Влада і бізнес — провал партнерства!?

Всеукраїнське зібрання чиновників і підприємців «Сучасна податкова політика: від тиску до заохочення», що пройшло в рамках форуму «Влада і бізнес — партнери», було не на часі. Чи, краще сказати, припало не на той час. Замість того, щоб зустрітися з керівництвом держави й розказати про свої підприємницькі негаразди, делегатам залишалося спостерігати за порожніми стільцями в президії й до останнього сподіватися, що Ющенко з командою таки приїдуть. Але марно.

Форум, який мав носити суто економічний характер, слугувати діалоговим вікном між підприємцями й податківцями, перетворився в політичне шоу. Бо його початок збігся з підписанням указу про відставку прем’єр-міністра Юлії Тимошенко й інших високопосадовців. З кожним розчерком президентського пера організатори зібрання знімали таблички зі столу. Спершу — Юлії Володимирівни, бо вона стала «екс». Далі — Віктора Андрійовича, бо в нього, окрім зустрічі з підприємцями, було ще справ — непочатий край. Як і в пана Рибачука, який мав би сидіти праворуч президента. Четвертим зі столу злетіло ім’я Віктора Пинзеника, який «пішов на дно» разом із Тимошенко. Так на очах творилася історія й ховалися в шухляди імена, що за півроку стали звичними. У президію, запізнившись на дві години, з розрекламованих у прес-релізі посадовців сів тільки Анатолій Кінах. Зрозумівши, що президент не приїде, із зали організованим потоком повалили люди. Більшість їх вважали себе зрадженими. «Ми приїхали на зустріч із президентом, із прем’єром, а вони не вважали за потрібне з нами зустрітися, — кажуть підприємці з Ніжина. — В нас є нагальні проблеми, пов’язані з труднощами малого підприємництва в місті, зокрема з бездіяльністю мера. Він — кучмівський функціонер, з яким неможливо мати справу. І в Київ ми приїхали з надією, що нам допоможуть вирішити конкретні питання. А те, що президент не з’явився, — ми вважаємо великою зрадою Майдану. Нас просто обдурили. Ми не маємо ані гарантії, ані впевненості в завтрашньому дні». Василь Попик, голова профспілки таксистів, сміючись, пообіцяв взяти на наступний форум баян. І коли минуть перших двадцять хвилин, а президента не буде, — він із колегами починає свято: «Бо люди їдуть з усієї України по рішення й не отримують нічого, окрім розчарування».

Замість Віктора Андрійовича цього дня податкову систему критикував Володимир Лановий, представник президента у Кабміні. «Наша податкова система — списана. Наближена до європейської моделі, але залатана на радянський лад. Податкове навантаження на зарплату, за нашими підрахунками, становить понад 60%. І ніхто з українців не знає, що сплачує податок». Пан Лановий з колегами підрахував: якщо податковий тягар визначати не фактичними цифрами отриманих податків, а податковими вимогами до платників податків, то рівень оподаткування в середньому по Україні для господарських суб’єктів коливається у межах від 40% до 87% їх доданої вартості. Щодо інших громадян України, які сплачують прямі й непрямі податки, то це 63% до їхніх поточних доходів. Оподаткування пенсіонерів або людей, які не працюють, але отримують соціальну допомогу, становить 47% від їхніх фактичних доходів.

Щоб система оподаткування була ефективною, на думку пана Ланового, передовсім треба зробити її стабільною. Підприємці й бізнесмени повинні грати за чітко виписаними й незмінними правилами. Для цього слід вдатися до таких кроків:

чітко визначити динаміку ставок норм оподаткування;

знизити, де необхідно, ставки оподаткування;

враховувати в майбутньому індивідуальні ставки норм оподаткування.

Розігрів пристрасті «вчорашній» перший заступник голови ДПА і «сьогоднішній» депутат Микола Катеринчук. Не добираючи м’яких слів, він красномовно охарактеризував діяльність податкової за останні місяці. Цей орган, за його словами, свідомо гальмує розвиток підприємництва. Чому? Бо музику в ДПА замовляє держава, а не платник податків. А в держави завжди проблеми з наповненням бюджету. На думку ж пана Катеринчука, податкова потребує сьогодні радикальних змін. Бо до керівництва повинні прийти не м’якотілі «казнокради», а жорсткі «комісари». Тоді як з ідеологією держоргану слід вчинити навпаки: змінити її з репресивної на більш демократичну. ДПА повинна пройти шлях оновлення, бо вона є стовпом попередньої влади. Зрештою, пан Катеринчук, як він сам сказав (а Кірєєв у своєму виступі не заперечив), намагався змінити систему, але не мав необхідних повноважень. Отримавши від президента повноваження, він у своїх благих намірах напоровся на опір старих кадрів. А потім ті ж старі кадри сказали президентові, що Микола Дмитрович «не впорався».

Катеринчуку після виступу аплодували стоячи, а ось Кірєєву закричали «ганьба!» Через кілька хвилин діючий голова ДПА ще більше підкинув дров у вогонь, заявивши у своєму виступі, що ніхто (навіть із метою демократизації) не планує ліквідовувати податкову міліцію. Їй нададуть іншого статусу, перетворять у контрольно-перевірочне управління, яке займатиметься розслідуванням різних порушень. Підприємці в залі засвистіли, затупали ногами, а поодинокі сміливці нагадали Олександру Івановичу про регламент.

Закінчив зібрання, яке тривало трохи більше двох годин замість запланованих трьох, Анатолій Кінах. Перепросивши, він оголосив перерву і заявив, що йому час їхати на засідання уряду. Присутні тут-таки перепитали, якого саме уряду, але потім відпустили екс-віце-прем’єра без шпильок.

Однак після перерви говорити вже було ні про що.

Умовно всіх присутніх підприємців можна було поділити на три групи: приїжджі з регіонів, які подалися на зібрання, щоб отримати відповіді на конкретні запитання, і не отримали їх із об’єктивних причин. Хто ж знав, що напруження у команді влади сягне розв’язки саме сьогодні? Друга група — це люди, котрі хотіли поскаржитися й розповісти про всі свої болячки, які доволі часто не мали нічого спільного з підприємництвом, особисто президентові й прем’єру. І вони не переймалися жодними відставками, натомість на знак протесту організованим ланцюжком потяглися із зали. Таких, до речі, була більшість. Врешті, третю групу становили люди, які отримали відповіді на запитання, що їх цікавили, і зі спокійною душею покинули залу Державної податкової адміністрації. Найчастіше такими були столичні чиновники, науковці-економісти і підприємці з хорошим почуттям гумору, які з розумінням сприйняли а то й влилися у політичне шоу.

Ну що ж, чекаймо наступного форуму і сподіваймося, що там не доведеться слухати баян.