Директор Місії USAID в Україні Сюзан Фрітц: "На мою думку, для України енергетична безпека — це те ж саме, що національна безпека"

"Для того, щоб українці були в змозі реально контролювати своє політичне майбутнє, вони спершу мають контролювати своє енергетичне майбутнє. Для України енергетична безпека є першим кроком на шляху до того, щоб посісти своє гідне місце незалежної, демократичної та заможної країни", - вважає Сюзан Фрітц.

Росія має довгу історію втручання у діяльність української енергетики. Скомпрометувати "Нафтогаз України" росіянам нескладно: зменшили тиск у транзитному напрямку - і вся справа. Для того, щоб посилити енергобезпеку України, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) започаткувало Проект енергетичної безпеки.

Нещодавно DT.UA отримало нагоду поспілкуватися з директором Місії USAID в Україні Сюзан Фрітц, що дало нам змогу більше дізнатися про цей щойно розпочатий проект, про те, на що передусім витрачатимуться 85 мільйонів доларів його бюджету, і загалом про цілі діяльності USAID у цьому секторі.

- Пані Сюзен, на вашу думку, яким чином проблеми у енергетиці можуть нашкодити Україні?

- Коли я говорю про енергобезпеку України та про деякі з тих причин, чому ми розпочали цей проект, то, вважаю, корисно буде пам'ятати, що ми ведемо мову не лише про абстрактні визначення. Це серйозні питання, які мають реальні наслідки не лише для української влади, а й для кожного з українців.

Для мене це стало зрозуміло рік тому, коли у холодних грудні та березні 2018 року російський "Газпром" знизив тиск у магістральному трубопроводі у точці його входу на українську територію та фактично залишив Україну без газу, - як раз у той момент, коли Арбітражний суд у Стокгольмі ухвалив рішення на користь вашої країни.

Це відбулося попри те, що "Нафтогаз України" вже три роки як не купував російського газу за контрактом купівлі-продажу та при цьому акуратно виконував усі умови контракту про транзит російського газу до країн ЄС газотранспортною системою України.

Зниження тиску на вході в ГТС не давало Україні можливості отримати газ, якого вона конче потребувала у холодні зимові місяці. Не від "Газпрому", - від і через Словаччину, Польщу і Угорщину, бо всі об'єкти ГТС України були змушені працювати на забезпечення експорту російського газу.

Я добре пам'ятаю заголовки у ЗМІ, що в Україні зачиняються школи, дитячі садочки, проблеми з опаленням лікарень, тому що не вистачає газу, не говорячи вже про наслідки цієї ситуації для промислових підприємств і цілих галузей. Складалося враження, що Україна у той час перебувала на межі енергетичної кризи національного масштабу.

- Україна потерпала, але виконувала контрактні зобов'язання.

- Так. Це був дуже потужний сигнал з боку її сусідки, який не тільки Україні, а й усім нам промовисто говорив, що хоча Україна є незалежною державою, але щоб пережити зиму, вона мусить покладатися на Росію. Для нас це стало ще яскравішим свідченням того, що для України енергетична безпека - це те ж саме, що національна безпека.

- Невже ви вірите таким байкам авторства "Газпрому" і Кремля?

- Варто пам'ятати, що то був далеко не перший випадок, коли РФ використовувала газ як енергетичну зброю. Ми всі це пам'ятаємо. Тому USAID започаткувало Проект енергетичної безпеки (ESP), який я презентую в Україні. Ми розробили цей проект для того, щоб зміцнити енергетичну безпеку України, і, звичайно, вагомим елементом цього є безпека постачання природного газу.

- На той час українські компанії вже закуповували газ у Європі, Скандинавії (про ціну імпортованого газу - окремо).

- Так, ситуація була б іще складнішою, якби на той час не існувало реверсу газу (з ЄС). Мені приємно сказати, що США забезпечили підтримку цього процесу. Одне з найважливіших завдань нинішнього проекту - це сприяти розбудові енергетичної безпеки України завдяки диверсифікації джерел енергопостачання.

- На що (і кого) буде витрачено
85 мільйонів доларів проекту ESP? Ви впевнені, що це не марнотратство?

- Так, протягом наступних п'яти років у рамках цього проекту в енергетичний сектор України буде вкладено 85 мільйонів доларів. Проект підвищить рівень енергобезпеки України, а отже, і рівень її національної безпеки. У центрі його уваги будуть ринки природного газу, електроенергії, централізованого теплопостачання та відновлюваних джерел енергії. Учасники проекту мають розробити моделі інвестування у кожну з цих галузей, співпрацюючи з українським парламентом. Щоб зміцнити відповідну законодавчу базу, у рамках проекту надаватиметься допомога регулятору енергетичного сектору (НКРЕКП) у вдосконаленні регуляторних механізмів, а також проект сприятиме інтеграції енергетичних ринків України до Європи. Мета цього проекту - досягти реальних результатів.

На сьогодні це найбільший проект USAID в Україні, що також є свідченням налаштованості США на забезпечення енергетичної безпеки вашої країни. Щоб це відбулося, Україна повинна мати доступ до надійного, безпечного і безперервного постачання енергоносіїв за прийнятною ціною. Для того, щоб працювати надійно та витривало, українська енергосистема мусить бути стійкою до зовнішніх викликів і навіть атак. Це означає зміцнення структур, відповідальних за енергетичну безпеку, залучення сталого обсягу інвестицій у енергетику та диверсифікацію постачання.

Відповідаючи на ваше запитання про ризики, пов'язані з проектом, скажу от що. Під час реалізації проекту такого великого обсягу ризики завжди присутні. Але я хочу зазначити, що USAID має жорстку систему контролю за впровадженням своїх проектів.

Окрім того, ми розробили цей проект у такий спосіб, щоб мати змогу зосередити його діяльність на тих напрямах, де є провідники змін і де, відповідно, ми можемо просуватися вперед, і навпаки, припинити роботу у тих сферах, де у нас не відбувається поступу чи де немає політичної волі.

- Якими основними шляхами проект зміцнюватиме енергетичну безпеку України?

- Можу назвати основні пункти, до яких належать:

1. Надання можливостей і стимулів для інвестицій у надійну інфраструктуру сектору енергетики.

2. Сприяння диверсифікації постачання з метою зменшення залежності від імпорту енергоносіїв.

3. Підвищення самостійності та стійкості до зовнішніх втручань.

4. Сприяння кращому функціонуванню українських енергетичних ринків, їх тіснішій інтеграції з європейськими ринками та здійсненню транскордонної торгівлі.

5. Переконання інвесторів і торговельних контрагентів у тому, що Україна - це партнер, який вартий довіри та має високий потенціал.

6. Забезпечення соціально та екологічно прийнятного розвитку енергетичного сектору.

7. Стимулювання енергоефективності та екологічної сталості.

8. Більш досконале регулювання енергетичного сектору, аби забезпечити однакові правила гри для всіх комунальних підприємств, інвесторів, отримувачів послуг та інших зацікавлених сторін.

- Про ці шляхи (чи хоча б кроки у їхньому напрямку) треба говорити окремо у разі їх реалізації. Сподіваюся, протягом п'яти років втілення проекту в Україні вам буде про що розповісти докладніше.

- Так, це складні питання, які потребуватимуть тривалої налаштованості на їх вирішення. Маю надію, що протягом реалізації проекту у нас буде нагода обговорювати їх і надалі. Для початку можемо зосередитися на деяких із першочергових напрямів, - це зростання обсягу інвестицій у надійну інфраструктуру, зміцнення енергетичних ринків та їх інтеграції з ринками ЄС, а також удосконалення регуляторних механізмів у енергетиці.

- Яким чином ефективно стимулювати інвестиції в інфраструктуру?

- Тільки дієва тарифна реформа може забезпечити стимули для довгострокових інвестицій в енергетичну інфраструктуру. Україна наразі перебуває в процесі переходу від методології "витрати плюс" до методології стимулюючого регулювання (RAB) в електроенергетичному секторі. USAID надає допомогу регулятору у тому, щоб в рамках RAB-тарифу забезпечити можливості для інвестицій у розвиток мереж у такий спосіб, щоб підприємства могли фінансувати ці кроки, а регулятор мав змогу відслідковувати цей процес (див. табл.).

- Може, всі ще "на переході", але Ахметову у вугільній галузі не було перепон. Йдеться навіть не про RAB-стимулювання, а про затверджені енергорегулятором формули ціни "Роттердам+" (для вугілля) та "Дюссельдорф+" (для газу). Причому вже і склад НКРЕКП змінено, а от "Роттердам+" чинний. Як ви оцінюєте таке формульне ціноутворення на енергоносії для українців? І як це стосується стимулюючого ціноутворення?

- Тарифна методологія RAB спрямована в основному на перехід до тарифів, які відображають вартість послуг і забезпечують стимули для інвестицій у модернізацію та розширення мережевої інфраструктури. Проект енергобезпеки надаватиме енергорегуляторові допомогу у практичному впровадженні цієї методології. Завдяки більшому обсягу інвестицій у мережеву інфраструктуру буде підвищено надійність і покращено ефективність діяльності, як це вимірюється ключовими показниками. Наприклад, заміна та відновлення мереж мають привести до зменшення технічних втрат і значного скорочення тривалості та частоти зупинок у роботі обладнання. У свою чергу, це підвищить рівень задоволеності споживачів якістю тих послуг, які вони отримують, тоді як нагляд з боку регулятора забезпечить прийнятну вартість цих послуг для споживачів.

Прийнятна ціна послуг для споживача є одним із важливих елементів цього механізму. Загалом я вважаю, що для того, аби вибудувати і зберегти довіру з боку суспільства, неодмінною умовою є прозорість процесу реформування тарифів.

- Як бути з тим, що і виборча комісія, і відповідно обрані нею особи у НКРЕКП (не применшую заслуг усіх), образно кажучи, є Мальвіною і... Просто у потрібний момент їх власник, Карабас, може смикати за ту чи іншу мотузочку? Чи не так? А якщо смикають від імені голови держави чи він сам?

- Самостійність і незалежність регулятора - це абсолютно необхідний елемент. Інакше в його створенні немає сенсу. Для того, щоб існували конкурентні ринки, потрібен незалежний і компетентний регулятор з належним обсягом повноважень. Також зауважу, що ефективне регулювання енергетичного сектору є частиною зобов'язань України в рамках Третього енергопакета ЄС.

- Пані Сюзан, поясніть, навіщо учасникам Проекту енергобезпеки потрібен регуляторний аудит?

- Дійсно, у рамках ESP буде проведено тренінги для регуляторних аудиторів, а також буде надано підтримку процесу регуляторних аудитів на ринку електричної енергії.

Окрім того, спеціалісти проекту надаватимуть допомогу щодо запровадження регуляторної системи бухгалтерського обліку.

Удосконалення правил регуляторного обліку та регуляторного аудиту обов'язково приведе у майбутньому до зменшення тарифів на електричну енергію.

Регуляторний аудит є невіддільною частиною процесу капітальних інвестицій. Необхідно зазначити, що регуляторний аудит відрізняється від аудиту фінансових звітів. Регуляторний аудит гарантує, що відбуватимуться капітальні інвестиції в інфраструктуру, а також що витрати у результаті цих інвестицій є прийнятними і слугують державним інтересам.

Довідково

Загальна мета провідної (головної) енергетичної активності USAID, Проекту енергетичної безпеки - це запровадження вільних конкурентних ринків в енергетичному секторі для забезпечення енергетичної безпеки України через розвиток стабільного та самостійного енергопостачання.

Проект енергетичної безпеки допомагатиме уряду України забезпечити громадянам доступ до надійного, безпечного і безперервного постачання енергоносіїв за прийнятною ціною:

- допомагаючи уряду в процесі інтеграції до європейських енергетичних ринків, а також ключовим урядовим установам та енергорегулятору відповідати вимогам ЄС в енергетичній сфері, в тому числі вимогам Третього енергетичного пакета;

- посилюючи енергетичну безпеку через здійснення реформ для впровадження конкурентних ринків шляхом відокремлення функцій передачі та розподілу від виробництва та постачання як у газовому, так і в електроенергетичному секторах;

- сприяючи створенню конкурентних енергетичних ринків у секторах електроенергетики, природного газу та теплопостачання;

- сприяючи збільшенню поставок енергоресурсів в Україну шляхом залучення інвестицій в енергетику, що здійснюється приватним сектором, і збільшення виробництва відновлюваних джерел енергії.