Оранжева хвиля на тлі блакитного вогника

Воістину лідер групи «Чайф» Володимир Шахрін і не припускав при написанні свого «Оранжевого настроения», що створює культовий для України твір. Що довше тривають політичні розбірки та акції протесту на Майдані, то більше український уряд починає нагадувати новий «Ікарус», з такою самою, як у нього, усмішкою. Однак дуже схоже, що приводів для усмішок стає дедалі менше. В Україні вже давно існує таке повір’я: якщо уряд випромінює впевненість у завтрашньому дні і переконує своїх громадян у тому, що в державі повна економічна стабілізація, — чекай біди. А тим більше в умовах зими та революції, що відбувається в країні. І те, що парламент вирішив відправити уряд у відставку, саме по собі не вирішує нагальних проблем громадян. Від цього раптом не стане тепліше в помешканнях, і банківська система миттю не стабілізується.

Більше того, якщо раніше газо- й енергозабезпечувальні компанії вважали за свій обов’язок (і зобов’язувалися владою) в період виборів сумлінно стежити, щоб у домівках виборців було тепло і світло, то нині, схоже, руками газовиків, енергетиків і вуглярів влада намагається спровокувати черговий конфлікт — соціальний. І отримати від цього політичні дивіденди, наприклад, у вигляді загострення сепаратистських настроїв у південних і східних областях України (а саме там заговорили про створення південно-східної автономії). А оскільки другий тур виборів президента України закінчився явно не однозначною перемогою провладного кандидата В.Януковича, дуже доречно для влади саме зараз продемонструвати, що за часів прем’єра Януковича в країні був порядок і спокій. І газ поставляли своєчасно й у повному обсязі, і електрики виробляли хоч відбавляй, і шахтарі не страйкували, а регулярно завантажували потяги вугіллям і відправляли їх споживачам у всі регіони. До того ж у людей були гроші заплатити за всі ці енергетичні блага.

А тепер, мовляв, самі дивіться: паливно-енергетичний комплекс України ледве дихає; ніхто ні за що не платить; сильної руки прем’єра не відчувається. Словом, самі напросилися.

Газозабезпечення і транзит газу

Ми далекі від думки, що працівники газових і енергокомпаній свідомо провокують катаклізм. Але те, що вони можуть стати, як-то кажуть, знаряддям відплати влади — цілком імовірно. У всієї цієї трагікомедії, безумовно, є режисери, продюсери. Називають, наприклад, віце-прем’єра з питань ПЕК Андрія Клюєва. Недаремно ж, мовляв, він півроку значиться у відпускниках. А натура він діяльна і навряд чи весь цей час бив байдики в штабі Януковича.

До речі, останнім часом паливний віце-прем’єр і за сумісництвом нардеп Андрій Клюєв (як кажуть обізнані люди, один із головних фінансистів і розпорядників фонду Віктора Януковича) зачастив до Верховної Ради. Був він там і в день голосування ВР про недовіру й відставку уряду В.Януковича. Комуністів того дня на засіданні парламенту знайти не вдалося. Крім депутата Б.Олійника та віце-спікера А.Мартинюка. Словом, А.Клюєв продовжує суміщати. Питання в тому, які посади він зможе суміщати надалі. Але депутатська недоторканність йому явно не завадить у найближчому майбутньому.

Знаряддям «енергетичної відплати» називають НАК «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства. Чесно кажучи, не хочеться вірити. Але, як переконують наші інформджерела, по-перше, керівництво НАКу вже виявило свою політвідданість Януковичу в другому турі президентських виборів. (Свідчення того — заява працівників підрозділу НАКу про те, що їх примушували порушувати закон за допомогою відкріпних посвідчень; тепер цей документ фігурує в справі, яку привселюдно розглядає Верховний суд України.) По-друге, НАК «Нафтогаз» — на 100% державна компанія, а отже, примусити її керівництво діяти за вказівкою влади — проста справа. Тим більше, що з огляду на сформовану практику, НАК безпосередньо підпорядкована навіть не Мінпаливенерго, а Кабміну. Хто там у нас був прем’єр-міністром останнім часом?

Ну і, по-третє. Дочірня компанія «Нафтогазу» — «Газ України» і дочірнє підприємство «Газ—Тепло» (котре тісно працює в порядку експерименту з більш як півсотнею підприємств теплокомуненерго) можуть бути використані як інструмент для розбурхування пристрастей у суспільстві. Причому з цілком обгрунтованих причин: вибори закінчилися, порошинки з виборців здувати вже непотрібно; а закликати неплатників до дисципліни — прямий обов’язок газовиків. Для більшої переконливості можна й газ відключити.

У «Газі України» кажуть, що обмежили або припинили постачання газу на 10 днів з початку грудня — як стимулювально-попереджувальний захід.

Та от халепа: саме в ці десять днів відбуваються доленосні для народу України події. Збіг?

У розпал пристрастей, коли вже п’ятий день на Майдані мерзли демонстранти, голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко провів селекторну нараду для забезпечення стабільної роботи підприємств нафтогазового комплексу в умовах нестабільної політичної ситуації в країні.

Дуже доречно, оскільки на той час уже стали надходити повідомлення про недопоставки, а то й про відключення подачі газу в різні регіони України.

У нараді брали участь керівники дочірніх компаній НАК «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз», керівники підприємств із газопостачання та газифікації (облгазів).

Для забезпечення безперебійної роботи виробничих об’єктів учасники наради прийняли рішення посилити надійну охорону і не допустити втручання в роботу об’єктів нафтогазового комплексу, встановити цілодобовий режим особливого контролю за роботою всіх газорозподільчих пунктів і станцій, нафтоперекачувальних станцій, передбачити аварійне живлення об’єктів нафтогазового комплексу на випадок відключення від основної енергомережі, а також забезпечити оперативне реагування аварійних служб на будь-який сигнал чи інформацію про втручання сторонніх осіб, негайно інформувати відповідні служби «Нафтогазу України» про всі випадки порушень законодавства України.

Учасники наради також обговорили поточну ситуацію на виробничих об’єктах нафтогазового комплексу, зокрема, стан розрахунків за природний газ, дисципліну газозабезпечення, а також роботу нафто- і газотранспортної систем України, визнавши її задовільною.

Всі підприємства, що входять до структури «Нафтогазу України», нині працюють у звичайному режимі, зазначає прес-центр компанії.

Керівництво «Нафтогазу України» наголошує, що першочерговим завданням компанії є забезпечення своєчасного постачання енергоносіїв споживачам України і нормальне функціонування нафтотранспортної та газотранспортної систем.

Однак це, як-то кажуть, бажана декларація. Насправді ж ситуація не така однозначна.

Навіть сусіди-європейці з побоюванням поглядають у бік України: дуже вже не хочеться їм зустрічати Різдво в холоді, та й до буржуйок вони не звичні.

У Європі бояться проблем з електроенергією через кризу в Україні, пише британська газета Daily Telegraph. У статті міститься попередження аналітиків із приводу того, що Європа перед Різдвом може зіткнутися з припиненням електропостачання і навіть підвищенням цін на енергію, якщо криза в Україні, пов’язана з виборами, вплине на ключовий газопровід країни з Росії.

«Це цілком безпрецедентна ситуація», — заявив Патрік Херен із Heren Energy. За його словами, потенційно може статися революція в країні транзиту газу, тобто в Україні. Як зазначив експерт, не виключена можливість того, що «хтось може перекрити крани».

Daily Telegraph зазначає (див. pet.com), що це попередження викликає особливий страх, оскільки Сполучене Королівство протягом двох років залежатиме від імпорту газу в міру того, як скорочується видобуток у Північному морі. Британія також переглянула свою енергетичну політику. Так, до 2020 року три чверті електрики країни мають генерувати електростанції, що працюють на газі.

Близько третини газу надходить у Європу через Україну. Несподіваний збій поставок може прямо вплинути на такі країни, як Німеччина та Польща, а також призвести до стрибка ринкових цін.

Eurogas, лобістська група європейської газової промисловості, заявила про зростання своєї стурбованості. «Один із ризиків — це те, що може виникнути технічний збій у подачі газу, ймовірність чого підвищується, якщо криза затягнеться на один або два місяці», — заявив її генеральний секретар Жан-Марі Девос.

Британська газета наголошує, що поки жодних перерв у постачаннях не було, хоча торік оптові ціни на газ у Сполученому Королівстві значно зросли. По українських трубопроводах у Європу щороку надходить понад 210 млрд. кубометрів природного газу з Росії та Центральної Азії.

Daily Telegraph пише, що найбільшу тривогу викликає те, що в розпал демонстрацій і страйків у країні трубопроводи можуть бути перекриті, а також залишаються вразливими для терористичних атак. Ще один небезпечний сценарій: якщо прозахідний кандидат Віктор Ющенко встановить контроль над країною, а Кремль вирішить припинити поставки газу. Такою, зокрема, є думка аналітика Стюарта Грея з Wood Mackenzie.

«Політика може змінитися так, що її напрям не сподобається Росії», — сказав аналітик. За його словами, є підстави припустити, що Росія могла б припинити газопостачання через Україну. «Таке бувало раніше», — додав він. У лютому Росія тимчасово призупинила газопостачання по значно меншому трубопроводу через Білорусь з огляду на погіршення дипломатичних відносин.

Водночас, на думку аналітика П.Херена, українська трубопровідна система «величезна і її стан погіршується», «її не підтримували належним чином». За його словами, планувалося, що західні компанії прийдуть і інвестуватимуть, але «країна настільки корумпована, що відлякує і, схоже, так і буде, поки Ющенко не прийде і не розставить усе по своїх місцях».

Впливова газета наводить слова представника міністерства торгівлі та промисловості Великобританії, котрий заявив: «Імпорт газу історично був дуже надійним, однак ми уважно стежимо за ситуацією в Україні. Слід зазначити, що в майбутньому ми будемо імпортувати газ з дедалі ширшого кола джерел».

Власне, побоювання європейців не такі вже й необгрунтовані, коли врахувати, що як у взаєминах із Росією, так і всередині країни неодноразово практикувався (і слід зауважити, дуже ефективно) прийом «закручування газового вентиля». І попри те, що останнім часом газові відносини з РФ дещо вирівнялися, а Україна міцно прив’язана до Росії довгостроковими угодами (хоча це палиця з двома кінцями, запевняють експерти), у самій Україні традиційно перед початком опалювального сезону газопостачальна компанія «Газ України», що входить до складу НАК «Нафтогаз України», м’яко кажучи, влаштовувала серйозну атаку на реальних і потенційних неплатників. А такі завжди знаходилися. Населення, щоправда, намагалися не чіпати. Але як не чіпати, якщо підприємства теплокомуненерго, котрі поставляють населенню тепло і забезпечують гарячою водою, так і намагаються недоплатити...

Коли уважно подивитися дані компанії «Газ України» щодо платежів підприємств теплокомуненерго (табл. 1), то неважко помітити, що з 15 жовтня по 24 листопада 2004 року заборгованість за газопоставки теплоенергетикам максимально зросла в таких областях (до 70% і вище): Вінницька, Волинська, Житомирська, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська і м.Севастополь. Тобто 14 областей і Севастополь.

За дивним збігом обставин, у цьому переліку присутні області, законність виборів у яких оспорюється у Верховному суді представниками В.Ющенка. І в багатьох із названих областей переміг саме Віктор Андрійович.

Зрозуміло, з платежами за газ у вищезгаданих регіонів (і не лише у них) були проблеми і до останніх виборів. Та все ж така «вибірка» симптоматична.

З іншого боку, до списку злісних неплатників включено області, котрі в тій або іншій формі спочатку підтримали ідею автономізації, федералізації чи чогось у цьому роді. І це також симптоматично.

Що ж стосується Києва й області — це особлива стаття. З 21 листопада кияни і жителі області добровільно обігрівають і привічають у себе жителів Майдану. Уявіть, що в результаті праведної боротьби газовиків за платежі і кияни, і численні приїжджі будуть позбавлені елементарних побутових умов. Навряд чи це зупинить безстроковий мітинг. Але добряче підірве здоров’я людей. І не тільки тих, хто симпатизує «помаранчевим». Кому це потрібно?!

Коли ми намагалися з’ясувати в компанії «Газ України» ситуацію з припиненням газопоставок, зокрема в Севастополь, у цей час в головному офісі цієї компанії на переговорах перебував мер Севастополя. На наше запитання, чи можна вирішити ситуацію і відновити газопоставки, прозвучала однозначна відповідь: «Можна — треба просто заплатити за використаний газ. І ніякої політики в цьому не треба шукати».

У газопостачальній компанії констатували, що за результатами 11 місяців розрахунки підприємств теплокомуненерго за газ скоротилися зі 100% у жовтні до 43% у листопаді, що знизило загальний показник оплати за газ до 78%. Серед найбільших боржників, за даними на 2 грудня, «Газ України» називає ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» (борг за 2004 рік — 1 млн. грн.), «Кіровоградтеплоенерго» (3,99 млн. грн.), запорізький концерн «Міські теплові мережі» (9,6 млн. грн.), «Донецьктеплокомуненерго» (22,2 млн. грн.), «Сєверодонецьктеплокомуненерго» (3,8 млн. грн.), «Вінницятеплокомуненерго» (3,8 млн. грн.), «Львівтеплоенерго» (8,8 млн. грн.), «Одесагаз» (12,8 млн. грн.), «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (4,7 млн. грн.), «Дніпропетровські міські теплові мережі» (16,4 млн. грн.), «Сумигаз» (12 млн. грн.), «Севтеплоенерго» (м.Севастополь), котре заборгувало 3,2 млн. грн.

Однак на тлі останніх подій спроби компанії «Газ України» закликати народ розрахуватися з боргами і при цьому — відключити подачу газу й тепла виглядають не просто тривожно, а й симптоматично, хоча представники НАКу та «Газу України» запевняють усіх у винятково економічному підгрунті того, що відбувається. Але мимоволі у такий спосіб (примушуючи народ мерзнути) «Газ України» і «Нафтогаз України» підтверджують версію про те, що коли вже владі не вдалося розігнати народ із майданів, вона (влада) вирішила діяти єзуїтськими методами: не змусили вас замовчати, так змусимо змерзнути!.. І ця версія при певному розкладі може набути реальних обрисів.

Енергетичний чинник

Як правило, слідом за фінансово-кредитною сферою зазвичай страждає паливно-енергетичний комплекс. Хоча у нашому випадку чиновники продовжували обдаровувати всіх голлівудською «чіз»-усмішкою. На думку представників «Енергоринку», рівень розрахунків держпідприємства з енергогенеруючими компаніями у грудні та за підсумками 2004 року становитиме 100 і більше відсотків. Рівень розрахунків контрагентів з «Енергоринком» минулого місяця становив 98,7%, у тому числі обленерго — 98,5%, рівень розрахунків «Енергоринку» із виробниками електроенергії — 100,1%.

За 10 місяців поточного року виробники електроенергії реалізували «Енергоринку» 124830,5 млн. кВт·год електроенергії загальною вартістю 16469,521 млн. грн. (з урахуванням ПДВ).

«Енергоринок» у січні—жовтні реалізував 121170,7 млн. кВт·год електроенергії загальною вартістю 16768,267 млн. грн. (з урахуванням ПДВ), у тому числі обленерго — 99312,3 млн. кВт·год вартістю 13405,18 млн. грн. (з урахуванням ПДВ).

Рівень розрахунків контрагентів з «Енергоринком» за 10 місяців становив 97,9%, у тому числі обленерго — 98,2%, рівень розрахунків «Енергоринку» з виробниками електроенергії — 99,9%.

Що не скажеш про окремі області й міста. Наприклад, розрахунки жителів Миколаєва за використану електроенергію знизилися зі 129% (з урахуванням погашення накопиченої раніше заборгованості) у жовтні до 93% у листопаді 2004-го. Про це повідомляє інформагенція «Контекст-Причерноморье» із посиланням на начальника відділу розрахунків за енергоносії управління економіки міста Ольгу Толмачову. За її словами, у жовтні «Миколаївобленерго» нарахувало за використану електроенергію 2562,5 тис. грн. З них населення, з урахуванням погашення боргів за попередній період, сплатило 3316 тис. грн. Водночас у листопаді оплата за електроенергію становила 2611 тис. грн. із нарахованих 2800 тис. грн. Загалом за десять місяців цього року жителі Миколаєва розрахувалися за електроенергію, використану 2004-го, на 102,1%. Борг, накопичений городянами за попередні роки, за останніми даним, становить 12407 тис. грн., що на 189 тис. більше, аніж місяць тому.

Водночас у Миколаєві скоротилися і розрахунки за використаний газ: із 113% у жовтні до 59% у листопаді. За словами О.Толмачової, у жовтні підприємство «Миколаївгаз» нарахувало 1988,91 тис. грн., з яких населення, з урахуванням боргів за попередній період, сплатило 2241,76 тис. грн. У той же час у листопаді оплата за газ становила 2565 тис. грн. із підлягаючих оплаті 4373 тис. грн. У цілому за десять місяців цього року жителі Миколаєва на 118% розрахувалися за газ, використаний 2004 року. Борг городян з 2001 року, за останніми даними, становить 7581 тис. грн., що на 1804 тис. більше, аніж місяць тому.

Натомість АЕК «Київенерго» просить керівників підприємств і киян оплатити спожиту тепло- і електроенергію за листопад і грудень.

Як зазначають у «Київенерго», у зв’язку зі зрослим обсягом споживання необхідно збільшити обсяги виробництва тепло- і електроенергії, що потребує забезпечення добових розрахунків у розмірі не менш як 3,5 млн. грн. При цьому київський міський голова заявив, що Києву просто не перераховують бюджетні кошти на закупівлю енергоносіїв хоча б для бюджетної сфери.

Крім того, в енергосистемі столиці зафіксовано рекордний пік навантаження в 1552 МВт — найбільший за всю історію Києва.

У зв’язку зі зрослими потребами в електроенергії компанія «Київенерго» вжила відповідних заходів. Зокрема збільшено кількість персоналу, котрий обслуговує устаткування електростанцій, котелень і кабельних мереж міста, створено додаткові ремонтні бригади для усунення аварійних пошкоджень кабельних ліній і теплових мереж. Однак компанія, яка забезпечує «Київенерго» газом (йдеться про ДК «Газ України»), заявила, що тільки в листопаді заборгованість «Київенерго» за використаний газ збільшилася на 22,17 млн. грн. За даними «Газу України», ця сума порівнянна з боргом столичної енергокомпанії за десять місяців 2004 року (21,8 млн. грн.). Загальний борг «Київенерго» 2004 року вже сягнув 44 млн. грн., і газівники зазначають, що ця компанія вже не перший місяць є найбільшим боржником за газ.

Для переконливості газівники попередили: у разі ігнорування їхніх вимог, а також вимог законодавства про дотримання умов договору про постачання газу ДК «Газ України» вживатиме жорстких заходів аж до припинення договору з «Київенерго»...

Такий ось ультиматум. Загалом економічно обгрунтований. Але... Мабуть, іншим часом всі поставилися б до цього інакше. Тим більше що публічні сварки київських енергетиків і наківських газовиків давно вже стали традиційними. Однак зараз газопостачальна компанія ризикує стати знаряддям залякування громадян. Чи потрібна їй така «слава»?

Вугілля і іже з ним

Ще 25 листопада глава Мінпаливенерго Сергій Тулуб повідомив, що на сьогодні запаси вугілля на теплових електростанціях і теплоелектроцентралях перевищують торішні і становлять 2,1 млн. тонн, а запаси газу в підземних сховищах газу (ПСГ) досягли 26 млрд. кубометрів, що на 1 млрд. кубометрів більше, ніж торік.

Дуже хочеться вірити. Але не дуже повірили не тільки численні споживачі вугілля, а й депутати, які звинуватили Міністерство палива й енергетики в тому, що підготовку до нинішньої зими паливне відомство пустило на самоплив.

Спростовуючи закиди депутатів Верховної Ради, зокрема в недостатності запасів вугілля на українських ТЕС, міністр зазначив: цього року близько половини електроенергії виробляють атомні електростанції, що докорінно різниться від торішньої ситуації (інакше кажучи, вугілля потрібно, за версією міністра, менше).

Солідарним із ним був і губернатор Донецької області Анатолій Близнюк. Він сказав, що підприємства Донецької області продовжують виконувати свої договірні зобов’язання й відвантажують вугілля й інші товари в західні і центральні області України. «Ми хочемо, щоб усі змогли отримати вчасно тепло, зарплати і пенсії в усіх регіонах», — додав він.

Однак через «фінансову збалансованість» на підприємствах ускладнено виплату зарплати працівникам, поскаржився міністр палива й енергетики Сергій Тулуб після засідання Ради національної безпеки й оборони України.

«Ми вже не маємо можливості платити зарплату шахтарям найближчим часом», — сказав він. Звертаючись до керівників підприємств ПЕКу, С.Тулуб підкреслив: «Попри політичні погляди, необхідно забезпечити діяльність підприємств у цій сфері».

Міністр наголошує на погіршенні розрахунків у паливно-енергетичному комплексі і закликає керівників компаній галузі забезпечити діяльність своїх підприємств незалежно від політичних поглядів. За його словами, галузь працює в цілому нормально, однак «у ПЕК сьогодні відбуваються події, котрі нас дуже в цьому плані непокоять». «Зменшилися розрахунки за природний газ, електроенергію, а деякі компанії зовсім не розраховуються за вугілля, котре надходить на електростанції», — сказав він.

Дуже схоже на артпідготовку до шахтарських страйків...

«Дзеркало тижня» заручилося згодою міністра Сергія Тулуба відповісти на наші запитання, щоб з’ясувати ситуацію. Але після рішення парламенту відправити уряд В.Януковича у відставку зв’язатися з міністром, на жаль, не вдалося.

А тим часом із багатьох міст і областей надходить інформація про досить критичну ситуацію з розрахунками за енергоносії, що може суттєво зіпсувати райдужну картину, намальовану чиновниками. За даними агентства «Контекст-Причерноморье», одеський міський голова Руслан Боделан заявив, що через правовий нігілізм із боку жителів, які відносять себе до опозиції, скоротилися проплати за енергоносії. Під загрозою поставки газу й електроенергії на підприємства міста. За словами мера, призупинено реалізацію всіх інвестпроектів, у тому числі й проекту з будівництва ТЕЦ в Одесі.

Водночас прес-секретар філії «Інфоксводоканал» Олена Мілова зазначила, що в листопаді одесити оплатили 81% послуг із водовідведення та водопостачання. За її словами, дирекції єдиного замовника (ДЄЗи) розрахувалися з підприємством на 78%, житлово-будівельні кооперативи — на 84, жителі приватного сектора — на 214% (з урахуванням погашення боргів, які виникли в літній період). Найнижчий рівень оплати у жителів відомчих будинків — усього лише 34%. Загальна сума боргу населення міста перед водопостачальною компанією нині становить 55 млн. 293 тис. грн. За словами О.Мілової, вибори і післявиборна політична ситуація не позначилися на рівні оплати послуг підприємства.

За заявою Р.Боделана, борги теплопостачальних організацій перед ВАТ «Одесагаз» становлять понад 11 млн. грн. За словами мера, голова правління ВАТ Ігор Учитель довів до відома керівництво міста, що поставки газу в Одесу будуть обмежені.

Досить цікаво на цьому тлі виглядає ситуація в Херсоні. Заступник голови правління ВАТ Зінаїда Паляниця заявила, що в листопаді рівень розрахунків споживачів ВАТ «Херсонгаз» збільшився в цілому на 0,5%, у тому числі населення — на 0,2%. Водночас З.Паляниця сказала, що на тлі загального збільшення рівня розрахунків за спожитий газ із боку населення на 1,5% скоротили відрахування жителі приватного сектора, а також жителі відомчого житлового фонду — на 2%. З.Паляниця зазначила, що попри початок опалювального сезону рівень розрахунків у листопаді характеризується стабільністю.

У Донецьку склалася практично аналогічна ситуація. Як заявила заступник начальника головного управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Донецької облдержадміністрації Тетяна Бородіна, оплата за споживання електроенергії промисловими підприємствами Донецької області становить 100%. «Промислові підприємства оплачують на 100% своє електроспоживання. До них запитань нема», — сказала вона.

Проте, за словами Т.Бородіної, значно знизився рівень оплати за електроенергію населенням. За останній місяць жителі області оплатили спожиту електроенергію лише на 72%. Через заборгованість населення тепломережі Донецької області оплатили послуги з доставки електроенергії на 25—30%, а ДПП «Укрпромводчормет» — на 59%.

Зазначимо, що, за даними НАК «Нафтогаз України», сумарна заборгованість підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) Донецької області за природний газ у 2003—2004 роках становить 163,3 млн. грн., що є одним із найгірших показників серед областей і регіонів України. З початку опалювального сезону борг підприємств ТКЕ Донеччини збільшився з 44,7 до 71,8 млн. грн. Основними підприємствами-боржниками є «Донецьктеплокомуненерго» (рівень розрахунків — 59%), «Макіївтепломережа» — 64, «Маріупольтепломережа» — 68%.

Водночас поінформоване джерело в уряді повідомило «ДТ», що вугільні підприємства Донецька, зокрема «Донецьквугілля» і «Селідоввугілля», за інформацією на 2 грудня, недовідвантажують енергетичне вугілля для ТЕС, що входять до складу «Західенерго» і «Центренерго». Як обов’язкову умову вони висувають до споживачів вимогу 100-відсоткової передоплати вугільної продукції, що, на думку експертів, сьогодні практично не можна виконати.

Показова ситуація з розрахунками й у Львові. За словами прес-секретаря компанії «Львівтеплокомуненерго» Оксани Гнатишин, можна констатувати, що опалювальний сезон у Львові проходить у цілому нормально. Основною проблемою на сьогодні є зростання заборгованості населення. Водночас ця тенденція намітилася у Львові задовго до президентських виборів — після заяви вже колишнього уряду про те, що комунальні борги погашатимуть за рахунок знецінених вкладів населення. Це практично заблокувало розрахунки споживачів за тепло. Заборгованість підприємства за газ становить 8 млн. грн. Споживачі ж, у свою чергу, заборгували «Львівтеплокомуненерго» 60 млн. грн.

Таким чином, не виключено, що вже найближчим часом енергогенеруючі компанії почнуть відчувати певний дефіцит вугілля, а це, як відомо, нічого хорошого ні енергетикам, ні населенню не обіцяє. У разі ж, якщо ще й «нафтогазовий ревком» не зможе своїми діями виправити ситуацію (швидше за все, збільшенням обсягів поставок газу на ТЕС), початок зими може загрожувати населенню всіма революційними атрибутами у вигляді легендарних буржуйок і гасових ламп.

Ринок нафти і нафтопродуктів

Найбільш витриманими в революційній ситуації виявилися нафтовики, що, втім, не дивно — і лідерам протиборчих політичних команд і пересічним громадянам якимось видом транспорту потрібно добиратися як на мітинги, так і на роботу. А тому ціни поки не дуже зрушили з позицій, зафіксованих в угоді між учасниками ринку й урядом. Водночас потреби революції та проблеми громадян України не завжди ідентичні.

«Дзеркало тижня» звернулося до представників нафтових компаній із проханням оцінити, яким чином сучасна політична нестабільність впливає на поставки нафти і реалізацію нафтопродуктів на вітчизняному ринку. І чи впливає взагалі.

У компанії, котра управляє загальною нафтотранспортною системою України (тобто в «Укртранснафті»), нас запевнили, що система працює в звичайному режимі, без збоїв, і приводів для хвилювання немає. Мовляв, відвантаження здійснюються відповідно до графіків і контрактів. Тож і експортери, і нафтопереробні підприємства України одержать нафтосировину своєчасно.

А С.Тулуб днями заявив, що уряд України дозволив Держкомрезерву використати виділені йому в жовтні з держбюджету 127 млн. грн. для оплати продовольчого зерна, у тому числі для оплати продовольчої продукції та світлих нафтопродуктів. Такі зміни в розпорядження уряду №732 від 14 жовтня вніс Кабінет міністрів своїм розпорядженням №809 від 25 листопада.

Раніше передбачалося, що виділені в жовтні Держкомрезерву 127 млн. грн. повинні бути використані для оплати продовольчого зерна в рахунок асигнувань, передбачених на накопичення матеріальних цінностей державного матеріального резерву в держбюджеті-2004. Мінфін і Держказначейство профінансують ці витрати за рахунок тимчасового залучення коштів єдиного казначейського рахунку з наступним їхнім поверненням до кінця року за рахунок коштів, одержуваних від реалізації матеріальних цінностей Держрезерву.

У компанії «ЛУКОЙЛ-Україна» нам повідомили, що підприємство працює стабільно і змін у грудні як у поставках нафти, так і в обсягах виробництва пально-мастильних матеріалів не передбачається. Зокрема у листопаді Одеський нафтопереробний завод (НПЗ), контрольований компанією «ЛУКОЙЛ-Україна», переробив близько 240 тис. тонн нафти. Такий само обсяг планується переробити й у грудні.

Обсяг реалізації світлих нафтопродуктів цією компанією за три квартали цього року дорівнює 302,9 тис. тонн при планових 377 тис. тонн до кінця року. 2003-го річний обсяг реалізації світлих нафтопродуктів становив 362,1 тис. тонн світлих нафтопродуктів.

У прес-службі компанії «ТНК-ВР-Україна» (володіє Лисичанським НПЗ у Луганській області — ЛиНОС) нас теж заспокоїли: перебоїв із поставками нафти й відвантаженням нафтопродуктів не спостерігається і не передбачається, про що свідчать дані, подані в таблиці 2.

За повідомленням прес-служби НК «Альянс-Україна», ВАТ «Херсоннафтопереробка» (контрольоване цією компанією) працює в звичайному режимі. Проблем із постачаннями нафти на НПЗ не відчуває, як і проблем із відвантаженням нафтопродуктів і забезпеченням продукцією автозаправної мережі «НК «Альянс». Переробка нафти Херсонським нафтопереробним заводом виконується відповідно до виробничого плану поточного року.

Нас запевнили, що всі дочірні підприємства компанії, представлені в регіонах, всі автозаправні станції та комплекси «НК «Альянс» працюють у нормальному режимі. На сьогодні АЗС мережі «НК «Альянс» продають автомобільне паливо в межах 3 грн. за один літр бензину марки АІ-95 з відхиленням 3—4 копійки в один або інший бік. Підприємства «НК «Альянс-Україна» не мали складнощів у роботі з банками останніми днями, так само, як і раніше.

Про стабільність заявляють і трейдери — як на Заході, так і на Сході України.

У компанії «Галнафтогаз» (Львів) нам повідомили, що з огляду на нинішні реалії (динаміку світових цін на нафту, запаси нафтосировини і нафтопродуктів в Україні) можна прогнозувати, що кардинальних змін (зокрема, зростання цін) не передбачається. Якщо, звісно, не буде непередбачуваних дій із боку постачальників російської нафти.

Конкретніше відповіли представники донецького трейдера «Гефест»; у листопаді 2004 року порівняно з листопадом 2003-го зростання обсягів продажів у роздрібній мережі АЗС «Гефест» становило 7%. Порівнюючи обсяги продажів 2003 і 2004 р., аналітики компанії констатують факт виходу на нові обсяги продажів. Порівняно із січнем—листопадом 2003 року, за аналогічний період 2004 року зростання продажів у мережі АЗС «Гефест» становило 29%. 2004 року продажі через одну АЗС у Донецьку зросли на 46%, у Донецькій області — на 22, в інших регіонах — на 21%. При цьому мережа АЗС «Гефест» збільшилася на 0,6%. У грудні також прогнозується зростання реалізації світлих нафтопродуктів на 7% порівняно з груднем минулого року. Нині служба постачання компанії «Гефест» проблем із поставками палива не відчуває. Усі АЗС мережі «Гефест» працюють у звичайному режимі.

У компанії WOG нам також повідомили, що єдиною проблемою є ціна нафти на грудень, що, на думку її представників, може позначитися на вартості пально-мастильних матеріалів.

Протягом січня—листопада 2004 року зростання продажів компанії «Континіум-Укр-Ресурс» становило 4,5%. У листопаді цього року порівняно з аналогічним періодом 2003 року також збільшився обсяг реалізації нафтопродуктів приблизно на 4%. Водночас представникам компанії складно прогнозувати розвиток ситуації в грудні. На їхню думку, оскільки основна маса АЗС розташована в Західному регіоні України, політична нестабільність і постійні масові акції протесту можуть знизити позитивну динаміку реалізації ПММ на автозаправних комплексах компанії.

Крім того, наприкінці листопада мережа автозаправних станцій під торговою маркою WOG поповнилася ще двома АЗС, введеними в експлуатацію в Житомирській області. Тепер мережа АЗС із торговою маркою WOG налічує понад 250 автозаправок, з яких 20 введено в експлуатацію 2004 року. Нові АЗС розташовані дзеркально на магістральній автомобільній дорозі Київ—Чоп (відрізок Житомир—Київ) і являють собою єдиний комплекс, що дає змогу оперативно обслуговувати автотранспорт, що рухається в обох напрямках. На автозаправках працюють швидкісні паливороздатні колонки, термінали для обслуговування паливних карток. Єдиним постачальником палива на нові АЗС, як і на інші заправки мережі WOG, є нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПЗ, Львівська обл.).

Словом, життя триває. Але в запалі політичних дебатів хочеться нагадати про те, що й після «помаранчевої» революції ніхто не спише збоїв і помилок, у тому числі й у роботі паливно-енергетичного комплексу України.