Дуже теплий батальйон

07 вересня, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Енергетика зовсім не воєнного стану

60 млрд євро для підтримки споживачів заклала тільки Німеччина напередодні критичного для перемоги над Росією опалювального сезону. Європейська комісія наступного тижня оголосить, як захищатиметься від енергетичного шантажу. Стратегія цілісна і передбачає податки на компанії, які заробляють найбільше, обмеження ціни на російський газ, цільову допомогу компаніям і споживачам, які найбільше постраждають від енергетичної кризи.

Україна на вістрі цієї війни — нам теж обіцяють найскладніший опалювальний сезон за всю історію незалежності. Це дуже непростий фронт, у кожного споживача є сподівання, що до цієї боротьби уряд підготувався в режимі воєнного часу.

На жаль, це не так. Міністр енергетики та заступник голови офісу президента, відповідальні за опалювальний сезон, не повторили успіхів Валерія Залужного. Напередодні непростої зими в нас недостатньо запасів палива і відсутня реальна підтримка з боку союзників. Списати на війну не вдасться. Надто багато простих, зрозумілих можливостей для підсилення, якими ніхто просто не займався.

Немає чим газувати

Завдяки несподіваній відкритості очільника НАК «Нафтогаз України» до публічних інтерв’ю, про запаси газу дізнатися найлегше. Їх недостатньо, і керівник компанії прямо про це заявляє. Урядове завдання із накопичення 19 млрд кубометрів голова «Нафтогазу» вважає завищеним, хоча визнає, що наявних на кінець серпня 13 млрд недостатньо. Щоб закупити додаткові 5 млрд кубометрів газу, потрібно не менш як 10 млрд дол. (ще один «ярд» сподіваються закачати у вересні).

Таких грошей у «»Нафтогазу» немає, компанія — банкрут. Більш того, за даними нардепа Олексія Кучеренка, і цифра в 13 млрд дута, бо враховує так званий буферний газ — той, який використовується для підняття зі сховищ і який посеред зими неможливо буде дістати. Бо сховища, хто забув, це не «резервуар» під землею, це відпрацьовані колись родовища, які можна швидко наповнити, але швидкість відбору взимку невисока, особливо якщо газу там мало.

Як уряд та офіс президента виходитимуть із цієї ситуації, наразі незрозуміло, регулярні прохання про надання «газового ленд-лізу» наштовхуються на вимоги відновити корпоративне управління в галузі. На що ні уряд, ні офіс президента поки що ніяк не можуть погодитися, незважаючи на прямі натяки послів «великої сімки».

Виходом із ситуації може бути також збільшення власного видобутку. Але діюча система нарахування ренти фактично «гасить» рівень видобутку в Україні. Видобувачам просто невигідно працювати, і видобуток замість того, аби зростати, падає. Ми просимо гроші на газ у США і відмовляємося видобувати його самі. ZN.UA розповідало про цю історію минулого тижня в яскравих деталях.

Потрібно також пам’ятати, що газ використовується для різних за призначенням цілей. Для теплоелектроцентралей, які опалюють міста з центральним опаленням. Для споживачів, які використовують газ для автономного опалення. Для бізнесу та заводів. І — тут важливо цього не забути — для генерації електроенергії в ті моменти, коли сильно не вистачає вугілля.

Даєш вугілля на-гора?

Із запасами вугілля, яке видобувають державні шахти та корпорація ДТЕК, ситуація ще складніша. Міністерство енергетики лукавить, коли заявляє про «зменшення видобутку через війну». Видобуток на державних шахтах падає вже не перший рік: контролем за їхньою роботою нікому не хочеться займатися, всі обмежуються вибиванням державного бюджету для покриття зарплат шахтарів.

За даними, які вдалося знайти в колег-енергетиків, цьогорічна підготовка до сезону жодним чином не відрізняється від усіх попередніх, ніякого «режиму воєнного часу» не передбачалося і не передбачається. Державні шахти працюють у мінімальному режимі — не вистачає грошей ні на техніку, ні на зарплати шахтарям.

У результаті видобуток вугілля аж ніяк не збільшився: країна видобуває 1,1–1,2 млн тонн на місяць. З урахуванням споживання це означає, що ми додаємо на склади до опалювального сезону не більш як 400 тис. тонн на місяць. На початок опалювального сезону вугілля буде трохи менше 3 млн тонн. Потім склади почнуть спрацьовуватися, і цих запасів нам вистачить ледь-ледь. Як і газу.

При цьому кон’юнктура на ринку унікальна. Через енергетичну кризу та санкції проти російського вугілля ринкова ціна на тонну злетіла до рекордних 400 дол. США. Навіть найменш ефективна державна вуглевидобувна компанія має нижчу собівартість.

Це золотий час для шахтарів, треба лише навести лад у менеджменті, інвестувати в обладнання на державних шахтах, де вже є підготовлені лави. Приклад «Добропіллявугілля», яке після повернення в державну власність зменшило видобуток у десять разів, показує наявний потенціал. Потенціал кризи може стати порятунком для гірників, а гроші на інвестиції можна було отримати з Європи.

Про «Фонд енергетичної підтримки для України» європейці оголосили на початку квітня (!) цього року. Це був чудовий майданчик, через який ми могли отримати живі кошти, якби відповідні відомства почали виконувати свою роботу. Але в результаті фонд так і не наповнився грошима, — Україна не спромоглася запропонувати реальні проєкти.

Це не пізно зробити, адже надлишки вугілля можна не тільки використовувати для генерації електроенергії, а й експортувати, допомагаючи сусідній Польщі. Поляки досі виробляють її на вугільних станціях і під час кризи із задоволенням куплять це паливо. Дорого. Треба тільки підняти на-гора.

Рятівний атом

Як і торік, усі сподівання в цій ситуації покладаються на атомну генерацію — в українських АЕС палива в реактори закладено достатньо.

Минулого року саме використання всіх 15 атомних блоків дало можливість пройти опалювальний сезон без відключень. Зв’язок між електроенергією та газом я вже пояснив: що більше електроенергії ми генеруємо з вугілля та атомних станцій, то менше дорогого газу необхідно спалювати для її виробництва. Якщо ж немає ні газу, ні вугілля, залишається імпорт електроенергії з ЄС — за захмарними цінами, які будуть узимку в Європі.

Однак потужностей атома цього року буде значно менше. Робота блоків Запорізької атомної електростанції в мережі під питанням, — росіяни чітко показали, що готові силою заставити працівників захопленої ЗАЕС зупинити станцію, сумарна потужність якої становить 6 ГВт. Зрештою, на це нам натякають і міжнародні партнери. Речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі прямим текстом заявив, що Запорізьку АЕС необхідно зупинити.

Зупинка Запорізької атомної зробить її споживачем енергії, адже реактори необхідно буде охолоджувати. І хоч би як Міненерго та НАЕК «Енергоатом» відтягували час розплати, на потужності ЗАЕС узимку розраховувати не доводиться — через обстріли вона вимикається регулярно.

Меншою буде потужність і Хмельницької АЕС, — там досі не усунули наслідків аварії однієї з турбін, тому один із ректорів працюватиме впівсили. І це тільки те, що нам відомо, адже про стан підготовки на інших станціях «Енергоатом» публічно не звітує. Тому про реальний баланс наявних атомних блоків знає лише людина, яка фактично рулить галуззю та підготовкою до опалювального сезону. Це заступник Андрія Єрмака Ростислав Шурма. Це якщо йому доповіли правду.

Енергетична криза і тут відкриває можливості. Після злету цін на паливо рентабельною може стати і єдина уранова шахта в країні — компанія ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яка у змозі постачати руду, наприклад, у Францію. Але не буде — менеджмент підприємства продовжує нарощувати борги за заробітною платою. Профспілки переконані, що компанію просто банкрутять.

Режим воєнного часу?

Усе це зовсім не виглядає як «режим воєнного часу» для підготовки до опалювального сезону. Газу менше, ніж торік, вугілля стільки ж, потенціал атомки знижений.

Війна використовується для іншого. Під гаслами «у нас війна» ще в березні Міненерго сформувало схему, за якою намагається витягнути 3 млрд грн за газ, якого не було. Я про це писав минулого тижня, зараз за цю схему вже взялася тимчасова слідча комісія парламенту. Щоправда, може і не встигнути — призначення нового керівника «Оператора газотранспортної системи України» вже на підписі у прем’єра. Як і у випадку з «Нафтогазом», із публічним приниженням правил корпоративного управління. Хоча на публіці голова офісу президента Андрій Єрмак гаряче підтримує принципи корпоративного управління OECD.

Використовуючи гасло «у нас війна», Міненерго та «Енергоатом» фактично «злили» прибутки від експорту державної електроенергії «єдиному трейдеру» з колишнім менеджером Ріната Ахметова на чолі. Про це детально писала «Економічна правда».

Про фінансування проєктів енергоефективності в містах і громадах теж ні слова — мерії залишаються із зимою сам на сам, тому і розпачливо говорять про дрова, буржуйки та необхідність мати «запасну піч у селі». Хоча привезти кошти на оновлення тепломереж для міст було цілком реально. Просто гроші були би децентралізовані, тому не дуже цікаві.

Єдине, що залишається, — звичне, відпрацьоване за багато років політичне рішення. Призначити відповідального за опалювальний сезон і з тріском його звільнити. Щоправда, тепліше від цього нікому не стане. Ні фізично, ні політично.

Більше статей Миколи Теслі читайте за посиланням.

Related video

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК