Кошмар із вулиці Володимирської

У другій половині листопада трейдери скрапленого газу заговорили про труднощі з митним оформленням імпорту. Ближче до кінця місяця чутки набули конкретних обрисів: Енергетична митниця за дорученням СБУ розпочала гальмувати ряд трейдерів, що в результаті узагалі призвело до арешту окремих партій газу. Формальна причина затримок - розслідування справи про фінансування тероризму, однак аналіз доступних на сьогодні деталей ситуації змушує засумніватися в її істинності.

Всесвітня боротьба з тероризмом докотилася й до українського ринку скрапленого вуглеводневого газу (СВГ). Енергетична митниця на вимогу СБУ розпочала вибірково гальмувати вагони з імпортним скрапленим газом для ретельного огляду. У принципі епізодично відбори проб проводяться, це нормальна практика, але пам'ять поки що не зберігає випадків, щоб аналізи показали невідповідність добровільно заявленим параметрам вантажу.

Як з'ясувалося пізніше, проблеми імпортерів пов'язані зі справою про фінансування тероризму відносно одного постачальника. Зовсім погано запахло, коли вагони ряду імпортерів були арештовані як речовий доказ. Згодом СБУ звернулася в суд із клопотанням про арешт цього майна.

На сьогодні відомо, що на стадії відбору проб або конфіскації перебувають два з половиною десятки вагонів не пов'язаних між собою компаній "Лео-Петрол", "Автотранс" та "Укргазпетролеум", які поставляли газ у сховище компанії, проти якої порушено згадану справу, - "Укрпетролпостач".

Усього ж, за даними Центральної енергетичної митниці, в оформленні затримується понад 5,5 тис. т газу.

Ринок відреагував миттєво: трейдери кажуть, що зупинили поставки або тримають вантаж на кордоні, побоюючись претензій СБУ.

Терористи під мікроскопом

Перше запитання: навіщо СБУ проводити відбори проб імпортного газу? Як пояснив керівник Центральної енергетичної митниці Олександр Піковський, аналізи необхідні, оскільки в порушених справах фігурують статті Митного кодексу, які передбачають невідповідність паперів і наявність у вантажі небезпечних речовин. Що ж, зрозуміло. Незрозуміло інше: навіщо виконувати аналізи, якщо вони показують тільки фракційний склад продукту (співвідношення пропану та бутану), не більше того.

Ще раз: проведені на вимогу спецслужби аналізи не можуть показати наявність отруйних або вибухонебезпечних речовин.

Трейдери переконані: аналізи потрібні для іншого. Процедура відбору проб заморочлива, потребує спеціальних пробників, а лабораторія так і зовсім одна. Тривалий процес змушує тримати вантаж на коліях, поступово збільшуючи собівартість товару та, відповідно, знижуючи конкурентоспроможність постачальника. А тут ще слідчий СБУ тиждень не може потрапити на митницю для відбору проб. Питання про збитки закономірне. Чудове тло для душевних розмов про злих і добрих слідчих...

Не менш цікаве і практично риторичне запитання - принцип визначення компаній для проведення "прискіпливого огляду". Ринок уже облетіла легендарна "пам'ятка" зі списком "неблагонадійних" компаній, яка лежить на постах енергетичної митниці.

Крім самих фігурантів, цей "документ" може сказати про багато чого. Наприклад, у ньому зустрічаються компанії, які, оперуючи в різних секторах ринку газу, імпортерами не є вже кілька років. Є кілька назв груп компаній, які самі по собі не є імпортерами, для цього в їхньому складі існують спеціалізовані оператори з абсолютно не схожими назвами.

"Судячи з переліку імен, схоже, хтось усно надиктував бажані цілі. А от на них припадає не менш як третина всього імпорту в країну", - припустив великий трейдер скрапленого газу в Україні, компанії якого, до речі, в "чорному" списку не виявилося.

Єдине, що за фактом поєднує "репресовані" компанії, - це адресація імпортованого ресурсу на газонаповнювальні станції (ГНС) у Макарові (Київська обл.) і Мелітополі (Запорізька обл.). Обидві ГНС перебувають в управлінні компанії "Укрпетролпостач", що входить у пул "УПК-Європлюс" і значиться як технічний одержувач імпортного ресурсу. Крім того, зазначають "постраждалі" компанії, список було розширено за рахунок операторів, які спробували змінити одержувача вже після того, як над "Укрпетролпостачем" почали збиратися хмари.

Макаров і Мелітополь - найбільші хаби зі зберігання скрапленого газу в Київській, Житомирській і Запорізькій областях, якими користується не один десяток трейдерів. Блокування поставок на ці станції - серйозний чинник дестабілізації найбільшого в країні столичного ринку та не менш важливого вузла на Сході України. Ще одна хороша тема для розмови з людьми, спроможними вирішити проблеми.

Утім, навіть якщо припустити, що в СБУ є реальні претензії до "Укрпетролпостачу", обґрунтувати увагу до власників заарештованого ресурсу не вдається. Поки що вона рівносильна, скажімо, претензіям банку до всіх відвідувачів кафе, власник якого не повертає кредиту.

У розборі операторів, які потрапили в опалу, цікаві два моменти. По-перше, інші структури, що входять в "УПК-Європлюс", донині безперешкодно імпортують газ. А по-друге, у матеріалах справи №22016220000000238 від 16 листопада 2016 р., на яку посилаються слідчі СБУ при арешті цистерн, не згадується компанія "Укрпетролпостач". Понад те, у справі взагалі немає навіть натяку на скраплений газ, розслідування стосується вагонів із дизельним паливом на станції Куп'янськ-Сортувальний.

У пошуках бенефіціара

Учасники ринку та спостерігачі губляться в здогадах про причини того, що відбувається. Розглянуті вище нестиковки наштовхують на думку, що якщо і йдеться про тероризм, то виключно з боку силовиків. Адже немає ні сенсу в відборі проб, ні логіки в списку "закошмарених" компаній.

Затримки скрапленого газу на митниці в більшості спостерігачів природно асоціюються зі схемами Сергія Курченка та його групи СЄПЕК, коли поголовні відбори проб імпортного газу було впроваджено з метою підвищити собівартість газу в конкурентів на 150–200 дол./т, що автоматично давало змогу продавати дорожче повністю контрольований ресурс внутрішніх виробників.

Чи є сьогоднішній рецидив "відборів" спробою реанімації сценарію 2012–2013 рр.? Не виключено. Але поки що ця версія виглядає слабкою, тому що на цей момент явного вигодоотримувача від проблем імпортерів немає, бо немає домінуючого гравця.

Більш популярна серед трейдерів версія про бажання спецслужби взаємовигідно попрацювати з імпортерами. У цілому наявна зростаюча інтенсивність спілкування СБУ з бізнесом: експорт горіхів, розхитування імпортерів текстилю, висадження десанту з десятків СБУшників на терміналі ТІС у Південному...

Чи не щодня в ЗМІ з'являються нові та нові епізоди героїчної боротьби СБУ із "скарбниками тероризму". Є думка, що хтось на вулиці Володимирській має хорошу інституціональну пам'ять, от лише використовує її не за призначенням, убиваючи залишки віри інвесторів в український бізнес. Якщо подивитися на пріоритети СБУ, то виникає відчуття, що в країні вже немає війни.