Китай ухвалив новий закон про зовнішню політику з низкою інструментів для "протидії Заходу" — Bloomberg

Китай ухвалив масштабний закон про зовнішню політику, який об'єднує безліч інструментів для протидії західним державам і розширює войовничу позицію китайського лідера Сі Цзіньпіна, спрямовану на утвердження Пекіна на світовій арені. Про це повідомляє Bloomberg.

Прийнятий із заявленим наміром захистити національну безпеку та інтереси розвитку Китаю, новий закон не передбачає створення нових механізмів реагування на зростання геополітичних викликів, таких як експортний контроль над передовими технологіями на чолі з США. 

Натомість він акцентує увагу на вже наявному інструментарію Пекіна, закріплюючи його в юридичному документі поряд з двома зовнішньополітичними ініціативами Сі. Глобальна ініціатива безпеки і глобальна цивілізаційна ініціатива закріплені в законі, схваленому постійним комітетом Всекитайських зборів народних представників у середу, 28 червня.

США запровадили санкції проти низки китайських компаній і чиновників, звинувачуючи їх у причетності до порушень прав людини. У жовтні минулого року адміністрація президента США Джо Байдена також посилила обмеження на експорт американських мікрочіпів до Китаю.

Пекін відмовляється відновити комунікацію на високому рівні з американськими збройними силами, поки Вашингтон не скасує санкції проти міністра оборони Китаю Лі Шанфу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Військовий заколот викриває ризики для глибоких зв'язків Китаю з Росією – Reuters

Хоча новий закон спрямований на урядові установи, в ньому зазначено, що ведення зовнішніх відносин підпадає під керівництво Комуністичної партії. В останні роки Сі посилив контроль партії над державними органами, консолідуючи владу.

Головний дипломат Китаю Ван І назвав цей закон "важливим заходом для зміцнення централізованого і єдиного керівництва ЦК Комуністичної партії над зовнішніми справами".

Професор Денверського університету Суйшен Чжао вважає, що документ більше схожий на зовнішньополітичну декларацію Сі, ніж на нове законодавство.

"Це персоналізація китайської зовнішньої політики через юридичний процес. Закон чітко вказує на те, що партія відповідає за зовнішню політику, а Міністерство закордонних справ і Державна рада є виконавчим органом", - пояснив Чжао.

Сі роками намагався знайти відповідь на американські санкції, тарифи та експортний контроль, яка б дозволила Китаю виглядати жорстким, не відлякуючи при цьому іноземні компанії. Хоча Пекін розробив "список ненадійних суб'єктів", закон про іноземні санкції та закон про національну безпеку Гонконгу, вони не були використані повною мірою.

Наприклад, рішення Пекіна на початку цього року внести Lockheed Martin Corp. і дочірню компанію Raytheon Technologies Corp. до “списку ненадійних суб'єктів” було значною мірою символічним: ці два американські оборонні підрядники не мають значного бізнесу в Китаї. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Не зли Китай – POLITICO про потеплішання у відносинах між Заходом і Пекіном

Найбільш значуща дія Китаю відбулася минулого місяця, коли він заборонив національним операторам ключової інфраструктури купувати продукцію Micron Technology Inc. - обережний крок, оскільки заміну чіпам пам'яті цієї компанії можна легко знайти у місцевих постачальників. Останніми роками Пекін також запровадив санкції проти осіб, у тому числі колишнього держсекретаря США Майкла Помпео, які мають незначні зв'язки з китайською економікою.

Ще одним сигналом про проблеми, з якими зіштовхнувся Сі у відповідь на американські обмеження, стало те, що вищий законодавчий орган Китаю відклав пропозицію запровадити антисанкційний закон щодо Гонконгу. Бізнес-лідери фінансового центру висловили занепокоєння, що закон може дозволити Пекіну вилучати активи у суб'єктів, які виконують санкції США. Фінансові установи Гонконгу залежать від долара і дотримуються санкцій Штатів.

Пекін так само уникає порушення санкцій США через війну Росії проти України, остерігаючись негативних наслідків для власної економіки та компаній. 

Глибша координація

Закон закликає державні органи, відповідальні за реалізацію бачення Сі, посилити міжвідомчу координацію та співпрацю для забезпечення виконання заходів у відповідь. Державна рада Китаю, яка координує роботу міністерств, уповноважена "створювати відповідні робочі установи".

Законодавство містить низку інших положень, деякі з яких також перегукуються з наявними нормами. Воно вимагає, щоб іноземні громадяни та організації в Китаї “не загрожували національній безпеці країни, не підривали соціальні та громадські інтереси і не порушували соціальний та громадський порядок”. 

У законі також додається, що Китай прагне до "відкритості за високими стандартами", захищає вхідні іноземні інвестиції і заохочує зовнішньоекономічне співробітництво. Це перегукується з регулярними обіцянками Сі і прем'єр Китаю Лі Цяна про те, що Пекін залишається відкритим для іноземного бізнесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай вимагає скасування санкцій як умову для переговорів із США на рівні військових — Bloomberg

За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає «виплекати сад світової Сі-вілізації». Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського «Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?».