Нафта за безцінь?

Минулого понеділка вартість американської нафти марки WTI обрушилася на сотні відсотків - до найнижчої за всю історію цін. За повідомленням агентства Bloomberg, ціна впала до -38,4 долара за барель.

Та те, що відбувається на ринку, насправді не реальна ціна нафти, а спекуляції похідними цінними паперами (деривативами). Адже подешевшав тільки найближчий ф'ючерс (домовленість про поставку). Він експірується у вівторок, і його обвал зумовлений тим, що ніхто зі спекулянтів не хоче займатися поставками фізичної нафти. Спекулянти закривають травневі позиції та йдуть на червневі або інші ф'ючерси. Це - біржова гра.

Експірація - завершення обігу строкових контрактів (ф'ючерсів і опціонів) на біржі, виконання зобов'язань за строковими контрактами. При цьому на ринку спостерігається ситуація контанго (тобто ф'ючерс, що передбачає поставку товару через певний час, коштує дорожче, ніж ціна поточного активу), що сигналізує про надлишок пропозиції в короткостроковій перспективі: контракти торгуються зі значним дисконтом до червневих ф'ючерсів. Водночас червневі ф'ючерси WTI коштують біля 15 дол./бар., а вересневі - понад 25 дол. Ціна на нафту марки Brent просіла на п'ять доларів і торгується в позитивній зоні.

Отже, падіння ціни травневих ф'ючерсів на WTI не означає, що фізичну нафту насправді віддаватимуть за доплату. Проте обвал цін на травневі ф'ючерси показує настрої інвесторів щодо цінових перспектив нафти.

На сьогодні рівень падіння попиту через поширення коронавірусу та карантинні заходи помітно перевершує обсяги зниження видобутку нафти, погоджені учасниками зустрічі ОПЕК+. Тим більше що згідно з комюніке учасників альянсу квотування нафти почне діяти лише з 1 травня. Тому в травні зберігатиметься значний надлишок нафти за рахунок квітневих поставок.

Що буде через падіння цін на WTI з компаніями, які видобувають сланцеву нафту? Оскільки в основі цього біржового феномену лежать фінансові спекуляції, то сланцевої нафти це мало стосується. Однак загальне зменшення споживання нафтопродуктів через пандемію коронавірусу й низький рівень цін на нафту негативно впливають на прибутковість нафтовидобувного бізнесу та можуть призвести низку компаній до банкрутства. Не слід виключати, що деякі з них, скориставшись галасом навколо від'ємних цін, спробують вибити для себе державну допомогу. Але пов'язувати від'ємні ціни з реальними поставками нафти все-таки не варто.

Для України в цій ситуації важливий висновок про те, що біржові ціни не відображають співвідношення попиту та пропозиції реальної нафти. Кількість біржових угод, що завершуються поставками нафти, становить одиниці відсотків від усіх угод. Решта угод - із "паперовою" нафтою. Біржова ціна показує більшою мірою очікування фінансових спекулянтів, а не реального сектору економіки. Тому розраховувати, що ми зможемо забезпечити внутрішні потреби економіки за рахунок купівлі нафти в період мінімальних, зокрема від'ємних, цін не слід. З іншого боку, кон'юнктура цін на нафту й нафтопродукти наших основних постачальників вуглеводнів створює сприятливі передумови для створення державного запасу нафти та нафтопродуктів. Однак для цього треба вирішити низку проблем, починаючи з прийняття Верховною Радою закону про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів і закінчуючи пошуком коштів для закупівлі й зберігання таких запасів.

Часто доводиться відповідати на запитання: чому в Україні ціни на АЗС не реагують на такі біржові зміни? От би приїхати на заправку, залити повний бак, а тобі ще й доплатили б, виходячи з перерахунку за ціною мінус 50 доларів за барель нафти! Насправді на ціну нафти припадає лише частка витрат при продажу нафтопродуктів. Більша частина - це акцизний податок, ПДВ, логістика й накладні витрати АЗС.

Водночас за падаючого попиту дедалі критичнішим стає питання оптимізації паливної інфраструктури в масштабах країни. Точніше кажучи, зайвих АЗС. За оцінками Центру "Псіхєя", в Україні кількість АЗС у п'ять разів перевищує потреби ринку. Витрати на їхнє утримання закладаються в ціну палива й лягають на плечі кінцевого споживача. Ситуацію, коли АЗС стоять на мінімальній відстані одна від одної, а часом і зі спільним парканом, важко назвати нормальною.

З одного боку, завдання уряду України - забезпечити ринок якісним паливом, що відповідає вимогам технічного регламенту. З іншого - ціна має враховувати реальну купівельну спроможність споживача, а не тільки витрати АЗС. Як інфраструктурний товар, дешеві нафтопродукти можуть стати найважливішою умовою підйому національної економіки. І обов'язок уряду - забезпечити такі умови.

Більше матеріалів Сергія Сапєгіна читайте тут.