Атомна енергетика: "рефлекторний запис"

Іноді краще жувати, ніж говорити, навіть якщо тебе намагаються звільнити. Це зайвий раз продемонстрував Кабінет міністрів України, та не тільки. В опублікованій Програмі дій уряду на 2016 р. раптово з'явився пункт "про впровадження механізму, згідно з яким буде врегульована можливість одержання атомними станціями плати за маневрування своїми потужностями". Там же можна прочитати, що анонсоване добудування наприкінці року лінії електропередачі Запорізька АЕС-Каховська "дозволить станціям справедливо одержувати плату за маневрування потужностями".

У принципі програма "ще не звільненого" Кабміну є набором "хотілок". Його укладачі дуже б здивувалися, якби їм сказали, що вони збираються виконати хоча б половину з написаного. Однак згадані абзаци напружили багатьох, і не тільки в Києві.

Дзвінки почали лунати з різних країн і в різних кабінетах. Співрозмовників заспокоювали: не звертайте уваги, це звичайна політична балаканина. Або, як дипломатично висловився голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков (міністр енергетики України в 2005–2006 рр.), "нічого страшного, це рефлекторний запис… це не буде обов'язковим, ведеться планова робота".

Хоча й він не стримався від запитання: "Для чого взагалі треба було писати в програмі Кабміну дату переходу до режиму маневрування?". "Ми спостерігаємо останні півтора-два роки, що рішення приймаються рефлекторно, сьогохвилинно, некваліфіковано, і вони викликають у суспільства отакі дискусії, нерозуміння тощо. Це просто рефлекторні висловлювання", - додав І.Плачков.

Уряд (отримавши реакцію та уважно почитавши власний "твір на (з)вільну тему") теж дав задній хід. Його представники стали говорити, що бідолах неправильно зрозуміли, і йшлося про опрацювання питання. Загалом, заспокоїли…

Втім, лихо не без добра - заодно прояснили рівень підготовки до можливого впровадження цього режиму. Навантаження в енергосистемі протягом дня в Україні розподіляється нерівномірно - вранці і ввечері більше, уночі провал споживання. Окрім того, воно скаче і залежно від дня тижня й сезону (узимку різко зростає). Регулюється це зниженням потужності електростанції (ТЕС, ГЕС) або експортом.

Специфікою нашої енергосистеми є ще й велика (близько половини навіть у довоєнний час) частка атомних електростанцій, які працювали в базовому, постійному режимі.

Про проблему часткової участі АЕС у регулюванні навантаження говорять уже років двадцять. Ще в середині 90-х років минулого століття в режимі відстеження навантаження енергосистеми тиждень поганяли п'ятий блок Запорізької АЕС. Через десять років схожий експеримент провели на другому блоці Хмельницької АЕС. Обидва тести захвату не викликали - тодішнє паливо було вочевидь не готове до таких навантажень. Плюс треба було змінювати склад контрольного обладнання, тих самих систем управління генераторів. Зростає зношеність обладнання, збільшується обсяг радіоактивних відходів. І за все це ніхто не збирався атомникам доплачувати. Тож останні років десять усе, загалом, звелося до розмов, що от колись переведемо на такий режим кілька блоків. Цифри називалися різні, переважно говорили про п'ять-шість блоків.

З початком війни у Донбасі та окупацією Криму проблема навантаження енергосистеми збільшилася. Відсутність вугілля антрацитових марок знизила генерацію теплових станцій більш як удвічі. Також додалися рекордно маловодні роки (гідроелектростанції знизили виробництво майже вдвічі).

Значні (до 25–30%) коливання споживання електроенергії протягом доби при дефіциті маневрених потужностей різко створили загрозу віялових відключень споживачів електроенергії і - у найгіршому сценарії - розвалу Об'єднаної енергосистеми України. Загалом, за фактом АЕС непомітно включили в регулювання тижневого графіка, благо, що нове паливо (російське, зауважимо) це цілком дозволяє.

Пам'ятаючи Чорнобиль, усі панічно бояться слова "експеримент". "Не кажуть, що це експеримент… Це закладені штатні режими, коли розвантаження до 75% енергоблоку - це проектний штатний режим. Але ми відійшли після аварії (на ЧАЕС) від цих штатних режимів, ми перестраховувалися, і це було абсолютно зрозуміло й абсолютно правильно", - говорять самі атомники.

Між іншим "у духовноскрепній" теж займалися маневруванням. Ще у 2002–2004 рр. у подібних режимах попрацювали енергоблоки Ростовської АЕС. Зараз у такому режимі працюють два реактори ВВЕР-100 російського виробництва на китайській АЕС "Тяньвань".

У 2014 р. в Україні знову почали говорити про регулювання добового навантаження. Кумедно, але формально програма уряду озвучує анонсовані десь півтора року тому плани "Енергоатому" почати маневрування до 2017-го. Хоча ті мегаплани (як і у випадку з Кабміном) - це було банальне стрясання повітря.

Однак стали робити й щось реальне. Цього року обережно поганяли один блок Хмельницької АЕС
(21 цикл розвантаження). Результати (за паливом) загалом позитивні і зайвий раз підтвердили, що чимало обладнання доведеться додати.

Узагалі ж поки не буде проведено повний обсяг випробувань мінімум у 200 циклів, ніхто нікому маневрувати блоками АЕС не дозволить. На це знадобиться ще два-три роки.

При цьому за двадцять років ніхто так і не спромігся офіційно озвучити (точніше, довести до керівництва), а скільки, власне, усе це задоволення коштуватиме? Ні Кабмін, ні "Енергоатом" не наводять жодної цифри. З дуже банальної причини - самі не знають. Сторони обмінюються обвинуваченнями, але розрахунків не наводять навіть на пальцях.

Хоча вони нескладні. Один блок ВВЕР-1000 може видати до 250 МВт відносно маневреного навантаження. При озвучених раніше п'яти блоках виходить серйозно - потужність великої теплової станції. Але зараз від планів переведення п'яти блоків на маневрування "Енергатом" відхрестився, заявивши, що обмежиться (поки що) двома новими на Хмельницькій і Рівненській АЕС. Тобто приблизно 500 МВт регульованого навантаження.

Відверто кажучи, чи варта в цьому варіанті шкурка вичинки, ще треба порахувати. Власне, про це практично прямим текстом написав і регулятор - Держатомрегулювання: "Необхідно детально проаналізувати питання економічної доцільності реалізації режиму добового регулювання потужності енергоблоками АЕС (розробити техніко-економічне обґрунтування з метою визначення економічної ефективності використання енергоблоків АЕС у режимі добового регулювання потужності). …розглянути такі питання:

- загальний аналіз електроспоживання (з урахуванням перспективи), включаючи питання визначення необхідних регулюючих потужностей;

- можливі варіанти покриття регулюючих потужностей джерелами (ГЕС, ГАЕС, теплові електростанції, інші джерела);

- ширше використання теплових електростанцій, створення нових регулюючих потужностей, залучення АЕС у режимі добового регулювання потужності".

Варто проаналізувати економічну ефективність заходів, включаючи зміни техніко-економічних показників (однозначно вони погіршаться порівняно з базовим режимом експлуатації енергоблоків АЕС на номінальному рівні потужності), а також зміну тарифної політики в частині відпуску електроенергії, щоб забезпечити як мінімум збереження рівня ефективності базового режиму.

Держатомрегулювання заявляє, що такий режим можна буде впровадити на енергоблоках АЕС України тільки з його дозволу при позитивних результатах впровадження модифікацій, удосконаленні експлуатаційної документації, перегляді аналізів безпеки та успішному проведенні індивідуальних і комплексних випробувань обладнання/систем енергоблоку.

Усе правильно, але, якщо чесно, це все банальності. Точніше кажучи, регулятор нагадав, що якщо цього в "Енергоатомі" досі не зроблено (а схоже, так і є), то виникає наївне запитання: а чим юрба керівників з дипломами страждали двадцять років? І чим вони за фактом відрізняються від "цукерково-магазинних" керівників нинішньої хвилі?

Мені цілком зрозумілі причини й порядок появи листів, виступів і заяв. Але питання значно важливіше, ніж з'ясовувати, "хто кому Демчишин".

Дядечки граються у дуже дорослі іграшки навколо реактора, і їм варто про це пам'ятати. А якщо треба, то й нагадати. Навіть якщо доведеться комусь привезти (з Києва чи Відня, неважливо) сорочку з дуже довгими рукавами.

А може, 26 квітня з'їздити разом на ЧАЕС-4? Корисно. І голову просвітлює.