ДОГОВІР ВІД ДОГОВОРУ РІЗНИТЬСЯ

4 червня 2003 року підписано договір про співробітництво між українською нафтотранспортною компанією ВАТ «Укртранснафта» і ВАТ «Транспетрол» (Словаччина). Договір укладено з метою використання на взаємовигідних умовах існуючої системи транспортування нафти, ефективної її експлуатації, утримання в належному стані, а також для взаємовигідних дій при її технічному обслуговуванні. Спеціальний уповноважений України з питань ЄАНТК і голова правління ВАТ «Укртранснафта» Олександр Тодійчук назвав підписання цього договору першим після брюссельської презентації (див. статтю Тетяни Силіної у попередньому випуску «ДТ» «Чиї інтереси качатимемо?») реальним кроком на шляху до європейської інтеграції української і об’єднаної східноєвропейської системи транспортування нафти.

З боку словацької нафтотранспортної компанії договір підписали голова правління ВАТ «Транспетрол» Ян Крідла і директор з експлуатації, член правління Мартін Злоха. Як відзначив пан Злоха, «Підписаний договір — це документ між двома компаніями, що відкриває всі можливості для подальшої взаємодії та обміну інформацією. Гадаю, що головна мета наших компаній полягає в тому, аби уніфікувати співробітництво, збільшити завантаження нафтопроводу «Дружба» як на його українській ділянці, так і на словацькій». Крім того, наголосив пан Крідла, словацька нафтотранспортна компанія вважає «Укртранснафту» одним зі своїх стратегічних партнерів. І вони дуже вдячні пану Тодійчуку за надану можливість ознайомитися з роботою компанії на західній ділянці нафтомагістралі, зокрема з роботою спеціалістів компанії в Бродах (де, як відомо читачам «ДТ», закінчується з’єднувальний нафтопровід Одеса—Броди).

Варто нагадати, що словацька компанія «Транспетрол» працює саме на одній із ділянок транзитної нафтомагістралі «Дружба». І читачі «ДТ», мабуть, пам’ятають, що шість суміжних держав Східної Європи підписали угоду про інтеграцію нафтотранспортних систем «Дружба» й «Адріа» задля максимально ефективного їх використання. При цьому підписанти домовлялися уніфікувати транзитний тариф за транспортування нафти територією кожної з держав, які підписали угоду.

Що ж стосується договору зі словацькою компанією, то глава «Укртранснафти» Олександр Тодійчук відзначив: «Договір дозволяє українській і словацькій нафтотранспортним компаніям визначити спільну мету співробітництва. Важливо, що ми вперше можемо врегулювати такі питання, як, наприклад, уніфікація процесу передачі нафти».

Мабуть, варто нагадати, що в Європі на всіх вузлах передачі (перекачування) нафти використовується відмінна від української (й СНДівської) система вимірювання. Вітчизняні нафтотранспортники вимірюють обсяг перекачаної нафти в тоннах, кілограмах, а європейці — у галонах. Зрозуміло, при перерахунку одиниць вимірювання можуть виникати, м’яко кажучи, нюанси. Аби їх уникнути, «Укртранснафта» і має намір незабаром розпочати передачу нафти на західному кордоні, виходячи з європейської системи вимірювань. Це великою мірою полегшить систему обліку транспортованої нафти.

Зі слів глави «Укртранснафти» О.Тодійчука, в українських нафтотранспортників уже розпочався конструктивний діалог у рамках інтеграційного процесу «Дружба» — «Адріа» із російською компанією «Юкос», і дуже доречний початок більш тісного співробітництва зі словацькими нафтотранспортниками. Тим паче, що йдеться про спільне (коли це доречно) використання систем зв’язку, систем оповіщення, спільний обмін технічною інформацією.

З нагоди кілька слів про підписаний у Москві наприкінці квітня протокол про наміри з питання організації нового маршруту експорту російської нафти транзитом через територію України з відвантаженням у порту Південний і використанням реверсу нафтопроводу Одеса—Броди. Протокол цей підписаний чотирма сторонами — ВАТ «АК «Транснафта», ВАТ «Тюменская нефтяная компания», НАК «Нафтогаз України» і... представником «Укртранснафти». При цьому, наскільки відомо «ДТ», про таке масштабне реверсне використання нафтопроводу Одеса—Броди правління ВАТ «Укртранснафта» не приймало рішення. Відпочатку йшлося про використання в режимі реверсу лише 52 км нафтопроводу Одеса—Броди. Та й то лише для того, щоб випробувати технічні можливості даного відрізка. Та навіть за технічними «протипоказаннями» те, що можливо зробити на ділянці нафтомагістралі в 52 км, надто вже важко виконати на всьому нафтопроводі. Та й не для перекачування нафти в напрямі Одеси його будували...

Запитаєте, навіщо ж тоді представник «Укртранснафти» завізував цей договір? Сам він каже, мовляв, а що б ви робили, якщо НАК його підписав? Хоч як там було насправді, можна лишень здогадуватися...

Так чи інакше, а та сама компанія «Юкос» після підписання протоколу з «Тюменской нефтяной компанией» уже насторожилася. Отже, московський протокол, хоча в ньому йдеться про наміри (а, як відомо, такі, з дозволу сказати, документи далеко не завжди реалізовуються на практиці), але вже сам факт причетності до нього, м’яко кажучи, нині українській стороні ні до чого. Втім, ще не пізно підписи українських представників під цим протоколом про наміри відкликати.

А в іншому триває нормальний робочий процес. Й «Укртранснафта» активізує переговорний процес щодо використання своєї нафтотранспортної інфраструктури. Після саміту в Брюсселі, про що в минулому випуску докладно розповідало «ДТ», кількість потенційних та безумовно серйозних партнерів в українських нафтотранспортників значно збільшилася.

Алла ЄРЬОМЕНКО Фото автора

Зі слів глави «Укртранснафти» О.Тодійчука, в українських нафтотранспортників уже розпочався конструктивний діалог у рамках інтеграційного процесу «Дружба» — «Адріа» із російською компанією «Юкос», і дуже доречний початок більш тісного співробітництва зі словацькими нафтотранспортниками. Тим паче, що йдеться про спільне (коли це доречно) використання систем зв’язку, систем оповіщення, спільний обмін технічною інформацією.

З нагоди кілька слів про підписаний у Москві наприкінці квітня протокол про наміри з питання організації нового маршруту експорту російської нафти транзитом через територію України з відвантаженням у порту Південний і використанням реверсу нафтопроводу Одеса—Броди. Протокол цей підписаний чотирма сторонами — ВАТ «АК «Транснафта», ВАТ «Тюменская нефтяная компания», НАК «Нафтогаз України» і... представником «Укртранснафти». При цьому, наскільки відомо «ДТ», про таке масштабне реверсне використання нафтопроводу Одеса—Броди правління ВАТ «Укртранснафта» не приймало рішення. Відпочатку йшлося про використання в режимі реверсу лише 52 км нафтопроводу Одеса—Броди. Та й то лише для того, щоб випробувати технічні можливості даного відрізка. Та навіть за технічними «протипоказаннями» те, що можливо зробити на ділянці нафтомагістралі в 52 км, надто вже важко виконати на всьому нафтопроводі. Та й не для перекачування нафти в напрямі Одеси його будували...

Запитаєте, навіщо ж тоді представник «Укртранснафти» завізував цей договір? Сам він каже, мовляв, а що б ви робили, якщо НАК його підписав? Хоч як там було насправді, можна лишень здогадуватися...

Так чи інакше, а та сама компанія «Юкос» після підписання протоколу з «Тюменской нефтяной компанией» уже насторожилася. Отже, московський протокол, хоча в ньому йдеться про наміри (а, як відомо, такі, з дозволу сказати, документи далеко не завжди реалізовуються на практиці), але вже сам факт причетності до нього, м’яко кажучи, нині українській стороні ні до чого. Втім, ще не пізно підписи українських представників під цим протоколом про наміри відкликати.

А в іншому триває нормальний робочий процес. Й «Укртранснафта» активізує переговорний процес щодо використання своєї нафтотранспортної інфраструктури. Після саміту в Брюсселі, про що в минулому випуску докладно розповідало «ДТ», кількість потенційних та безумовно серйозних партнерів в українських нафтотранспортників значно збільшилася.