Чим грітися українцям, або Як стають актуальними альтернативні джерела

Останнім часом реальні доходи українців не встигають за інфляцією. При цьому відповідно до постанови Кабміну від 21 лютого 2017 р. №90, коли поточні роздрібні ціни на газ відхиляються від розрахунків більш як на 10%, то їх переглядають, а якщо менш як на 10% - залишають без змін. А оскільки скорочення державних видатків шляхом збільшення вартості всіх комунальних послуг є обов'язковою вимогою МВФ для отримання чергових траншів, зростання цін на блакитне паливо є неминучим навіть протягом одного року.

Багатьох така ситуація не влаштовує, і вже зараз приватні будинки, комунальні установи і виробництва переходять на опалення альтернативними джерелами енергії. Серед них лідирує біопаливо, за яким ідуть сонячна та вітрова енергія.

Ситуація з тарифами: погляд українця

Сьогодні вартість кубометра природного газу для населення становить 6,95 грн, а релігійним організаціям він обходиться в 3,91 грн. Звичайно, на своєму сайті НАК "Нафтогаз України" надає цілком логічні пояснення, звідки береться така сума. Але навіть найкращі пояснення не можуть змінити того факту, що реальні доходи більшості українців зростають набагато повільніше за тарифи.

Коли треба переглянути тарифи, чиновники зазвичай виправдовують такий крок тим, що ми рівняємося на глобальний ринок енергоносіїв з його цінами. І наводять Європу, найчастіше взагалі без конкретизації країни чи міста. З ними можна погодитися, бо, наприклад, у Відні комунальні платежі за квартиру в 60 квадратних метрів можуть легко перевищувати 200 євро в зимовий місяць. І це з урахуванням якісного утеплення, м'якого клімату і досить низької підтримуваної в приміщенні температури на рівні 18–20ºС, яка там вважається нормою.

Однак зазвичай, наводячи такі приклади, замовчують, що 200 євро за квартиру платять з доходу нетто (чиста заробітна плата) у розмірі близько 2 тис. євро на одну працюючу людину. Тобто сім'я, в якій трудяться і чоловік, і дружина, віддасть за комуналку лише 5% від своїх щомісячних надходжень. Виходить, що порівняння тарифів в Україні та Європі хоч начебто і грає в нашу користь, показуючи дармові ціни майже всіх послуг, але працює тільки поза контекстом реальних доходів українців і жителів Європи.

Альтернативна енергія - від слова "вихід"

От чому сьогодні багато людей, які рахують власні фінанси, а не досліджують кишені європейців, переходять на використання альтернативних джерел енергії. Тим більше, що в останні роки "зелена" енергія дуже часто коштує дешевше, ніж енергія від переробки звичних нам газу або нафтопродуктів. Приміром, Державне агентство енергоефективності та енергозбереження вказує на перевагу по ціні у 3–17 разів на користь енергії з відновлюваних джерел.

При цьому така енергія чинить набагато менший негативний екологічний вплив, а також є компонентом підвищення енергетичної незалежності України.

Відповідно до даних Міністерства енергетики та вугільної промисловості, сьогодні в Україні близько 30% електроенергії виробляється з вугілля, іще майже 29% - природного газу, 25,5% - нафти і нафтопродуктів, 11,6% припадає на ядерну енергетику, 2,2% - на біомасу, трохи більше 0,5% - на термальні джерела, а також 0,1% - на енергію сонця та вітру.

Та це далеко не межа. За статистикою, наведеною Державним агентством енергоефективності та енергозбереження, використовуючи альтернативні джерела енергії, Україна може забезпечувати до 40% власних енергетичних потреб. У цифрах це
98 млн т умовного палива, з якого 31 млн т припадає на біоенергетику, 28 млн т - на енергію з вітру, а також 6 млн т - на сонячну енергію. Також важливо, що джерела альтернативної енергії знаходяться всередині країни, а значить, її поставки не можуть постраждати в результаті політичних конфліктів або глобальних економічних дисбалансів.

Проте ми-- далеко не перші, хто зрозумів усю вигоду отримання енергії з біоресурсів та інших відновлюваних джерел. Наприклад, майже 32% енергії в Швеції видобувається з альтернативних джерел. Для Австрії цей показник становить 22,4%, США - 7, Німеччини - 6,9, Данії - 9,9%. До слова, остання поставила перед собою вражаючі плани - домогтися, щоб через п'ять років 70% усієї електроенергії в країні вироблялося з відновлюваних джерел.

І в це легко повірити, навіть коли просто подорожуєш Європою на автомобілі. Адже перше, на що звертаєш увагу, - це просто нереальна кількість вітряків, а на будинках у південних регіонах - сонячних батарей. Навіть сміття там використовують повною мірою: в Австрії чи Швейцарії спеціальні заводи переробляють майже всі біологічні відходи, які не вдалося розсортувати, на електроенергію, яку потім продають жителям.

Очевидно, що ухил у бік альтернативних джерел лише посилюватиметься із зростанням кількості автомобілів без двигунів внутрішнього згоряння, які зараз активно просуваються владою багатьох штатів у США, а також у більшості країн Європи.

Біопаливо в України та світі

Украй поширеним сучасним замінником природного газу для опалення приміщень - від невеликих будиночків до лікарень, шкіл і житлових комплексів - виступає біопаливо. В Україні воно представлено біоетанолом, біодизелем, а також пелетами.

Пелети виробляють із відходів виробництва рослинної продукції сільського господарства або шляхом переробки лісу. Наприклад, дуже часто компонентами гранул може бути лузга соняшнику або солома. У промислових масштабах для виробництва пелет також вирощують спеціально підходящі рослини -швидкорослі види верби, тополі та міскантус. Вони швидко розвиваються, потребують мінімального догляду, при цьому дають близько 4500 ккал/кг тепла, що добре позначається на властивості дерев'яних гранул як опалювального матеріалу.

Так, глобальний ринок пелет уже досягає 30 млн т на рік і продовжує зростати. За прогнозами, до 2025 р. в Європі, Великій Британії, Кореї, Японії та Канаді щороку вироблятиметься і споживатиметься понад 42 млн т промислових пелет. Також на країни Європи, а також США і Канаду припадатиме ще понад 23 млн т преміум-пелет.

Цікаво, що сьогодні 70% глобального ринку займає саме Західна Європа. У Британії, Німеччині та інших країнах на альтернативне паливо переведено багато приватних будинків, а також комунальні підприємства та бізнеси.

Звичайно, у такого палива є і свої мінуси. Перш за все йдеться про досить дороге обладнання, а також високі вимоги до якості самих матеріалів. Наприклад, встановлення 20 твердопаливних котлів загальною потужністю більш як 20 МВт у Дніпропетровській області коштувало 150 млн грн. Одна з таких котелень, що працює на соняшниковій луззі, має потужність 7,5 МВт. А тепла, яке вона виробляє, вистачає лише на опалення міської лікарні площею
50 тис. кв. м і чотирьох багатоповерхівок. При цьому потенціал заміщення природного газу становить близько 1,6 млн кубометрів.

В Україні виробництвом біопалива і, зокрема, пелет найчастіше займаються аграрії або великі інвестори, які не женуться за швидкими прибутками. Для перших це просто додатковий цикл переробки продукції, яка потім може навіть не виходити на ринок, а використовуватися для обігріву власних потужностей. Другі приходять усерйоз і надовго. Вони готові до строків повернення вкладень у 5–6 років, але особливо не перейматимуться, навіть якщо цей період розтягнеться до десяти років унаслідок чергового просідання цін на вуглеводні.

Альтернативна енергія: розбираємо детально на будинку в 100 кв. м

Що стосується практичного використання: щоб опалювати будинок площею в 100 кв. м за умови якісного утеплення та не дуже суворої зими, може знадобитися близько 800 кг пелет на місяць. При ціні в 3400 грн/т виходить 2720 грн.

Однак тут дуже важливо відзначити, що береться в розрахунок саме утеплений будинок, а не коробка, яка гріє навколишній зимовий пейзаж замість її мешканців. Узагалі обов'язкове утеплення нових будинків при введенні в експлуатацію законодавчо закріплено в багатьох європейських країнах, включаючи навіть теплі оазиси на кшталт Іспанії. Так що це очевидний і загальноприйнятий стандарт.

Якщо йдеться про південні регіони та сонячну енергію, то виробництво одного кіловата такої енергії може коштувати від 6–7 до 10 євроцентів - це досить недешево. Проте в дію вступає "зелений" тариф, відповідно до якого власники станції можуть продавати надлишки виробленої енергії в загальну мережу. Її мають гарантовано купити по 5,6 грн за кіловат. Такий підхід дає змогу власнику сонячних батарей розбити витрати на весь рік - влітку тільки продавати надлишки та отримувати прибуток, а взимку купувати частину електроенергії "назад". У такому разі вже йдеться не про витрати на опалення, а про заробіток від станції.

Та зробити таку станцію на 10 кВт доволі недешево. Сьогодні вартість необхідного обладнання легко може затягнути на 280–300 тис. грн. І термін окупності інвестицій - близько семи років з урахуванням стабільного споживання до 250 кВт за рік (що цілком вписується у наведений вище зимовий показник опалення та повністю включає його вартість).

Коли при аналогічних умовах ми використовуємо природний газ, то доведеться витратити близько 410 кубометрів для обігріву умовного будинку на 100 кв. м. Отже, у випадку з поточними тарифами виходить 2850 грн на місяць. А якщо ціну блакитного палива все ж піднімуть до 8 грн/кубометр з урахуванням усіх податків і націнок, тоді за опалення доволі скромного котеджу доведеться віддавати вже по 3280 грн щомісяця.

Як результат, за холодний сезон пелети допоможуть заощадити власнику приватного будинку близько 2800 грн, або більш як 17% від загальної суми рахунків за опалення. У свою чергу, домашня сонячна електростанція взагалі дозволить заробити - близько 3300 грн у перерахунку річних прибутків на кожен місяць.

Тобто ми чітко бачимо, що різниця в ціні між видами палива постійно зростає саме на користь альтернативних джерел.

При цьому котли, хоча твердопаливні аналоги і вважаються дорожчими, дуже часто перетинаються за цінами. Наприклад, непоганий газовий обігрівач можна купити за ціною від 700 до 1500 євро, а твердопаливний - від 1000 до 2100 євро.

З тим же вугіллям наведені вище джерела енергії не варто і порівнювати. По-перше, вугілля потребує постійного втручання в процес топки. Також воно утворює багато попелу. Як стало зрозуміло з досвіду останніх років, вугілля ще й здатне бути рідкісним ресурсом. Особливо якщо йдеться про антрацит, який використовувався українськими ТЕЦ і відсутність поставок якого серйозно підірвала енергетичну безпеку країни.

***

Українцям давно час серйозніше замислюватися про альтернативні джерела енергії, щоб не залежати від постійно зростаючих комунальних тарифів і суворої прив'язки до єдиного постачальника чи джерела енергії без можливості конкурентного вибору. Наприклад, заміною традиційному газовому опаленню можуть стати дерев'яні пелети, одержувані з біологічних компонентів, вони здатні конкурувати з газом по зручності, але за нижчу ціну. Для зовсім новаторів, а також тих, хто не проти навіть трохи підзаробити і живе на півдні України, ідеальним варіантом може стати встановлення сонячної електростанції.