Газ почім? А якщо поторгуємося?

01 листопада, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чи впорається НАК із газозабезпеченням України і чи виконає умови меморандуму з місцевою владою

«Нафтогаз» великодушно позичив Кишиневу 0,5 млн кубометрів газу. Бізнес — шляхетна справа, але є нюанси. 27–28 жовтня у «Нафтогаз Трейдингу» думали, як викрутитися, якщо ціна природного газу на ринку України перевищить 30–35 грн за кубометр, якi утримувалися останнім часом. 29 жовтня ціни на газ упали до 28 грн/кубометр (із ПДВ), фактично зрівнявшись із європейськими.

Аналітики всіх компаній і ринків сушать мозок: це тренд одного дня або ж тенденція до зниження цін на газ зберігатиметься хоча б кілька місяців? Якщо так, то на який конкретно період і що за цим буде? І як вплине на ситуацію навколо бюджетної сфери? Адже укладений між урядом і місцевим самоврядуванням тарифний меморандум уже провалено за низкою ключових статей. А підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) перетворилися на короткий повідець, на який Кабмін посадив місцеву владу.

Однак про все по черзі.

Як підняти та обвалити біржові ціни на газ

Біржові ціни в Україні 29 жовтня вперше за місяць опустилися нижче за 30 грн/кубометр. Якщо порівнювати тижневий спред, то ціни знизилися майже на 20%. При цьому постачальники газу поза ринком продавали газ за ще нижчою ціною — від 27 грн/кубометр.

Результати торгів на Українській енергетичній біржі свідчать, що 29 жовтня ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» закупило 1 млн кубометрів (на листопад) по 28 008 грн за тисячу кубометрів (із ПДВ). Причому на початку дня «Нафтогаз Трейдинг» планував купити газ по 30 216 грн, але потім знизив стартову ціну до 28 104 грн, а купив ще дешевше — по 28 008 грн за тисячу кубометрів (із ПДВ) на умовах післяоплати упродовж п'яти днів. Вдала біржова угода, зазначає ExPro.

Обвал котирувань на європейських хабах 28–29 жовтня експерти називають основною причиною різкого зниження цін на газ і в Україні. Сталося це після заяви президента РФ Путіна про намір збільшити поставки російського газу до європейських підземних сховищ (ПСГ), контрольованих «Газпромом». ПСГ на території РФ «Газпром» заповнив уже достатньо, підігріваючи тим самим зростання цін на хабах Європи як спосіб примусу ЄС і насамперед Німеччини до прискорення сертифікації «Північного потоку-2». Плюс фактор Китаю.

wallpapercave.com

Напередодні стало відомо, що Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини позитивно оцінило питання безпеки поставок газу, пов'язане із сертифікацією газопроводу «Північний потік-2». Після чого Путін і дав команду на поставку газу до підземних сховищ у Європі, і ціни на європейських біржах почали падати.

Дивно, що це «здивувало» «Нафтогаз України»: консультації з багатьма пов'язаними й співпричетними країнами федеральне міністерство Німеччини проводило не один день. Не було серед них тільки України. Хоча 18 жовтня «Нафтогаз», а 21 жовтня Оператор ГТС України офіційно подали заявки на участь у сертифікації оператора газопроводу «Північний потік-2». Але сьогодні мова не про це.

Меморандуми — не напасті, аби з ними не пропасти

Перший Меморандум уряду з місцевим самоврядуванням і тепловиками, укладений у лютому, свою роль вітрини виконав: опалення масово не відключали, ціни адміністративно втримали, спецзобов’язання (ПСО) для тепловиків подовжили аж до середини травня.

Однак до завершення опалювального сезону 2020/2021 підприємства теплокомунальної енергетики та теплоелектроцентралі (ТЕЦ) прийшли із багатомільйонними боргами, що виникли через різницю в тарифах, за які уряд так і не розрахувався (хоча в меморандумі взяв на себе таке зобов'язання). Причому майже 70 ТКЕ — з арештованими «Нафтогазом» і енергетиками рахунками.

Заборгованість населення на 1 серпня цього року, за даними Держстату, перевищувала 3 млрд грн (на цю саму дату роком раніше — 17,3 млрд). Плюс до всього в межах децентралізації відповідальність за тарифоутворення центральна влада передала місцевій. Але те, що це коштує грошей, чомусь залишилося за дужками процесу децентралізації.

Парламент у законодавчому порядку зобов'язав реструктуризувати борги на ринку газу та списати вищезгадану різницю в тарифах, штрафи й пені, нараховані на ці суми «Нафтогазом» для підприємств ТКЕ. Від початку говорили майже про 47 млрд грн, закінчили на 30 млрд. Хоча менш як у 37 млрд грн навряд чи вдасться укластися. Майже так і прописали в прийнятому Верховною Радою Законі №3508-д «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Ґрунтовна в усіх сенсах праця.

Єдине, що варто зауважити: якщо борги уряду за різницею в тарифах для ТКЕ справді хотіли обнулити, для цього достатньо було б включити ТКЕ у ланцюжок погашення взаємних зобов'язань держбюджет—«Нафтогаз»—«Укрнафта». Жодної копійки Держказначейство та Мінфін не випустили б із-під свого контролю. А ТКЕ могли б розпочати відлік із чистого аркуша. Але не склалося…

На момент прийняття закону №3508-д ціни на європейських хабах, а за ними й в Україні щодня били рекорди. Опалювальний сезон 2021/2022 висів на волосині. Місцева влада разом із підприємствами ТКЕ стала бити на сполох. Мери, представники асоціацій і керівники підприємств ТКЕ, як колись човники, постійно моталися до Кабміну, Мінрегіону, ОПУ. Зрештою, 30 вересня 2021 року Кабінет міністрів, НАК «Нафтогаз України», Асоціація міст України (АМУ) і мери чотирьох обласних центрів підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері поставок теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років.

Що вийшло в підсумку? Замість ринку та адресної допомоги малозабезпеченим — держрегулювання, а не хеджування цін на опалювальний сезон. Формально прибрали механізм ПСО для теплокомуненерго. Реально перенесли відповідальність на місцеві бюджети. А «Нафтогазу» додатково пообіцяли виділити необхідні йому кошти (зі спецфонду) — для закупівлі газу в Європі на випадок холодної зими.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль невпинно повторює, що до кінця квітня 2022 року населення отримуватиме газ за ціною не більш як 8 грн/кубометр (7,98) залежно від постачальника. У «Нафтогазу» контрактні ціни найнижчі — 7,4 грн/кубометр — через необмежений доступ до ресурсу «Укргазвидобування».

Крім стягнення ПДВ, остаточний рахунок населенню виставляють газорозподільні компанії (ексоблгази). Але ця сума залежить від регулятора енергоринку — НКРЕКП. Навряд чи регулятор повторить торішню «помилку» зі збільшенням тарифу на доставку (розподіл) газу, що призвело на початку 2021 року до масових протестів у країні.

Чому «бюджетникам» пропонують газ за ціною постачальника «останньої надії»?

У розпал укладання контрактів для ТОВ «ГПК «Нафтогаз Трейдинг» склалася неоднозначна ситуація з цінами на газ. Наприклад, для бюджетних організацій «Нафтогаз Трейдинг» ще в четвер пропонував фіксовану ціну на 15 місяців — 13,7 грн/кубометр. Але це без урахування ПДВ і вартості транспортування. З урахуванням ПДВ і плати за транспортування виходило, за розрахунками «Нафтогазу», уже 16,8 грн/кубометр.

Нагадаю, до підписання меморандуму 30 вересня мери вимагали для «бюджетників» ціну максимум у 11,2 грн/кубометр, але так нічого й не домоглися. У меморандумі значиться тільки ціна для населення та підприємств теплокомунальної енергетики (про них окрема розмова).

Змінити цифру — навіть ціну газу — у контрактах із «бюджетниками» нескладно, було б бажання. Важливо спочатку визначити, хто такі ці «бюджетники». За умов децентралізації школи та дитячі садки, як і держпідприємства — турбота муніципалітетів. Тобто це не «бюджетники» у чистому вигляді. А от держконтори, а також лікарні, медичні заклади згідно ще з медреформою Супрун — це «бюджетники».

«Нафтогаз» нарахував таких 12,5 тисячі. Обсяг газу, який вони споживають, як для «Нафтогазу» загалом невеликий — 1,5 млрд кубометрів/рік. Отже, раніше НАК і возитися з ними не хотіла. Вони закуповували газ в інших постачальників. Але цієї осені ситуація кардинально змінилася. Багато постачальників, не витримавши зростання цін, пішли з ринку або відмовилися виконувати свої зобов'язання перед «бюджетниками». От і довелося їм звертатися до «Нафтогазу». А вже НАК переадресувала їх до постачальника «останньої надії».

На жовтень і листопад у турборежимі, характерному для парламенту, їм пропонують поза процедурою публічних закупівель, узгодженою постановою Кабміну від 25 жовтня, підписати договори з ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» за ціною газу того самого ТОВ, але як постачальника «останньої надії».

Наприклад, населенню газ поставляють по 7,4 грн, а бюджетним організаціям — по 16,8 грн/кубометр (із ПДВ і транспортуванням). Про це заявив голова «Нафтогазу» Юрій Вітренко 28 жовтня під час 7-го Українського газового форуму. За його словами, 16,8 грн/кубометр — це збалансована ціна середньострокових контрактів. Паралельно НАК працює й над довгостроковими контрактами — до 2023 року.

Понад те, Юрій Вітренко переконує, що для компанії не становитиме проблем щодня укладати плюс ще кілька сотень, а то й тисяч договорів із «бюджетниками», і що до 1 грудня вони впораються. Справлялися ж якось навесні з договорами з населенням (домогосподарствами), а їх було набагато більше — 1,3 млн. Хоча, за інформацією джерел ZN.UA, до початку листопада «Нафтогаз Трейдинг» уклав із «бюджетниками» лише 1000 договорів на поставку газу. Однак у самій НАК цю інформацію спростовують, стверджуючи, що обслужили вже близько 5 тисяч договорів.

znaj.ua

Тут аби лише ринок не підкачав (це той випадок, коли він, ринок, дуже потрібний «Нафтогазу»), — якщо ціни підуть униз, «бюджетники» можуть повернутися й до колишніх постачальників газу, якщо ті запропонують меншу ціну, ніж НАК. Така ймовірність існує, хоча на сьогодні ніхто не візьметься спрогнозувати, як поведуть себе ціни на газ на єврохабах, отже, і в Україні.

Підприємства теплокомуненерго — короткий повідець для місцевої влади

Крім того, у вересневому меморандумі чітко визначено, що для незмінності тарифів 2022 року держава передасть і спрямує до місцевих бюджетів податок на доходи фізичних осіб у розмірі 4%, тобто додатково не менш як 11 млрд грн. Також у місцевих бюджетах 2022-го буде залишено акциз із палива в розмірі 13,44%, щоб вони могли підтримати комунальних виробників тепла та забезпечити спокійне проходження опалювального сезону. Останнє виглядає як злий жарт, враховуючи частку «чорного» ринку нафтопродуктів…

Та й це ще не все. ТКЕ що є сили відмовляються підписувати мирові угоди з «Нафтогазом». З одного боку, це умова меморандуму. З іншого — визнання підприємствами теплокомуненерго навіть того, до чого вони непричетні.

Проєкт договору ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» складено так, що в кожному разі ТКЕ потрапляють у пастку. У договорі є Обсяг 1 і Обсяг 2. Перший розрахований на основі останніх трьох років, два з яких були аномально теплими. І якщо цей сезон буде більш суворим, ТКЕ автоматично переберуть обсяг 1 і також автоматично виявляться споживачами Обсягу 2. А там і штрафи, і, головне, ціни інші…

Словом, до середини жовтня тільки чверть підприємств ТКЕ підписали такі договори. Вочевидь, для зговірливості влада направила до них чергові перевірки. «Держаудитслужба зайшла на всі підприємства ТКЕ, — розповідає наше джерело в Кабміні. — Де-юре це невиконання пункту меморандуму про виділення різниці в тарифах. А де-факто робота підприємств теплокомуненерго зупиняється. Ви ж розумієте, що таке перевірки аудиторів. І потім розповідатимуть на всю країну про диверсії з боку ТКЕ. Насправді аудитори місяць уже працювали в комісіях, які готували висновки в частині виконання закону про погашення різниці в тарифах».

За словами джерела, свої висновки ці комісії мають надати до 31 грудня 2021 року. Пізно для опалювального сезону? Але ж ніхто про нього й не казав! Можливо, у реєстрі на погашення тієї самої різниці в тарифах вийшло забагато? От і чергова верифікація. В одних уже закінчена, в інших тільки розпочата.

А те, що тим самим підприємствам ТКЕ треба закуповувати газ за передоплатою, виробляти тепло та гарячу воду й подавати населенню, то це, виходить, їхні проблеми. І ще невгамовних мерів. За нашою інформацією, Асоціація міст України на основі закону про доступ до публічної інформації вже звернулася до Держаудитслужби із запитом про цілі та замовників бліц-перевірок підприємств теплокомуненерго.

На жаль, уже сьогодні можна констатувати, що у зв'язку з ситуацією з ТКЕ низка пунктів вересневого меморандуму не виконуються. Це стосується пунктів 4 і 6 про розблокування рахунків і подолання кризових явищ у роботі сфери, а також про погашення різниці в тарифах.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК