Битва за чернівецьку трубу

Рішення НАК «Нафтогаз України» ліквідувати ДП «Укргазмережі» справило на чернівецьку філію цього дочірнього підприємства ефект як від потужного газового вибуху. Філія автоматично також потрапляла під ліквідацію, 900 її співробітників, які знають чи не кожну гайку на обласних газогонах, втрачали роботу. Самі ж газопроводи завдовжки 6,2 тис. км залишалися без господарського ока з усіма наслідками, про які краще не говорити.

Такого повороту подій ніхто не міг навіть уявити. Бо ще зовсім недавно НАК «Нафтогаз України» по-батьківськи опікувалася долею регіонального представника «Укргазмереж», рішуче вимагаючи від НКРЕ розширити територію його ліцензійної діяльності на всю область за рахунок ВАТ «Чернівцігаз». А ВАТ, навпаки, позбавити ліцензії за численні порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поставок і розподілу природного газу і в такий спосіб навести нарешті порядок в області, де існування двох ліцензіатів уже не один рік створює усім — державі, населенню, місцевій владі — чималі проблеми.

Аж раптом думка «Нафтогазу» пішла в реверсному напрямку. Він, по суті, вирішив усунути від буковинських газових труб свою ж дочірню та стовідсотково державну структуру на користь приватної, на яку жоден орган державної влади немає сьогодні скількись значного впливу. Якщо Мінпаливенерго підтримає цю пропозицію (а схоже, до цього йде), газове господарство області опиниться в руках акціонованого товариства «Чернівцігаз», яке обслуговує лише 8% споживачів і яке той же «Нафтогаз» намагався взагалі прибрати з ринку газопостачання за, так би мовити, профнепридатність.

Претензії до ВАТ були, до речі, і в чернівецьких правоохоронців, які у листопаді 2006 року відкрили проти його посадових осіб кримінальну справу за фактом зловживань на суму 2,4 млн. грн. бюджетних інвестицій, виділених області на будівництво газопроводів («Труба посеред поля», «ДТ» №4 від 3 лютого 2007 року). Справа, втім, зависла в Генпрокуратурі.

Саме ті події дворічної давнини висвітлили практичну неспроможність «Чернівцігазу» керувати стратегічно важливим сектором економіки регіону. Підприємство мало мільйонні борги, за словами його ж керівників, було цілком «убите». Така ситуація змусила НАК «Нафтогаз України» розірвати з ВАТ «Чернівцігаз» контракт і у січні 2007 року передати функції з експлуатації, обслуговування мереж і поставок газу чернівецькій філії своєї щойно утвореної дочірньої компанії «Укргазмережі». Останню, до речі, якраз і створювали з метою навести лад з газовими мережами країни — аналогічна ситуація з приватизованими облгазами існувала практично в кожній області.

Однак газова революція в масштабах держави так і не відбулася. Проте доведена до логічного завершення реорганізація на Буковині таки дала бажані плоди. Чернівецька філія «Укргазмереж» продемонструвала всій країні, що на газових трубах можна успішно господарювати, вкладати в них інвестиції, сплачувати всі податки без будь-яких «лівих» схем. А головне — прозоро, вчасно і в повному обсязі розраховуватися за спожитий у тому числі й населенням газ. Зібрані кошти відразу надходили постачальнику газу, а не накопичувалися на рахунках, як у випадку з облгазами, які їх потім використовували як заставу під банківські кредити. До того ж фахівці філії створили, можна сказати, унікальну базу даних з досконалим програмним забезпеченням, яка містить вичерпну інформацію щодо кожного абонента.

— Ця база даних є інтелектуальною власністю нашого колективу, — каже голова профспілкового комітету ЧФ ДП «Укргазмережі» Зоряна Петихачна. — На її формування пішло десять років кропіткої праці. Зате тепер ми знаємо усе про наших абонентів: від площі помешкання до контрольних показників лічильника. Це дає змогу об’єктивно визначити пільговиків, розподілити споживачів на відповідні категорії з подальшим застосуванням диференційованих тарифів, як того вимагає законодавство. З ліквідацією нашого підприємства усе це буде втрачено. А ми обслуговуємо 92% споживачів природного газу області. Можна уявити, який знову почнеться хаос у розрахунках. У результаті область недоотримає газ, оскільки обсяги його надходження напряму залежать від рівня оплати, і зазнає колосальних збитків.

Цього тижня сесія Чернівецької обласної ради звернулася до президента і уряду із застереженням щодо негативних наслідків ліквідації місцевої філії «Укргазмереж». «Ми переконані, — йдеться у заяві, — що підготовлене рішення є необгрунтованим і небезпечним. Його ініціатори повинні дати відповідь на питання, чому намагаються ліквідувати державну структуру, яка працює стабільно та прозоро, гарантуючи споживачам безперебійне і безпечне постачання газу. Масштаби наслідків такого кроку ніхто з чиновників НАК «Нафтогаз України» не аналізував. А вони можуть призвести до збурення суспільного спокою в краї, зачепити інтереси громадян і державного сектора економіки».

Стурбованість влади цілком зрозуміла. Повертатися до колишнього стану газового господарства і з’ясовування стосунків з облгазом ніхто не хоче. Тоді як спеціалісти чернівецької філії «Укргазмереж» не раз демонстрували високий фаховий рівень і здатність оперативно розв’язувати нагальні проблеми. Так, силами трудового колективу за власний кошт у короткі строки було ліквідовано наслідки липневої повені і відновлено газопостачання до населених пунктів. На це підприємство витратило майже 10 млн. грн.

Хоча, за великим рахунком, області та її основним газовикам нема чого хвилюватися. Механізму ліквідації такого складного і великого державного підприємства, як регіональна філія «Укргазмереж», наразі не існує. До того ж Закон «Про трубопровідний транспорт» забороняє будь-які дії, що можуть призвести до відчуження основних фондів державних газових підприємств, зокрема передачу державного майна, яким є газова труба, в приватні руки.

Втім, не секрет, що давно чекає свого часу проект закону «Про концесію газових мереж», який передбачає пріоритетне право користування мережами для тих, хто утримує їх на момент прийняття закону. Це означатиме панування не тільки на газопроводах, а й на українському роздрібному ринку газу з його високою рентабельністю і необмеженим впливом на всі без винятку рівні і гілки влади, а також на економіку регіонів і країни загалом. Про що давно мріють фінансово-промислові групи (не тільки вітчизняні), які вже скупили чи ще прагнуть заволодіти акціями облгазів.

Держава вже сьогодні демонструє не так неспроможність, як відверте небажання захистити власні інтереси і корпоративні права на своїх же газових мережах. Давня історія з двома ліцензіатами на Буковині — тому наочний приклад. Схоже, прагнення «Нафтогазу» ліквідувати державне підприємство «Укргазмережі» з його досить успішними регіональними філіями якраз і є намаганням за будь-яку ціну розчистити шлях приватним структурам до газових мереж і роздрібного ринку газу.