Крайня необхідність

Критична ситуація, що склалася в Україні навколо аукціонів щодо нафтогазових родовищ, загострилася і рано чи пізно мала стати причиною системної кризи у вітчизняному видобутку вуглеводнів. Дії чиновників Міністерства охорони навколишнього природного середовища і, м’яко кажучи, афілійованих із ними комерційних структур не залишили стосовно цього жодних сумнівів. Причому не тільки в учасників аукціонів, а й у компетентних органів. Останньою краплею став аукціон із продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, що відбувся 29 серпня.

Останній відлік

Аби прояснити ситуацію, звернімося до недавньої історії. Почи­наючи з 2004 року в Україні було встановлено законодавчі вимоги до проведення аукціонів із продажу ліцензій на використання надр. Ця норма міститься в кожному законі про держбюджет на відповідний рік.

На виконання закону Кабмін із того ж року затверджує порядок проведення аукціонів, а також їхній регламент. До останнього часу основні умови практично не змінювалися. Однак 4 квітня 2007 року, приймаючи відповідні нормативні акти, що регулюють порядок продажу ліцензій на 2007 рік, уряд вирішив змінити алгоритм проведення аукціонних торгів. Причому істотно і, головне, «своєчасно». Може, звісно, це випадковість, але поява нових правил проведення аукціонів, прописаних у постанові уряду №611, «вдало» збіглася з першим указом президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту.

За діючими раніше правилами, якщо переможець аукціону відмовлявся від оплати вартості отриманого на ньому дозволу, то результати аукціону анулювалися. При цьому порядок передбачав, що саме Мінприроди організовує і проводить аукціони. Тепер же оператором аукціону може бути юридична особа, яка визначається міністерством на основі конкурсу і яка на підставі договору надає послуги з організації та проведенню аукціону.

Головна ж зміна полягає в тому, що коли переможець аукціону не внесе всієї необхідної суми в 30-денний строк, то він втрачає право на отримання дозволу (при цьому задаток не повертається), а переможцем аукціону оголошується наступний учасник, який запропонував найбільшу суму.

За даними першого заступника голови правління «Укрнафти» Володимира Пустоварова, подібні нововведення дають можливість реалізовувати протиправні схеми при проведенні аукціонів із продажу ліцензій на використання надр. У результаті, тільки протягом червня держбюджет України недоотримав як мінімум 38 млн. грн. за продаж ліцензії на розробку Ржавецького родовища (Харківська область). Керівники ВАТ «Укрнафта» також стверджують, що наслідком аукціону із продажу дозволів на використання надр, що відбувся 29 серпня, могла стати втрата бюджетом як мінімум 100 млн. грн.

Досить цікаво й те, що напередодні Мінприроди пообіцяло перевиконати план у 150 млн. грн., котрі мали надійти до держбюджету країни від продажу ліцензій 2007 року. За даними цього відомства, за неповні вісім місяців від продажу ліцензій уже було отримано 101 млн. грн. От тільки, схоже, додаткові бонуси від такого «перевиконання» мали отримати чітко визначені компанії, контрольовані аж ніяк не державою. Адже недаремно кажуть, що статки робляться в непевні часи, а перевибори для такого роду операцій — саме те.

Детективна історія

Збурювач спокою — ВАТ «Укрнафта» завжди було одним з найбільш зацікавлених гравців на аукціонних торгах. Його експерти якщо не беруть участі, то завжди уважно стежать за процесом, тож прикладів роботи нового аукціонного механізму можуть навести більш ніж досить.

Зокрема, 11 червня під час проведення аукціону із продажу спецдозволу на вже згадану Ржавецьку площу (родовище природного газу) за початкової вартості ліцензії в 614 тис. грн. приватне підприємство «Дельта-Капітал» запропонувало 40 млн. грн. А потім... відмовилося від її придбання. У результаті чого ліцензію отримав наступний учасник, який запропонував найбільшу суму, — «Алдеа Україна», і за ціною 1,6 млн. грн., що ненабагато перевищує початкову вартість. При цьому експерти зазначають, що вказана ціна не є відображенням реальної вартості дозволу на розробку Ржавецького родовища, котра могла скластися в результаті чесних і конкурентних торгів. Справедлива ціна, на їхню думку, знаходиться, як правило, десь посередині. Тобто на проведеному 11 червня аукціоні було реалізовано схему продажу ліцензії практично за безцінь.

Апогеєм же закладених новими правилами маніпуляцій, за словами Володимира Пустоварова, став аукціон, що відбувся 29 серпня. Спочатку маловідома компанія «Техногазіндустрія» запропонувала за дві ліцензії на розробку родовищ нафти та газу в Луганській області, стартова ціна яких становила 202 і 143 тис. грн., 48 і 63 млн. грн. відповідно, що в більш як 200 і 400 разів перевищувало початкову вартість!

При проведенні торгів на ліцензії з розробки родовища вуглеводнів у Полтавській (Гаркушинська площа) і Івано-Франківській області (Ілем­ківська площа) події пов­торилися, але за участю інших компаній. Учасник тор­гів ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» із голосу запропонував за вказані площі 4 і 8 млн. грн. відповідно. А потім одразу ж нікому не відомий учасник торгів — ТОВ «Продуктсервіс» запропонував ціни в 210 і 250 млн. грн. (це більш як у 70 і 40 разів відповідно перевищує стартову вартість ліцензій).

«Стало очевидно, що використовується схема, за якою переможець торгів, запропонувавши непомірно високу ціну, згодом відмовляється її сплачувати, і переможцем аукціону стає наступний учасник, який запропонував найбільшу ціну (на практиці вона виявляється трохи вищою від стартової), тобто істотно занижену. Єдиною можливістю зруйнувати заздалегідь спланований сценарій погоджених дій учасників і оператора проведення торгів стала пропозиція наступної за кроком торгів ціни», — підсумував Володимир Пустоваров.

На його думку, у результаті реалізації тіньових схем із продажу ліцензій на використання надр тільки після проведення двох названих аукціонів у червні і серпні держбюджет недоотримав відповідно 38 млн. і як мінімум 100 млн. грн.

В інтерв’ю «ДТ» перший заступник голови правління «Укрнафти» зазначив, що по закінченні торгів представники оператора аукціону намагалися сфальсифікувати протоколи проведення торгів, а після внесення ним (Пустоваровим) зауважень до протоколів представники оператора спробували завадити його виходу з приміщення. У результаті, в ситуацію змушені були втрутитися представники правоохоронних органів.

Керівник юридичного управління ВАТ «Укрнафта» В’ячеслав Карташов вважає, що представник «Укрнафти» вдався до єдино правильного кроку у такій ситуації: погодився на придбання родовищ за завищеною ціною і на максимальну фіксацію порушень закону при проведенні аукціонів. «Ми не приховуємо, що «Укрнафта» зацікавлена в придбанні цих ділянок. Ми зробили все можливе, щоб родовища залишилися у власності держави, а не пішли в приватні руки за значно заниженими цінами. Це була крайня необхідність — є таке поняття в юридичній практиці, коли необхідно вчинити певну дію, щоб уникнути серйозніших негативних наслідків. Тепер же ми розраховуємо на те, що результати торгів буде скасовано й аукціони буде проведено знову без підставних структур, які грають на користь чиновників Мінприроди», — заявив він.

Присутній на торгах головний геолог ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» Воло­димир Бенько також вважає, що хід торгів «був більш ніж незвичним». На його думку, вартість Ілемківської площі, за яку боролася і його компанія, не може перевищувати 15 млн. грн. В іншому разі просто економічно недоцільно вести розвідувальне буріння на цьому родовищі. Таким чином, корупційну схему розкрадання державних надр під час аукціону побачили не лише представники «Укрнафти».

У результаті, ВАТ «Укрнафта» звернулося до СБУ, МВС і Гене­ральної прокуратури з проханням звернути увагу на зловживання та корупційні схеми, що існують сьогодні при організації та проведенні Мінприроди аукціонів із продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Крім цього, було подано позов до Господарського суду міста Києва з вимогою визнати результати аукціону недійсними. Як повідомив В’ячеслав Карташов, на забезпечення позову суд уже прийняв рішення про призупинення видачі ліцензій на родовища.

Сумний романс про політику

Втім, схоже, уряд вирішив позбавити «Укрнафту» не лише інвестиційних перспектив. За підсумками 2006 року до бюджетів усіх рівнів компанією було перераховано близько 4,8 млрд. грн., що на 1,8 млрд. грн. (59%) більше порівняно з 2005 роком.

Найбільша частина цих відрахувань — рентні платежі за видобуток нафти та газового конденсату, котрі протягом останніх років непомірно зростають без якогось економічного обгрунтування та врахування думки провідних нафтогазовидобувних підприємств галузі (див. табл.). Унаслідок цього видобуток вуглеводнів в Україні став малорентабельним, а на родовищах із важковидобувними і виснаженими запасами, — то й зовсім збитковим.

У результаті істотного збільшення державою фіскального навантаження на нафтогазовидобувну галузь загалом й «Укрнафту» зокрема шляхом значного підвищення рентних платежів за видобуток нафти та газового конденсату фінансові показники компанії за підсумками першого півріччя 2007 року значно погіршилися порівняно з аналогічним періодом 2006-го. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зменшився на 626 млн. грн. (-10%) і становить 5,7 млрд. грн. Чистий дохід зменшився на 1,3 млрд. грн. (-31%) і становить 2,9 млрд. грн. У результаті чистий прибуток компанії впав на 728 млн. грн. (-64%) і дорівнює 405 млн. грн.

Відповідно, виплати до бюджетів усіх рівнів становлять близько 2,4 млрд. грн. Більша частина цих відрахувань припадає на рентні платежі — 1,7 млрд. грн., що збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 53%. Але окрім значного підвищення рентної плати за видобуті вуглеводні, на погіршення фінансових показників «Укрнафти» вплинуло ще й неринкове регулювання цін реалізації газу на економічно необгрунтованому рівні — 318,78 грн. (із ПДВ) за 1000 кубометрів.

Попри таке «сприяння» з боку держави, «Укрнафта» все ж намагається модернізувати технологічні потужності. Тільки за сім місяців ц.р. компанія здійснила цілий комплекс заходів щодо оснащення та модернізації свердловин, а також об’єктів із підготовки, обліку та транспортування сировини. Загальний обсяг капіталовкладень у зазначені проекти перевищив 200 млн. грн. Крім оновлення технічної інфраструктури з видобутку та транспортування ресурсів, «Укрнафта» розвиває потужності із переробки сировини. Це будівництво Гамаліївського газопереробного заводу (ГПЗ) і модернізація Пасічнянського газопереробного виробництва. Для реалізації цих проектів потрібно понад 1,1 млрд. грн.

Тож для розвитку «Укрнафти» державі як акціонеру, що володіє 50%+1 акція цієї компанії, необхідно переглянути свою політику стосовно підприємства.

Цілком можливо, розрахунок робився на те, що фінансові й адміністративні проблеми мали б зробити керівників компанії більш згідливими в окремих «дуже делікатних» питаннях. Досить яскравим прикладом таких питань може стати пропозиція керівникам «Укрнафти» про придбання права на розробку Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (Харківська область) шляхом придбання корпоративних прав у комерційній структурі «Геолсоюз».

Така пропозиція, за словами В’ячеслава Карташова, надійшла від осіб, «які, за їхніми словами, представляють інтереси керівництва Мінприроди, а також одного з віце-прем’єрів. Ціна такої участі на кілька сотень мільйонів гривень перевищує ціну, що зазвичай встановлюють як початкову при проведенні подібних аукціонів».

Нагадаємо, що на початку року «Укрнафта» заявляла про свою готовність придбати ліцензії на розробку цього родовища не менш як за 300 млн. грн. У результаті Мінприроди без будь-якого конкурсу переоформило ліцензію на збиткову НАК «Надра України». «Нам стало відомо, що найближчим часом, тобто до виборів, Мінприроди має намір передати ліцензію недер­жавній комерційній структурі «Геолсоюз». Єдиною умовою передачі, відповідно до нормативних актів міністерства, є забезпечення участі чинного ліцензіата (у даному разі — НАК «Надра України») у статутному фонді такої недержавної комерційної структури на частку в 50% корпоративних прав. Але ця вимога стосується лише моменту передачі ліцензії і жодним чином не перешкоджає здійсненню продажу таких корпоративних прав за їхньою номінальною вартістю після переоформлення ліцензії», — повідомив В’ячеслав Карташов.

Схоже, що нафтогазовий сектор і досі залишається одним із найпотужніших джерел наповнення передвиборних кас. Достатньо згадати нещодавню ситуацію з одним із найбільших нафтопереробних заводів, який активно намагалися дискредитувати на міждержавному рівні для зміни фінансових схем і постачальників підприємства. Певне, не омине чаша ця і державні нафтові компанії. Хоч як сумно, але інтереси українських політиків та чиновників і досі є «крайньою економічною необхідністю» навіть для державних компаній.

P.S. Прес-конференцію представників Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з приводу заяви компанії «Укрнафта» щодо нечесності проведення аукціонів із видачі спеціальних дозволів на користування надрами, котра мала відбутися в ІА «УНІАН» о 13.30 5 вересня 2007 року, без зазначення причин ВІДМІНЕНО!