Китай надаватиме рішучу підтримку “патріотичним силам” Тайваню, що виступають за “возз'єднання”, й жорстко боротиметься проти “сепаратистів”, заявив у вівторок, 10 лютого, високопоставлений китайський чиновник, відповідальний за політику щодо демократично керованого острова, повідомляє Reuters.
Китай, який вважає Тайвань своєю територією, попри заперечення уряду в Тайбеї, посилив військовий і політичний тиск на острів.
Виступаючи на цьогорічній щорічній конференції з питань Тайваню — ключовій зустрічі, яка визначає тон політики Пекіна щодо острова, четвертий за рангом лідер керівної Комуністичної партії Ван Хунін заявив, що чиновники Китаю повинні просувати “велику справу національного возз'єднання".
“Необхідно рішуче підтримувати патріотичні сили на острові, які виступають за возз'єднання, рішуче боротися проти сепаратистських сил, які прагнуть незалежності Тайваню, протистояти втручанню зовнішніх сил та захищати мир і стабільність у Тайванській протоці”, — цитують його слова китайські ЗМІ.
Уряд Тайваню, який заявляє, що тільки народ острова може приймати рішення щодо власного майбутнього, у відповідь на зауваження Вана сказав, що той повторює звичні тези Китаю про протидію "сепаратизму" й остаточне встановлення контролю над островом.
“Кінцевою метою Китаю є ліквідація Республіки Китай та просування об'єднання”, – йдеться в заяві Ради з питань материкового Китаю, яка формує політику Тайваню щодо Пекіна.
Хоча в повідомленні китайських ЗМІ не згадується про застосування сили, Пекін ніколи не відмовлявся від використання військових засобів для встановлення контролю над Тайванем. Тим часом Міністерство оборони Китаю висловилося рішучіше.
“Якщо збройні сили “незалежності Тайваню” наважаться спровокувати конфлікт, вони неминуче будуть знищені”, – заявив у вівторок речник Міноборони Китаю Цзян Бінь.
Китай вже давно пропонує Тайваню модель автономії “одна країна, дві системи” за зразком Гонконгу, хоча жодна з основних тайванських політичних партій не підтримує цю ідею.
Тайбей заявляє, що правління Пекіна в колишній британській колонії принесло лише репресії, а президент Тайваню Вільям Лай у вівторок нагадав про опозиційного медіамагната Джиммі Лая, якого суд у Гонконгу відправив до в'язниці на 20 років.
“Вирок Джиммі Лаю викриває закон про національну безпеку Гонконгу таким, яким він є насправді — інструментом політичного переслідування в межах китайської політики одна країна, дві системи, що зневажає права людини та свободу преси”, — написав Лай у соцмережі X.
Пекін відмовляється розмовляти з Лаєм і відхилив його неодноразові пропозиції про переговори, називаючи нинішнього президента Тайваню “сепаратистом”, який повинен визнати, що острів є частиною Китаю.
Ван виступив з цією заявою лише через тиждень після зустрічі з делегацією найбільшої опозиційної партії Тайваню, Гоміньдану, яка відвідувала Китай для участі в засіданні партійних аналітичних центрів.
У вівторок у Тайбеї віцеголова Гоміньдану Сяо Сюйцзень, який очолював делегацію в Пекіні, заявив журналістам, що під час зустрічі з Ваном політичні питання не обговорювалися, оскільки мета поїздки полягала в обговоренні таких тем, як туризм та штучний інтелект.
Пекін неодноразово застерігав інші країни, зокрема США, від втручання у тайванське питання, яке, на його думку, є внутрішньою справою Китаю.
Під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом минулого тижня лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Тайвань є найважливішим питанням у відносинах між Пекіном і Вашингтоном, тому Штати повинні обережно підходити до питання продажу зброї острову.
Нещодавно повідомлялося, що Китай посилює небезпечні повітряні маневри поблизу Тайваню, які можуть призвести до зіткнень. Зокрема, за словами джерел FT, китайські винищувачі здійснили надзвичайно небезпечні маневри поблизу тайванських літаків F-16 під час військових навчань “Місія справедливості”, які Народно-визвольна армія Китаю провела навколо Тайваню в грудні минулого року. Співрозмовники FT припустили, що китайських пілотів змушують робити речі, які виходять за межі звичайних навчань, — це може свідчити про те, що чистки лідера Китаю Сі Цзіньпіна порушують командування армією.
Масштаб чисток в армії КНР виявився безпрецедентним навіть за мірками Сі: чистки зайшли так далеко, що охопили найближче оточення китайського лідера й керівництво стратегічних родів військ. Корупція, саботаж, страх перевороту чи поспіх перед великою війною? У статті “Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань” Віктора Константинова — розбір мотивів і наслідків кадрової ломки Сі.
