Податки: про тактику, стратегію і порядність

"Стратегія без тактики - найповільніший шлях до перемоги, тактика без стратегії - просто метушня перед поразкою"

Погоджуючись на посаду голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, я, звісно, усвідомлював, що це найбільш непідходящий комітет для побудови політичної кар'єри. Рішення у сфері фінансів завжди мають дві і більше сторін. Вони завжди неугодні. І їх завжди жорстко критикуватимуть, звісно, переходячи на особистості. Таким чином, податковий комітет ВР, якщо, звісно, "не брехати, не красти й не відступати", - швидше, політична могила, ніж трамплін. Однак ми йшли за президентом у політику не для того, щоб займатися політикою. Ми йшли припинити остогидлу практику політичного конформізму й урядово-офіційних маніпуляцій, частиною яких, і це слід визнати, є й певна частина українського великого бізнесу. Ми йшли зробити правильні, потрібні країні речі, аби потім, якщо так вирішать люди, піти…

Що ми вже зробили

За перших вісім пленарних днів ми прийняли загалом дев'ять фінансових законів, більшість яких роками лежала в надрах ВР. Чому? Вони були "не на часі". Це зручне всеосяжне формулювання охоплює собою всі кейси: і ті, коли законопроєктові забракнуло голосів, бо за ним не стояли нічиї фінансові інтереси; і ті, коли законопроєкт був непрохідним, оскільки суперечив чиїмось фінансовим інтересам; і ті, коли законопроєкт не набирав голосів, бо ніс рейтингові втрати через свою непопулярність.

Так, парламент ухвалив закон про захист прав споживачів фінансових послуг. Тих "маленьких українців", які, незважаючи на розчарування в банківській системі, все ж таки розміщують депозити в банках, беруть кредити й користуються іншими послугами фінансової системи. Парламент захистив їхні інтереси, щоб таких людей день у день ставало більше.

Крім того, ми прийняли закон про внесення змін до законодавства про фінансову реструктуризацію, щоб подовжити дію ефективного механізму погашення банківських боргів, спростити й удосконалити його.

Ми прийняли закони про спільний транзит і авторизованих економічних операторів, які дозволять синхронізувати наші митні процедури з 35 країнами світу, через рік давши нам доступ до їхніх митних баз, примусивши нас зробити процес оформлення товарів на митниці чесним, простим, прозорим і швидким.

Ми прийняли довгоочікуваний закон "про спліт", скасувавши неефективного регулятора на ринку небанківських фінансових послуг і розподіливши повноваження з регулювання небанківського фінансового ринку між Нацбанком та НКЦПФР. Саме цей закон покликаний реформувати ринок кредитних спілок, компаній з управління активами, страховиків, ломбардів, лізингових компаній тощо, посиливши регулювання й скасувавши сірі схеми, які є на ринку.

Ми декриміналізували ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) і втричі підняли планку для притягнення до відповідальності за ст. 212 КК (ухилення від оподаткування), відібравши у правоохоронців інструмент, зручний для шантажу та переслідування бізнесменів.

І, звісно (що викликало найбільше питань), впровадили е-чек і з його допомогою фіскалізували спочатку т.зв. ризикові галузі економіки, а потім (з 2021 року) - II і III групи платників єдиного податку (підвищивши при цьому для II ліміт до 2,5 млн грн). Чому? Тому що е-чек - це зручно й безкоштовно. Тому що це ефективний інструмент протидії контрабанді. Тому що продавати товар у центрі великого міста в магазині з мільйонними оборотами за день під виглядом ФОП без видачі фіскального чека - непорядно. Тому що це така сама корупція, як і відкіт чиновникові або вимагання хабара. Тому що в цивілізованій країні (якщо вона справді цивілізована) людина, котра купила товар, має не тільки права, а й можливість їх захистити.

І - так, можливо, е-чек - додаткова незручність для підприємців. Однак незручність абсолютно виправдана інтересами споживача, держави, суспільства й самого бізнесу. Чому? Та тому, що неможливо розраховувати на іноземні інвестиції, не створюючи при цьому умов для білого бізнесу. Тому що не можна вимагати від вітчизняного бізнесу порядності, коли єдиний спосіб робити бізнес, залишаючись конкурентоспроможним, - робити його в тіні. Ну й, погодьтеся, неможливо миритися з тим, що твоя країна, перебуваючи в центрі Європи, працює за кеш, як… До речі, як яка країна/територія? Де ще у світі так само шанована тінь?..

І я категорично не погоджуюся, що спочатку треба реформувати податкову/закрутити гайки олігархам/знищити корупцію (потрібне підкреслити), а вже потім… Ми не маємо часу на це "спочатку… а потім…" Як і не маємо часу на розмови, тривалі обговорення, що забалакують проблему, наче алтайський шаман. Ми не маємо на це часу. Ми мусимо, ні - просто зобов'язані рухатися паралельно у всіх напрямках, вирішуючи проблеми комплексно в їх взаємозв'язку. У нас немає іншого шляху, а ціна зволікання - наша країна і місце в Історії.

Що ми робимо зараз

Тому наступне наше завдання, яке традиційно несхвально сприймають стейкхолдери від бізнесу, - наведення порядку в податкових процедурах, у відносинах податкової відповідальності, паралельно зі скасуванням можливості ухилення від оподаткування великого бізнесу з використанням низькоподаткових юрисдикцій. Це коли я, не бажаючи платити податок в Україні, переводжу свій прибуток на свою ж компанію, зареєстровану в юрисдикції, де ставка податку значно нижча, здійснюючи при цьому операції/угоди, єдиною або переважною метою яких є ухилення. Або коли я продаю величезний український завод вартістю 300 млн дол. за кордоном, продаючи не сам завод, а акції нерезидента, який володіє цим заводом, і не плачу в український бюджет жодної копійки від угоди. А можливо, коли я, формально не маючи жодного стосунку до іноземної юридичної особи, фактично здійснюю її діяльність в Україні, отримуючи доходи і тут, і там, платячи або ні з них податки. Або коли я не плачу податків в Україні як нерезидент нашої країни і не плачу податків за кордоном, створюючи схему так званого подвійного неоподаткування.

Це ж усе непорядно, правда?

Серед перших ми маємо прийняти внесені до ВР Кабміном законопроєкти 2102/2103, які забезпечують автоматичний обмін податковою інформацією, коли наша країна один раз на рік у форматі спеціяльного звіту отримуватиме від понад 100 країн світу відомості про активи наших платників податків, які зберігаються за кордоном. Ухилятися від оподаткування, ховаючи гроші в іноземних юрисдикціях, стане складно, якщо взагалі можливо.

Одночасно з цим ми впроваджуємо відповідальність держави перед платником податків, яка теж повинна платити штрафи за свої порушення, як збирає їх за чужі. Ми пропонуємо притягувати платника податків до відповідальності за ухилення від оподаткування тільки за наявності вини, як це роблять не лише в Європі, а навіть в авторитарній РФ. Ми вимагаємо від податкової донараховувати податкове зобов'язання платникові, обґрунтовуючи своє рішення, чим закладаються підстави для його скасування у разі необґрунтованості. Ми впроваджуємо апеляційну раду, яка має розглядати скарги платника податків на рішення ДПС, виступаючи квазі-арбітром у спорі між ними. Ми вдосконалюємо електронний кабінет платника податків і робимо податкові відносини прозорими, зрозумілими обом сторонам, паралельно виправляючи ляпи й непогодженості загальної частини ПК. Ми робимо ще багато правильних, потрібних речей у 200-сторінковому законопроєкті, про які легко можна дізнатися, занурившись у нього трохи глибше рівня заголовків замовних матеріалів у ЗМІ й таких самих постів у FB.

А ще - ми переглядаємо умови оподаткування, м'якість яких неможливо пояснити нічим іншим, крім особливих відносин бізнесу та влади, у найгіршому сенсі цього словосполучення. Ми підвищуємо ренту на руду. Адже це непорядно, коли рівень податкового навантаження (у ставках) у спливаючій кров'ю країні найнижчий з-поміж усіх рудовидобувних країн, включно з уже згаданою РФ? А якщо взяти до уваги "особливий" спосіб обчислення бази оподаткування, отриманий завдяки спеціальній формулі та кільком рішенням судів, - ефективна ставка четверо (!) нижча від номінальної! Це ж теж непорядно? І - так, рудовидобувна галузь дуже важлива для нашої економіки, і ми, звісно, мусимо щосили сприяти розробці надр, але отримуючи при цьому справедливу частку від цієї розробки на користь власника - народу України, а не віддаючи народне багатство за безцінь.

Точно так само ми мусимо сприяти розширенню видобутку газу. Але не шляхом встановлення різних ставок на свердловини за незрозумілими, непрозорими й абсолютно не контрольованими державою критеріями. Єдина ставка для газодобувних компаній - це порядно. Як, з іншого боку, непорядно обкладати один вид тютюну за вагою, а інший - за кількістю сигарет, хоча очевидно, що споживання першого зростає пропорційно зниженню споживання другого. Як очевидно й те, що рівні ставки, рівний податковий тиск - це справедливо, а отже - порядно!

Йдеться про горезвісні законопроєкти 1209/1210, яких не критикує тільки ледачий. І - так, ми справді вдячні за критику й готові врахувати всі без винятку обґрунтовані зауваження бізнесу до них. Бізнес, який бере активну участь в обговоренні законопроєктів, знає, що це справді так. Певен, що так буде і в майбутньому.

Що ми будемо робити

Тепер про майбутнє. Що ми плануємо робити? Планів насправді багато.

У податковій сфері для завершення реформи ДПС і ДМС ми плануємо до кінця року прийняти законопроєкти, необхідні для створення на базі наявних органів єдиних юридичних осіб, централізувавши, зробивши ефективнішими адміністративні процеси всередині служб. Цей процес нерозривно пов'язаний із демілітаризацією цих органів та створенням Бюро фінансових розслідувань - структури, котра має замінити сумнозвісну податкову міліцію й підрозділи боротьби з економічними злочинами СБ та МВС.

Ми плануємо виправити помилки попередньої влади, допущені в системі електронного адміністрування акцизу на паливо, що перетворили життя українського бізнесу, який використовує паливо, на пекло. Ми прагнемо, за прикладом наших сусідів, оподаткувати транснаціональні корпорації, які надають послуги в Україні через Інтернет (податок на Google). Ми серйозно візьмемося за митний пост-аудит. Ми вирішимо питання з оподаткуванням "сплячих" ФОПів, а також значно знизимо штрафи за неоформлення трудових відносин, що стали невичерпним джерелом корупційних практик інспекції з праці. Йдеться про те, що до кінця року ми маємо повністю відпрацювати податкову систему країни в частині загального адміністрування податків і податкового та митного відомств, захистивши права платника податків, зробивши процедури чіткими й прозорими, а податкові відомства - відповідальними перед платником податків.

До кінця року ми мусимо виправити помилки, допущені впродовж останніх десятиліть, скасувавши нелегальний ринок алкоголю й тютюну (електронна акцизна марка), нелегальний ринок зерна (електронна ТТН), легалізувати "гралку" в нормальній європейській моделі, остаточно скасувати корупційні пільги. Це всі системні процеси на рівні як законодавчої, так і виконавчої влади. І це необхідно робити до кінця року.

І другий етап - мала податкова реформа, проєкт якої ми вже починаємо обговорювати з бізнесом і яку ми запустимо з 2021 року, розвиваючи те, чим займаємося зараз. Вона буде присвячена змінам матеріально-правової частини податкового права. Основою реформи має стати реформування оподаткування доходів як фізичних, так і юридичних осіб. Стара пострадянська модель буде осучаснена, ми проведемо податкову амністію капіталів, уніфікуємо ЄСВ і ПДФО, значно розширимо податкові відрахування, і на завершення реформи (через 2 роки) впровадимо загальне посімейне (як альтернатива індивідуальному) декларування.

Ми істотно реформуємо екологічний податок, рентні платежі й місцеві податки, взявши за взірець найкращі світові практики. Крім того, ми маємо привести у відповідність до директив ЄС наш бюджетоутворюючий податок - ПДВ.

Мала податкова реформа не нестиме радикалізму й популізму, вона не повинна бути черговою революцією та стресом для бізнесу. Конструюючи модель податкової системи, ми маємо виходити зі здорового прагматизму, який дозволяє відділити абсолютно необґрунтовані експерименти від економічно і юридично обґрунтованих рішень. Ми мусимо уникнути вирішення проблем одних груп за рахунок інших (пенсіонери, чорнобильці, ветерани, багатодітні сім'ї), адже це не просто непорядно, це аморально. Так само аморально навіть говорити про скасування ЄСВ, доки поруч із нами на пенсію 1564 грн на місяць живуть люди, які палять свічки, щоб заощадити на електриці.

Роботу над малою податковою реформою вже розпочато, і ми будемо раді залученню в робочі групи всіх експертів та бізнесу, зацікавленого в побудові цивілізованої і справедливої податкової системи.

Багато роботи чекає й у сфері фінансових ринків. Один із першочергових законопроєктів - закон про деривативи, що запускає в країні реальний, а не номінальний обіг біржових контрактів. Крім того, ми істотно переглянемо законодавче регулювання фінансового моніторингу, законопроєкт про це вже внесений Кабміном до ВР. Прийняття закону "про спліт" зобов'язало нас прийняти нову редакцію закону про фінансові послуги, а потім - і галузеві закони, що регулюватимуть кожен вид небанківської фінансової діяльності.

* * *

Сунь Цзи писав: "Стратегія без тактики - найповільніший шлях до перемоги, тактика без стратегії - просто метушня перед поразкою". Упевнений, у пошуку конструктивної відповіді на сучасні виклики ми єдині. Всім нам уже досить минулих поразок. Нам усім потрібна перемога. Одна на всіх. І бізнесу, і суспільству, і державі. У нас є мрія - красива, багата й найуспішніша країна Європи. Є стратегічні цілі й тактичний план їх досягнення. Однак зробити це ми зможемо тільки спільно. Спільно, забувши колишні образи, сюхвилинний корпоративний інтерес і не думаючи про своє політичне майбутнє (якого у разі чергового провалу не матиме ніхто), піти на поступки та знайти баланс. Цей правильний баланс різних, інколи суперечливих інтересів і бізнесу, і суспільства, і держави…