Китай у віддаленій пустелі будує величезний військовий комплекс, який, на думку експертів з питань безпеки, створюється для того, щоб потенційний перший удар США по китайському ядерному арсеналу не міг позбавити Пекін можливості завдати удару у відповідь, повідомляє Reuters.
Китайські ядерні ракети вже можуть досягти будь-якого міста в США. Тепер супутникові знімки, проаналізовані Reuters, показують, що Пекін будує розгалужену мережу пускових майданчиків, бункерів та вузлів зв'язку поблизу ізольованих ядерних шахт, де зберігаються ракети китайських збройних сил із найбільшою дальністю польоту.
Знімки показують понад 80 пускових майданчиків, які, ймовірно, будуть використовуватися для дедалі більшого парку мобільних ракетних пускових установок і батарей протиповітряної оборони Китаю. Знімки також зафіксували об’єкти, які можуть використовуватися для ведення радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку й управління операціями.
Масштаби будівництва вказують на значне розширення укріпленої інфраструктури, призначеної для захисту й експлуатації наземних ядерних сил Китаю. У сукупності ця мережа свідчить про значне посилення кампанії Пекіна з забезпечення можливості завдати удару у відповідь, що підкреслює загострення ядерної конкуренції зі Сполученими Штатами на тлі зростання напруженості навколо таких питань, як суверенітет Тайваню.
“Ми бачимо, що ця інфраструктура будується у величезних масштабах і охоплює тисячі квадратних кілометрів пустелі за межами полів ракетних шахт”, — зазначає науковий співробітник аналітичного центру Pacific Forum Александр Нейл.
За його словами, залежно від конкретних можливостей, йдеться про “дуже значне посилення та диверсифікацію китайського стратегічного ядерного стримування”.
Здатність захищати свої шахти в пустелі є ключовою для заявленої Пекіном мети створення надійного ядерного стримування — політики, заснованої на здатності завдати удару у відповідь у разі першого удару по Китаю. Хоча Народно-визвольна армія Китаю може запускати ядерну зброю з підводних човнів та літаків, шахти в північно-західному регіоні Сіньцзян та провінції Ганьсу є ядром її ядерних сил.
Нарощування ядерного потенціалу Китаю стало одним із найбільш ретельно досліджуваних аспектів військової модернізації глави КНР Сі Цзіньпіна через те, що деякі іноземні дипломати описують як брак прозорості з боку Пекіна та невдалі спроби США залучити китайське керівництво до обговорення дедалі більших ядерних можливостей та намірів Китаю.
Наріжним каменем китайської доктрини є політика “не застосовувати ядерну зброю першими”. Однак деякі високопоставлені західні дипломати й аналітики стверджують, що Китай, імовірно, вдасться до ядерного тиску, щоб обмежити зовнішнє втручання у конфлікт навколо Тайваню.
Цього місяця Сі попередив президента США Дональда Трампа, що неправильний підхід до питання Тайваню, який Китай вважає своєю територією, може призвести до конфлікту між Вашингтоном і Пекіном.
Восьмикутні споруди в пустелі
Нова інфраструктура в пустелі зосереджена навколо двох восьмикутних споруд, збудованих протягом останніх шести років у східній частині Сіньцзяну. Обидві знаходяться на південний захід від ядерних шахт району Хамі — одна на відстані близько 140 кілометрів, інша — приблизно 230 кілометрів.
China is building a sprawling web of launch pads, bunkers and communications nodes near its nuclear missile silos in the country’s northwestern desert, satellite imagery shows https://t.co/OIEfpLS3B0
— Reuters (@Reuters) May 29, 2026
Супутникові знімки показують, що восьмикутні споруди містять житло для персоналу та великі військові транспортні засоби. Вони оточені броньованими бункерами та укріпленими зонами зберігання зброї, а також аеродромами та залізничними станціями, що з'єднують “восьмикутники” з комплексами Хамі.
Цього місяця та у квітні навколо північного “восьмикутника” проводилися навчання за участю великої військової техніки. На знімках також видно великі намети й об’єкти, які, на думку аналітиків, схожі на замасковані пускові майданчики, облаштовані в пустелі, деякі оснащені батареями зенітних ракет.
П’ятеро експертів з питань безпеки, опитаних Reuters, погодилися, що ця інфраструктура загалом може підтримувати ядерну програму Китаю, а також інші військові цілі. Однак вони застерегли, що ключові деталі залишаються невідомими — зокрема, які саме види зброї Китай може розмістити на цих пускових майданчиках і чи містять восьмикутні споруди балістичні ракети на автоплатформах або обладнання для встановлення ядерних боєголовок.
Важливо, що кожна восьмикутна споруда розташована в центрі мережі ґрунтових доріг і трубопроводів, які простягаються далеко в пустелю. Ці маршрути з’єднуються з бетонними майданчиками, розташованими серед скелястих виступів і сухих русел струмків.
Ці майданчики можуть використовуватися для розгортання мобільних ракет протиповітряної оборони, вузлів радіоелектронної боротьби або, на деяких більших з них, мобільних пускових установок МБР, заявили експерти.
Ганс Крістенсен із Федерації американських вчених зазначив, що хоча важко зробити висновок про те, як будуть використовуватися усі ці об’єкти, “важко виключити будь-що”, зважаючи на масштаби інфраструктури.
На думку Крістенсена і Нейла, у трубопроводах, які з’єднують майданчики з восьмикутними спорудами, можуть пролягати волоконно-оптичні кабелі для зв’язку.
Троє аналітиків зазначили, що біля найпівнічнішого “восьмикутника” також будується об’єкт, який, імовірно, призначений для космічного зв’язку, вказавши на супутникові антени та дві великі вежі.
Третя восьмикутна споруда на південь від ядерних випробувальних полігонів Лоп-Нур є менш розвиненою. Вона, схоже, використовується як полігон для стрільб.
Масштаби оборонної мережі поблизу шахт потенційно вирізняють Китай серед інших великих ядерних держав. США та Росія — чиї запаси боєголовок і розгорнуте озброєння значно перевищують аналогічні показники Пекіна — покладаються на поєднання великої кількості шахт, їх відносної ізольованості та зміцненої конструкції для стримування першого удару, а не на розгалужену систему протиракетної оборони, зазначив Крістенсен.
Масштаби того, що відбувається в пустелі на північному заході Китаю, вразили навіть досвідчених аналітиків.
“Я ніколи не бачив нічого подібного”, — сказав Крістенсен.
Китайські військові продемонстрували зброю, здатну нести ядерний заряд, під час параду в Пекіні у вересні минулого року, присвяченого 80-й річниці закінчення Другої світової війни. Серед неї були міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), встановлені на вантажівках.
Американські урядовці й аналітики з питань контролю над озброєннями стверджують, що Китай розширює та вдосконалює свій ядерний потенціал швидше, ніж будь-яка інша країна. В останньому звіті Пентагону щодо військової модернізації Китаю зазначається, що виробництво боєголовок у країні сповільнилося, проте Пекін залишається на шляху до розгортання тисячі боєголовок до 2030 року. У грудневому звіті оцінювалося, що Китай, імовірно, вже розмістив сто міжконтинентальних балістичних ракет на трьох основних полігонах.
Китай також посилює свою систему раннього попередження, що базується на супутниках Huoyan-1. За даними Пентагону, система може виявити наближення міжконтинентальної балістичної ракети протягом 90 секунд після запуску та сповістити командний центр протягом трьох-чотирьох хвилин — цього часу достатньо, щоб Китай встиг запустити власні ракети з шахт до того, як вони будуть уражені.
Згідно з оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), потенційний конфлікт між США та Китаєм через Тайвань може призвести до ядерної ескалації. IISS заявив, що світ стоїть на порозі нових перегонів ядерних озброєнь, “у центрі яких знаходиться Азійсько-Тихоокеанський регіон”.
