Молодобоги пожирають титанів?

Уявіть, що ви - молодий олігарх, уже обвішаний футбольним клубом, медіа-холдингом, нафтопереробним заводом та обтяжений неймовірною сумою чужих грошей. Ви летите на приватному комфортабельному літаку зі своїм почтом у Білокам'яну, щоб переконати главу "Роснефти" Ігоря Сєчина вмовити главу "Газпрому" Олексія Міллера на знижку ще на 100 дол. на нафтогазовий ресурс. Ба більше, ви хочете одержувати цей ресурс напряму, а не як колись - через "Нафтогаз України" або фірташівський Ostchem, у якого ціна газу мінімум доларів на 80 нижча, ніж у НАКу.

Якщо це вдасться, ви одержите найдешевший газ у Європі. На газовому ринку України у вас не залишиться конкурентів. На блюдечку з блакитною облямівочкою вам піднесуть не лише хімічну, а й усю промисловість України. І не тільки промисловість. Про Дмитра Фірташа забудуть. Рінат Ахметов стоятиме в черзі тих, хто проситиме саме у вас порівняно дешевий газ...

Уявіть, що ця ваша смілива ідея сподобалася президентові України, і він (ще до початку торговельної війни РФ з Україною) особисто лобіював вашу структуру та, можливо, вас перед В.Путіним. Це дорогого варте.

…І от ви приземляєтеся в московському аеропорту. Ваш почет проходить належний митний і прикордонний контроль. Ви - в передчутті результативних зустрічей, неймовірних перспектив і доходів. Ви окрилені. Ви в очікуванні тріумфу!

І в цей момент російські вартові кордону вам сухо кажуть: "Пройдемте". Вас, такого гарного й могутнього успішного українського мільярдера, майже на чотири години залишають наодинці зі своїми думками в окремій кімнаті без зв'язку із зовнішнім світом.

Повірте, у цей відрізок часу ви не думали б про те, як яскраво провести свій наступний день народження на "Лазурці".

Усе коротке, але насичене бізнес-життя пролітає перед очами. Танкери з нафтопродуктами, цистерни і склади з пальним, митниці, несплачені акцизи та податки; обличчя Коломойського, Арбузова, Клименка - всі з насупленими бровами. І ще обличчя Того, про Кого й сказати страшно...

Майже через чотири години "самотності" вас запрошують "на вихід". І дорогою дуже виразно "шепотять": "Не воруй российский газ! Российский газ воровать нельзя!"

Страшний сон, правда? А якщо це не сон?..

Через деякий час ви, оговтавшись від переляку, знову впевнений у собі олігарх, задаєтеся запитанням: "нельзя" стосується лише російського газу? Якщо так, то є варіанти.

"Продавець повітря",
або Як створювалася й працює ресурсна піраміда

Механізм фінансових пірамід свого часу наочно в усіх країнах СНД продемонстрував Мавроді. Втім, він був не один. Але й досі люди на це ведуться. Для учасників таких пірамід важливо бути серед перших. Лише перші встигнуть зняти вершки, поки піраміда не розвалиться. Це аксіома.

Сергій Курченко в часи будівництва пірамід Мавроді ще був школярем. Але подорослішавши, не став винаходити велосипед. Єдиний нюанс: Курченко створює ресурсні піраміди, а точніше, енергоресурсні (нафтопродуктову і газову). Втім, і в цьому в нього були "папєрєдніки". Він бере ресурс в одних, продає іншим. Його не дуже-то турбує маржа. Головне - встигнути це зробити до того, як власник ресурсу отямиться та почне вимагати повну оплату.

У Курченка, як неофіційно говорять його бізнес-партнери, "загубилося тільки по 2012 р. не менш як 500 млн кубометрів" газу. За найскромнішими підрахунками, це коштує 178,5 млн дол. У лабіринтах підприємств, афілійованих із бізнесом Курченка, йдеться про газ, узятий в Ostchem Holding і "Нафтогазу" та перепроданий компаніями холдингу СЄПЕК промисловим газоспоживачам. Скільки та в кого напозичав енергоресурсів молодомільярдер, цього, мабуть, і він сам не зовсім усвідомлює. А навіщо? Він же не інвестує й навіть не оплачує ресурсу. Він перепродує...

Починалося все навіть зворушливо. Хтось умовив "газових авторитетів" допомогти працевлаштувати харківського хлопчика. Допомогли, виділили частку на ринку скрапленого газу. Хлопчик швидко підріс, осмілів і переконав ну майже всіх, що нема чого їм у своєму бізнесі мати такий малоефективний і заморочливий сегмент, як скраплений газ. Мовляв, він усе забезпечить - йому цікаво, а їм хоч якийсь прибуток. Уже 2010 р., якби власники енергобізнесів були уважнішими, вони б розгледіли, що Курченко взагалі-то працює за принципом ресурсної піраміди: у цих узяв, тим продав. Про баланс ресурсів у нього голова не болить - все одно не його. Але в цьому найбільша небезпека - дисбаланс лягає на бюджети держкомпаній, наприклад "Нафтогазу". Ті, своєю чергою, вимагають держдотацій. І змушені брати кредити під божевільні відсотки. У результаті все це стає проблемою споживачів газу, а не турботою таких торговців, як Курченко.

Із скрапленого газу, добряче розбалансувавши ринок нафтопродуктів, про що докладно писало DT.UA, Курченко "перекинувся" на природний газ. І, напевно, дуже здивувався, що тут для його ресурсної піраміди - необмежені можливості. Адже в цьому бізнесі спочатку його ніхто всерйоз і надовго не сприймав...

У 2011 р. якимсь чином Курченко вмовляє "Нафтогаз України" віддати йому ресурсний газ на реалізацію через дві сімферопольські (за місцем реєстрації) компанії. І от диво: будь-якого громадянина за несвоєчасні платежі за три кубометри газу на місяць просто "відключать від газу", а Курченку віддали газ вартістю мільярди гривень без особливих проблем. 25 червня 2012 р. ТОВ "ГазУкраїна-Трейдинг" одержало від НАКу газ на суму близько 1,1 млрд грн. Через добу інше ТОВ - "ГазУкраїна-Коммерс" одержало
за тією ж схемою газ на суму 3,53 млрд грн. Обидва ТОВ навіть зробили умовні перші проплати, щоб власник ресурсу не хвилювався завчасно. А коли НАК "прозріла", її газ уже давно й успішно було реалізовано. Тільки от основних платежів за нього "Нафтогаз" так і не дочекався...

І відтоді, як в анекдоті, у Курченка карта пішла.

Того ж 2012 р. він пропонує Дмитру Фірташу: мовляв, ваші хімпідприємства все одно не використовують усього газу, що ви поставляєте, так я готовий реалізувати його - з вигодою для вас! Ну спробуйте, юначе.

Юнак не просто спробував, а скуштував принадність цього бізнесу й перейнявся. Та так, що спробуйте його викорчувати. Він уже тепер і В.Януковичу "роз'ясняє" вигоди своїх ресурсних пірамід. І посередники йому при цьому вже не потрібні.

Тепер той же Фірташ намагається знайти відповідь на елементарні запитання: де й коли я тебе проморгав?

Скажу більше: ви, Дмитре Васильовичу, перший вручили Курченку ключі від усіх ваших (а заодно й державних) замків. А тепер дивуєтеся тому, що він входить, не питаючись і не стукаючи в двері?

Поки ви там усі відпочивали з травня по серпень, молодоолігарх часу даремно не гаяв. Лише за минуле літо, за даними джерел DT.UA, афілійовані з фірмами Курченка компанії встигли продати близько 300 млн кубометрів газу. Хоча розплатилися приблизно за 100 млн кубометрів.

Ну майже вищий пілотаж. Таке бувало хіба що в 1993–1995 рр. І ще, коли прем'єр Тимошенко вибивала зі схеми фірташівсько-газпромівське "РосУкрЕнерго".

А 200 млн кубометрів уже у 2013 р. "зависли", бо молодоолігарх, як може з'ясуватися, "продавав повітря". І висить уся ця "благодать" на "Нафтогазі України" як хранителі газового балансу всієї країни. Не дивно, що з ним усе не так: зо два таких, як Курченко, здатні за тиждень розбалансувати енергоресурси будь-якого континенту.

Чому мовчить "Нафтогаз"?

За інформацією різних джерел DT.UA, компанії, афілійовані з холдингом Курченка, продали торік мало не вдвічі більше, ніж було реального ресурсу, взятого ними з різних джерел на реалізацію, - понад 800 млн кубометрів (за деякими даними, понад 1 млрд кубометрів).

Це не рахуючи боргів компаній "ГазУкраїна-Коммерс" і "ГазУкраїна-Трейдинг", які теж належать до групи компаній С.Курченка (хоча він від них і відхрещується), перед НАК "Нафтогаз України" за газ, отриманий у цієї компанії та проданий ще 2011 р., на суму 235 млн дол. (див. DT.UA №19 від 31 травня 2013 р. "Розкажіть про покупку! Про яку про покупку?"). А з урахуванням позовних вимог "Нафтогазу" сума боргу вже перевищила
2,5 млрд грн.

Ніхто так і не спростував версії DT.UA про те, що за Одеський нафтопереробний завод Сергій Курченко заплатив 235 млн "газових" доларів, які шукав "Нафтогаз".

Ніхто не відповів і на запитання (зовсім не риторичне): яким чином два новоявлені сімферопольські ТОВ, якщо дивитися на дати, адреси й коди їхньої юридичної реєстрації, примудрилися - без попередньої оплати й хоча б мінімальних гарантій платоспроможності - одержати з ресурсів "Нафтогазу" природний газ на суму 235 млн дол.?

При цьому й по комунальних послугах, більша частина яких базується на первинних енергоресурсах (газі, електроенергії), і по бюджетних дотаціях "Нафтогазу" ми все одно платимо. ВСІ! Двічі? Тричі? За Курченка і таких, як він? Чому?!

У DT.UA - настирні журналісти. Але, дотримуючись етики спілкування з держслужбовцями, редакція відправила голові правління НАК "Нафтогаз України" Євгену Бакуліну лише три запитання. Оскільки поки що офіційно саме "Нафтогаз" є оператором газотранспортної системи України.

Ми чекали б відповіді, якби в прес-службі НАКу нам не повідомили, що відповідно до їх внутрішнього розпорядку віднедавна діють інші правила (і тим самим не дали зрозуміти, що відповідь ми чекатимемо довго). Своєю чергою, ми нагадали про закони України та обов'язки їх виконувати. Але шансів одержати відповіді до верстки цього номера DT.UA немає. Тому нехай голова НАКу тепер сам відповідає всім небайдужим читачам. І жодною комерційною таємницею тут не прикритися - запитання не потребують особливих витрат часу на відповіді й доступу до "закритої" інформації.

1. Скільки російського природного газу було імпортовано в Україну у 2012 р., скільки - у 2013 р. (станом на 1 вересня)?

2. Скільки конкретно імпортували російського газу 2012-го й 2013 р. НАК "Нафтогаз України", Ostchem Holding Ltd (що входить у групу компаній Д.Фірташа), компанія "Лідер" (що належить до групи С.Курченка), а також інші імпортери?

3. Чи погасили компанії "ГазУкраїна-Коммерс" і"ГазУкраїна-Трейдинг" перед НАК "Нафтогаз України" борги за раніше отриманий газ на суму 235 млн дол. (з урахуванням позовних вимог НАКу - понад 2,5 млрд грн.)? Коли та в якому обсязі?

"Зниклий" газ

Можливо, безкарність і безконтрольність (хоча б із боку національного регулятора - НКРЕ) підштовхнула молодоолігарха на нові "подвиги". І чомусь саме на ринку газу. Але цього разу, як ми припускаємо, він не врахував, що у 2012 р. він узяв газ не в державного "Нафтогазу", а в давнього партнера "Газпрому" і "Газпром експорту" - у Дмитра Фірташа, співвласника "РосУкрЕнерго", який на газі, як то кажуть, собаку з'їв.

Очевидно, Курченко стосовно Фірташа керується принципом: ти мене породив, я тебе і з'їм. Утім, кому не пощастило з Курченком і його ресурсними пірамідами - на сьогодні велике запитання. Моллдоолігарха самі старожили ринку газу всього (ну майже всього) і навчили. Але вони ніяк не очікували, що, змужнівши, він стане агресивно витісняти всіх із ринку. Як сказала в кінофільмі "Попелюшка" незрівнянна Раневська: "Королевство маловато, развернуться негде!"…

За даними джерел DT.UA, нова боргова історія, яка розгортається нині, полягає в тому, що розрахунки за імпортований 2012 р. російський газ не зійшлися. Зазначимо, це не НАКівський борг. З імпортованих Фірташем 3,1 млрд кубометрів оплачено далеко не все.

"Газпром" і "Газпром експорт" - це не НАК "Нафтогаз України". У тому розумінні, що росіяни, як вони впевнені, здатні самі провести розслідування та знайти винуватого. Для цього їм не потрібен арбітраж і навіть третейський суд. Вони шукають неплатника. Може, тому українському мільярдерові в московському аеропорту дали чотири години "на подумати"?

Ми в таких "школах", як газпромівці, не навчалися (дякувати Богові!). Але це не позбавляє нас можливості зробити висновки з фактів, які волею долі має редакція DT.UA.

Мова про російський газ, імпортований в Україну у 2012 р. Цей газ навіть якщо і входить до української експортної квоти "Газпрому", насправді до "Нафтогазу" безпосереднього стосунку не має. Чи голова НАКу з нами не погодиться? "Нафтогаз" цей енергоресурс просто доставив адресатам як оператор ГТС. Не безплатно. Тому має знати, хто й за який обсяг послуг йому заплатив. А якщо не заплатив, то куди дивиться Держподаткова служба?!

"Зниклий", а точніше, неоплачений газ не випарувався, а був благополучно проданий. Як відомо DT.UA, ті самі 3,1 млрд кубометрів через компанію Д.Фірташа Ostchem в Україні в основному одержали: хімпідприємства, що належать йому ж, - близько 2,28 млрд кубометрів; окремо газотрейдери - 50 млн; газотранспортникам треба було на технічні потреби 270 млн і близько 500 млн кубометрів - компанія "Лидер-газ", що належить до групи СЄПЕК С.Курченка (див. рис.). До слова, ця невигадлива схема ілюструє, як і хто в Україні одержує не НАКівський газ.

Іще зо два рази Фірташ ресурсно так допоможе Курченку, і той цілком зможе претендувати на його місце під "газовим" сонцем. Адже якщо імпортер - Ostchem, то він і зобов'язаний остаточно розплатитися з "Газпромом". Очевидно, що співвласника "РосУкрЕнерго" такий розклад не влаштовує. Курченка записали в неплатники. Спостерігаючи його ресурсно-пірамідну діяльність, - небезпідставно. Хоча хто знає, можливо, цього разу він і розплатився. Але з ким і в якій частині? Як каже російська народна приказка (газ-то російський), "долг платежом красен". Можливо, у такий спосіб Курченка привчають віддавати борги.

DT.UA не стверджує, а допускає, що всі 3,1 млрд кубометрів російського газу Ostchem закупив у "Газпрому" (якщо він його реально купував, а не "обготівкував" запаси РУЕ) за ціною, скажімо, близько 357 дол. за 1000 кубометрів. З урахуванням 20% ПДВ (тут митниця й миші не пропустить) виходить, що 3,1 млрд кубометрів коштують 1,107 млрд дол. І більшу частину цієї суми "Газпром" одержав. Але однаково поки що баланс поставленого ресурсу та отриманої плати не сходиться. Подейкують, що не сходиться на 400 млн дол. Недаремно, очевидно, російські "смотрящі" безшумно звіряли акти приймання-здавання свого газу в Україні. Припускаємо, що ціна продажу-купівлі газпромівського газу у 2012 р. могла бути іншою. Наші розрахунки - одна з версій.

Усю цю "казку" до кінця знають далеко не всі люди і в Україні, і в Росії. Ділитися своїми спостереженнями навіть один з одним вони не завжди вважають за потрібне. А тим часом на сцені з'являються молодоолігархи. Ведені й керовані. Ними можна замінити кожного в цьому бізнесі. І на обмежений час - до моменту легалізації якоїсь частини "активів". Але вже занадто все те, що відбувається, схоже на те, що "злодій у злодія вкрав". Тому й "Газпром" не шумить, як зазвичай? Спробував би "Нафтогаз" хоч цент недоплатити за контрактом - усю Європу сповістили б.

Навіть поганий мир ліпший, ніж хороша війна. Якщо її розпочнуть на ринку газу, то всім буде непереливки. Тим більше напередодні обіцяного синоптиками суворого осінньо-зимового сезону. Ринок газу України щойно почав ставати більш цивілізованим. Його учасників поступово привчали платити податки і морально готували до більшої відкритості ринку та газового бізнесу, до європейських стандартів і правил...

Вигоду від розбалансування українського ринку газу може одержати хіба що "Газпром" - у будь-якому разі дірку в газовому балансі України змушений буде оплатити "Нафтогаз". Ба більше, в одні руки віддавати весь газовий ресурс, що поставляється в Україну, в "Газпромі" не мають наміру. Набагато зручніше диверсифіковано керувати цим процесом і за потреби тримати в напрузі того чи іншого імпортера газу. До того ж у Путіна доволі прохолодне ставлення до Фірташа після звірки платежів у 2009 р. між компаніями - співвласниками "РосУкрЕнерго". Він, можливо, і був би готовий його замінити. Але аж ніяк не на ставленика ще менш "улюбленого" Віктора Януковича. А на що готовий Віктор Федорович?