Чернетка фінзвітності "Нафтогазу": лакмусовий папірець чи шагренева шкіра?

За результатами першого півріччя 2016 р. "Нафтогаз України" як окрема юридична особа декларує 21,8 млрд грн чистого прибутку.

Ця цифра викликала ледь не ажіотаж, принаймні в уряді і наглядовій раді цього державного холдингу. "Нафтогаз" уже психологічно готується до того, що його вперше за історію існування компанії попросять сплатити не тільки всі податки, а й дивіденди. Тому заздалегідь попереджає, що фінансові результати року, тим більше консолідована звітність з урахуванням збитків і доходів всіх компаній, які входять у холдинг "Нафтогазу України", можуть і не виправдати сподівань і попередніх розрахунків. Усіх сучасних ризиків передбачити не беруться. Тому обережно сподіваються на прибуток. Якщо…

Уважно вивчивши проміжний фінансовий звіт "Нафтогазу", DT.UA звернуло увагу на, наш погляд, суттєві нюанси. На них у призначеному не виключно для фінансових банкірів короткому релізі звертає увагу і "Нафтогаз". Проте, як не називай перець медом, солодшим він не стане. Тому пропонуємо два погляди - "Нафтогазу" і наш. Обидва - не константа, але разом дають можливість значно глибше зрозуміти перспективи державного холдингу та споживачів його послуг - наші з вами.

Отже, перший погляд - "Нафтогазу".

Основним джерелом прибутку "Нафтогазу" у першому півріччі 2016 р. був транзит газу

НАК "Нафтогаз України" опублікувала не перевірену аудиторами фінансову звітність компанії як окремої юридичної особи (не консолідовану) за перше півріччя 2016 р. (фінансовий звіт розміщено на сайті компанії). Фінансова звітність сформована відповідно до принципів Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) і згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. №996-XIV, Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою КМУ від 28 лютого2000 р. №419, інших нормативних документів з питань бухгалтерського обліку. Компанія планує оприлюднити консолідовану фінансову звітність за перше півріччя
2016 р. до кінця серпня.

За результатами першого півріччя 2016 р. "Нафтогаз" отримав чистий прибуток у розмірі понад 20 млрд грн.

Основними факторами, що зумовили формування позитивного результату від діяльності, стали такі прибутки в загальному розмірі 34,3 млрд грн:

- 18,8 млрд грн валового прибутку від надання послуг з транзиту природного газу;

- 12,9 млрд грн валового прибутку по сегменту "Оптова торгівля природним газом";

- 2,6 млрд грн інших доходів, зменшених на інші витрати (дохід від дооцінки природного газу, відновлення резерву сумнівних боргів тощо).

Зазначені прибутки частково в сумі 12,5 млрд грн було зменшено на:

- 5,5 млрд грн ПДВ, донарахованих на вартість послуг із транзиту для ПАТ "Газпром". З 1 січня 2016 р. відповідно до Податкового кодексу України операції з транзиту природного газу, надані ПАТ "Газпром", оподатковуються ПДВ. Сума зазначеного ПДВ відноситься до складу витрат, оскільки він не відшкодовується покупцем. "Нафтогаз" очікує, що суми ПДВ будуть відшкодовані ПАТ "Газпром" після прийняття відповідного рішення Стокгольмським арбітражем;

- 4,2 млрд грн фінансових витрат (відсотки за кредитами тощо);

- 2,8 млрд грн втрат від курсових різниць, які компанія понесла через девальвацію гривні. Заборгованість "Нафтогазу" за кредитами в іноземній валюті на початок 2016 р. становила близько 2,8 млрд дол. Курс гривні до долара змінився з 24,00 грн/дол. на початок року до 24,85 грн/дол. у червні 2015 р., що призвело до збільшення заборгованості компанії в гривневому еквіваленті та відображення збитку у звіті про фінансові результати.

Сума прибутку, отриманого компанією за перше півріччя 2016 р., не враховує витрат на збільшення резерву сумнівних боргів у розмірі 1,0 млрд грн, оскільки відповідно до постанови КМУ від 3 жовтня 2012 р. №899 нарахування такого резерву до затвердження фінансового плану в установленому законодавством порядку заборонено. Після прийняття фінансового плану компанія відобразить у складі інших операційних витрат витрати на збільшення резерву сумнівних боргів, що призведе до погіршення фінансового результату.

Результати реформування ринку природного газу та незначна інфляція дали змогу "Нафтогазу" значно покращити фінансовий результат порівняно з минулим роком.

На значне покращення фінансового результату "Нафтогазу" за результатами перше півріччя 2016 р. порівняно з відповідним звітним періодом 2015-го вплинули такі фактори:

- 15,2 млрд грн збільшення валового прибутку по сегменту "Оптова торгівля природним газом", що стало наслідком того, що частина збитку від реалізації газу для потреб населення та підприємств комунальної енергетики, які постачають тепло населенню (ТКЕ), отриманого за опалювальний сезон 2015/16 р., згідно з вимогами міжнародних стандартів бухгалтерської звітності, була відображена в четвертому кварталі 2015 р., а реалізація імпортованого газу для ТКЕ здійснювалася в основному на початку опалювального сезону (див. далі). При цьому валовий збиток від реалізації газу населенню та ТКЕ за опалювальний сезон 2015/16 р. становив 0,5 млрд грн;

- 10,0 млрд грн збільшення прибутку від транзиту, що на 70% пояснюється зростанням курсу долара та на 30% іншими факторами (зростанням обсягу транзиту при зменшенні ставки за транзит відповідно до діючого контракту з ВАТ "Газпром");

- 9,7 млрд грн зменшення втрат від курсових різниць. Курс гривні до долара в першому півріччі 2016 р. виріс на 3,5%, тоді як у першому півріччі 2015 р. зростання становило 33,3%;

- 0,6 млрд грн за рахунок інших факторів.

З іншого боку:

- до фінансового результату за перше півріччя 2015 р. було включено 8,0 млрд грн доходів від частки в прибутку дочірніх та асоційованих компаній згідно з окремою фінансовою звітністю цих компаній за шість місяців 2015 р., не перевіреною аудитом. Зміна частки в прибутку дочірніх та асоційованих компаній у звітності за шість місяців 2016 р. не коригувалася.

Компанія за опалювальний сезон 2015/16 р. отримала валовий збиток від реалізації газу населенню в сумі 0,5 млрд грн.

Фінансові результати реалізації природного газу для населення та ТКЕ необхідно порівнювати за опалювальні сезони, що пов'язано з таким. Відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності компанія застосовує принцип консерватизму при відображенні результатів діяльності. За рахунок цього в четвертому кварталі 2015 р. були відображені збитки від реалізації природного газу для населення та ТКЕ з підземних сховищ газу, які "Нафтогаз" фактично отримав у першому кварталі 2016 р. (відображено коригування вартості газу в ПСГ до чистої вартості реалізації). Сума такого збитку становила 3,6 млрд грн.

Для потреб населення та ТКЕ протягом опалювального сезону 2015/16 р. було використано природний газ в обсязі 14,0 млрд кубометрів, при цьому імпортованого газу - 3,4 млрд кубометрів. Оскільки відповідно до Прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні на 2015 р., затвердженого розпорядженням КМУ від 15 квітня 2015 р. №410-р, більша частина дорогого імпортованого газу (2,2 млрд кубометрів) використовувалася протягом четвертого кварталу 2015-го, то збитки від його реалізації було відображено в основному в 2015 р.

Таким чином, незважаючи на отриманий валовий прибуток від реалізації природного газу в першому півріччі 2016 р., компанія за опалювальний сезон 2015/16 р. отримала валовий збиток від реалізації газу населенню та ТКЕ в сумі
0,5 млрд грн (збиток за опалювальний сезон 2014/15 р. становив 27,9 млрд грн).

У 2016 р. Група "Нафтогаз" сплатить податків до бюджету на 25 млрд грн більше, ніж бюджет витратить на дотації газу для потреб населення.

Економічно необґрунтовані ціни для населення і ТКЕ та відсутність необхідного фінансування з бюджету збитків від реалізації цього газу зазначеним категоріям споживачів призвели до накопичення "Нафтогазом" боргів, які утворились у зв'язку з необхідністю здійснювати фінансування закупівлі російського газу в 2009–2013 рр. (заборгованість за газ перед "Газпромом", аванси, отримані від "Газпрому" за транзит, кредит Газпромбанку та євробонди). На початку 2014 р. сума боргів становила майже 8 млрд дол.

Необхідність погашення боргів і фінансування збитків від реалізації газу для населення та ТКЕ призвели до необхідності здійснити значне фінансування "Нафтогазу" з державного бюджету в 2014–2015 рр.

Реформування газового ринку та поступове приведення цін реалізації природного газу до економічно обґрунтованого рівня дали можливість "Нафтогазу" забезпечити формування чистого прибутку в першому півріччі 2016 р. і перетворитися з компанії, діяльність якої фінансувалася з бюджету, на найбільшого в країні платника податків.

У 2016 р. "Нафтогаз" уперше з 2006 р. не одержує прямої підтримки з держави у вигляді компенсації різниці в цінах у вигляді рекапіталізації за рахунок отриманих ОВДП.

Зважайте, що виклад версії піврічних фінансових досягнень "Нафтогазу" майже дослівний, діловий, тому позбавлений емоцій. Проте саме так державний холдинг коротко пояснює, чому, на його думку, має такі фінансові результати і чому його сподівання на річний звіт обережні.

Грошей нема - є лише шалені прибутки?

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман 8 серпня 2016 р. під час засідання уряду публічно оголосив про значне досягнення уряду, а саме: про отриманий державною НАК "Нафтогаз України" в першому півріччі 2016 р. прибуток - понад 21 млрд грн. У деталі такої перемогиГройсман не вдавався.

Того ж дня "Нафтогаз" перебрав ініціативу на себе, заколихуючи суспільство гарними новинами про шалені прибутки НАКу. Напередодні було оприлюднено проміжну, не перевірену аудиторами і не консолідовану (без звітів компаній, що входять у Групу "Нафтогаз України", а це насамперед ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укртрансгаз", ПАТ "Укртранснафта") фінансову звітність "Нафтогазу України" як окремої юридичної особи за січень-червень 2016 р. Щоб усі охочі могли переконатися у сенсаційних досягненнях "Нафтогазу".

НАК "Нафтогаз України" у першому півріччі 2016 р. отримала чистий прибуток у розмірі 21,8 млрд грн. Повідомивши про такий шалений фінансовий успіх споконвічного (з часу фактичного створення у 1999 р. "Нафтогаз" декларував прибуток лише в 2008-2009 рр.) боржника, прем'єр-міністр Володимир Гройсман висловив сподівання, що "Нафтогаз" сплатить до державного бюджету "накопичені" 60 млрд грн податків. Проте дуже схоже на те, що прем'єру і держбюджету доведеться почекати сплати податку на прибуток.

Більш того, в оприлюдненому "Нафтогазом" звіті на стор. 32 зазначається, що оскільки "податкові збитки минулих податкових періодів, перенесені на майбутні періоди, склали 59 577 651 тисяч гривень, відповідно, з огляду на перспективи погашення зазначених збитків, динаміки отримання прибутків, змін та обмежень податкового законодавства України, виникає відстрочений податковий актив. Компанія планує використати зазначений податковий актив протягом найближчих податкових звітних періодів".

У перекладі зрозумілою мову це може означати: оскільки у "Нафтогазу" збитки попередніх періодів сягають майже 60 млрд грн, то податок з прибутку компанія не платитиме доти, доки не покриє збитків - тих самих 60 млрд грн.

З точки зору бізнес-логіки, або, як назвав топ-менеджерів головний комерційний директор НАКу Юрій Вітренко, фінансових банкірів, які прикидаються, що вони газовики, напевне, все закономірно. Але як бути із заявою Володимира Гройсмана, який так зрадів, що "Нафтогаз" заробив прибуток, що вже встиг запевнити українців на своїй сторінці в FB у такому: "Прибутки "Нафтогазу" будуть розподілені не тільки на поповнення бюджету, який вирішує проблеми сьогоднішнього дня, але будуть інвестування (інвестовані. - Авт.) і в майбутнє".

"Нафтогаз" у прес-релізі запевнив, що заплатить за цей рік 60 млрд грн податків, уточнивши, що заплатить на 25 млрд грн більше, ніж бюджет країни витратить на пільги та субсидії.

Таке уточнення важливе, зважаючи на той факт, що майже всі субсидії, які заплановано на 2016 р. у держбюджеті (близько 35 млрд грн), уряд спрямовує на оплату газу... "Нафтогазу", який ними ж і розрахується з бюджетом.

Як кажуть, "живих" грошей ця узаконена субсидійна схема не передбачає -такий собі коловорот папірців. Хоча пан Вітренко наполегливо наголошує, що варто вже позбутися таких, так би мовити, атавізмів минулих часів, як от "живі" і "неживі", тобто безготівкові, гроші. Гроші є гроші. Проте Юрій Вітренко і фінансовий директор "Нафтогазу України" Сергій Коновець фактично підтвердили безготівковий обіг
коштів.

Максимально спрощено обіг коштів виглядає приблизно так. Спочатку з держбюджету виділяються кошти на фінансування субсидій, органи соціального забезпечення розраховують розмір субсидії для споживачів газу і передають ці дані у вигляді реєстру постачальникам газу. Далі постачальники передають ці папірці "Нафтогазу" або його дочірнім підприємствам як оплату за спожитий субсидіантами газ, а НАК разом із компаніями, які входять у Групу "Нафтогаз", - "Укртрансгазом" і "Укргазвидобуванням", сплачує цими ж папірцями податки до дербюджету.

Отже, єдина відмінність - замість ОВДП, якими раніше держбюджет підтримував штани "Нафтогазу України", тепер виписують так звані протоколи на розраховану суму субсидій. Ці протоколи обертаються по колу: бюджет-споживач газу-постачальник газу (облгази)-"Нафтогаз"-бюджет. Грошей як таких (перепрошую, пане Вітренко, але фактично ви і фінансовий директор пан Коновець це підтвердили) подібна схема не передбачає. Але всі можуть буті задоволені: бюджет виконано, "Нафтогаз" отримує звання найбільшого платника податків у країні. Тобто може отримати, якщо не станеться, як зазначили топ-менеджери "Нафтогазу", чогось непередбачуваного. Останні події свідчать, що ймовірність настання таких непередбачуваних нюансів надпрогнозована...

Цікаво, що "Нафтогаз" обіцяє цього року, крім протоколів, принести до державної скарбниці живі гроші, навіть суму називає - 25 млрд грн. За рахунок чого? Чи точніше, за чий рахунок?

Аналізуючи оприлюднену фінансову звітність, можна припустити таке: максимум, що реально заплатив коштами "Нафтогаз" за півроку, - близько 5 млрд грн. Можливо, є сподівання, що за рахунок значного подорожчання газу для ТКЕ і скасування пільгової ціни для побутових споживачів в опалювальний період надходження від продажів газу стрімко зростуть і збільшаться платежі до бюджету за ПДВ?

Також серед обіцяних 25 млрд у вигляді грошей може бути частина ренти, яку треба буде сплатити до бюджету компанії "Укргазвидобування" не "субсидіями", а саме грошима. Але враховуючи те, що сам "Нафтогаз" украй погано розраховується зі своїми дочірніми підприємствами - заборгованість НАКу перед компаніями держхолдингу "Укргазвидобуванням" і "Укртрансгазом" у першій половині поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого зросла на 22% і сягнула 23,6 млрд грн, такі очікування марні.

Проте менеджери НАКу переконують, що ренту "Укргазвидобування" сплатила вчасно. А заборгованість не критична, в межах півторамісячної - близько 7,4 млрд грн. При цьому, за словами С.Коновця, на сьогодні існують неоформлені субсидії на суму близько 7,5 млрд грн. "На кінець 2016 р. припускаємо, що поточна заборгованість не перевищуватиме допустимого місячного платежу", - уточнив Коновець. Тобто 4–5 млрд грн. Не лякайтеся, в масштабах багатомільярдного обігу "Нафтогазу" і "Укргазвидобування" ця сума справді не критична, запевнили нас фахівці навіть не з НАКу. Проте не критична за умови, що вона, як сказав С.Коновець, буде в межах щомісячних платежів. І що швидше "Нафтогаз" стане дотримуватися цих фінансових рамок, то скоріше подолає часовий дисбаланс.

Та годі ділити шкуру невбитого ведмедя, поцікавимося, за рахунок чого "Нафтогаз" отримав прибуток.

І прем'єр-міністр у своєму пості в FB, і "Нафтогаз" у прес-релізі запевняють, що основний обсяг прибутку НАКу сформовано за рахунок транзиту газу, тобто за рахунок оплати "Газпромом" послуг з транспортування газу (транзиту газу) газотранспортною системою України, оператором якої практично є ПАТ "Укртрансгаз".

Дійсно, рентабельність таких операцій сягала 50%. Звіт "Нафтогазу" містить красномовні цифри щодо пріоритетних і прибуткових операцій: від транзиту (за послуги транспортування газу) російського газу "Нафтогаз" отримав у першому півріччі 2016 р. 28,9 млрд грн, а прибуток від цього виду діяльності становив 13,3 млрд грн.

У січні-червні 2016 р. "Укртрансгаз" транспортував споживачам у Європі близько 37,5 млрд кубометрів "газпромівського" газу. Нескладно порахувати самостійно доходи "Нафтогазу" від транзиту. Ставка за послуги транспортування газу визначена в "транзитному" контракті від 2009 р. і коливається залежно від вартості палива. Сьогодні розмір ставки, за даними голови правління "Газпрому" Олексія Міллера, становить 2,5 дол. за 1000 кубометрів газу на 100 км. Якщо врахувати середню протяжність "української труби" в 1240 км, яку також зазначено в "транзитному" контракті, то просто можна порахувати: 2,5 дол.*1240 км*37,5 млрд кубометрів = 1,16 млрд дол., або за нинішнім курсом 29 млрд грн. Що фактично збігається з цифрою доходу від транзиту газу в фінансовому звіті "Нафтогазу" за перше півріччя 2016 р.

Утім, враховуючи зміни на ринку газу з набуттям чинності Законом України "Про ринок природного газу" і затвердженими регулятором - НКРЕКП кодексами ГТС і ГРС, "Газпром" мав би платити значно більше. Адже решта газопостачальних компаній, які здійснюють операції імпорту газу в Україну, сплачують тариф на вхід, який затверджений постановою НКРЕКП і становить для всіх точок входу 12,47 дол. за 1000 кубометрів. По аналогії, "Газпром" повинен був би платити тариф на вхід у розмірі 12,47 дол. і тариф на вихід, який теж затверджений НКРЕКП і коливається залежно від точки виходу, але в середньому становить 30 дол. Але "Газпром" платить за контрактом 2009 р., і поки в Стокгольмі арбітражний суд не прийме іншого рішення, російська компанія за тарифами "вхід-вихід" не платитиме.

Більш того, менеджери "Нафтогазу" у своєму звіті пишуть, що ПДВ від транзиту (податок було запроваджено законом про бюджет на 2016 р. замість ренти з 1 січня), який з початку року становив 5,6 млрд грн, росіяни теж відмовляються сплачувати, і НАК нічого не може вдіяти, а тому ці гроші спишуть із "Нафтогазу".

"Газпром" не поспішає допомагати "бідному" "Нафтогазу" сплачувати податки. За рахунок кого ж тоді керівники державної компанії планують розрахуватися з бюджетом?

Якщо подивитися на інші доходи компанії, то рентабельнішими за операції з транзиту газу були операції з продажу газу… Кому б ви думали? Звісно, населенню. На стор. 22 звіту "Нафтогаз" зазначає, що від перепродажу газу населенню він за півроку отримав 24,2 млрд грн доходу і 12,2 млрд грн валового прибутку (рентабельність становила 51%). Хто платить за всіх і заплатить ще більше? Споживачі! Щоправда, пан Вітренко зазначив, що рентабельність, як її розуміють до цього часу в Україні, це також атавізм. Для компаній у світі рентабельність у 10% - це вже "надприбутковий бізнес".

Пріоритети щодо споживачів газу у "Нафтогазу", вочевидь, змінилися кардинально. Якщо торік НАК намагалася заробляти на операціях з продажу газу промисловості - рентабельність таких операцій у першій половині 2015 р. становила понад 30%, то цього року доходи від продажу газу промисловості скоротилися вдвічі - з 16,4 млрд грн до
8,9 млрд, а рентабельність дорівнювала 12%.

"Нафтогаз" втратив свої майже монопольні (за сприяння уряду та НКРЕКП) позиції у сегменті постачання газу промисловим споживачам - не здатен конкурувати з приватними компаніями-постачальниками газу (видобувними і трейдерськими компаніями). Юрій Вітренко має пояснення цьому. Аби не наразитися на позов тих, хто може себе впізнати, сформулююємо, цитуючи комерційного директора "Нафтогазу": "У цьому сегменті ми впали, щоб піднятися". На думку Вітренка, НАК програє зокрема й тому, що не може собі дозволити демпінгувати і, перепрошую, брати відкоти. Чи означає це, що якби менеджери НАКу не боялися сісти за грати, у сегменті поставок газу промисловим споживачам "Нафтогазу" не було б рівних, - думайте самі.

Однак у сегментах, де "Нафтогаз" фактично володіє монопольним правом - транспортування газу, постачання газу за тарифами, регульованими НКРЕКП і Кабміном, тобто в царині, де ціни на газ встановлюються директивно, він нарощує прибутки.

Поведінка споживачів газу інколи непередбачувана, і сподівання менеджерів "Нафтогазу" на золотий дощ від підвищення ціни на газ можуть не справдитися. Власне, вони такі ризики розуміють і навіть намагаються враховувати. Проте негативна тенденція зростання заборгованості споживачів газу вже є реальністю і відображена у звіті НАКу. Так, якщо за результатами першого півріччя 2015 р. дебіторська заборгованість побутових споживачів за газ становила 3 млрд грн, то за першу половину 2016-го вона зросла до 12,6 млрд.

Врахувати всі ризики "Нафтогаз України", як і будь-хто, не в змозі - їх занадто багато. Проте намагання пояснити свої дії та логіку, треба розуміти, має всіх заспокоїти. Тому так обережно топ-менеджери "Нафтогазу" добирали слова: "Наші обґрунтовані сподівання - цього року маємо бути з прибутком. Якщо...".