ХТО КРАЙНІЙ НА ДРОТІ?

Часткова стабілізація ситуації в енергетиці дещо знизила інтерес до галузі. Світло в будинках є — ну й гаразд. Якою ціною це забезпечується — турбота енергетиків. Про них згадують лише тоді, коли щось трапляється.

Тим часом проблем не бракує: стан мереж, трансформаторів, приладів обліку в Україні, м’яко кажучи, дуже відрізняється від європейського.

Їх періодично складають і латають і, загалом, енергопостачання забезпечують.

Проблема в тому, що питання, які лежать на поверхні, уже вирішено й подальша модернізація вимагає зовсім інших витрат, а отже, підвищення рівня збирання коштів за електроенергію. Особливо це стосується вугільних регіонів Сходу України, та й в аграрних областях питань накопичилося чимало. А на підвищення тарифів у передвиборний рік розраховувати не доводиться.

Більше того, компанії можуть отримати їхнє фактичне зниження. Точніше кажучи, тариф для споживачів залишиться колишнім, але збутові енергокомпанії одержуватимуть у своє розпорядження менше коштів. У лютому Національна комісія регулювання електроенергетики ухвалила постанову, якою затвердила алгоритм розподілу коштів із розрахункового рахунку Енергоринку з урахуванням коригувальних коефіцієнтів. Ідея гранично проста й зовнішньо досить приваблива: менше збираємо коштів — менше грошей залишається на розрахунковому рахунку.

Проте фактично така постановка питання заганяє обленерго в глухий кут. За електроенергію в нас розраховуються далеко не всі. Існує ціла низка проблемних сфер — передусім населення і підприємства житлово-комунального господарства. У результаті, чим більше в тебе «проблемних» споживачів, тим менше коштів. А без них неможливо не лише ефективно боротися з неплатниками, а й підтримувати нинішній стан мереж. У результаті — зростання втрат і неплатежів, а отже, ще менше коштів. Маховик можна розкручувати довго...

Складно сказати, чи розуміють у НКРЕ, наскільки ймовірний такий варіант розвитку подій. А в обленерго, де проблема постає на весь зріст, відразу забили на сполох.

Фактично відбувається примусовий перерозподіл коштів від одних суб’єктів Енергоринку до інших. Тим часом, відповідно до чинного законодавства, обленерго мають одержувати оплату, як мінімум, достатню для забезпечення роботи. Про рівень прибутку для більшості з них говорити поки що не доводиться.

Напередодні загальних зборів Енергоринку більшість голосуючих директорів від обленерго звернулися в національну комісію з листом, вказуючи на ненормальність ситуації та її загрозливі наслідки. Реакції поки що немає, отож проблема залишається.

Очевидно, вона перейде в спадщину Олегу Дубині та створюваній ним «Енергетичній компанії України». Утім, не лише їм. Коли через невиконаний вчасно ремонт мереж у будинках почне зникати світло, це буде проблемою для всієї України чи, точніше, її жителів.