Євро-2012: економічні підсумки

У червні минулого року в Україні почався єврочемпіонат з футболу. Через рік настав час озирнутися назад і підрахувати, як саме проведення Євро-2012 позначилося на економіці країни. Чи був чемпіонат ударом по вітчизняній економіці, чи, навпаки, підтримав її розвиток?

Про користь спорту для економіки відомо давно. Великі спортивні чемпіонати можуть підвищити обсяги зовнішньої торгівлі на 30% (так званий олімпійський ефект, про який писали економісти Марк Шпігель із ФРС Сан-Франциско й Енді Роуз із Каліфорнійського університету в Берклі). Особливо корисні вони для економік, що розвиваються: якщо більш розвинені країни проводять їх на вже готових майданчиках, то ті, що розвиваються, будують стадіони, дороги й
аеропорти заново.

Торішній чемпіонат Євро-2012 в Україні показовий. За рахунок підготовки до футбольних баталій в I й II кварталі економіка України зросла на 2,2% і на 3% відповідно. Це дало змогу почасти компенсувати падіння ВВП у другому півріччі. Рік Україна закінчила з невеликим, але приростом у 0,2%. Для порівняння: ВВП Єврозони в 2012 р. зменшився, а не збільшився на 0,6%.

У спеціальному звіті Raiffeisen Research про підготовку України до Євро-2012 сказано, що 2,8% приросту ВВП за три роки до чемпіонату також були забезпечені "спортивними" витратами.

За 2012 р. в Україну надійшло понад 5,1 млрд дол. іноземних інвестицій (у 2011 р. - 4,65 млрд дол., 2010-му -
4,68 млрд). Фізичні обсяги експорту зросли на 2,6%, а фізичні обсяги імпорту скоротилися на 6,6%, що для України є хорошим показником (імпорт у нас завжди помітно перевищує експорт, і цю диспропорцію слід перебороти). Правда, у ціновому вираженні зміни мало помітні, оскільки імпорт торік помітно подорожчав порівняно з українськими товарами.

Попри апокаліпсичні прогнози, Нацбанк утримав курс гривні на місці (багато в чому завдяки припливу іноземної валюти від туристів під час Євро-2012). При цьому ціни на товари й послуги залишилися майже без зміни (приріст 0,6%).

А безробіття скоротилося з 8,6% серед економічно активного населення в 2011 р. (за методологією Міжнародної організації праці) до 8,1% в 2012-му. І це на тлі 10,4% безробіття в Єврозоні.

Вітчизняна економіка відносно невелика й піддається зовнішнім шокам. Проблеми в Єврозоні або Росії (основні торгові партнери) відразу позначаються на економіці України. У цьому плані чемпіонат Євро-2012 став якнайкращим щепленням від європейської кризи.

При цьому не можна сказати, що Україна витратила якусь космічну суму. Сусідня Польща вклала в чемпіонат близько
34 млрд дол., Україна - 5 млрд дол., тобто майже в сім разів менше (є й інші оцінки, але скрізь Польща випереджає Україну). Журнал "Forbes Україна" писав, що будівництво одного місця на стадіоні у Варшаві коштувало 8,9 тис. євро, у Києві - 4,1 тис. Причому в Польщі стадіони будували за бюджетні гроші, а в Україні - у Донецьку й Харкові - частину витрат узяли на себе бізнесмени.

Єврочемпіонат також поклав початок масштабній реформі залізничного транспорту в Україні. До 2012 р. у нашій країні швидкісний транспорт існував тільки у вигляді "Столичного експреса" Київ-Дніпропетровськ, тоді як у Європі швидкісні електрички - здорова альтернатива авіаційним перельотам.

2012 р. південнокорейська корпорація Hyundai поставила в Україну 10 швидкісних поїздів. На 85% їх оплатили самі корейці: Ексімбанк Республіки Корея дав Кабміну України й Укрзалізниці кредит на 10 років під 4,8% річних (2013 р. Україна розмістила європейські облігації на жорсткіших умовах - на 10 років під 7,5%). До певної міри Україні пощастило, бо крім Hyundai ніхто не брався поставити потрібну кількість експресів до початку Євро-2012, та ще й профінансувати їх запуск. Без Hyundai фанати каталися б між містами на повільних нічних поїздах, у яких часто не працює кондиціонер, не відчиняються вікна тощо.

Запуск швидкісного сполучення 2012 р. був тільки початком великої реформи. Восени того ж року швидкісні поїзди Інтерсіті+ вирушили в Дніпропетровськ, а 26 травня 2013 р. - із Дніпропетровська в Крим.

Під час єврочемпіонату поїзди Інтерсіті+ курсували справно, але з настанням холодів почалися поломки. Через дефіцит часу перед Євро-2012 техніку не встигли обкатати в умовах української зими й провести необхідні тести. Корейці погодилися усунути всі несправності за свій кошт. Зокрема, було модернізовано обладнання даху електропоїздів, система життєзабезпечення, перемикачі джерел електроживлення, замінено обшивку головної частини поїздів. У результаті кількість поломок було зведено до нуля, і швидкісні поїзди почали курсувати чітко за графіком, без запізнень.

Однак деяких проблем так і не вирішено, оскільки вони пов'язані не з електропоїздами, а з якістю застарілого залізничного полотна. В Європі будують окремі шляхи як для швидкісних поїздів, так і для вантажних. У нас поки що, образно кажучи, і спортивна машина, і танк їдуть по одній і тій самій дорозі. Тому нині в Укрзалізниці прораховують обсяг інвестицій, потрібний для будівництва нових виділених залізничних колій для швидкісних електропоїздів.

Також до Євро-2012 було побудовано нові термінали в аеропортах Києва, Львова, Донецька й Харкова, відремонтовано аеродроми, модернізовано злітно-посадочні смуги.

І, звичайно, не можна забувати про ремонт 1,7 тис. км міжміських трас, відновлення міських доріг, будівництво готелів, закупівлю громадського транспорту тощо.

На жаль, уся ця активність торкнулася поки що тільки чотирьох міст, де проходили футбольні змагання. Інші регіони відчули ефект від Євро-2012 лише опосередковано. Щоб зміни відбулися в кожному місті України, модернізація інфраструктури має тривати. Хороший приклад подає залізниця, яка послідовно запускає все нові й нові швидкісні залізничні маршрути. За минулий рік їхніми послугами скористалися близько 2 млн людей.