Буває і таке. Та й це — не біда

Екстрим для «Газу України»

Ситуація на внутрішньому ринку газу України до середини березня 2006 року виглядала приблизно так. (Про баланс газу НАК «Нафтогаз України» на 2006 рік наразі не може йтися апріорі.) Для задоволення споживачів газу в Україні ДК «Газ України» (реалізуючу велику частину газу на вітчизняному ринку) реально має в розпорядженні на сьогодні обсяг усього року - це 17-18 млрд. кубометрів газу, що його видобувають за рік в Україні...

А конкретніше: близько 17 млрд. кубометрів - річний видобуток підприємств ДК «Укргазвидобування»; 1,2 млрд. - газовидобуток ДАК «Чорноморнафтогаз». Є ще близько 4 млрд. кубометрів газу, що добувається «Укрнафтою». Однак їй, тобто її реальним власникам, Закон про держбюджет-2006 у частині того, що весь газ, який добувається в Україні, має спрямовуватися за фіксованими цінами на потреби населення, компобуту й бюджетників, - не указ. А тому 4 млрд. кубометрів газу, видобутих «Укрнафтою», у баланс ДК «Газ України» (а колись у баланс НАК «Нафтогаз України») можна (?) зарахувати тільки теоретично. Практично «Укрнафта» вважає за краще продавати свій газ трейдерам - за вищою ціною, ніж може собі дозволити заплатити ДК «Газ України».

Чи це не привід поставити кілька запитань, які цікавлять усіх, главі компанії «Газ України» Олександру БОЛКІСЄВУ.

- Олександре Михайловичу, для забезпечення внутрішнього ринку газу України потрібно, як заявляє НАК, не менше 59 млрд. кубометрів. І це без урахування потреб «Укртрансгазу», якому для забезпечення газотранспортних послуг потрібно близько 7 млрд. кубометрів. Ці 7 млрд. необхідно в когось і за щось купити. За ринковою ціною (це коли чесно). А останнім часом ситуація на ринку газу кардинально змінилася. З урахуванням цього дозвольте запитати, якими ви бачите діяльність і перспективи ДК «Газ України» (безвідносно до політичної ситуації) хоча б у 2006 році?

- По-перше, ми справді бачимо перспективу й реально оперуємо обсягом 17 млрд. кубометрів газу вітчизняного видобутку. Мабуть, можуть скластися умови, за яких ми будемо змушені закуповувати 16-17 млрд. кубометрів газу. У разі необхідності «Газ України» може докуповувати необхідний обсяг газу в «РосУкрЕнерго» або інших постачальників. І в цьому немає трагедії. Зрозуміло, якщо йдеться виключно про бізнес, а не про політичні варіації на тему газової дійсності. Для забезпечення платежів ми також, як і ЗАТ «Укргаз-Енерго», можемо одержати банківську гарантію. Якщо буде потрібно.

- А як бути з «Укрнафтою», річний видобуток природного газу якої становить близько 4 млрд. кубометрів? Які «Укрнафта» дуже не хоче, судячи з усього, продавати через «Нафтогаз» компанії «Газ України»?

- Проблему з закупівлею газу, який добувається підприємствами «Укрнафти», у принципі, можна було б легко вирішити. Для цього потрібні воля та бажання за готовності не бути дуже педантичними в забезпеченні свободи доступу до газотранспортної системи.

- Якою ви бачите роботу очолюваної вами компанії «Газ України» із появою на вітчизняному ринку газу ще одного і досить потужного постачальника газу - ЗАТ «Укргаз-Енерго»?

- Безумовно, будуть потрібні реорганізація структури й нові підходи у відносинах з облгазами. Нині ми займаємося концепцією побудови внутрішнього ринку газу (починаючи із системи корпоративних і договірних відносин і закінчуючи питаннями тарифів і ціноутворення). До кінця березня наші пропозиції будуть передані в НАК «Нафтогаз України» і Мінпаливенерго України. Та в будь-якому разі структуру ДК «Газ України» для країни ми збережемо.

Для бізнесу, яким займається «Укргаз-Енерго», у принципі, інфраструктура не потрібна. Можна використовувати наявну структуру для поставки й реалізації газу. Протиріч я не бачу. Це можуть бути нормальні партнерські відносини. Вони («РосУкрЕнерго» і «Укргаз-Енерго») могли б використовувати нашу структуру для реалізації свого газоресурсу. Та в їхніх планах - вихід на кінцевого споживача…

- Тому що компанію «Укргаз-Енерго» поки що не цікавлять інші суб’єкти, крім великих газоспоживачів у промисловому секторі?

- Ці споживачі їх цікавлять передусім.

- Якщо справді (а, схоже, що до цього все йде) ЗАТ «Укргаз-Енерго» одержить уже цього року велику частину контрактів із промисловими газоспоживачами, яким раніше газ поставляла компанія «Газ України», то, скажіть (хоча б приблизно), у що це обійдеться очолюваній вами компанії?

- Місткість внутрішнього ринку становить у грошовому вираженні приблизно 15 млрд. грн. Якщо «Укргаз-Енерго», порушуючи обмеження, установлені ліцензійними умовами, вийде на всю промисловість, то дві третини цього ринку ми втрачаємо.

- Якщо я не помиляюся, ви ще й член спостережної ради ЗАТ «Укргаз-Енерго»?

- Так, але, повірте, я не рвався в члени спостережної ради.

- Чому?

- По-перше, тому що я був проти того, аби вводити на вітчизняний ринок газу ЗАТ «Укргаз-Енерго». І це моя послідовна позиція як генерального директора ДК «Газ України». По-друге, я передбачаю складнощі в роботі спостережної ради при прийнятті будь-яких рішень, щодо яких не досягнуто консенсусу.

- Чи могли б ви дещо прояснити ситуацію в секторі газу в січні та лютому? А то чітких відповідей ні від кого нам так і не вдалося одержати… Якщо в січні газ, споживаний в Україні, поставлявся в рамках тристоронньої газової угоди (слід розуміти - компанією «РосУкрЕнерго»), то лютневий баланс газу - terra incognita.

- У січні в Україні спожили 7,3 млрд. кубометрів газу, поставленого нашою компанією. Ми закупили цей обсяг газу в НАК «Нафтогаз України». На імпортну складову в балансі надходжень газу НАК «Нафтогаз України» має контракт із «РосУкрЕнерго».

У лютому, за попередніми розрахунками, обсяг постачань і споживання становив близько 6,8 млрд. кубометрів газу. Джерела ресурсів газу в лютому ті самі.

Довідка. Сьогодні в Україні природний газ використовують у майже 1 тис. міст і селищ міського типу та у понад 10,5 тис. сіл. Газифіковано близько 12 млн. квартир. Скраплений газ використовують ще майже у 4 млн. осель (здебільшого в сільській місцевості).

На обслуговуванні ВАТ з газопостачання та газифікації (обл-, міськ-, райгази) перебуває більш як 16,5 млн. газових плит, понад 4 млн. газових водонагрівачів та більш як 4,5 млн. опалювальних приладів.

Довжина газорозподільних мереж, через які подається газ споживачам, становить понад 300 тис. кілометрів.

Однак ніхто не знімав із дочірньої компанії «Газ України» обов’язок забезпечувати газом населення (а для цього на рік потрібно 17,6 млрд. кубометрів), бюджетні організації (не менше 1,06 млрд. кубометрів), енергогенеруючі компанії (мінімум 3,5 млрд. кубометрів), а також підприємства теплокомуненерго, на що потрібно мінімум 14,61 млрд. кубометрів. Щоправда, близько 3 млрд. кубометрів начебто готове поставити ДП «Газ-Енерго» - із ресурсів НАК «Нафтогаз України». Та це схоже на приказку: «Дай Боже нашому теляті вовка з’їсти».

Очевидно: хоч як тренуйся в арифметиці, компанії «Газ України» не вистачає на сьогодні навіть теоретично обіцяного обсягу газу, щоб забезпечити елементарні потреби бюджетників, населення, підприємств ТКЕ.

Про промисловість навіть не йдеться. Хоча саме ці споживачі давали можливість «Газу України», а відповідно, і НАК «Нафтогаз України» зводити хоч якось кінці з кінцями. (Згодна, що перехресне субсидування - бич. Та поки в рамках держінтересів нічого іншого не пропонувалося, із ним був сенс миритися.)

У результаті частка дочірньої компанії «Газ України» на вітчизняному ринку газу - після появи ЗАТ «Укргаз-Енерго» - автоматично скорочується з торішніх 59 млрд. кубометрів до нинішніх прогнозних 43,08 млрд. (що, утім, ще не факт). За тієї самої потреби промисловості в обсязі 31,05 млрд. кубометрів газу на рік.

ДК «Газ України», виходячи зі сьогоднішніх надходжень газу, може забезпечити поставки промисловим споживачам в обсязі 2,2 млрд. кубометрів через облгази і ще 4,9 млрд. - напряму та в основному через трейдерів. Усього виходить 7,1 млрд. кубометрів.

Ще 1,66 млрд. кубометрів готово поставити ДП «Газ-Тепло». Решта, вочевидь, віддається на відкуп ЗАТ «Укргаз-Енерго» і безпосередньо «РосУкрЕнерго». Інші варіанти принаймні нині (на момент написання цього матеріалу 15-16 березня 2006 року) виглядали малоймовірними.