Китай будує “економічну фортецю”: Пекін посилює контроль над капіталом і технологіями — NYT

Поділитися
Китай будує “економічну фортецю”: Пекін посилює контроль над капіталом і технологіями — NYT © Згенеровано Grok 3 за запитом ZN.UA
Економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі поступаються місцем більш фрагментованій епосі.

Китай зводить бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Цього тижня Держрада Китаю оголосила про нові правила, які вимагають перевірки на предмет національної безпеки для китайських компаній, які прагнуть інвестувати за кордоном. Цей крок є продовженням правил, запроваджених у квітні, які дозволяють владі втручатися, коли іноземні компанії намагаються перенести ланцюги постачання за межі Китаю.

У сукупності ці заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США, пише NYT.

Ці правила є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які десятиліттями керували більшою частиною світу та сприяли надзвичайному піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.

Від Вашингтона до Брюсселя найбільші економіки світу віддають перевагу торговельним бар'єрам, а не більшій економічній інтеграції, частково через посилення занепокоєння щодо глобального домінування Китаю в галузі сировини, промислових товарів і технологій, а також через різке зростання кількості китайських товарів у всьому світі.

“Ми відійшли від світу, де законодавство сприяло вільному руху капіталу, людей, технологій і торгівлі”, — зазначає експерт з питань торгівлі в юридичній фірмі Hogan Lovells у Гонконгу Бен Косртжева.

Китай уже дав уявлення про те, як може виглядати ця нова ера. Пекін заблокував придбання компанією Meta за $2 млрд китайського ШІ-стартапу Manus. Уряд Китаю наказав нафтопереробним заводам країни, які потрапили під санкції США, не дотримуватися запроваджених обмежень. Також Пекін наказав державній компанії з виробництва обладнання у сфері безпеки не співпрацювати зі слідчими Європейського Союзу.

Кожною такою дією Пекін наближається до конфронтації зі Сполученими Штатами та Європою.

Акцент на національній безпеці

Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.

Нові правила Держради поширюються на діяльність китайських компаній за кордоном і окреслюють, як Пекін може вживати заходів у відповідь проти іноземних компаній.

Ці правила також надають владі нові повноваження щодо ретельного контролю за китайськими компаніями, які шукають можливості за кордоном, піддаючи їх перевіркам на предмет національної безпеки, в результаті яких інвестиції розподіляються на три категорії: заохочувані, обмежені або заборонені.

Як зазначають юристи, частково це робиться для того, щоб утримати в країні гроші, таланти й інтелектуальну власність у тих галузях, де Китай має конкурентні переваги.

Іноземні підприємства в Китаї побоюються, що такі заходи можуть бути витлумачені досить широко, щоб охопити дані про діяльність у країні, які вони повинні надавати міжнародним регуляторам у межах розслідувань або перевірок інвестицій.

Китай також вжив жорстких заходів щодо інвестицій за кордон десять років тому, націлившись на так звані “ірраціональні” угоди корпоративних гігантів, які прагнули придбати престижні активи. Але ці втручання були спрямовані на зменшення фінансових ризиків у країні та здебільшого полягали в ретельному вивченні банківськими регуляторами балансів компаній.

Нова система відрізняється. Її фокус — національна безпека, і сама кампанія є значно більш скоординованою.

“Зелене світло, червоне світло”

Новим у правилах, оприлюднених цього тижня, є спроба уповільнити “експансію” китайських компаній за кордон. Ці заходи обмежують переміщення певних фахівців у “чутливих галузях”, хоча Пекін не визначив, які саме галузі підпадають під цю категорію. Правила також надають чиновникам ширші повноваження щодо контролю за рухом капіталу, зокрема право змушувати інвесторів продавати акції або припиняти інвестиції в разі загрози національній безпеці.

Нові заходи створюють правову основу для регуляторних органів, щоб заборонити іноземним суб’єктам господарювання інвестувати або вести діяльність у Китаї, включаючи їх висилку з країни, у відповідь на дії урядів їхніх країн проти китайських інвестицій.

На думку деяких експертів, найпомітнішим наслідком таких правил є те, що вони можуть обмежити амбіції китайських компаній у час, коли ті перебувають під сильним тиском з метою пошуку нових ринків, а експорт країни досягає рекордних рівнів.

“Китай заохочує компанії виходити на закордонні ринки, щоб відкривати там виробничі потужності, інвестувати й обходити будь-які обмеження, що можуть існувати для виробництва в Китаї”, — зазначає досвідчений експерт з питань Китаю та старший юрисконсульт у фірмі Wilmer Hale Лестер Росс.

Однак ці нові правила можуть ускладнити ситуацію, додав Росс. Для багатьох інвесторів нечітке визначення того, що становить загрозу національній безпеці, призвело до значної невизначеності.

Дежавю?

Ідея, що компанії або фізичні особи потребують дозволу на інвестування за кордон, може здатися незвичною. Але Китай давно обмежує відтік капіталу з країни та наразі дозволяє фізичним особам переказувати за кордон не більше $50 000 на рік. Цей інструмент набуває дедалі більшого значення в умовах уповільнення економічного зростання.

Китай також не перша країна, яка перевіряє інвестиції за кордон. Вашингтон за адміністрації президента Джо Байдена у 2024 році запровадив обмеження на фінансування США китайських секторів напівпровідників, квантових обчислень та штучного інтелекту. Європейський Союз також закликав свої держави переглянути інвестиції в ті самі чутливі сектори.

Але на відміну від США та Європи, Пекін визначив національну безпеку значно ширше, і запроваджувані правила відповідно є більш розширеними.

Для юристів і торгових консультантів лавина обмежень з боку урядів різних країн означає кінець цілої епохи.

Китайський уряд назвав “глибокі зміни, яких не було протягом століття” обґрунтуванням для запровадження нових правил. 

“З юридичної точки зору, реструктуризація правил міжнародного бізнесу була спричинена конкуренцією великих держав і технологічним прогресом. Китай сподівається забезпечити власні інструменти”, — зазначає китайський юрист Чжоу Юн.

Раніше повідомлялося, що Китай уже побудував одну з найжорсткіших у світі систем державного регулювання штучного інтелекту, цифрових платформ і AI-аватарів, тоді як США досі не мають єдиного федерального закону про ШІ, а ЄС лише починає впроваджувати нові правила. Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у XXI столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у матеріалі “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та СіОлексія Костенко

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі