ХИТКА РІВНОВАГА

Минулий тиждень тільки зміцнив сумніви в тому, що на ринку нафтопродуктів може довго протриматися хитка рівновага. Попри заяви урядових чиновників про зроблені зусилля щодо вироблення стабілізуючих механізмів, поки інших засобів, окрім адміністративного регулювання ринку, уряд і місцеві власті не знаходять. У свою чергу, основні оператори ринку нафтопродуктів закликають уряд до активного діалогу і погоджених дій, небезпідставно побоюючись прийдешнього закручування гайок.

Господарі слова

А Міністерство палива й енергетики та Міністерство економіки і з питань євроінтеграції нарешті вирішили створити робочу групу з моніторингу ситуації на ринку нафтопродуктів. (Після стількох бензинових криз — саме час, краще пізно, аніж ніколи.) Як повідомила прес-служба Мінпаливенерго, таке рішення було прийнято в понеділок на розширеній нараді в міністерстві за участі представників Мінекономіки, Мінфіну, Мінагрополітики, Антимонопольного комітету, НАК «Нафтогаз України» і нафтових компаній. Робочу групу, котра повинна розробити конкретні пропозиції для стабілізації ситуації на ринку нафтопродуктів і забезпечення можливості регулювання даного ринку в Україні, очолить перший заступник міністра палива й енергетики, глава правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко. (Враховуючи його недавній досвід роботи директором Кременчуцького НПЗ, слід гадати, це призначення не випадкове.) Учасники наради також обговорили цінову тенденцію на нафторинку, визначили план спільних дій на найближчий час. Щоправда, яким є цей план, тільки їм достеменно й відомо...

Залишається нагадати, що уряд пообіцяв погоджувати дії з учасниками ринку нафти і нафтопродуктів ще 4 червня, коли останні підписували з Кабміном меморандум, відповідно до якого до 15 червня мав бути вироблений план спільних дій зі стабілізації цього ринку. Оператори нафторинку свого слова дотримали, у всякому разі ті з них, хто підписував меморандум, хоча їх явно не влаштовує така ситуація. Проте, за даними Мінпаливенерго, за станом на 18 червня середні великооптові ціни в Україні на дизпальне становили 2373 грн. за тонну, на бензин марки А-76/80 — 2593 грн., марки АІ-92 — 3269 грн., марки АІ-95 — 3579 грн. за тонну. Середні роздрібні ціни на цю дату на дизпальне становили 2,16 грн. за літр, бензин марок А-76/80 — 2,08 грн., марки АІ-92 — 2,71 грн., марки АІ-95 — 2,91 грн. за літр.

З початку місяця роздрібні ціни на дизпальне знизилися на 2,6%, на бензини марок А-76 і АІ-92 — на 0,8%, на бензин марки АІ-95 — на 13,5%.

А уряд тим часом, схоже, продовжує боротися з бензиново-ціновою кризою фіскальними методами. Цього разу виношуються плани підвищити тариф на транспортування експортованих з України світлих нафтопродуктів на 50%, темних — на 25%. У разі прийняття такого рішення це послужить (певне, так вважають автори цієї ідеї) додатковим чинником, що стримає експорт нафтопродуктів. Теоретично це можливо.

Та однозначно така чергова «пігулка» аж ніяк не порадує операторів нафторинку. Тож вони, почувши про можливе підвищення тарифів, поквапилися нагадати уряду, а точніше, першому віце-прем’єру Миколі Азарову, що коли вони в добровільно-примусовому порядку обмежили експорт і погодилися утримувати ціни, уряд, у свою чергу, обіцяв комплекс стабілізуючих заходів обговорювати з їхньою участю у форматі експертно-аналітичної групи, котру, між іншим, М.Азаров і очолює. Проте аж до 22 червня жодне засідання цієї самої групи так і не відбулося. Хіба що Мінпаливенерго і Мінекономіки вирішили створити робочу групу з моніторингу ситуації на ринку нафтопродуктів.

Побоюючись подорожчання експорту, оператори нафторинку не забули нагадати Кабміну: ціновий прогноз на липень може становити 240—250 дол. за тонну російської нафти, що, на їхню думку, уже саме по собі загрожує погіршенням ситуації на українському ринку. Нафтотрейдери вважають, що позбавляючи їх можливості заробляти на експорті, уряд таким чином провокує збільшення цін на ринку України.

Ось так і лякають одне одного уряд і нафтові компанії. Останні до того ж побоюються, що в цій ситуації їх обвинуватять у змові, тому і закликають Кабмін до погоджених дій. Але до чого це призведе насправді, проясниться вже на початку липня — досить буде подивитися на вартість нафтопродуктів на АЗС.

Нікому нічого не скажу

Якщо пам’ятаєте, у період різкого стрибка цін на нафтопродукти Президент України Леонід Кучма доручив уряду вжити заходів із впровадження механізмів запобігання різкому коливанню цін на внутрішньому ринку нафтопродуктів, зокрема, шляхом створення до 1 серпня 2004 року резервного фонду нафтопродуктів для використання в період різкого зростання цін на них.

Велів навіть гроші з бюджету для цього виділити. Тож якісь просування в цьому напрямі намітилися.

Однак Кабмін не має наміру розкривати плановані обсяги запасів спеціально створюваного резервного фонду світлих нафтопродуктів. «Наші комерсанти, так різко піднявши ціни, напевно, не повинні знати, які ресурси має наша держава», — заявив у недавньому інтерв’ю телеканалу ICTV перший віце-прем’єр, міністр фінансів України Микола Азаров.

Коментуючи прийняті Верховною Радою України 17 червня зміни до Держбюджету-2004, котрі передбачають, зокрема, використання Державним комітетом України з матеріальних ресурсів 200 млн. грн. на закупівлю цього року зерна і світлих нафтопродуктів, М.Азаров зазначив, що уряд хоче створити «надійний запас нафтопродуктів, аби мати можливість впливати на ринок». При цьому він не став уточнювати обсяги цих запасів: «Якщо наші комерсанти знатимуть, що їх (запасів нафтопродуктів) — занадто мало, то вони з нами не рахуватимуться. А дуже багато ми не можемо, бо бюджетні наші можливості досить обмежені. Тому їх буде рівно стільки, скільки буде необхідно для підтримання стабільності на ринку нафтопродуктів».

Воно, звісно, з одного боку, правильно: розголошувати стратегічно важливу інформацію — зась. А з іншого — хотілося б бути упевненими, що запас нафтопродуктів усе ж буде створений реально, а не на словах. А що стосується комерсантів, то даремно так непокоїться пан Азаров: їхні аналітичні центри давно й чітко знають, який резервний запас палива потрібен Україні і без труднощів підрахують, скільки бензину та дизпального держава може закупити. Тим більше, якщо купуватимуть у тих самих операторів ринку нафтопродуктів. Тож це дуже скидається на секрет полішинеля.