Чому якість газу у сусідів різна

Якої якості нам постачають газ, як, де та за скільки можна перевірити якість газу.

Розгалужена мережа трубопроводів забезпечує природним газом більш як 11 млн домогосподарств і 184 тис. підприємств та установ, державних і приватних. Після значного подорожчання блакитного палива дедалі частіше споживачі запитують, яка ж якість газу, адже багато хто на око відзначає її коливання та закидає місцеві легенди про те, як у газ щось домішують. Спробуємо дослідити, яка якість газу в різних куточках країни, та перевірити, чи справді і як розбавляють трубопровідний газ. І врешті з'ясуємо, що варто знати про якість газу, як і де її можна перевірити та скільки це коштує.

Як газ потрапляє в "трубу"

Велика та ще й досі потужна вітчизняна газотранспортна система (ГТС), якою керує державний оператор ПАТ "Укртрансгаз", приймає газ до магістральних газопроводів з кількох джерел. Здебільшого це російський газ для транзиту, а також український газ, який видобувають майже три десятки компаній різних форм власності. До цього ще треба додати так званий реверсний газ, який Україна закуповує в Європі, та газ, що піднімають із 11 підземних сховищ.

Найбільше в Європі Більче-Волицько-Угерське підземне сховище газу

Тобто в єдиній ГТС постійно формується газовий коктейль, який отримують і європейці, і українці. Саме тому, запевняють в "Укртрансгазі", українці отримують газ такої ж якості, як і європейці. До того ж якість газу на вході та виході з нашої ГТС прискіпливо перевіряють як "Газпром експорт", так і європейські покупці. Згідно з контрактами, відхилення від обумовлених фізико-хімічних параметрів може обійтися українському оператору у чималі кошти.

Тож газовий коктейль європейського ґатунку транспортується магістральними газопроводами високого тиску (щонайменше 75 атмосфер) до газорозподільних станцій, де тиск газу зменшують, додають одорант (той самий "запах газу", що дає змогу швидше знайти витоки) і передають у розподільні мережі. Розподіл газу здійснюють облгази та міськгази, які на своїх газорегуляторних пунктах (ГРП) понижують тиск природного газу до рівня, прийнятного для звичайних будинкових котлів і кухонних плит.

Величезний "бабах"

Чи можлива на цьому шляху зміна якості газу? Газовики як в "Укртрансгазі", так і в газорозподільних компаніях запевняють, що свідоме втручання в систему газопроводів для додавання якихось домішок, по-перше, небезпечне, по-друге, технічно складне та не залишиться поза увагою. Про це кажуть не тільки у двох десятках облгазів, що контролюються "Регіональною газовою компанією" (бенефіціаром якої є Дмитро Фірташ). Про це говорять і в решті облгазів, зокрема в ПАТ "Одесагаз", "Херсонгаз" і "Кременчукгаз".

Найчастіше споживачі кажуть про підозри в тому, що в газ домішують чи то повітря, чи то азот, чи ще щось. На це фахівці в один голос твердять, що в Україні таких фактів не зафіксовано. В системі газопостачання трудяться майже 100 тис. працівників. Хтось щось знав би та обмовився. Але нам про це почути не довелося.

До того ж ідеться про небезпечні речі. "Впливати на склад газу в герметичній системі газових мереж і додавати до нього якісь речовини - це тюрма для посадових осіб. Адже будь-яке втручання в роботу системи може призвести до аварії та мати вибухонебезпечні наслідки", - пояснює головний інженер УМГ "Львівтрансгаз" Андрій Мицик.

Головний інженер УМГ «Львівтрансгаз»Андрій Мицик

Так, зайве повітря в газопроводі - це загроза вибуху на кожній з його ділянок. А азот, як і будь-яка речовина, має свою вартість як товар - вона майже вп'ятеро вища за вартість природного газу. Тому домішувати азот невигідно з економічної точки зору.

Є ще й технічний аспект: для того, щоб закачати у газотранспортну мережу, приміром, азот, потрібні потужні азотні компресори. В "Укртрансгазі" стверджують, що таке обладнання не використовується, і його не закуповували.

"Облгази теж не можуть домішувати азот. У них немає ні компресорних станцій, ні цехів, ні промислових майданчиків, де були б хоч якісь технічні можливості додавання домішок до природного газу", - розповів під час однієї з прес-конференцій начальник управління газовимірювань і метрології "Укртрансгазу" Микола Болховітін.

Чому калорійність газу різна

Для людей, що користуються газом у побуті, головний показник його якості - це теплота згоряння, або калорійність. Що вища калорійність, то менший обсяг газу необхідно витратити, щоб, наприклад, скип'ятити воду чи обігріти оселю. Згідно з чинним держстандартом (ГОСТ 5542-87 "Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення", що діє ще з радянських часів) мінімальна калорійність газу повинна бути 7600 ккал/куб. м.

Відповідно ж до кодексів газотранспортної та газорозподільних систем України, які набрали чинності у жовтні 2015 р., найнижчий показник калорійності може становити 7800 ккал/куб. м.

Що насправді? За даними "Укртрансгазу", в магістралях високого тиску змішується газ із різною теплотворністю: газ, видобутий в Україні, - 7800–9600 ккал/куб. м, російський газ для транзиту - 8000–8380, газ, імпортований з європейських країн, - 8190–8400 ккал/куб. м.

Навіть деяким працівникам газової галузі було вельми цікаво, якими виявляться проби на теплотворність газу у відібраних для аналізу пробах у 16 населених пунктах країни. Відбирали для порівняння основних показників якості і порівнювали результати лабораторних досліджень представники "Укртрансгазу" і газопостачальних компаній упродовж останніх двох місяців.

Відбір проб газу на АГРС с. Нежухів Стрийського р-ну Львівської області

У кожному випадку відбувалося це у присутності журналістів, громадськості та представників влади. Проби газу для лабораторних досліджень відбирали на різних об'єктах його транспортування та у різних населених пунктах, зокрема у помешканнях громадян, які цікавились якістю газу.

Відбір проб газу у помешканні споживача у м. Стрий Львівської області

Експертизу проводили в сертифікованих лабораторіях "Укрметртестстандарту", "Укртрансгазу" та газорозподільних компаній. Щоправда, песимісти й на це не змовчали: мовляв газовикам, особливо з газорозподільних і постачальних компаній, дешевше купити лабораторії (або їхніх працівників), ніж дотримуватися стандартів і доводити громадянам відповідність газу, який вони постачають, сучасним вимогам якості.

За результатами лабораторних досліджень, у всіх пробах середня теплота згорання газу вища за держстандарт і коливається в діапазоні від 7900 до
8500 ккал/куб. м. Така різниця пояснюється саме тим, що до споживачів надходить газ із різних джерел видобування - вітчизняних або іноземних. Дані за регіонами наведено у табл. 1.

Середня нижня теплота згоряння газу по Україні, за даними "Укртрансгазу", становить 8200–8250 ккал/куб. м. Оператор вказує на зростання показника калорійності палива - за останні п'ять років майже на 3%.

"Ще п'ять років тому середня калорійність становила 8050 ккал/куб. м. Цей факт зумовлений тим, що в процесі експлуатації родовища природного газу легкі, менш калорійні фракції відбираються першими, а залишається дедалі більше важких фракцій вуглеводнів. Тому теплота згоряння газу буде постійно збільшуватися", - сказав Микола Болховітін.

Як пов'язані обсяг і теплотворність згоряння

При існуючій в Україні системі обліку та сплати за газ споживачі, використовуючи однакову кількість кубометрів, отримують різну теплоту згоряння. Ця різниця часто сягає понад 10%, що вже коштує чимало. Наприклад, на Івано-Франківщині калорійність газу в різних селах коливається від 7800 до 8600 ккал/куб. м залежно від джерела походження газу. Доки платимо за спожиті кубометри, отримуємо різну кількість тепла, адже якість газу ніяк не враховують.

Щоб перейти на оплату природного газу залежно від його енергетичної цінності, необхідно, щоб споживач знав, яка енергетична цінність такого газу. А для цього потрібна інформація про те, звідки до нього надходить газ, які в нього характеристики.

Уже в березні у кожній платіжці для споживача зазначатимуть кількість спожитого газу в трьох енергетичних одиницях, щоб кожен знав, скільки у використаних ним кубометрах газу калорій, джоулів і кіловат-годин. Обсяг спожитої енергії визначатимуть за формулою, в якій на додачу до обсягу використаного газу враховуватиметься його калорійність і навіть динаміка її змін (див рис. 1, 2 і табл. 2.)

"Згідно з постановою НКРЕКП №84 від 26 січня 2017 р., ми навесні повинні будемо публікувати для споживачів номери маршрутів, по яких до їх осель надходить газ (таких маршрутів буде кілька сотень. - Авт.), його фізико-хімічні показники.

Також у кожній квитанції для споживача розраховуватимемо кількість спожитого палива в трьох енергетичних одиницях. Це дозволить споживачеві порівнювати ефективність і вартість різних видів енергії - газу, електроенергії, теплоенергії.

Крім того, за кожним таким маршрутом для розрахункового періоду обчислюватиметься середньозважене значення теплоти згоряння природного газу, що буде вказано на нашому сайті", - анонсував нововведення голова правління "Івано-Франківськгазу" Віталій Шульга.

Квитанція за газ виглядатиме, як на рис. 3 і 4 (див. на сайті DT.UA). Спочатку це робитиметься для того, щоб громадяни вивчили, як теплота згорання обсягу газу перераховується у кіловат-години, гігакалорії і мегаджоулі. З часом газопостачальні компанії мають намір обліковувати обсяг спожитого газу в енергетичних одиницях - у кіловат-годинах. Поки це можлива перспектива, але з часом вона може стати реальністю.

Де можна перевірити якість газу та скільки це коштує

Інформацію про фізико-хімічні характеристики газу по областях публікує як "Укртрансгаз", так і облгази на своїх сайтах щомісяця. Далі ці дані обіцяють оновлювати щотижня. Але кожен зі споживачів також має право перевірити якість газу. "Споживач має право ініціювати проведення аналізу власне запропонованою лабораторією", - повідомляє сайт 104.ua.

Як це зробити? Для аналізу якості треба письмово звернутися в облгаз (газопостачальну компанію). До перевірки громадяни можуть залучити сертифіковані хімлабораторії. Якщо показники не відповідають нормам, облгаз компенсує всі витрати громадянина, пов'язані з визначенням якості газу. Якщо ж показники в нормі, то споживач сам сплачує за проведення лабораторного аналізу якості газу.

От тільки вартість лабораторних досліджень якості блакитного палива у місцевих лабораторіях, що позиціонують себе як незалежні, коштує від 2 тис. грн (Львівщина, Івано-Франківщина) до 10 тис. грн ("Укрметртестстандарт", Київщина). Тому залишається запитання, на яке важко дати однозначну відповідь: чи справді споживач отримує достовірні фізико-хімічні показники газу і чи доцільно ініціювати недешеву перевірку? Хіба що дуже "перевіреною" лабораторією, якщо знаєте таку.

"За тиждень відбираємо проби для аналізів у чотирьох-п'яти клієнтів, зазвичай у видобувних компаній. І я не пригадую випадків, щоб газ не відповідав нормі. Рік тому ми реагували на скаргу споживача, однак якість газу, як виявилося, відповідала нормативам", - розповідає інженер державної лабораторії "Івано-Франківськстандартметрологія" Михайло Голей.

Чому ж іноді газ горить не блакитним, а червоним? Фахівці наголошують, що причиною поганого горіння газу можуть бути й інші фактори, окрім якості газу. Наприклад, червоне полум'я свідчить не про неякісний газ, а про те, що він недостатньо згоряє через нестачу кисню.

"Тож потрібно забезпечити доступ повітря - проблема може бути у відсутності технічного обслуговування газового обладнання. Згоряння природного газу залежить і від тиску. Він може бути різним через те, що споживачів підключено до газорозподільної станції не напряму, а через розгалужену систему газопроводів. Що більше споживачів і що нерівномірніше споживання, то більше це позначатиметься на тиску", - пояснює головний інженер ПАТ "Львівгаз" Богдан Гук.

З того часу, як газ значно подорожчав, споживачі дедалі частіше придивляються до кольору полум'я на конфорці. Як показали описані дослідження, якість газу хоч і відповідає нормам, але різниться навіть у межах однієї області. Проте така допустима відмінність якості газу в різних містах і селах уже відчутно б'є по бюджету споживачів. Бо українці ще й досі, попри європейську практику, сплачують не за якість газу, а за його обсяг.