Які наслідки матиме для України новий газовий контракт між Угорщиною і «Газпромом»

01 жовтня, 2021, 15:10 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Росія черговий раз використала свою енергетичну зброю проти України

Сьогодні о сьомій ранку, із початком нової газової доби, російський «Газпром» зупинив транзит природного газу через Україну до Угорщини.

А 27 вересня у Будапешті заступник генерального директора «Газпром Експорт» Дмитро Аверкін і головний виконавчий директор угорського газового трейдера MVM Group Дьордь Ковор підписали новий контракт на постачання російського газу до Угорщини. Контракт, що вступив у дію вже 1 жовтня, укладено терміном на 15 років. Його умови передбачають щорічне постачання 4,5 млрд кубометрів газу: 3,5 млрд —  через Сербію (газопроводом «Турецький потік» та його наземними продовженнями)  і решту —  через Австрію. Обсяги постачання можуть бути переглянуті через 10 років.

Наразі основний обсяг російського блакитного палива до Угорщини надходить через компанію Panrusgaz    спільне підприємство «Газпрому» та MVM. За контрактами,   підписаними  ще  1996 року, поставки газу обсягом 9 млрд кубічних метрів на рік відбуваються за двома напрямками —  через пункти Берегове на українсько-угорському кордоні та Баумгартен —  на словацько-австрійському. Обсяги постачання становили 10,5 млрд кубічних метрів у 2019 році та 8,6 млрд кубічних метрів у 2020-му. Отже, обсяги за новим контрактом забезпечуватимуть близько половини загальної потреби Угорщини і загалом   відповідатимуть торішнім  продажам газу через MVM. Решта обсягу   забезпечуватиметься короткостроковими контрактами. 

Відразу ж після підписання документа МЗС України виступило з офіційною заявою,   зазначивши, що українці здивовані й розчаровані діями Угорщини.  А підписання контракту вважають виключно політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремлю та на шкоду національним інтересам України. Вже наступного дня  Міністерство закордонних справ викликало посла Угорщини в Україні, щоб донести до нього принципову позицію з приводу укладеного контракту. Крім того, українське зовнішньополітичне відомство перенесло засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва і звернулося до Єврокомісії з проханням  дати оцінку відповідності нової угорсько-російської газової угоди європейському законодавству в галузі енергетики.

У Будапешті також не змовчали. Заяву України назвали серйозним порушенням суверенітету, інтересів національної безпеки та бажанням перешкодити безпечному газопостачанню країни. Голова МЗС Угорщини підкреслив, що підписання контракту —  це питання безпеки та економіки, а не політики, і є внутрішнім питанням держави. 

Контракт між «Газпромом» та MVM вивчатиме також Європейська комісія. Якщо її представники вважатимуть, що угода створює загрози для  забезпечення газом —  або для конкуренції у сфері забезпечення газом —  Угорщини, окремого регіону чи всього ЄС, у Будапешта можуть запросити копію контракту для докладного ознайомлення. За його результатами ЄК зробить висновки про відповідність контракту європейському газовому законодавству. В тому числі конкурентному —  бо ймовірність неконкурентних пропозицій із боку «Газпрому» розцінюється експертами,  зокрема європейськими,  як украй висока. Проте  чи підуть у Брюсселі на такий крок, говорити поки що передчасно. А ось працювати в цьому напрямі українському МЗС було б дуже важливо. І максимально інтенсивно (але без гучних  і пафосних публічних заяв, які нікуди не приведуть) спонукати європейських партнерів до розслідування й уважного аналізу.

Бо укладення цього контракту не було несподіванкою. Вже наприкінці серпня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто повідомив про досягнуту домовленість із «Газпромом» на поставки газу, яка почне діяти з жовтня. Проте  всього  за кілька днів до його підписання, 24 вересня, Україна та Угорщина домовилися про збереження транзиту і подальше співробітництво. Проте транзит через нашу країну було зупинено з першого ж дня дії російсько-угорського контракту.

Наслідки угорського контракту Україна відчує вже найближчим часом. Крім зниження надходжень від транзиту, є ще один дуже важливий аспект – унеможливлення віртуального реверсу газу з Угорщини. У 2020 році близько 45%  загального обсягу імпортованого в Україну газу було отримано саме шляхом віртуального реверсу, що  давало можливість істотно знизити витрати на його транспортування. Понад те, під загрозою може опинитися й сам факт імпорту блакитного палива з Угорщини, який у 2020 році становив 26%  від загального обсягу. Адже  зниження обсягу поставок за довгостроковими контрактами зменшить вільні обсяги газу.

Було б, мабуть, не дуже справедливо звинувачувати Угорщину в намірі заподіяти шкоду Україні. Адже її уряд справді  керувався насамперед власними національними інтересами. Ціна газу за новим контрактом не оприлюднена, проте очільник МЗС Угорщини назвав її  набагато вигіднішою,  порівняно з нинішньою. Дуже схоже, що Кремль запропонував нижчі ціни на газ за умови транспортування в обхід України. Не погодитися угорській стороні було важко. Тим більше що останніми роками Будапешт диверсифікував імпорт газу, відкривши транскордонні газопроводи — інтерконектори — з більшістю сусідніх держав та забезпечивши поставки від Royal Dutch Shell через порт приймання скрапленого газу в Хорватії.  А отже, відчуває себе захищеним від монополії Росії. 

Насправді  ситуація ще складніша. Контракт з Угорщиною є частиною стратегії Москви, спрямованої на   позбавлення   України статусу транзитної держави. «Газпром» використовує своє монопольне становище та цінову політику, щоб змінювати умови постачання, включно з маршрутами постачання, до країн, які істотно залежать від російського газу. Новий маршрут до Угорщини довший, складніший і не може бути дешевшим від українського. Але Росія ніколи не шкодувала коштів на досягнення своїх геополітичних цілей. Її фінальна мета  — повністю позбавити Україну транзиту, що призведе до посилення політичного тиску та загострення конфлікту на Сході. 

У цьому контексті варто згадати про спільну заяву США і Німеччини на підтримку України, оприлюднену після домовленості про завершення будівництва російського газопроводу «Північний потік-2». У ній, зокрема, було зазначено, що Німеччина зобов'язується використовувати всі можливі важелі впливу для продовження угоди про транзит газу територією України і сприятиме збільшенню можливостей для реверсного постачання газу у разі завершення транзиту. Проте  підписання договору між Угорщиною і «Газпромом» доводить, що будь-яка європейська країна може, зрештою, пристати на умови Москви, якщо вони будуть вигідні для неї. І аргументувати це питаннями енергетичної безпеки, піклуванням про комфорт своїх громадян та необхідністю забезпечувати газом виробничі потужності. 

Створений Росією штучний дефіцит газу в Європі та його рекордно висока вартість — ідеальне підґрунтя  для маніпуляцій із цінами, приховування ціни транспортування в ціні газу та укладання договорів на потрібних Москві умовах. 

«Північний потік-2» ще не введено в експлуатацію, проте, за результатами аукціонів бронювання додаткових потужностей на жовтень, «Газпром» відмовився бронювати додаткові транзитні потужності через Україну і викупив лише третину  запропонованої транзитної потужності газопроводу «Ямал – Європа». Тому на початку опалювального сезону дефіцит газу в Європі тільки зростатиме, а обсяг українського транзиту знижуватиметься. 

Наразі  подальший розвиток подій залежить від реакції Єврокомісії та європейських регуляторів.  Але в умовах залежності Європи від російського імпорту їхні важелі впливу на цінову політику, обсяги та умови постачання газу досить обмежені. Отже, поступово «Газпром» спробує змінити шляхи надходження газу й до інших країн. 

Ми, звісно, можемо сподіватися на твердість і послідовність європейських країн у відстоюванні конкурентності та прозорості газового ринку. Але! Єдиним справді дійовим виходом для України лишається нарощування власного видобутку та скорочення споживання газу. За численними  розрахунками, маємо потенціал скоротити споживання газу саме до рівня поточного власного виробництва. За рахунок переходу до спалювання біомаси (відходів сільського господарства), сортування та  часткового спалювання сміття, видобутку біогазу зі звалищ (і таке чудо можливе) та… підвищення рівня енергоефективності. Власне, всього того, до чого влада України майже не доклала рук.

 

Інші матеріали Марії Якуб та Олександра Харченка читайте на ZN.UA. 

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК