"І пішли вони по місту Брюсселю…"

20 березня в євростолиці, Брюсселі, відбулися тристоронні газові консультації у форматі Україна-ЄС-РФ. Навіщо вони знадобилися? Що кожна зі сторін хотіла з'ясувати (одержати), зокрема, після закінчення дії "зимового пакета" попередніх брюссельських домовленостей, термін дії яких спливає 31 березня 2015 р.? Відповідь проста й багатоскладна водночас. Так було й під час підписання "зимового пакета".

Єврокомісія

Миротворча роль Єврокомісії, особливо при нинішніх відносинах України й Російської Федерації, звісно ж, не підлягає сумніву. Але той факт, що в Євросоюзі війну РФ на території Сходу України (і анексію Криму) не хочуть публічно називати війною з/проти ЄC, нічого не змінює.

При цьому ЄС доклав чимало зусиль для того, щоб убезпечитися від найдієвішої, енергетичної, зброї Путіна. І так званий зимовий пакет - тому свідчення. Не хочуть у Європі вірити в очевидне: DT.UA напередодні й після підписання цього пакета докладно розповідало, що прийнято його переважно на російських умовах. Ну, щоб не було війни. А от виконувати його (і ЄС, і ЄК жорстко це контролюють) зобов'язали Україну. Але що найдивніше, наша країна, за великим рахунком, не дала приводів для дорікань. Але про це трохи нижче.

Що зробили Єврокомісія та Євросоюз у сфері енергобезпеки за той час, за який Україна зобов'язана була забезпечувати дотримання брюссельських домовленостей? Дуже багато чого, тим більше, що робиться це на перспективу.

ЄС не тільки оголосив, а й глави держав-учасниць уже узгодили 19 березня створення Енергетичного союзу. Напередодні зустрічі у форматі Україна-ЄС-РФ.

Новий інститут покликаний, крім іншого, знизити залежність економіки Євросоюзу від імпорту нафти в третіх країнах і підвищити енергоефективність усередині ЄС.

Лідери країн Європейського Союзу на нараді Євроради у четвер, 19 березня, домовилися про створення Енергетичного союзу. Як зазначається в постанові Європейської ради, діяльність Енергосоюзу базуватиметься на таких п'яти принципах: енергетична безпека, солідарність і довіра між країнами-учасницями; повна інтеграція енергетичного ринку ЄС; енергоефективність, що сприяє скороченню споживання енергії; зменшення вуглеводневої залежності економіки; наукові дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Також у документі перелічено конкретні цілі, які поставили перед собою європейські лідери в рамках єдиного енергоринку. Серед них: будівництво відсутніх інфраструктурних з'єднань між країнами і регіонами для перекидання енергії всередині союзу; суворе дотримання законодавства ЄС при укладанні угод із закупівлі електроенергії у країн, що не входять до ЄС, а також забезпечення прозорості цих угод при конфіденційності комерційних контрактів; розробка нових технологій, що сприяють скороченню шкідливих викидів в атмосферу, розвиток відновлюваної енергетики; встановлення партнерських відносин зі зростаючою кількістю великих продавців енергії і транзитних країн.

Раніше єврокомісар з енергетики Марош Шефрович зазначав, що створення єдиного Енергетичного союзу, крім об'єктивних процесів інтеграції всередині ЄС, зумовлене необхідністю знизити енергозалежність від Росії, яка вдається до агресивної політики, у тому числі до енергетичного тиску на Європу.

Формально інтереси України та її ГТС начебто враховано. Але…

Україна

Претензій до України, зокрема, до "Нафтогазу", з приводу виконання зобов'язань щодо "зимового пакета" немає. Юридично.

Крім однієї претензії "Газпрому" - "Нафтогаз" став "скупим" (не спокушайтеся, йдеться про імпорт переважно російського газу): не купував по максимуму, як бувало колись, порівняно дорогий російський газ у листопаді-грудні 2014 р. І при цьому "Нафтогаз" як ніколи пунктуальний у платежах "Газпрому", платить частинами - по 15 млн дол. Згідно з контрактом. Те, що в "Нафтогазу" бракує коштів, - не секрет ні для ЄК, ні для "Газпрому". Але за своїми заявками на поставку газу "Нафтогаз" платить вчасно.

Непросте для України питання газопостачання територій у зоні АТО, непідконтрольних українській владі (і газотранспортникам), у результаті багатоскладових переговорів і доводів української сторони "Газпром" погодився винести "за дужки" нинішніх відносин. Хоча як знати, чим це обернеться. Не даремно ж до початку переговорів у Брюсселі 20 березня глава "Газпрому" не приїхав (і не збирався?). Виходить, нічого юридично зобов'язуючого російська сторона підписувати не планує. Про це свідчить практика.

Що, крім зобов'язань перед ЄС і РФ, одержала Україна із "зимового пакета"? Найжорсткішу економію енергоресурсів загалом і газу, зокрема. Як Україна розпорядилася "зимовим пакетом" стосовно своїх громадян, усе читається в поданих табл. 1 і табл. 2.

На що сподівається на переговорах у Брюсселі? Усіх нюансів не скажу, щоб не дати юридичного приводу. Як мінімум, Україна сподівається, що її інтереси буде враховано.

За великим рахунком, Єврокомісії і Євросоюзу нескладно вмовити Словаччину відкрити для України "великий реверс". Аби було бажання, і не тільки України. І не тільки небажання РФ.

РФ-"Газпром"

Не для того Путін затіяв війну в Україні, аби в результаті втратити тільки на скороченні експорту трубопровідного газу в ЄС за рік 5,5–6 млрд дол.

Звичайно, ресурси "Газпрому" у ЄС не обмежуються поставками газу. Досить згадати реакцію зацікавлених держав ЄС на відмову від "Південного потоку" і подивитися, як швидко вони готові приєднатися до "Турецького". А також хто голосує з РФ проти навіть резолюцій щодо війни на Сході України.

Росія втратила значну частину ринку збуту свого непомірно дорогого газу в Євросоюзі та Україні. І це сталося б і без війни на Сході України та анексії Криму. Може, трохи пізніше.

Не все гладко в "Газпрому" і з Китаєм. Скорочується видобуток газу в РФ. Інвестори не просто заморозили багатомільярдні нафтогазові проекти в Росії, але й починають вимагати повернення інвестицій. Плюс до цього санкції забороняють західним компаніям поставляти нафтогазове обладнання в РФ…

На тлі вищесказаного російську сторону цілком влаштує поки що контракт з "Нафтогазом України", юридично чинний до кінця 2019 р. На "зимовий пакет" росіяни погодилися в розрахунку на те, що нічого не програють. На "літній пакет" вони якщо й погодяться, то не так просто.

З європейськими покупцями "Газпром" навчився домовлятися. А там, як у східній приповідці, чи то падишах віддасть богу душу, чи то ішак… заговорить.