Енергетична тріска, або За теплом — у ліс

Невеличке містечко Рава-Руська, що на кордоні з Польщею, мало чим відрізняється від інших українських населених пунктів. Єдина відмінність - у більшості житлових та адміністративних будинків і приміщень опалюють вугіллям і дровами. Найбільш затребуваними є відходи деревини з навколишніх лісів. Нещодавно цю сировину почали використовувати перші на Львівщині комунальні підприємства, які після її переробки на паливну тріску налагодили виробництво з неї тепла.

Чисті узлісся, або Спроба аналізу ринку

Зростання цін на природний газ і наявність під боком чималих запасів відходів деревини змушують комунальників і бізнес переглядати стратегію використання джерел енергії. Тепло з твердого палива є дешевшим від тепла, виробленого з газу й електроенергії. На думку фахівців, максимально відмовитися від газу можуть насамперед Турківський, Старосамбірський, Сколівський і прилеглі до них райони.

На Львівщині ліси займають 694 тис. га, що становить 31,8% усієї території. Основними породами є: сосна (25% площі), ялина (20), бук (17), дуб (16%). У горах домінують ялинові, букові, ялицеві насадження. У рівнинних районах найпоширенішими є дубові, грабові, букові та соснові ліси. Загальний запас лісів у Львівській області становить 132,3 млн кубометрів. В основному вони розподілені між підприємствами Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) "Львівліс" (65%), обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Галсільліс" (20), Міністерством оборони України (5,5%). Решта перебувають у користуванні наукових установ, "Укрзалізниці" та інших, а також становлять землі запасу місцевих рад.

Як повідомив DT.UA начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека, щороку лісгоспи цього управління заготовляють 1 млн кубометрів деревини. З них круглі лісоматеріали становлять 427 тис. кубометрів (42%), деревина для технологічних потреб (у т.ч. промисловості) - 246 тис. кубометрів (33%), решта 327 тис. кубометрів (25%) - це паливні дрова.

Відходи деревини досягають майже 50–60 тис. кубометрів на рік. Це база для виготовлення паливної (чи енергетичної) тріски. Також у процесі лісозаготівель підприємства заготовляють близько 305–350 тис. кубометрів паливних дров. Їх також можна подрібнити на тріску і використовувати для спалювання у котлі. Крім того, ще є 25 тис. кубометрів так званих кускових відходів.

Отже, у Львівській області є майже 400 тис. кубометрів, або 290 тис. т (1 кубометр дорівнює 0,7–0,8 т), деревної маси, потенційно придатної для виготовлення паливної тріски. Якщо зважити на те, що 3,5 т паливної тріски за калорійністю еквівалентно 1 тис. кубометрів природного газу, то це - близько 80–90 млн кубометрів газу, або 690 тис. Гкал тепла.

У 2014 р. на Львівщині на альтернативні види палива частково чи повністю було переведено чотири комунальні підприємства теплоенергетики. Як повідомив DT.UA директор департаменту ЖКГ Львівської облдержадміністрації Назарій Романчук, відповідно до плану скорочення та заміщення природного газу у сфері теплопостачання цього року на Львівщині заплановано частково або повністю перевести котельні та встановити нові котли ще на 12 комунальних підприємствах. Паливом для них стане вугілля, паливні гранули, торфобрикети і дрова. На кількох з них, зокрема, на комунальних підприємствах "Жовкватеплоенерго" і ТОВ "Рава-Руська теплостанція" за основу палива взяли енергетичну тріску.

Чому тріска?

- Котельня Рава-Руського ліцею, яка працювала на вугіллі, давно відслужила свій вік, - розповів DT.UA інженер-технолог ТОВ "Рава-Руська теплостанція" Мирон Терех. - Її ККД становив до 60%, узимку температура в приміщеннях навчального закладу не перевищувала 12–15 градусів. Кілька років місцева влада марно шукала кошти на її реконструкцію, але так і не знайшла. Тому після пропозиції нашого підприємства влада оголосила конкурс щодо передачі в оренду цієї котельні.

Ми запропонували замінити вугілля паливною тріскою. Чому вибрали тріску, а не дрова або сучасніші пелети чи брикети? Відповідь проста: навколо розташовані три лісгоспи, які не мали куди подіти свої відходи. Звичайно, найпростіше палити дровами. Проте біля дров треба напрацюватися. По-друге, на них завжди буде чималий попит з боку населення, тому ціна весь час зростатиме. Вже зараз кубометр дров з доставкою коштує близько 500 грн, а ще торік ціна не перевищувала 230 грн. І це при тому, що в Україні цей ринок ще не достатньо контрольований.

Ціна ресурсу

Як розповів головний інженер ТОВ "Рава-Руська теплостанція" Олександр Окарінський, багато часу (і коштів) потребує процес збирання відходів деревини. Оскільки возити їх за 25 км до м. Рава-Руська, щоб переробляти там на тріску, було невигідно, підприємство організувало цей процес безпосередньо в лісі. В середньому в опалювальний сезон котельній потрібно 12–13 кубометрів тріски на добу. Задоволення не з дешевих. За зміну кожному з робітників, які там працюють, треба заплатити близько 120–150 грн. Зазвичай готову тріску можна купувати на підприємствах Львівського обласного лісового господарства за ціною 290 грн за кубометр (самовивіз), але тоді шукай транспорт самотужки.

Проте це дрібниці порівняно з коштами на придбання котельного обладнання та іншої спеціальної техніки. Наприклад, котел виробництва Житомирського заводу "Крігер" потужністю 800 кВт з автоматичною подачею тріски обійшовся підприємству у сотні тисяч гривень. Його свідомо вибрали із запасом потужності, оскільки до нинішніх понад 11 тис. кв. м площ ліцею вже цього року інвестор планує приєднати до теплових мереж котельні приміщення гімназії та розташованої поряд багатоповерхівки. Відповідне рішення міськради прийнято. Зараз фірма купує нову сучасну тріскорізку вартістю 600 тис. грн. Дещо раніше придбали новий трактор і тракторні причепи. Загалом інвестиції в об'єкт становили 2,5 млн грн.

Що стримує процес

Перебуваючи біля котельні, помітив поряд зі складом тріски чималу купу дров. "Коли наприкінці минулого року ми запускали оновлену котельню на трісці, то боялися залишитися без палива. Тому й закупили кілька десятків кубометрів дров, - говорить О.Окарінський. - Незважаючи на наявність річної угоди з держлісгоспами, питання поставок відходів для переробки на тріску надійно не врегульоване. Часом у зимовий період люди так почистять ліс, що й збирати нічого. Зате влітку відходів деревини значно більше".

Побоювання щодо наявності місцевого ресурсу є і у Назарія Романчука. Починаючи з 2010 р. у Жовкві реалізується проект з переведення міської котельні з природного газу на тріску. На думку Н.Романчука, якщо комунальне підприємство "Жовкватеплоенерго" вийде на проектну потужність 2,4 МВт, це дасть змогу забезпечити теплом 13-тисячне місто. За його словами, невисокі темпи встановлення твердопаливних котлів в Україні зумовлено недостатністю у комунальних теплопостачальних підприємств необхідних коштів на їх придбання. Наприклад, загальна вартість переведення котельні з газу на паливну тріску у м. Жовква становить 19 млн грн.

Ще однією проблемою з переведенням потужних котелень на використання твердого палива є потреба у значних обсягах палива та відсутність або обмеженість у площах, необхідних для його зберігання. Лише на опалювальний сезон м. Жовкви потрібно понад 5 тис. т паливної тріски. А це перевищує наявні відходи деревини в радіусі 30 км від м. Жовква.

Цю думку підтримує і М.Терех. Кожен із споживачів хотів би мати доступ до місцевих ресурсів деревини, розташованих поблизу, наприклад району. Нині в області є чимало різних закладів обласного, районного та сільського підпорядкування. І кожне підприємство, організація самостійно, на власний розсуд (і ризик) вирішують, які ресурси їм використовувати. "Переведення котелень на дрова стало модою. А що буде далі? Складається враження, що поки в області ніхто чітко не аналізував попит і потреби у цьому ресурсі. Може ж статися, що селяни вийдуть на дорогу і не дадуть лісу, адже їм також потрібно опалювати свої будинки. Тому це питання потребує законодавчого врегулювання, - говорить М.Терех. - Коли ми були у Литві, то бачили, що там тріска реалізовується через біржу. На аукціон виходять зі своєю сировиною як державні лісгоспи, так і приватні підприємці, що беруть ділянки лісу в розробку. Також деревину та відходи з неї реалізовують деревообробні комбінати. Це допомагає планувати поставки сировини, врегульовує ціни".

Є питання не лише з отриманням тріски, а й з угодою про поставки тепла місту. Нині ТОВ "Рава-Руська теплостанція" має річну угоду з ліцеєм, яку щороку потрібно подовжувати. Як вважає М.Терех, щоб підприємство могло спокійно розвиватися, йому потрібно знати свої перспективи на майбутнє і мати хоча б десятирічну угоду. "Коли підприємство розглядало проект кредитування з нашими німецькими партнерами, вони попросили показати їм довгострокову угоду про надання міському ліцею цих послуг. Вони ніяк не могли зрозуміти, як місто, не маючи іншого джерела поставок тепла, крім нашої котельні, кожного року проводить тендер на єдиного виконавця цих робіт", - наголошує він.

Однак інвесторів очікують ще й не такі складнощі.

Коментарі

Тарас Федак, голова постійної комісії Львівської облради з питань палива та енергетики:

- За результатами минулого року Львівська область спожила 1,6 млрд кубометрів природного газу, з яких 1 млрд використало населення. Це означає, що лише приблизно десята частина населення може бути забезпечена альтернативним паливом. Але за умови, що буде зібрано всі відходи деревини та деревну масу, потенційно придатну для виготовлення паливної тріски. Тому це цікава тема, але вона лише частково вирішує проблему. Крім того, можемо говорити лише про паливну тріску, вироблену з відходів деревини чи зібрану у лісі. Використання для вироблення тріски ділової деревини чи взагалі спалювання дров для вироблення тепла є дискусійним питанням.

Значно більші ресурси маємо з біопалива, які є у відходах сільського господарства. За приблизними підрахунками, якщо зібрати всі відходи, що їх аграрії використовують для інших потреб, можна говорити про 2,5 млн т біопалива. При переведенні їх у газ вийде 250–280 млн кубометрів газу. Це означає, що у цьому напрямі також потрібно працювати.

Анатолій Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства:

- На Львівщині два серйозні підприємства виготовляють енергетичну тріску. Це Сколівський і Славський лісгоспи, які займаються переробкою деревини. За минулий рік виготовили 18 тис. кубометрів енергетичної тріски, в основному з відходів лісопиляння.

Значно складніше із споживачами. Найбільшим нашим споживачем є підприємство "Кроно-Україна", яке з тріски виготовляє ДВП-плити. Тобто бачимо, що маємо в області серйозний ресурс для випуску енергетичної тріски. Але, на жаль, майже не маємо реальних споживачів цього ресурсу. Енергетичні господарства області в основному орієнтовані на газ, а комунальні котельні здебільшого переводяться на дрова. Прикладом є місто Золочів, яке у місцевому лісгоспі купує щороку близько 12 тис. кубометрів дров.

Вважаю, що лісогосподарським підприємствам області теж було б вигідно реалізувати наявні 60 тис. кубометрів лісосічних відходів. На сьогодні вони пропадають. Загалом, якщо взяти до уваги ще й сухостій, в області є сотні тисяч кубометрів деревини, яку можна перетворити на паливо. Тому її дефіциту в найближчому майбутньому не буде. Лісівники готові до поставок. Справа за малим - прийняттям обласної програми з переведення комунальних котелень на опалення відходами деревини. Якщо з'явиться ринок збуту, лісогосподарства Львівщини зможуть закупити дробарки і налагодити випуск паливної тріски у достатніх обсягах.