямів національної безпеки. «З точки ж зору методів забезпечення енергетичної незалежності було б дуже добре, якби в Україні було достатньо власних енергоносіїв для забезпечення своєї енергонезалежності чи хоча б можливості своєчасно реагувати на всі зовнішні випади стосовно України. Тому я так сказав би, що Україні необхідно оптимізувати внутрішній ринок енергоресурсів...» — заявив Віктор Ющенко.

Схоже, що й уряд також переймається проблемами галузі. На початку листопада вже в.о. першого віце-прем’єр-міністра, міністра фінансів Микола Азаров заявив, що вважає за необхідне для України конкретніше зайнятися збільшенням власного видобутку енергоресурсів, а також внести відповідні зміни до «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року».

На сьогодні всі турботи про нафтовидобувачів зводяться лише до розмов про зміну правил гри для компаній, які працюють на цьому ринку. А компанії мають самі боротися за своє «місце під сонцем» і роблять конкретні кроки в цьому напрямі. Так, екс-голова правління ВАТ «Укрнафта» Ігор Палиця, марно сподіваючись на допомогу з боку держави в цих питаннях, вирішив стати народним депутатом України, щоб отримати можливість на законодавчому рівні розв’язувати наболілі для галузі проблеми. В.о. голови правління призначено його першого заступника з розвитку та капітального будівництва Олексія Куща.

До речі, на 23 січня наступного року заплановане проведення зборів акціонерів «Укрнафти». Відповідно до порядку денного буде розглянуто питання про звіт ревізійної комісії, про затвердження річного звіту, балансу компанії, а також про розподіл прибутку за 2006 рік, які було перенесено на післявиборний період. Як вважають експерти, зміна політичної ситуації дасть змогу послабити фінансове навантаження на компанію і в «Укрнафти» знову з’явиться можливість для зростання.