Вони йдуть

Слід віддати належне ЗМІ: вони досить оперативно відреагували на останні зміни, прийняті Верховною Радою до Податкового кодексу, тобто на Закон "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (набрав чинності 31 березня). Цій темі було присвячено низку доволі розлогих статей у періодиці та Інтернеті. Проте за описами очевидних нововведень з поля зору авторів публікацій випала низка напрямів оподаткування, що мають для власників бізнесу в Україні, можливо, не менш важливе значення, ніж фіксація ставок ПДВ та податку на прибуток підприємств у Податковому кодексі. На цих білих плямах ми й сконцентруємо увагу читача в нашій статті. Тим паче що більшість їх безпосередньо пов'язані зі схемами оптимізації оподаткування, недавно такими популярними серед представників бізнесу…

Можливо, багато учасників Майдану над цим не замислювались, але справжні реформи - захід неприємний не тільки для влади, а й для суспільства. Для суспільства навіть більшою мірою. Адже двосічний меч реформ не тільки позбавляє чиновника спокійного життя та звичних для нього джерел доходів, а й значно обмежує наявні можливості для податкової оптимізації бізнесу, примушує самодисциплінуватися підприємців, чітко виконувати встановлені норми й правила, виключаючи можливості для корупційного маневру, що існували досі.

Так, до перших нововведень законопроекту належить ліквідація цілої низки широко застосованих у бізнесі схем оптимізації оподаткування. Йдеться про оптимізацію податків через низькі ставки на банківський відсоток, роялті та дивіденди. Сьогодні поширена схема оптимізації оподаткування із застосуванням юридичних осіб - платників єдиного податку. До прийняття закону зазначена схема дозволяла отримати чисті готівкові гроші з повністю сплаченими з них податками під 5% єдиного податку та 5% податку на дивіденди. Раніше держава заплющувала очі на такі можливості підприємців, зважаючи на те, що схема практично не застосовувалася щодо операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ, хоча водночас була цілком прийнятна для операцій, звільнених від цього податку.

Ліквідація схеми буде зумовлена істотним підвищенням податку на доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів. Згідно з п. 168.2.8 ст. 168 ПК України, викладеної у новій редакції, дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, відсотків на суму, що перевищує 17 прожиткових мінімумів у рік, підлягає оподаткуванню (крім відсотків, нарахованих на цінні папери, емітовані Мінфіном, на поточні рахунки, на які здійснюється виплата стипендій, пенсій (не зарплатні, як це було раніше!), та реінвестованих у корпоративні права підприємства дивідендів, а також виграшів у державні лотереї). Таким чином, якщо раніше легальна схема оптимізації оподаткування коштувала 11–12%, залежно від банківського відсотку на зняття готівки, - тепер схема подорожчає рівно на суму збільшеного податку і стане малопривабливою.

Ставки ж податків з нинішніх 5% збільшуються істотно. Так, якщо база оподаткування звітного податкового року на зазначені доходи не перевищує 204 прожиткових мінімуми, ставка податку встановлюється в розмірі 15%; якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 204 прожиткових мінімуми, але не перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення ставка становить 20%, і якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 396 прожиткових мінімуми, до суми такого перевищення застосовується ставка 25%.

Безперечно, сюди ж належать і вже згадані вище погані новини щодо оподаткування відсотків та
роялті за звичайною і підвищеними ставками податку на доходи. Любимі українським середнім та великим бізнесом упродовж останніх років схеми оптимізації оподаткування через виплату відсотків і роялті так само стануть економічно невигідними. При цьому обов'язковим стає самостійне декларування платниками податків своїх доходів у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, незважаючи на те, що такі доходи платник - фізична особа отримала від податкового агента.

Відмовитися бізнесу слід і від ілюзій щодо зменшення в майбутньому ставок податку на прибуток та ПДВ, які віднині закріплюються в межах існуючих величин (відповідно, 18 та 20%) без подальшого зменшення навіть у наступні роки.

Абсолютно обґрунтоване нововведення - оподаткування пенсій, або довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує 10 тис. грн на місяць. З іншого боку, неприємною новиною для тих-таки пенсіонерів стане впровадження нової зниженої ставки податку на додану вартість (7%), яка застосовуватиметься до операцій із постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також із постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України. Раніше зазначені операції звільнялися від оподаткування ПДВ.

Незначне погіршення для українських громадян несе новина про те, що вартість товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ при пересиланні на митну територію України або перевезенні у супроводжувальному багажу, знижується з 300 євро до 150 євро. При цьому вартість товару, що не підлягає оподаткуванню ПДВ, за умови, якщо він ввозиться фізичними особами у супроводжувальному багажі, не змінюється і становить 1000 євро.

Так само істотне збільшення ставок податку на земельні ділянки навряд чи втішить більшість українських платників - власників та орендарів землі. Як і закріплення на рівні Податкового кодексу України розміру мінімальної орендної плати на земельні ділянки на рівні 3%. Попри очевидну непопулярність підвищення плати за землю, констатуємо, що таке нововведення очевидно назріло.

З іншого боку, вочевидь не надасть поштовху розвиткові вітчизняного бізнесу збір до Пенсійного фонду, який вводиться на операції з купівлі готівкової та безготівкової іноземної валюти в сумі 0,5%. Тим часом він дозволить певною мірою наповнити занадто розбалансований на сьогодні Пенсійний фонд України.

Не важко передбачити, що зміни податкового законодавства, на яких ми зупинилися у цьому короткому матеріалі, - лише перший конвульсивний подих хворої на бюджетну асфіксію Української держави. Цей подих, покликаний врятувати вітчизняну економіку, не зможе істотно підштовхнути її до її розвитку. Він може мати сенс і виправдання лише за умови, що є - першим. Першим у ряду взаємопов'язаних та більш осмислених заходів на шляху до істотних, принципових змін. Тому за цим першим кроком слід очувати наступних, уже більш системних реформ української податкової системи, з якими не варто зволікати. Ми мусимо усвідомити, що ці наступні кроки, можливо, будуть ще болючішими для суспільство, ніж перший. Податковий тиск, можливо, посилиться, але якщо це є ціна нової, досконалішої, цивілізованої держави, ми як суспільство не маємо іншого вибору, ніж підтримати такий рух.

Свої ідеї для рубрики "На злобу дня" читачі можуть надсилати на редакційний e-mail - sledz@mirror.kiev.