Підтримати
Після того, як Імператорська Японія розпочала Другу світову війну в Тихому океані, напавши на Сполучені Штати в Перл-Харборі, адмірал Ісороку Ямамото записав у своєму щоденнику: «Я боюся, що все, що ми зробили, це розбудили сплячого гіганта». Менш драматично, але так само миттєво, власні агресивні дії комуністичного Китаю проти міжнародної системи розбудили трьох гігантів, що довго спали: Сполучені Штати, Японію і Європу, пише для The Hill Джозеф Боско, колишній співробітник відділу з питань Китаю в Офісі міністра оборони США, який служив у Пентагоні у час, коли Росія вторглася в Грузію.
Вашингтон, завдяки історичному рішенню президента Ніксона для Китаю в 1972 році, очолив Захід у прийнятті Китаю до «сім'ї народів». Шість наступних адміністрацій, яких прямо чи опосередковано консультував Генрі Кіссінджер, молодший партнер Ніксона в початковому зближенні з Китаєм, некритично слідували порадам Кіссінджера в обраній ним ролі головного західного адвоката Пекіна. Міністр закордонних справ Китаю Ван І нещодавно заявив після зустрічі з ним: «Політика США щодо Китаю вимагає дипломатичної мудрості в стилі Кіссінджера і політичної мужності в стилі Ніксона».
Американські, азійські та європейські бізнес-інтереси вітали економічні вигоди від низької вартості робочої сили і величезного китайського ринку. У міру того, як китайське зближення розширювалося і поглиблювалося під гаслом «всі у виграші», західні уряди не помічали того, що відбувалося з населенням, яке перебувало під контролем Пекіна, з сусідніми країнами і з міжнародним порядком, що ґрунтується на правилах. Практично всі на Заході задовольнялися тим, що дивилися дивилися крізь пальці на те, що відбувалося.
Брутальне вторгнення Росії в Україну нагадало європейцям про реальність нестримної агресії 1940-х років, хоча попереднє захоплення нею Східної України і Криму в 2014 році та вторгнення в Грузію в 2008 році, вочевидь, не нагадало про це. Офіційна декларація Пекіна про «стратегічне партнерство без обмежень» з Москвою в лютому 2022 року та його дипломатична, матеріальна і технологічна підтримка війни Росії проти України ще більше поглибили усвідомлення екзистенційного китайсько-російського виклику міжнародному порядку, заснованому на правилах.
Західні уряди все ще не повністю прийняли реальність того, що вже деякий час ми втягнуті в нову холодну війну – і що Китай і Росія ведуть її роками, не зустрічаючи опору.
Хоча президент Байден часто висловлює страх перед Третьою світовою війною, Китай і Росія вже ведуть її на попередньому рівні. Російський силовик Владімір Путін веде жорстоку війну, в якій гинуть українці, але не американці. Пекін, з іншого боку, винайшов спосіб вбивати незліченну кількість молодих американців призовного віку щороку без війни і втрат серед китайських солдатів, наводнюючи Сполучені Штати наркотиками, що викликають звикання, такими як фентаніл.
Сі і Путін, а також їхні союзники в Пхеньяні і Тегерані вважають, що вони розробили успішну «стратегію Гуллівера», яка зв'язує США не лише у війнах на два фронти в Україні і на Тайвані, але й у менш масштабних регіональних конфліктах з потенційно серйозними наслідками, таких як підтриманий Росією переворот в Судані або агресивна позиція Ірану на Близькому Сході.
Друга холодна війна має багато аспектів, які, якщо західні уряди не вирішать їх ефективно і всебічно, можуть перерости в метастази ранньої стадії Третьої світової війни в більш кінетичну фазу. Тоді Захід трагічно помилково втягнеться в ще один конфлікт через хибну політику пристосуванства.
Нагадаємо, що президент США Джо Байден у серпня встановив нові правила, що обмежують американські інвестиції в сектори високотехнологічних китайських технологій. Це є довгоочікуваною спробою зупинити американський капітал у фінансуванні військових розробок Пекіна. Подібні кроки розглядає Велика Британія, а також Європейський Союз.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google