Королі й блазні-2: як платять податки мережі АЗС 2021 року

ZN.UA Ексклюзив Інфографіка
Поділитися
Королі й блазні-2: як платять податки мережі АЗС 2021 року © depositphotos/Kesu01

Президент, уряд і нардепи не втомлюються заявляти про необхідність мобілізації податків. На передньому плані детінізація ринків підакцизних товарів: алкоголю, тютюну та палива. За різними оцінками, потенціал цієї програми — 50–100 млрд грн. Попри такий «приз», системної роботи наразі не виходить. Принаймні на паливному ринку. Тут продовжують гнати фальсифікат нелегальні міні-НПЗ, через кордон надходять безакцизні октанопідвищувальні розчинники, пихтять підпарканні АЗС, а на цілком благовидних заправках видають «ліві» чеки (а то й зовсім нічого не видають). Цю вакханалію повною мірою демонструють проміжні результати зі сплати податків найбільшими роздрібними мережами 2021 року. Податкові показники відрізняються в рази! Утім, це можна вважати успіхом, 2020-го це були десятки разів…

Попередній матеріал з «податковими» результатами роздрібних мереж за 2020 рік, опублікованими проєктом «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах», викликав ефект бомби, що вибухнула, причому як на ринку, так і «нагорі». Уперше всі змогли зрозуміти, як усе погано.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев на спеціальному засіданні комітету разом із керівництвом профільних контролюючих органів закликав податківців використовувати наведені в дослідженні індикативи для оцінки податкового навантаження на мережі.

«Shell — 1,79 гривні на літр, ОККО — 1,32 гривні на літр. Motto — 25 копійок на літр. Avantage 7 — 8 копійок на літр… Усі мають розуміти, яке в нас податкове навантаження. Умовно, якщо ОККО та Shell платять більше гривні, до них питань немає... Але якщо це в рази менше, всі мають розуміти, що треба або платити більше, або ви почнете ними займатися», — звернувся Гетманцев до фіскалів 21 жовтня, навівши дані ZN.UA.

Податківці вже отримали підтвердження перспективності таких підходів. Осінні перевірки показали, що в ряді випадків через касовий апарат пробивається лише 10% від фактично відпущеного обсягу (податківці попередньо оцінювали його, здійснюючи на АЗС так звані хронометражі). Це означає, що з 90% палива не буде сплачено ПДВ і податку на прибуток. Також треба розуміти, що такі АЗС є своєрідними банкоматами, які перетворюють безготівкові кошти на кеш і живлять тіньову економіку в багатьох галузях.

Далі. Державна податкова служба виявила 594 АЗС (трохи менше 10% від загальної кількості), на яких виручка від продажу палива менша, ніж мінімальні витрати на утримання станції. Ці заправки показували добовий дохід менш як 5 тис. грн, тоді як, за розрахунками податківців, для беззбиткової діяльності станціям потрібно 179 тис. грн місячної виручки, або близько 6 тис. грн на добу. У результаті за три місяці (із червня по вересень 2021 року) фіскали зменшили кількість малодохідних АЗС на 24%, а виручка від продажу палива ними зросла вдвічі. Виявляється, можуть, якщо захочуть!

Однак до хеппі-енду ще дуже далеко. Враховуючи резонанс і важливість теми, «Рейтинг» опублікував дані про сплату податків мережами АЗС за дев'ять місяців 2021 року. Це, як і раніше, захоплююче.

На вершині…

Насамперед зазначимо, що 9-місячний рейтинг містить у собі дев'ять, а не десять найбільших за кількістю станцій мереж, як ми розглядали за підсумками 2020 року. З поля зору випала мережа Glusco, що простоювала кілька місяців через тиск силовиків, тому картина щодо неї буде нетиповою для галузі.

Враховуючи проміжний характер 9-місячного рейтингу, зосередимося на найбільш інформативному індикаторі, про який казав Д.Гетманцев, — на податковому навантаженні на 1 літр (див. рис. 1).

Як і раніше, рівної картини тут немає. У торішнього лідера мережі Shell показник упав на 40%, з 1,79 до 1,07 грн/л. (Порівняння наведене з урахуванням результату компанії «Альянс Ойл Україна» — ексклюзивного оптового постачальника палива в мережу Shell, який, однак, не входить до периметра її бізнесу. Без урахування податків оптовика «літровий» результат 2021 року мережі опускається до 0,99 грн.) Серед видимих причин, які могли викликати таке піке, — зниження маржі внаслідок впровадження держрегулювання (див. рис. 2) і дисконтна політика, яка стала останнім часом агресивнішою.

Схоже, чітко відображає вплив держрегулювання динаміка в ОККО: зниження на 7%, або на 9 коп./л, до 1,23 грн/л, — це найкращий результат серед найбільших паливних ритейлерів. Загалом на прикладі ОККО видно глибину розглянутої проблеми: її 413 АЗС принесли до бюджету 1,23 млрд грн, що більше, ніж сім інших учасників турнірної таблиці — 1,17 млрд грн, які сумарно володіють 1597 АЗС (за винятком Shell).

Тим часом, попри падіння націнок, WOG наростив «літровий» результат майже в півтора разу — з 0,54 до 0,74 грн — і вийшов на третій рядок рейтингу. У компанії зазначають, що через «непаливну» спеціалізацію до рейтингу не ввійшли дві виробничі одиниці групи — «ВОГ Кафе» і «Геліос Дистрибюшн» (поставка товарів для магазинів при АЗС), податковий результат яких додав би ще близько 5 коп./л.

Більш як у півтора разу — з 0,35 до 0,59 грн/л — «підросла» та невелика частина мережі групи «Приват» (412 із 1000 АЗС), яка потрапила до 200 найбільших платників податків.

Тим самим «приватівці» доросли до показників мережі AMIC (0,58 проти 0,61 грн/л торік), яка єдина на ринку представлена однією юрособою, що має гарантувати мінімізацію будь-яких маніпуляцій. Порівняно низький показник AMIC пояснюється двома причинами. Перша: через накопичений у попередні періоди бухгалтерський збиток мережа не платить «живими грошима» податок на прибуток. Друга причина: компанія є великим постачальником авіапалива, що йде в крилі літака на експорт і тим самим зменшує загальний податковий результат на величину експортного ПДВ. За розрахунками «АМІК-Україна», з урахуванням цих факторів податкове навантаження на літр становило би близько 1 грн.

…і на дні

Немає особливої логіки й у нижній частині першої дев'ятки рейтингу, де розташувалися суб'єкти, які часто торгують незрозумілим паливом за мінімальними цінами. Так, згідно з даними Державної екологічної інспекції, у мережах Мotto, SUNOIL, «Укрпетроль» і «Брент Ойл» було зафіксовано нафтопродукти, які не відповідають вимогам стандартів. Раніше ці самі мережі разом із БРСМ показали себе в дослідженнях бензинів А-92, А-95 і ДП, проведених Інститутом споживчих експертиз навесні та влітку 2021 року.

У центрі уваги БРСМ — зростання «літрового» навантаження вдвічі, з 16 до 31 коп. Похвально, але це вдвічі нижче, ніж у «Привату», і вчетверо, ніж у ОККО. Але давайте все-таки підтримаємо компанію Андрія Біби: якщо БРСМ збереже 9-місячний темп до кінця року, то заплатить податків удвічі більше, ніж 2020 року. Що розбудило совість — регулярні обшуки фіскалів із арештами майна чи громадський осуд, невідомо, та й не так важливо.

Аналогічний приріст у мережі Avantage 7, що утримує статус антилідера податкового рейтингу: у ній зростання становило лише з 8 до аж 15 коп./л. Тепер відставання від лідера рейтингу не 22 рази, а лише 8 разів!

Інші колеги з «дискаунтерського» цеху — Sun Oil і Motto — залишилися на торішніх мізерних позиціях, хоча й вище за Avantage 7. І за це дякуємо…

***

Відсутність системності в змінах податкового навантаження каже про те, що багато «королів бензоколонок», як і раніше, визначають його на свій розсуд. Одні орієнтується на закон, других тиснуть податківці, а треті «поклали на все».

Однак не помічати позитивної динаміки теж не можна. У річному обчисленні можна чекати приросту податків за розглянутими найбільшими мережами у розмірі близько 400 млн грн, або порядку 15% від показників 2020 року. Відповідно, весь ринок дасть майже 1,3 млрд грн. І це попри різке зниження роздрібної маржі після впровадження держрегулювання.

Є куди зростати й надалі. Найбільший потенціал зберігають у собі мережі дискаунтерів, яких понад половина від загальної кількості станцій у країні — близько 3600 одиниць. Для приборкання норовливих необхідна не лише пильніша увага податківців до касової дисципліни, а й ліквідація нелегальних обсягів палива, які часто реалізовуються «повз касу». Це перш за все зупинка роботи міні-НПЗ і бар'єри на шляху імпортних паливних компонентів. Це вже усвідомили навіть не зовсім профільні державні структури, наприклад, МВС, що оголосило хрестовий похід проти бодяжників. Ефективність спільних зусиль силовиків усіх мастей має проявитися в річному рейтингу платників податків.

Більше статей Сергія Куюна читайте за посиланням.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі