Підтримати
Журналісти Bihus.Info 10 березня оприлюднили розсекречені розмови, які вдалося записати завдяки прослуховуванню правоохоронців, на яких ексдепутат Київської міської ради, "смотрящий за Києвом" та підозрюваний в організації масштабної корупційної схеми заволодіння землею у столиці Денис Комарницький спілкується з депутатами, чиновниками та іншими учасниками схеми. Сьогодні журналісти-розслідувачі Bihus.Info розповіли деталі "туалетної" схеми.
Журналістка Наталія Лазарович зазначила, що в основі цієї схеми є діра в законодавстві, за якою земельну ділянку в Києві можна отримати через аукціони, однак їх можна уникнути, якщо на землі є якесь приватне майно.
"Тоді його власник отримує право на землю поза конкурсом, до того ж за спрощеною процедурою", - вказує вона.
Денис Бігус зазначає, що одним із "підставних" учасників, який юридично значився засновником кількох компаній, а фактично отримував від зацікавлених в схемі посадовців кошти, є Віталій Білоус родом із Монастирища Черкаської області. Білоус — близький друг і колишній однокласник заступника директора КП "Київблагоустрій" Олексія Мушти.
Журналіст зазначає, що Мушта "витяг на нову роботу" Білоуса в Київ.
За словами Бігуса, роль у будівництві Віталія Білоуса була "страждати і кліпати очима". На опублікованих записах Білоус розповів про спротив мешканців будівництву у дворі на вулиці Табірній.
Журналіст-розслідувач зазначає, що на цій вулиці є об'єкт, який відсутній у справі НАБУ (торговий центр поблизу метро Берестейська), оскільки, коли почалося слідство "тут вже земельний схематос оформився і йшло будівництво".
Лазарович пояснює, щоб побудувати ТЦ у Києві потрібно спочатку знайти вільну землю під нього. Вона вказує, що за це в групі Комарницького відповідали всі, але в основному: заступник міського голови Києва Петро Оленич, голова земельної комісії Михайло Терентьєв, заступник директора КП "Київблагоустрій" Олексій Мушта та безпосередні менеджери Комарницького.
Серед опублікованих записів, є діалог менеджерки Олени Богославської із бухгалтеркою підконтрольних компаній Юлією Франчук щодо того, що таке проєкт "торгівля".
Бігус пояснює, що під проєкт "торгівля" шукають ділянки в комерційно привабливих місцях: біля метро, на розв'язках, посеред житлового кварталу.
"Якщо на цих ділянках вже стоїть щось тимчасове, то приїжджає
благоустрій і його розчищає", - зазначає Бігус.
"Такі ділянки мали б надаватися містом через аукціони, але якщо у вас на цій ділянці є нерухомість, то ви оминаєте аукціон (МАФ не рахується, бо це тимчасова споруда)", - повідомляє журналістка.
На одному із записів чиновник КП “Спецжитлофонд” Юрій Леонов та голова земельної комісії КМР Терентьєв обговорюють схему виведення комунальної землі.
.jpg)
"Хитрість у тому, що для уникнення аукціону сама нерухомість не потрібна. У справі НАБУ по Комарницькому — сім найсвіжіших ділянок, на шести з них "нібито" знаходилися якісь будівлі. За версією слідства, на більшості з них нерухомість існувала абсолютно віртуально", - наголошує журналістка.
Бігус вказує, що цю схему назвав "туалетною" Олекса Шалайський ще 15 років тому через те, що під приватизовану громадську вбиральню виділяли стільки землі, що вистачало ще на пару повноцінних житлових комплексів. За його словами, у Комарницького цю "туалетну" схему модернізували до просто вигаданої нерухомості, але як "шана традиції на одній із земельних ділянок туалет присутній".
"Точніше фундамент того, що колись було громадською вбиральнею. У розмовах навіть сміються про те, що відкопали. Так відкопали, щоб
фундамент з'явився. Власницею цієї "прекрасної та капітальної" нерухомості стала мати заступника директора комунального підприємства "Інженерний центр" Ярослава Федорука, а директор цього комунального підприємства є головою земельної комісії Михайло Терентьєв", - повідомляє журналіст.
Серед опублікованих записів, є діалог Комарницького з Терентьєвим щодо підготовки отримання землі на вулиці Міцкевича. Останній повідомив, що "комісію по землі вже пройшли і купили з аукціону підземний туалет, сформували участок на 10 соток, а Ярослав (Федорук - ред.) вже провів громадське слухання".
"Можна абсолютно незаконним, але не дуже складним шляхом отримати право власності на нерухомість, не маючи жодної нерухомості. Для цього сертифікований інженер робить технічний паспорт на неіснуючу будівлю, а приватний нотаріус на основі цих документів вносить право власності в державний реєстр. Є ще певні нюанси, але загалом цього достатньо", - пояснює Наталія Лазарович.
Бігус наводить приклад так званої "схематозної шаурми" для розпилювання київської землі за рецептом Комарницького. За його словами, до складу цієї "шаурми" потрібні такі інгрідієнти: "відбитий Віталька" (Віталій Білоус - ред.), сертифікований інженер приватної компанії, який "малюватиме технічний паспорт", нотаріус, якому доведеться оформити цю дію з мінімальним пакетом документів.
"У нас є від інженера "жирний" пакет документів на нерухомість, яка взагалі не існує, його ми змішуємо з Віталькою і загортаємо Вітальку з цими документами в кабінет нотаріуса на 40 хвилин. Цього достатньо щоб внести все в державні реєстри", - зазначає журналіст.
Лазарович додає: "Будівля має бути не пізніше 1991-го року будівництва, щоб не виникло питань, а як це вона взялася нізвідки, такий собі спадок "совка", який забули вчасно оформити. Після отримання технічного паспорту нотаріус надсилає запит в Київське БТІ з питанням, чи не належить комусь ця будівля. Нотаріус за запитом отримує відповідь, що об'єкт нічийний, і за заявою Віталія реєструє право власності в держреєстрі на нерухомість".
Журналістка наголошує, що вносити в держреєстр право власності на основі
лише технічного паспорту вже звучить сумнівно, не кажучи про те, що більшість цієї нерухомості існувала лише у фантазіях.
Журналісти вияснили, що наприкцінці першого етапу цієї корупційної схеми Віталій Білоус стає офіційним власником шести вигаданих об'єктів у шести невигаданих локаціях Києва. Розслідувачі вказали, що на цьому етапі формально немає ще жодного держслужбовця чи депутата, все зроблено
приватним ліцензованим інженером та приватним нотаріусом, які теж мали б нести покарання.
Під час другого етапу, Білоус передає вигадану нерухомість "ТОВкам" (товариства обмеженої відповідальності - ред.), які створили або купили під це. Одна "ТОВка" — один об'єкт, оскільки, пояснюють журналісти, власники цих "ТОВок" відображають частки різних учасників схеми.
В опублікованому фрагменті розмови Богуславської та Терентьєва йдеться, що на вулиці Міцкевича є так звані "чотири сторони": Комарницький, Терентьєв, депутатка Київради Олена Марченко та перша заступниця голови постійної комісії Київради з питань власності та регуляторної політики Ганна Свидиренко.
"Частку Марченко мають формально оформити на дружину активного учасника групи і тоді ще заступника директора КП "Спецжитлофонд" Юрія Леонова", - зазначає журналістка.
Під час розмови Богуславської з Леоновим, останній говорить, що підставну компанію можна оформити на його дружину.
"Вже тут збіглися інтереси КП "Інженерний центр", КП "Спецжитлофонд", Комарницького і трьох депутатів Київради. І це є відповідь на
питання, на чому ж тримається вплив Комарницького, і на чому ж загалом тримається Київрада", - наголошує Бігус.
"У якихось "ТОВках" збираються використати дружину Леонова зі "Спецжитлофонду", в якихось — дружину Мушти з "Київблагоустрою", в інших — мати Федорука з КП "Інженерний центр". "ТОВок" доводиться створювати так багато, що людей не вистачає, і в офісі Комарницького періодично скаржаться, що немає на кого записувати", - пояснює журналістка.
На записах є також розмова менеджерок Комарницького щодо дефіциту підставних людей для реєстрації компаній. Тетяна Курашевська зазначає, що "вже всіх родичів залучили". Мушта та менеджери Комарницького також обговорювали витрати на реалізацію схеми.
Бігус, аналізуючи їхню розмову, зазначає: "Прокурорська перевірка формату: "Чи все нормально з об'єктом, якого насправді взагалі не існує", коштує десятку (десять тисяч доларів - ред.) за чотири об'єкти на вулицях Кричевського, пров. Берестейського, Маяковського (нині вулиця Тараса Коваля) та Табірній".
Журналісти вказують, що в цій корупційній схемі є ще партнер "г" або партнер "город", у діалогах його називають "Грішей".
"Партнер "город" унікальний тим, що отримує свої 20%, не вкладаючи нічого, не вносить видатків, але отримує частину прибутку", - пояснили розслідувачі.
За їхньою інформацією, у деяких проєктах цей партнер "город" забирає навіть не 20%, а половину прибутку, хоча видатки закриває Комарницький.
Журналісти з'ясували, що голові виконавчого комітету партії УДАР Артуру Палатному носять на презентацію ділянки "проєкту торгівля" і він справляє враження головного в цій справі.
На записах також Терентьєв, Богуславська та Комарницький обговорили участь партнера "город" у проєкті біля станції метро "Житомирська".
Після аналізу цього діалогу, Бігус зазначив: "Кличко захищає клен на "Житомирський" від Комарницького і Палатного. Клен тут радше як символ. Через це Терентьєву доводиться лавірувати між Палатним і мером, а в Комарницького виникає питання, чи йому потрібен старший партнер, який клен не здатний "забороть".
Журналісти наголошують, що третій етап "схеми" має назву "час отримувати землю".
Комарницький та Богославська обговорювали плани на апарт-готель по вулиці Притисько-Микільській.
"Загальна оціночна вартість всіх ділянок, які проходять у справі НАБу, — 100 мільйонів гривень. Впевнена, що загальна вартість на аукціоні була б вища ніж та, що в кримінальному провадженні. Але, для того щоб уникнути аукціону, хоч на оренду, хоч на купівлю, схема і проводиться", - повідомляє журналістка.
У Bihus.Info пояснюють третій етап цієї "схеми": "З літа 2023 року, коли всі вигадані приміщення вже оформлені, починається процес у Київраді і КМДА. Відповідають за нього в основному Олена Марченко, Юрій Леонов, Петро Оленич та Михайло Терентьєв. У спрощеному вигляді процедура така: добігти з документами на нерухомість до КМДА, оформити інвентаризацію землі. Після цього в документах "Київзему" буде зазначена ділянка та нерухомість на ній. З цими всіма документами можна йти на сесію Київради і просити оренду чи викуп поза конкурсом, бо ти ж власник нерухомості, і отримуй містобудівні умови та обмеження на проведення реконструкції вигаданої нерухомості в реальний торговий центр".
.jpg)
"Групі вдалося незаконно заволодіти шістьма ділянками: поруч зі станцією метро "Контрактова", на Троєщині, на Нивках, землею неподалік від Голосіївського парку та двома біля станції метро Житомирська", - йдеться в повідомленні.
Журналісти вказують, що на момент затримання учасників злочинного угрупування, із семи ділянок — одну вже передали без конкурсу в оренду, інші — були на фінальних стадіях.
"Саме та ділянка, яка найшвидше пройшла всі процедури за підтримки Юрія Федоренка (секретаря постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин - ред.), дозволила НАБУ інкримінувати не лише замах на вчинення злочину, перерваний правоохоронними органами, а й власне заволодіння", - додали розслідувачі.
6 лютого Національне антикорупційне бюро провело слідчі дії щодо Комарницького. Згодом НАБУ повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) здійснює масштабну операцію "Чисте місто", спрямовану на викриття корупційних схем у Київській міській раді. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для кількох фігурантів. Заступника голови КМДА Петра Оленича 7 лютого взяли під варту на два місяці з можливістю внесення застави у 15 мільйонів гривень. Голові комісії з земельних питань Київради Михайлу Терентьєву також призначили два місяці арешту із заставою понад 19 мільйонів гривень. 18 березня стало відомо, що Терентьєв, Леонов та Мушта вийшли під заставу.
Джерело ZN.UA у Національному антикорупційному бюро підтвердило інформацію, що бізнесмен і "смотрящий за Києвом" Денис Комарницький перебуває за кордоном і, що йому допомогли його перетнути "представники прикордонної служби, а також — правоохоронних органів або спецслужб, яких він годував з руки". За інформацією "УП", Комарницького із Києва вивозили під прикриттям позаштатних працівників Служби безпеки України та автомобіля із табличкою "200", який використовують для транспортування полеглих військових.
Детальніше про махінації із землею читайте у статті Інни Ведернікової "Корупція в Києві. Хто замовив НАБУ бек-офіс Комарницького та до чого тут Банкова?", а також у статті Георгія Могильного "Будинки-привиди й "туалетні схеми" в законі. Чому постріли НАБУ та САП можуть бути холостими".
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google