Кліматична ширма фінансових гігантів

Ратифікація 3 вересня 2016 р. США і Китаєм Паризької кліматичної угоди, обговорення принципів боротьби зі змінами клімату під час останньої зустрічі представників G20, про що було завчасно відомо провідним міжнародним фінансовим гігантам, стали причинами проведення ще одного заходу, який може створити рамкові умови для функціонування глобальної системи обігу "зелених облігацій", а вони, в свою чергу, стати механізмом для стимулювання чи стримування розвитку цілих галузей промисловості, обігу товарів та оцінки активів.

Кінець світу чи його початок?

Нефінансові ризики опинилися в центрі уваги не тільки держав, а й представників бізнесу після вступу в дію Кіотського протоколу до рамкової Конвенції про зміну клімату у 2005 р. Відтоді одиниці скорочення викидів парникових газів перетворилися на актив, який можна продати іншим суб'єктам для покриття їхніх зобов'язань у межах міжнародних домовленостей.

Підписання 22 квітня 2016 р. представниками 171 країни Паризької кліматичної угоди стало новим етапом у залученні фінансових ресурсів для реалізації проектів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів. Цей документ дав можливість представникам фінансового ринку оцінити потенційні розміри майбутнього ринку торгівлі дозволами на викиди парникових газів, оскільки більшість країн світу розробили плани з їх скорочення.

Проте найцікавіші зміни відбуваються нині на фінансовому ринку, учасники якого уважно відстежують та аналізують тенденції. Тому цей ринок найпершим реагує на будь-які зміни не лише кон'юнктури, а й гравців. Зокрема Організацією принципів відповідального інвестування (Principles for Responsible Investment, PRI) та Фінансовою ініціативою програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (The United Nations Environment Programme Finance Initiative, UNEP FI) уже створено відповідні умови для звітності та рейтингування за екологічними, соціальними й управлінськими ризиками. Все це дає змогу активно використовувати ринкові фінансові інструменти для акумуляції та залучення фінансових ресурсів.

ESG-фактори, або Як формується ринок майбутніх відповідальних інвестицій

Буквально одразу по закінченні зустрічі G20 у Китаї (4–5 вересня 2016 р.) було проведено інший, менш примітний, проте не менш важливий захід - галузі кліматичних фінансів. 6–8 вересня 2016 р. у Сінгапурі за сприяння Організації принципів відповідального інвестування та Фінансової ініціативи програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища відбулася конференція "Формування майбутніх відповідальних інвестицій". Конференцію, яка об'єднала представників інвестиційних фондів, власників найбільших бірж, було присвячено питанням звітності компаній за нефінансовими ризиками та результатами - екологічними, соціальними й управлінськими.

Під час заходу представниками PRI був презентований HYPERLINK "https://www.unpri.org/page/pri-launches-esg-integration-guide-for-equity-investors" практичний посібник з інтеграції соціальних, екологічних та управлінських ризиків (Environmental, Social and Governance, далі - ESG) в оцінці інвестування капіталу та впровадження обов'язкових норм з розкриття інформації про ESG компаніями на біржах шести ринків: Китаю, Гонконгу, Індії, Малайзії, Сінгапуру та Південної Кореї.

Серед учасників конференції варто відзначити засновників і топ-керівництво французького інвестиційного фонду Amundi Asset Management (володіє активами близько 1 трлн дол.), нідерландського інвестиційного фонду Robeco, The investment Engineers, австралійського інвестиційного фонду AMP Capital, малайзійського інвестиційного фонду Capital Markets Malaysia, американських інвестиційних фондів ClearBridge Investments (володіє активами близько 105 млрд дол.), Calvert Investments (володіє активами близько 12 млрд дол.) і MFS Investment Management (володіє активами близько 418 млрд дол.), британських інвестиційних фондів Hermes Investment Management та Standart Life Investment (останній володіє активами близько 300 млрд дол.).

У конференції також взяли участь представники керівництва французького фінансового гіганта BNP Paribas і найбільшого провайдера фінансової інформації - Bloomberg.

За результатами обговорення практичного посібника з інтеграції соціальних, екологічних та управлінських ризиків під час конференції учасниками було досягнуто домовленості про поступове впровадження до 2020 р. обов'язковості критеріїв оцінки ESG-факторів на біржах країн Китаю, Гонконгу, Індії, Малайзії, Південної Кореї, США, Канади, Великої Британії, Бразилії, Японії та Південноафриканської Республіки.

Під час презентації представниками PRI цього посібника було наведено приклади впливу ESG-факторів на оцінку результатів діяльності компаній. На стор. 59 розробленого посібника аналітики банку Barclays наводять прогноз інвестиційної привабливості для енергетичних компаній Німеччини - E.ON і RWE. Основним фактором прогнозу є досягнення мінімальних цілей Паризької кліматичної угоди.

З урахуванням дій керівництва компанії E.ON з виведення "брудних активів" в окрему компанію Uniper на початку 2016 р. (яка використовує традиційні джерела електроенергії - вугілля, нафту, газ) інвестиційна привабливість цієї компанії порівняно з конкурентом - RWE є кращою.

Так, за розрахунками британського банку Barclays, скорочення викидів парникових газів з метою утримати темпи глобального потепління в межах 2 градусів Цельсія потребуватиме від обох компаній застосування стратегії заміни вугілля на природний газ для виробництва електроенергії та підвищення частки відновлюваної енергії в загальній структурі її генерування. З урахуванням зміни ціни європейських квот на викиди парникових газів (European Emission Allowances, EUA) вартість активів компанії E.ON позитивно вирізнятиметься за умов руху в межах стратегії утримання темпів потепління на планеті в межах двох градусів Цельсія.

Протилежна ситуація очікується у випадку з компанією RWE, вартість активів якої може впасти на майже 800 млн євро.

Фактично, ті енергетичні компанії (електро-, газо-, нафто-, вугільні), які продовжуватимуть свою діяльність без урахування ризику зміни клімату і запровадження заходів у рамках глобальної стратегії обмеження темпів глобального потепління в межах двох градусів Цельсія, можуть втратити значну частку вартості своїх активів.

Перспективи зниження викидів парникових газів і залучення "зелених облігацій"

За підсумками сінгапурської конференції учасниками було визначено, що використання ESG-факторів для оцінки компаній створить до 2020 р. можливості впроваджувати проекти із зниження викидів парникових газів в атмосферу з використанням механізму залучення "зелених облігацій"".

Додатково передбачається впровадження з 2017 р. рейтинговим агентством Standart&Poor's Global Ratings інструменту оцінки таких облігацій. Він враховуватиме ступінь ризику при реалізації проектів, спрямованих на обмеження темпів глобального потепління в межах двох градусів Цельсія. Методологію оцінки буде представлено під час Всесвітньої конференції ООН з питань зміни клімату з 7 по 18 листопада 2016 р. у м. Марракеш (Королівство Марокко).

Цей інструмент, а саме - "зелені облігації", дає змогу залучати цільове фінансування для реалізації заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів, підвищення рівня енергоефективності, поліпшення якості системи управління накопиченням, зберіганням і переробкою сміття, забезпечення чистоти питної води тощо. При цьому завдяки формуванню додаткового активу (наприклад сертифікатів/дозволів на викиди парникових газів) і використанню системи звітності за нефінансовими ризиками такий інструмент допомагає значно знизити вартість залучення фінансових ресурсів. Тобто відсоткова ставка таких інвестицій буде нижчою.

Реалізація принципів Паризької кліматичної угоди за наявності або глобального ринку торгівлі викидами, або локального - в країнах ЄС, Китаї, Гонконгу, Індії, Малайзії, Сінгапурі, Південній Кореї, США, Канаді, Великій Британії, Бразилії, Японії та Південноафриканській Республіці - дає можливість де-факто створити зону вільної торгівлі між цими країнами. Саме завдяки функціонуванню системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів можна забезпечити наявність підтвердження чистоти експортованого/імпортованого товару.

На додаток до цього, запровадження в ЄС у 2017 р. (директиви 2013/34/ЄС, 2014/95/ЄС) обов'язку для великих компаній звітувати про рівень екологічних, соціальних та управлінських ризиків означає посилення уваги навіть до постачальників, які перебувають поза межами ЄС. Оскільки існуючі підходи до підготовки нефінансової звітності (наприклад Global Reporting Initiative, GRI) передбачають облік не лише власних викидів парникових газів, а й викидів, які виникають по всьому ланцюжку створення вартості (зокрема у постачальників). Саме тому відсутність звітності або ж значні обсяги викидів парникових газів у постачальника європейської компанії відразу впливатимуть на зниження рейтингу компанії, що як мінімум призведе до погіршення умов для залучення капіталу на ринку для останньої.

У галузі фінансів важливим сигналом після підписання Паризької кліматичної угоди стала кардинальна переорієнтація політики Китаю і формування її відповідно до "зеленого" тренду. Зокрема керівництво КНР на початку вересня 2016 р. анонсувало дорожню карту щодо залучення "зелених" інвестицій і переходу до так званої зеленої економіки. Відповідальність за її реалізацію покладено на Народний банк Китаю (People's Bank of China, PBoC), Міністерство фінансів, Національну комісію з питань реформ і розвитку, Міністерство охорони навколишнього середовища, Комісію з питань регулювання банківської діяльності, Комісію з питань регулювання обігу цінних паперів і Комісію з питань регулювання страхової діяльності.

Логічним наслідком таких кроків, як уже зазначалося вище, стала ратифікація Китаєм (одночасно із США) Паризької кліматичної угоди напередодні цьогорічного саміту G20 на початку вересня.

Активна позиція найбільших у світі емітентів парникових газів свідчить про підвищений інтерес до питання захисту клімату з боку політичних і фінансових кіл. Тому можна прогнозувати посилення лобіювання серед політичних еліт різних країн ідеї запровадження жорсткіших заходів захисту клімату. Такі дії спрямовані передусім на збільшення попиту на дозволи на викиди парникових газів у зазначених країнах і зростання зацікавленості з боку банкірів у розвитку механізму залучення "зелених облігацій" для реалізації проектів зменшення викидів СО₂.

Що чекає на Україну?

Зміни, які відбуваються на фінансовому ринку, змушують провідних гравців фінансового ринку та компанії враховувати нефінансові ризики (екологічні, соціальні та управлінські) у своїй діяльності та в процесі оцінки інвестиційних проектів. Саме тому перспективи інвестування в українську економіку в найближчі десятиріччя напряму залежать від побудови необхідної інфраструктури для звітування за нефінансовими ризиками, їх оцінки та рейтингування як фінансових інструментів, так і компаній.

По-перше, ігнорування факту переходу фінансового ринку на нові правила оцінки інвестиційних проектів і результатів ведення бізнесу може призвести насамперед до обмеження доступу до фінансів. По-друге, можна буде спостерігати проблеми зі збутом продукції в ЄС через існування вимоги для великих компаній у звітуванні не лише за власними ризиками, а й за ризиками, які виникають по всьому ланцюжку створення вартості - від постачальників до споживачів.

Застосування системи звітності за нефінансовими ризиками створює можливості для залучення фінансових ресурсів, необхідних для скорочення викидів парникових газів. Використання положень Директиви 2013/34/ЄС "Про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов'язану звітність певних типів підприємств" повинно змусити великі компанії звітувати перед стейкхолдерами стосовно рівня нефінансових ризиків у компанії. Основними відповідальними за імплементацію цього нормативно-правового акта в Україні є Міністерство фінансів і Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Очікувалося, що положення директиви буде імплементовано до липня 2015 р.

Також важливою є Директива 2003/87/ЄС, яка передбачає запровадження системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів в Україні до початку 2017 р. Така система передбачатиме не тільки зобов'язання скорочувати викиди парникових газів вітчизняними компаніями, а й можливість реалізовувати наявні/зайві сертифікати/дозволи, залучати фінансові ресурси під проекти, які в результаті можуть сформувати такий дозвіл/сертифікат.

Окрім цього, зазначена система дасть можливість використовувати наявні сертифікати як актив, оскільки він отримає свою ціну на ринку.

Важливо, що відповідно до HYPERLINK "//www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=247612342" розпорядження Кабміну України №847-р від 17 вересня 2014 р. "Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами,з іншої сторони", імплементація цього нормативно-правового акта мала відбутися до серпня 2016 р. Проте до сьогодні не існує навіть попереднього варіанта законопроекту такого документа. Відповідальним за імплементацію вищезгаданої директиви є Міністерство екології та природних ресурсів України.

Поки що жоден із вищезгаданих нормативних актів не імплементовано, тому українські компанії - емітенти викидів парникових газів не можуть повною мірою скористатися перевагами кліматичних фінансів і залучити кошти, необхідні для утримання темпів зростання температури на планеті у масштабах, що визначені Паризькою кліматичною угодою.

Можна постійно чекати на допомогу кредитних організацій, а можна використовувати наявні механізми для залучення інвестицій, які Україна зобов'язалася впроваджувати в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та Паризької кліматичної угоди.

Про авторів:

Олександр Сущенко, 1982 р.н. - асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ". Експерт у сфері кліматичних фінансів, фінансів навколишнього середовища, к.е.н., доцент кафедри фінансів ДВНЗ "КНЕУ ім. В.Гетьмана". Голова Ради молодих вчених ДВНЗ "КНЕУ ім. В.Гетьмана", Centre for ESG Economics (м. Київ), заступник голови ESG Bildung Verein (м. Берлін, Німеччина), співзасновник ГО "Вільна Енергія" (м. Київ).

Вивчав міжнародні економічні відносини у ДВНЗ "КНЕУ ім. В.Гетьмана", університеті м. Констанц (Німеччина), Економічному університеті м. Відень (Австрія). Стипендіат Кабінету міністрів України для молодих вчених у 2016 р. З 2016 р. за програмою Фонду Конрада Аденауера працює науковим співробітником Університету Віадріна (м. Франкфурт, Одер, Німеччина), де також викладає предмет "Економіка зміни клімату".

Дослідницькі інтереси: галузь кліматичних фінансів, фінансів навколишнього середовища.

Олег Гичка, 1983 р.н. - магістр економіки, Київський національний економічний університет, спеціальність "Управління міжнародним бізнесом", приєднався до команди Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2014 р.

Дослідницькі інтереси: міжнародні нафтогазові компанії, розвиток міжнародних ринків нафти і газу, співпраця міжнародних компаній у галузі відновлюваної енергетики і енергоефективності, управління міжнародними енергетичними проектами.