"Скоро може розпочатися східноєвропейська газова війна" - такий драматичний заголовок дало своїй статті угорське ділове видання Napi Gazdaság (https://www.napi.hu/nemzetkozi_gazdasag/hamarosan-kezdodhet-a-kelet-europai-gazhaboru.689394.html).
З наближенням холодів і кінця поточного року (що, як відомо, знаменує закінчення дії договору на транзит російського газу через газотранспортну систему України) Європа дедалі тісніше об'єднується перед загрозою залишитися взимку без газу або, у найкращому разі, без сталого газопостачання. Тому угорці пильно стежать за "газовою" ситуацією в Польщі, яка є до того ж їхнім партнером за Вишеградською четвіркою. І з тривогою констатують, що є підстави з високою часткою ймовірності припускати, що, всупереч своїм обіцянкам і намірам, сусідня країна не може відмовитися від російського газу. Понад те, "варшавське керівництво навіть побоюється ситуації шантажу".
Колишній заступник голови PGNiG (Польської державної нафтогазовидобувної компанії) Януш Ковальські вважає, що росіяни можуть знову перекрити газовий вентиль, щоб у майбутньому на більш вигідних для себе умовах продавати енергоносії, що поставляються цим транспортним шляхом. Водночас для Польщі наближається строк, коли 2022-го закінчується дія не надто вигідного для країни договору про поставки російського газу, укладеного восени 2010-го. А тут ще російсько-український енергетичний конфлікт! Отже, польські зими у найближчі роки можуть бути дуже холодними й не тільки в погодному сенсі, застерігає Business Insider Polska.
Однак нова ситуація неминуче формується. Поляки, розраховуючи на норвезьке та американське джерела газу, хочуть позбутися максимальної залежності від російського. Упевненості в тому, що їм це вдасться, немає, зауважують угорці. І водночас, посилаючись на думку експертів, висловлюють сумнів у тому, що росіяни в найближче десятиліття дозволять собі повністю припинити транспортування газу через Україну, Білорусь і Польщу. За оцінками пана Ковальські, і після будівництва двох гілок "Північного потоку" "Газпром" буде змушений 20–40 млрд кубометрів газу спрямовувати до Європи через територію України.
Отже, через якийсь місяць після тривожно-мілітаристської риторики на napi.hu авторитетна угорська Népszava заспокійливо повідомляє: "Зросли шанси українського газопостачання" (https://nepszava.hu/3049602_nott-az-ukran-gazszallitas-eselye).
Щось сталося за цей час? Еге ж, сталося так сталося: Європейський суд першої інстанції виніс заборону "Газпрому" повністю у своїх інтересах використовувати "нецікавий для Угорщини" німецький газопровід OPAL, що проходить у північно-південному напрямку.
Нагадаю, що OPAL - це сухопутне продовження територією Німеччини газопроводу "Північний потік", який доставляє газ із Росії до країн Євросоюзу, оминаючи транзитні країни.
Вердикт, винесений у відповідь на польський позов, у першій інстанції скасовує рішення 2016 р., яким Європейська комісія дозволила російському "Газпрому" виключно власним газом заповнити німецький газопровід OPAL, що перебуває в його власності та з'єднує Балтійське море з Чехією. Раніше "Газпром" отримав від Єврокомісії звільнення від заборони газовим трейдерам повного використання газової труби, що перебуває в союзній власності, за яким тільки половину "прокачування" може становити їхній власний газ. Але оскільки до системи газ потрапляє лише "з Північного потоку, що поєднує російських газовидобувачів із німцями та прокладений дном моря", то єдиний спосіб виконати рішення - продати половину власного продукту, який надходить. На це росіяни не підуть, вважає Népszava.
Європейська комісія два роки йшла на поступки та погоджувала "Газпрому" повне використання труби, але поляки вирішили, що це союзне рішення надто обмежує вільну ринкову конкуренцію. Тепер російському державному газовому монополісту, - принаймні, якщо "Газпром" хоче використовувати розрахований на річні 30 млрд кубометрів газу газопровід, - на північній точці входу довелося б продати половину газу, що надходить туди.
Хоча "Газпром", користуючись союзним рішенням, нині використовує більшу частину потужності газопроводу OPAL, рішення Європейського суду "відчутно зачіпає російські газові плани". Адже наприкінці цього року закінчується дія російсько-українського газотранзитного договору, нагадує угорське видання, і, "як і раніше, сумнівно, чи вдасться цим двом державам із дуже напруженими відносинами відновити його в наступний вільний квартал". Хоча російські думки щодо цього неоднозначні, з будівництвом "Північного потоку", з перспективою південної обхідної лінії "довгострокові наміри росіян у будь-якому разі передбачають виключення України, що часом екстремально використовує переговірну ситуацію".
У цій грі м'язами Угорщина виявляється однією з найбільш незахищених, уразливих сторін. "Газпром" як із півночі, так і з півдня "організовує заміну". На довгострокову перспективу передбачене "газове сполучення" на німецько-чеському і чесько-словацькому кордонах. Однак обидва проєкти зіштовхуються з серйозними перешкодами. У такій ситуації непевності, неясності угорський уряд зайняв позицію повного заповнення вітчизняних газосховищ.
До речі, держава, прагнучи взяти ситуацію під максимальний контроль, наполовину приватизує сховища природного газу, викупивши 51% у їхнього власника - Угорського інвестиційного банку, написала на початку серпня та сама Népszava (https://www.napi.hu/magyar_vallalatok/az-allam-felig-privatizalja-a-biztonsagi-foldgaztarolot.689019.html).
Наприкінці вересня Угорське бюро енергетичного та комунального регулювання повідомило на запит видання Magyar Nemzet, що, виходячи з місткості в 6,33 млрд кубометрів, угорські газосховища заповнено на 97% (у наявності 6,139 млрд). Щось подібне спостерігалося лише в нульових, коли сховища було заповнено на 85%, зазначає 888.hu (https://888.hu/ketharmad/winter-is-coming-tele-vannak-a-magyar-gaztarozok-4204077/). Угорщина, нагадує новинний портал, щороку закуповує у Росії 4 млрд кубометрів природного газу, и половина цього обсягу надходить до країни через Україну. На сьогодні поставки здійснено "до останньої молекули".
Однак не цей "аварійний сценарій угорського керівництва", а швидше, рішення Європейського суду посилює ймовірність того, що росіяни хоча б тимчасово все-таки домовляться з українцями про продовження транспортування газу до Європи через українську (отже, і польську) газотранспортну систему й після грудня. "Адже це не зіпсувало б спільної ситуації з газопостачанням, - стверджує джерело угорського видання, - якби після тривалих суперечок удалося примусити "Газпром" до половинного використання лінії OPAL". Дешевшим став би й газ (від початку "газпромівського" походження), що надходить із ринку. Не постраждала б і надійність угорського забезпечення газом, вважає угорський експерт.
Варшава ж однозначно вітала рішення Європейського суду. За заявою польського зовнішньополітичного відомства, воно "має видатне значення з погляду газової ринкової конкуренції, енергетичної безпеки Європейського Союзу". Адже разом із газопроводом OPAL "Газпром" може використовувати іншу систему транспортування газу, що йде через Україну та Польщу.
На думку голови польського державного газопостачального підприємства PGNiG Петра Возняка, у вердикті "насамперед втілено енергетичну солідарність", яку обмежував дозвіл Європейської комісії, отриманий "Газпромом" 2016-го.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Конрад Шиманські, відповідальний за зв'язки з ЄС, вважає, що рішення Європейського суду "означає великий успіх у тій боротьбі, яку Польща веде за енергетичну безпеку на центральноєвропейському просторі". Отже, і за українські інтереси.
Україна, у свою чергу, відстоює й інтереси поляків (https://zn.ua/energy_market/tranzitnyy-kontrakt-chem-dogovor-otlichaetsya-ot-dogovorennosti-330486_.html) у непростих "газотранзитних" переговорах із "Газпромом" і РФ.