«ТИТАН» і НАВКОЛО НЬОГО ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НА ДЕРЖПіДПРИЄМСТВАХ — ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО. ДЛЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

І влада наша немовби так творилася

Яка картина постає в ліберально налаштованих умах, коли згадують поняття «державне підприємство»? Як правило, уявляється щось велике, неповоротке й цілком збиткове. До того ж це щось потребує постійних грошових вливань зі скарбниці, тобто з коштів платників податків, оскільки ефективно вся ця держвласність працює часто й густо на кишеню керівників, котрі тонко відчувають усі переваги бартеру, демпінгу, взаємозаліків, пільг, інституції посередницьких фірм й інших методів отримання персональних прибутків.

Далі — більше. Прибутки зливаються у фінансові потоки, а вже потоки, як повелося з часів проекту повороту північних річок, різним людям хочеться спрямовувати в різні боки. Скільки таких перерозподілів сталося за останні десять років, сказати важко — хоча б тому, що процес цей відбувається тихо й негласно. Під гаслом: мовляв, власність державна, і розпорядитися нею — те саме, що перекласти з однієї держкишені в іншу. Нібито не зрозуміло, що ділять не стільки власність, скільки прибутки від її експлуатації. Щиро кажучи, саме ці обставини завжди заважали автору повірити в спроможність держави дбайливо розпорядитися добром, внесеним у список заборонених до приватизації підприємств. Саме існування такого списку — окрема тема, але поки він існує, проблема ефективного менеджменту на держвласності буде з нами…

Державну акціонерну компанію «Титан» створено 1999 року на базі однойменного Кримського державного ВО. Основна продукція — діоксид титану. Поточної заборгованості зі сплати податків і зборів не має. 1999 року за рахунок платежів компанії сформовано 16,7% республіканського бюджету АР Крим. З початку минулого року рентабельність виробництва зросла майже в 7 разів, балансовий прибуток — у 15 разів. За 1999 рік компанія витратила 24,7 млн. грн. своїх прибутків на реконструкцію та модернізацію виробничих потужностей.

Володіє 93% акцій «Сиваського анілінобарвникового заводу», зупиненого наприкінці 90-х років, а сьогодні готового вийти зі своєю продукцією (барвники для легкої промисловості) на внутрішній і зовнішній ринки.