Феодосійська мелодія для контрабаса з оркестром

Перед нами стоїть дилема: або комусь пенсії не платити, або якісь пільги скоротити, або припинити зарплати медикам платити. Або все-таки напружитися і все-таки 6 млрд. грн. додатково, за рахунок боротьби з тіньовою економікою, зібрати. Звичайно, ми приймаємо рішення, що потрібно це завдання вирішити.

Микола Азаров

Особливості роботи української митної служби в останні кілька років уже неодноразово ставали предметом численних матеріалів у ЗМІ, у тому числі в DT.UA. Тут справжня сфера контрастів: від шмону вантажів дрібних підприємців в Одесі до стійки «струнко» перед безподатковим імпортером нафтопродуктів на ім’я «Лівела», який за неповні чотири місяці 2010 року полегшив держскарбницю майже на 3 млрд. грн. акцизного збору та ПДВ. Нагадаємо, оформляючи вантажі на митниці, цей феноменальний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності прикривався рішенням районних судів, які звільнили його від податкових платежів. Але досконалості схем ухиляння від податків, вочевидь, немає межі. І, схоже, уже є схеми більш відверті, ніж «лівелівська».

Феодосійська митниця є однією з найстаріших: як свідчать архіви, 1788 року, після приєднання Криму до Росії, тут було влаштовано одну з трьох головних митниць Криму. Таким чином, цього року митному посту Феодосії виповнилося 223 роки. Можливо, від старості, але в середині 2010-го робота цього механізму почала неабияк збоїти.

Підозрілі сигнали почали надходити ще влітку минулого року, коли змінилося керівництво Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами (ФПЗНП) - другого за величиною нафтоперевалочного комплексу країни, який перебуває в держвласності та підпорядковується Міненерговугільпрому. Отже, одного чудового дня ринок одержав пропозицію по поставках з Феодосії бензину грець­кого виробництва. Усе б нічого, тільки імпорту такої екзотики митниця не фіксувала.

Уже потім танкер з 28 тис. тонн бензину А-95 удалося побачити в статистиці транзитних вантажів: у ній значилося, що цей бензин… відплив із Феодосії в невідомому напрямку. Тобто за документами він був злитий з танкера, потім завантажений і залишив територію України. Начебто усе зрозуміло, транзит. Тільки як у цьому разі грецький бензин розлився на половину країни, як свідчать дані «Укр­залізниці»?

Аналогічні нестиковки почали простежуватися в Херсоні. А потім була «Лівела», і про Феодо­сію всі якось забули. А дарма.

Як з’ясувалося, там щосили кипіла «робота». Наприклад, з липня по грудень 2010 року митниця не зафіксувала жодної тонни бензину. Неймовірно, але дані «Укрзалізниці» показують, що з Феодосійської нафтобази за зазначений період було відправлено по регіональних нафтобазах 127 тис. тонн бензину! Тобто вхід по митниці - нуль, вихід на ринок - 50 залізничних потягів!

Зазначимо, що при цьому митна статистика з оформлення дизпалива та його вивезення з ФПЗНП залізницею за аналогічний період сходиться з точністю до 0,58%! Скільки зайшло, стільки й вийшло. Найшвидше, така дисципліна щодо дизпалива зумовлена невисокими податками, якими воно обкладається (торік - 45 євро/т), відповідно, «вихлоп» від оптимізації невеликий, одні клопоти.

Інша річ - бензин. Якщо врахувати, що середня ціна бензину А-95 у Середземномор’ї в липні-грудні 2010 року становила 747 дол./т, а акциз - 132 євро/т, одержуємо відповідно несплату 186,5 млн. грн. ПДВ і 173,7 млн. грн. акцизного збору. Сумарно - 360,2 млн. грн.

За наявними даними, команда згортати роботу у Феодосії надійшла одночасно з аналогічною вказівкою по «Лівелі». Принайм­ні в першому півріччі 2011-го особливих відхилень не спостерігалося, якщо не рахувати 3-7 тис. тонн виходу з бази залізницею при нульовій статистиці митниці. На тлі торішніх обсягів на ці «витівки» можна не зважати.

Нова хвиля активізації на Чорноморському узбережжі в районі ФПЗНП виникла, як водиться в Криму, з початком курортного сезону. Із червня по вересень включно нафтобаза прийняла 162 тис. тонн бензину А-95, з яких митниця чомусь «помітила» лише 80 тис., або половину.

Проте основна тема цього сезону - дизпаливо. Цей продукт став сильно затребуваний після повного розвороту на Росію Лисичанського НПЗ компанії ТНК-ВР у травні 2011 року. Як свідчить портова статистика, за чотири місяці в Феодосію прийшло морем 151,7 тис. тонн ДП, тоді як люди в зеленій формі зафіксували всього 50 тис. тонн, або близько третини. Вражає, чи не так?

Ще більше вражає еквівалент недоотриманих податків: по бензину вони становлять 153,6 млн. грн. ПДВ (середня ціна 1029 дол./т) і 109 млн. грн. акцизу; по дизпаливу - 156,2 млн. грн. ПДВ і 20,8 млн. грн. акцизного збору. Сумарно - близько 440 млн. грн. за чотири місяці. Це, звичайно, не «Лівела» з її трьома «ярдами», але ж це ще й не кінець. За оперативними даними, у жовтні у Феодосії розвантажилося 15 тис. тонн бензину та 30 тис. тонн дизпалива. Подивимося, чи помітить їх митниця? Може, нам теж примарилося, такі нині тумани на воді бувають? Начебто ні, чітко читаємо на бортах кораблів у Феодосійській нафтогавані: CAPE BLANC (прибув 23 жовт­ня), GORCHALI (28 жовтня), MAX SHULTE (30 жовтня).

Ще один дуже цікавий аспект того, що відбувається: ніхто не знає, паливо якої якості надходить із Феодосії. Контрабанда, як відомо, не проходить сертифікації та лабораторних досліджень. А якщо вже «така пиятика», то який сенс везти щось якісне та дороге?

Безумовно, для визначення точних масштабів подій необхідне більш глибоке дослідження офіційних даних Держмит­служби, з якими вона останнім часом розстається дуже неохоче. До речі, служба останнім часом значно зміцнилася на Феодосій­ській нафтобазі: крім розташованого в порту Феодосійського митного поста, який займається імпортом, у самій адмінбудівлі ФПЗНП віднедавна розміщується відділ митного оформлення №4 Кримської регіональної митниці, який займається виключно транзитом. Воно й не дивно, бо, як бачимо, нафтобаза нарощує вантажообіг.

Є питання й до Міненерго­ву­гіль­прому як керуючого ФПЗНП. Особливо у світлі того, що Юрій Бойко 30 березня 2011 року в меморандумі з нафтопереробниками від імені всього уряду пообіцяв «використовувати методи в межах своєї компетенції з недопущення контрабанди та часткового чи повного звільнення від сплати податків» (пункт 1.3). Су­дя­чи з повадок, навряд чи галузеве міністерство грає основну роль в «феодосійському контрабасі» (у Криму в нього, як відомо, інша тема), але без сприяння нафтобази цієї «музики» не було б.

А загалом запитання є до багатьох. Операція з приймання танкерів потребує присутності представників порту, санепідемстанції, управління екології, прикордонників тощо. Крім того, контрабандний товар необхідно якось оприбуткувати, а тут уже не обійтися без головного фіскального відомства…

Тож як будемо озвучену вами дилему з бюджетниками та пенсіонерами вирішувати, Миколо Яновичу? І як вирішуватимемо питання завантаження українських нафтопереробних заводів, які під тиском контрабанди та фальсифікату змушені знижувати переробку чи йти на інші ринки?

Порадників багато, поради - одна краща за іншу. Один пропонує акцизи на дизпаливо підняти втричі-вчетверо, інший - мита на імпорт нафтопродуктів запровадити. (Пожежу бензином гасити вам ще не пропонують?) Проблема в тому, що якщо хтось цих податків і мит не платив, то й не платитиме. За все знову заплатять ті, хто й раніше, тільки тепер - більше.