Американські гірки для українських АЗС

Практично кожна велика мережа зіштовхнулася з несподіваними викликами та проблемами, що не завадило індустрії продовжити розвиток. Потужним стимулом стало збільшення роздрібної маржі, яка обіцяє перетворитися на нові проекти та події у 2019-му.

Успішність заправної станції залежить від двох факторів: обсягу продажів і рівня торговельної націнки. У 2018 р. зросли обидва показники.

За оцінками "Консалтингової групи А-95", обсяг роздрібного ринку збільшився 2018-го на 2,9%, до 6,75 млн т. Порівняно з "дном" 2015 р. зростання становило 4,5%. Драйвери зростання - скраплений газ і дизельне паливо, продажі яких підвищилися на 8 і 5,3% відповідно. Продовжив падіння бензин - на 5,6% (див. рис. 1).

Особлива тема - маржа. По бензину А-95 у середньому по року вона становила 3,36 грн/л, тоді як роком раніше - 2,22 грн/л (зростання на 50%). По дизпаливу результат 2018 р. виявився кращим на 24%, - валова маржа зросла з 2,60 до 3,24 грн/л. Зазначимо, що в цьому показнику, крім прибутку, також "зашито" транспорт, зберігання, експлуатаційні витрати АЗС та інші витрати.

Основний внесок у таку гарну динаміку зробив останній квартал року, коли світові ціни на нафту знизилися на 30% (з 85 до 53 дол./бар.), а ціни на українських АЗС - на 15%. У грудні націнки в преміальних мережах досягали 6–7 грн/л. Але влітку націнка падала до 1,5–2,0 грн/л, коли ринок не встигав за зростанням зовнішніх цін.

Непогані заробітки вдихнули життя в ринок, який за останні п'ять років змарнів і посірів. Важкі 2014–2015 і депресивні 2016–2017 рр. по суті заморозили розвиток ринку. 2018-го з'явилися перші ознаки відновлення: стали зводитися нові та модернізуватися старі комплекси. Але ситуація, як і раніше, ускладнювалася розквітом мережі нелегальних АЗС, які зайняли серйозну частку в реалізації дизпалива і стали найбільшим гравцем на ринку скрапленого газу. У рамках бюджетного процесу було реалізовано ряд ініціатив, спрямованих на боротьбу з нелегальними АЗС і "лівим" паливом. Якщо ідеї спрацюють, ринок отримає ще один потужний стимул.

Як найбільші гравці пройшли 2018 р., коротко в експрес-огляді в порядку старшинства за кількістю станцій.

Група "Приват"

Вона об'єднує кілька брендів, таких як ANP, "Авіас", "Сентоза", "Юкон" і ряд інших, загальною кількістю близько 1000 одиниць. До цієї групи відносять і "Укрнафту" (537 АЗС), яка стоїть у цінах "Привату", отримує паливо від "Привату", а корпоративними продажами в неї займається фірма "Привату".

Торік найбільший гравець очікувань не виправдав. У 2015–2017 рр. стався інвестиційний прорив, який, здавалося, започаткував давно назрілу модернізацію мережі. У Києві було реконструйовано п'ять комплексів ANP, які змусили подивитися на "Приват" по-новому: магазин, туалет, кава, фаст-фуд і додаткові послуги. Але цією п'ятіркою все і обмежилося.

Активніше було в "Укрнафти". У 2018 р. вона презентувала перший у своїй історії концепт АЗС, запустивши чотири комплекси в новому стилі. Чорно-білий індустріальний дизайн виявився неоднозначним, але річ, швидше, не в ньому, а в спробі підсилити тезу про нібито незалежність нового менеджменту від групи "Приват", з якою "Укрнафта" нерозривно асоціюється. "Вас вітає нова "Укрнафта", - говорить напис на нових заправках. Щоправда, на них же написано, що вони партнери з "Авіасом", серед засновників якого відкрито значиться Ігор Коломойський.

Дизайн станцій «Укрнафти» новий, але партнери залишилися старі

"Ми плануємо провести ребрендинг 50 АЗС і близько 380 млн грн витратити на це, - заявив минулого літа М.Роллінс. - Якщо все буде добре, то ми вийдемо на реконструкцію 80–100 станцій на рік і близько 70% мережі, а пройде ребрендинг за 2–2,5 року". План амбіційний, але поки що за рік ледь удалося реконструювати чотири станції. Загальне зростання маржі дозволило Роллінсу заявити про підвищену прибутковість роздрібного бізнесу "Укрнафти".

WOG

Для другого за величиною національного оператора рік видався, напевно, найскладнішим і найсуперечливішим у його історії.

Про борги мережі говорили давно, а у 2018 р. про них стало відомо більше. Отримала підтвердження інформація про участь у фінансуванні WOG Дмитра Фірташа. Його Group DF заявила, що на 1 листопада 2018 р. борг з урахуванням відсотків становить понад 460 млн дол.

Мережа відповіла, що виконуватиме всі зобов'язання перед кредиторами. 2018-го WOG реструктуризував кредити в ПУМБі й Укрексімбанку, а також розпочав аналогічну процедуру з "Ощадом".

Робить "підкоп" під WOG і "Приват", допомагаючи вдові Ігоря Єремєєва стати спадкоємицею його частки (співвласник WOG, який загинув у 2015 р., заповів усе дітям). За даними ЗМІ, у разі успіху "приватівці" викуплять у Тетяни Єремєєвої її частку в бізнесі WOG.

Восени мережу залишив її багаторічний топ-менеджер Сергій Корецький, який почав свій шлях у компанії охоронцем наприкінці 90-х.

Причини складнощів загалом зрозумілі: падіння платоспроможності клієнтів, девальвація гривні за умов валютних кредитів і втрата 44 сучасних комплексів у Криму та Донбасі.

WOG започаткував цікавий тренд - вихід паливних компаній за межі автозаправних комплексів. На фото: WOG Café в «Борисполі»

Хай там як, WOG був і залишається одним із лідерів ринку. У 2018 р. мережа запустила три нові комплекси в Сумах, Слов'янську та Краматорську. Бренд утримує почесне звання передовика з продажів кави та чаю: 2018-го мережа відпустила 30 млн порцій (+13% до 2017 р.). Непаливний бізнес давно вийшов за межі заправок: наприкінці року WOG CAFE почало працювати в аеропорту "Бориспіль", незабаром заплановано відкриття в аеропорту Львова, а в поїздах "Інтерсіті" WOG обслуговує пасажирів із 2016 р. Це, у свою чергу, дало стимул для розвитку напряму харчування, яке вже включає салати, сендвічі, вегетаріанські страви та сніданки швидкого приготування. WOG давно виношує ідею створити своє виробництво снеків і страв для АЗС і кафе.

Серед перспектив на 2019 р. у мережі виокремлюють подальше нарощування точок відпуску скрапленого газу як єдиного виду "зростаючого" палива. Є інформація, що приросте WOG і за рахунок оренди АЗС "БРСМ-Нафта", які вийшли зі складу цієї мережі влітку 2018-го.

ОККО

Криза боляче вдарила по "Галнафтогазу", який володіє мережею ОККО. На окупованих територіях залишилося 37 нових об'єктів, побудованих за кошти іноземних партнерів. "Ми втратили на окупованих територіях 8% наших інвестицій, це 80 млн дол. 55 млн дол. припадає на "ЛНР" і "ДНР" та 25 млн дол. у Криму", - повідомив засновник мережі В.Антонов. Списувати борги благовидні західні кредитори відмовилися (формально ж війни в країні немає). Отже, кредити з відсотками за "окуповані" об'єкти доведеться віддавати.

Усе це стало відомо після того, як СБУ провела в офісах "Галнафтогазу" обшуки в рамках справи за статтею "фінансування тероризму" та обвинуватила компанію в незаконній роботі в Донбасі та Криму. Після втручання ЄБРР, IFC, бізнес-омбудсмена справу швидко закрили. Досить символічно, що майже одночасно із цим Антонов і "Галнафтогаз" опинилися в санкційному списку Росії. Це може сильно ускладнити продаж кримських комплексів ОККО, які формально залишаються власністю компанії.

Найтрагічнішою подією року для "Галнафтогазу" стало руйнування натовпом радикалів комплексу, який споруджується на вул. Ревуцького...

Удар по станції ОККО на вул. Ревуцького виявився ударом по всьому інвестиційному іміджу країни

Усе це не завадило мережі Антонова першою розпочати вибиратися з кризи. У 2018 р. ОККО повноцінно подолала позначку в 400 об'єктів, відкривши 10 нових АЗК і реконструювавши 29, що при стандартах цієї мережі можна порівняти з будівництвом. У компанії кажуть, що збережуть темп і 2019-го. Одна з основних програм - до 2020 р. обладнати понад 300 комплексів зарядками для електромобілів. Другий вектор, який властивий усім гравцям, - оснащення максимальної кількості комплексів газовими модулями.

ОККО першою серед українських мереж розпочала розвивати громадське харчування, залишаючись в авангарді цього процесу. Продажі кави за останні два роки виросли на 50%. Розпочавши у 2011 р. з італійських ресторанів Pasta Mia, мережа відкрила 2015-го перший ресторан східної кухні Meiwei. Із цим проектом ОККО вийшла за межі АЗС, і сьогодні з п'яти ресторанів чотири працюють автономно. Мережа веде переговори про подальше розширення.

AMIC

Спадкоємці мережі "Лукойл" із далекої Австрії 2018-го трохи відштовхнулися від дна, куди цей бізнес упав у 2014–2015 рр. Змінивши три команди менеджерів, "AМІК Україна", схоже, стабілізувалася. Але важке минуле продовжує надсилати неприємні сигнали. У 2018 р. суд остаточно визнав "Лукойл-Україна" порушником конкурентного законодавства за епізодом 2013–2015 рр., змусивши заплатити АМКУ 25 млн грн. Потім той самий АМКУ наклав штраф за зловживання авіаційного підрозділу компанії в Одесі та Харкові на суму
18,7 млн грн. А нещодавно авіакомпанія МАУ на підставі цього рішення почала вимагати від паливозаправника 21,6 млн грн. І це при тому, що збиток "АМІК Україна" у 2017 р. становив 807 млн грн.

2018-го АМІК продовжила "оборонну" тактику, утримуючись від великих проектів і латаючи діри в існуючій мережі. За даними компанії, за рік було оновлено 15 АЗК із числа тих, що продають найбільше. Як і в більшості колег за ринком, тут простежується акцент на встановлення LPG-модулів: за рік їх відкрили сім штук, як і роком раніше. 2019-го "АМІК Україна" планує освіжити чергові 19 АЗК мережі.

"БРСМ-Нафта"

У 2018 р. мережа БРСМ розкололася. У серпні вирішився багаторічний конфлікт між двома акціонерами мережі - Андрієм Бібою та екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким. Втеча останнього, вибухи на АЗС і пожежа на Васильківській нафтобазі викликали тріщину, яка у 2016 р. призвела до розподілу нажитих спільною працею 126 АЗС. Після цього Ставицький віддав свої станції в оренду Бібі, але протиріччя, мабуть, залишилися. Після набігів силовиків, тітушок та обміну судовими позовами колишні партнери вирішили остаточно розійтися. Заправки Ставицького почали перефарбовуватися на бренд МОТТО, кажуть також про те, що найбільш "проливні" об'єкти можуть здати в оренду WOG.

Біба, який усе життя будував заправки, переніс розлучення явно краще. Крім своїх 63 АЗС, до моменту розставання він придбав та орендував приблизно стільки ж, а в другому півріччі почав енергійно шукати активи для відновлення втрачених позицій. Зберігши право на бренд БРСМ, уже до кінця 2018 р. його бізнес розрісся до 150 об'єктів: за рік п'ять станцій було побудовано, на 15 переважно орендованих АЗС проведено реконструкцію.

Планами на 2019 р. у БРСМ не діляться, обіцяючи лише продовжити розвиток.

Shell

Бізнес міжнародного бренду в Україні явно не вийшов. Ним володіють безпосередньо Shell і "Незалежна нафтова компанія", яку в Росії називають не інакше як сателітом "Роснефти". Зі зрозумілих причин росіяни інвестувати не хочуть, не надто бажає й західний партнер. Кажуть, кожний був би не проти вийти, але акціонерна угода по суті обмежує коло покупців... існуючим партнером. У цій тупиковій ситуації сторони опинилися у
2014 р. і не вигадали нічого кращого, ніж кинути її випливати самостійно. Брак вкладень у маркетинг і рекламу загнав добові продажі на галузеві мінімуми. Багато фахівців було скорочено, або вони самі залишили компанію, отримавши пропозиції від конкурентів. Зокрема, маркетинг "Укрнафти" багато в чому укомплектований українськими "шелівцями".

Стагнація наочно підтверджується й динамікою розвитку, якого в мережі Shell практично немає.

"Протягом 2018 р. діяльність мережі Shell було сконцентровано на реконструкції, відновленні та ремонті мережі АЗС. За рік компанія реконструювала три АЗС, істотно оновила п'ять і відремонтувала половину своїх станцій", - кажуть у компанії "Альянс Холдинг", яка володіє заправками.

Улітку бренд провів гучну промо-акцію в столиці, привізши болід і пілота "Формули-1" і розмістивши ролики на "Інтері". Кажуть, на це свято скидалися усім миром, зокрема колеги по бренду з країн Східної Європи.

Однак загальне поліпшення кон'юнктури, схоже, відчули й тут: у 2019 р. можуть побудувати одну-дві нові станції. Обережність у прогнозах пояснюють "надзвичайною ускладненістю дозвільних процедур щодо нових і реконструкції наявних АЗС". У компанії сподіваються на позитивні зміни в регуляторному полі у 2019 р., які "сприятимуть реалізації інвестиційної програми Shell в Україні". Що дає підстави для таких надій, у компанії не повідомляють.

Glusco

Компанія Glusco Energy Нісана Моїсеєва, яка купила у 2016 р. роздрібний бізнес "Роснефти", була одним із найактивніших гравців 2018-го, але фінал виявився несподіваним для всіх.

У середині 2017 р. Glusco Energy заявила, що інвестує 36 млн дол. у модернізацію та ребрендинг 127 АЗС в Україні, план було розраховано до кінця 2018-го. Перший фірмовий комплекс з'явився наприкінці листопада 2017-го, а на сьогодні мережа налічує 14 нових об'єктів преміум-класу. Решта станцій як мінімум одержали нові стели.

Нові комплекси Glusco підтримали високу планку українського паливного рітейлу, який багато хто визнають передовим у Європі

У ціновій політиці Glusco зайняла середню позицію, а за скрапленим газом - мінімальну, що позитивно позначилося на продажах. Glusco шукала себе у фаст-фуді, впритул наблизившись до ідей високої кухні, але остаточного формату так і не знайшла. Щоб заявити про себе, бренд став спонсором українського чемпіонату з ралі, національної збірної з футболу та футбольного клубу "Верес". Здавалося, усе йде за планом.

Однак події січня 2019 р. показали, що власник бізнесу незадоволений результатом. 22 січня було оголошено, що мережу віддано під управління консорціуму в складі Wexler Group і Unimex. Перша - найбільший оптовий трейдер, друга - давній учасник оптово-роздрібного ринку, співвласник якої Борис Ганджа став гендиректором мережі Glusco. За наявними даними, новий менеджмент збирається зробити крен у бік економ-сегмента, заглибитися в корпоративні продажі та розглянути бізнес-модель буквально кожної АЗС залежно від конкурентного середовища.

"Якщо ми отримаємо бажаний результат, будемо виносити питання про купівлю цієї мережі", - заявив Борис Ганджа. Отже, чим закінчиться для Glusco 2019 р., велике питання.

Під час написання матеріалу прийшла ще одна несподівана новина: дві київські станції мережі буде віддано міжнародному бренду AVIA.

SOCAR

Українське відділення азербайджанської держкомпанії давно не балувало клієнтів новими об'єктами, не було їх і в 2018 р. У мережі кажуть, що зосередилися на "підвищенні ефективності внутрішніх процесів, апгрейді стандартів сервісу, впровадженні сучасних технологічних новинок, які підвищують комфорт і швидкість обслуговування". По суті це означає, що процес поставлено на паузу, але ж на старті, 2008-го, "Сокар" заявляла про мережу з 100 АЗС ледь не через два-три роки. Через десять років вона налічує 61 станцію. При цьому далеко не всі об'єкти "Сокар" такі, якими їх звикли бачити кияни та гості столиці.

Подумати є про що. "Сокар" інвестувала в український проект майже 350 млн дол., або близько 5,7 млн на станцію. Це при тому, що галузевий "норматив" - як правило, не більш як 2 млн дол. І це означає, що окупність таких об'єктів може ніколи не настати.

Можливо, пауза незабаром перерветься. "За наявності сприятливої економічної та політичної ситуації в країні ми плануємо відкрити до п'яти нових станцій у 2019 р., установити модулі з продажу LPG на всіх діючих АЗК, де можлива їхня експлуатація", - заявили в компанії. Одним із пріоритетів там також виділили оснащення станцій зарядками для електромобілів.

KLO

Ця мережа хоча й локалізована в столичному регіоні та налічує "лише" 62 комплекси, але за обсягами добових продажів входить до п'ятірки лідерів ринку. Центральною подією торік для KLO стало підписання угоди з держкомпанією "Укргазвидобування" про спільний розвиток продажів нафтопродуктів під брендом Shebel. Випуск цього палива стандарту Євро-5 було налагоджено на Шебелинському ГПЗ у 2015–2017 рр.

Програма передбачає велику рекламну кампанію, брендування АЗС і бензовозів, поступове розширення номенклатури палива. У KLO кажуть, що споживач прийняв новинку на ура. У це нескладно повірити з огляду на те, що Shebel запропоновано за мінімальною на ринку ціною при якості на рівні імпортних аналогів. Тепер KLO чекає поповнення лінійки фірмових палив за рахунок скрапленого газу "Укргазвидобування".

2019-го Shebel продовжить рух регіонами, партнерські програми вже підписано з мережами в Полтаві, Харкові та Дніпрі. Але компанія теж готується до змін: "паливне" крило "Укргазвидобування" переходить до складу дивізіону "Нафта" у рамках реформи корпоративного управління НАК "Нафтогаз України". Як бачить розвиток нової структури голова дивізіону Микола Гавриленко, виходець із "роздрібного" бізнесу, ще невідомо.