ВІРТУАЛЬНИЙ ОПЕРАТОР «ДЖИНС»: УСПІШНИЙ СТАРТ

Двадцять дві тисячі абонентів — таким є результат першого тижня роботи на ринку України віртуального мобільного оператора «ДЖИНС», створеного компаніями «Український мобільний зв’язок» (Київ) та «Мобільні ТелеСистеми» (Москва). При збереженні таких темпів зростання абонентської бази «ДЖИНС» уже через місяць стане третім за її величиною серед п’яти мобільних операторів. А мережа UMC вийде на перше місце за кількістю обслуговуваних мобільних телефонів.

Хай там як, експерти сходяться на думці, що пропозиція від «ДЖИНС» дуже чітко потрапила в «свою» абонентську групу: це люди, у яких є друзі, в яких, у свою чергу, є мобільні телефони. Для «ДЖИНСового» абонента не має значення, на номери якого мобільного оператора телефонувати або з «чиїх» номерів телефонують йому, — усі мобільні йому однаково дружні. Плюс до всього — зона покриття, забезпечувана UMC, за площею неухильно наближається до традиційних європейських 100% території країни. І багато-багато інших переваг.

З появою «ДЖИНС» багато хто переймається запитанням — що ж це? Вихід на ринок російського бренду, новий тарифний план від UMC чи новий оператор? Справді, «віртуальний оператор» (ОВММ, оператор віртуальної мобільної мережі, Mobile Virtual Network Operator, MVNO) — нове для вітчизняного ринку явище. Проте сьогодні у світі діє понад двадцять ОВММ. Найвідоміші з них — міжнародний Virgin Mobile, скандинавський Sense Mobile, ірландський Imagine! і багато інших. Віртуальний оператор використовує для роботи мережі існуючих операторів зв’язку. Як правило, він надає послуги під власним брендом, має власні тарифи, власну білінгову систему й унікальний набір послуг. До речі, оскільки ОМВС не експлуатує радіопередавальних пристроїв, він не потребує дорогого власного частотного ресурсу, що позитивно позначається на його конкурентоспроможності. Як правило, пропозиції віртуальних операторів чітко орієнтовані на якусь абонентську нішу, а тому їх характеризує швидке зростання абонентської бази. За прогнозами інвестиційної компанії aVentures, до 2006 року 10% абонентів мобільного зв’язку у світі працюватимуть із ОМВС.

Хоча відповідальність за надання «ДЖИНСом» послуг повністю несе UMC, в очах його майбутніх абонентів він стане цілком самостійним варіантом при виборі мобільного оператора. Адже, вирішуючи, з ким із операторів «пов’язати долю», вони враховують насамперед те, чиїми послугами користується більшість їхніх друзів, із якими їм доведеться спілкуватися «па мабілє». Адже в усіх операторів внутрішньомережеві вхідні дзвінки безплатні, а вихідні на «рідну» мережу, як правило, дешевші, ніж на інші (включно з міською). Тому розмовляти зі співрозмовниками, котрі користуються тим самим оператором, вигідніше. Ось і групуються люди за ознакою «050—067»; обурюються, що друг телефонує з «асі-васі» на «сім-сім»; продовжують користуватися не тим пакетом, який подобається, а тим, який диктують друзі...

Маркетологи назвали цей механізм залучення абонентів «ефектом снігової кулі». У класичному випадку він некерований: хоч би якими привабливими були пропозиції того чи іншого оператора, переломити вплив «персональної абонентської групи» на вибір потенційного клієнта вони найчастіше не можуть.

Головний смисл «ДЖИНС» — його абонентові байдуже, з ким розмовляти: із «юемсішниками», «київстарівцями» чи іншими. Досягнуто цього з допомогою так званого логічного бар’єра, що поділяє національний номерний простір на три групи: мережа «ДЖИНС», мережі мобільних операторів і мережа загального користування. Всі три групи різняться за вартістю дзвінків на них і з них.

Отже, вхідні виклики з усіх мереж мобільного зв’язку («ДЖИНС» , UMC/SIM-SIM, «Київстар»/Ace&Base, GoldenTelecom/UNI, WellCOM) безплатні, з міської мережі, а також із номерів DCC і CDMA-мереж, які формально є не мобільними операторами, коштують 2,5 гривні (0,47 дол.).

Вихідні поділяються на три групи:

«звичайну» (на всі міські телефони України, включно з DCC і CDMA) — ті ж таки 2,5 гривні (47 центів);

«дешеву» (на мобільні телефони всіх операторів, які набираються через код, — 8-050 для UMC/SIM-SIM, 8-067 — для «Київстару»/Ace&Bace, 8-068 — для WellCOM і навіть для Golden Telecom/UNI — 8-044) — 1 гривня (19 центів);

«ще дешевша» (на номери «ДЖИНС» ) — 50 копійок (9 центів).

Відправлення SMS — 30 копійок (5,6 цента).

Плюс традиційні 16 копійок (3 центи) за з’єднання (крім вхідних від мобільних операторів та вихідних міжнародних). Тарифікація посекундна, з першої секунди, здійснюється в гривнях; ведеться в режимі он-лайн: стан рахунку змінюється після кожного дзвінка. Ціни, традиційно, з ПДВ, але без шестивідсоткового податку в Пенсійний фонд, як бачимо, більш ніж конкурентоспроможні на вітчизняному мобільному ринку.

Поява «ДЖИНС» має не лише зруйнувати механізм «снігової кулі» при виборі оператора, а й створити свою, властиву лише йому спільноту абонентів. Аудиторія «ДЖИНС» маркетологам бачиться якнайширшою, проте насамперед це ті, хто сам регулює свої витрати на мобільний зв’язок. Ціну стартового пакета зроблено доступною — 100 гривень (19 доларів), із яких половина надходить на рахунок. Вартість володіння номером, або мінімальна сума, яку необхідно сплачувати для його збереження (з урахуванням періоду по закінченні терміну дії, протягом якого номер можна безплатно відновити; у «ДЖИНС» це 15 днів) — 59 копійок на добу. Погодьтеся, цілком доступно, напевно, для всіх громадян України! Для SIM-SIM ця цифра становить 94 копійки на добу (grace-період — 30 днів), а «Київстар» у відповідь збільшив grace-період для послуги Ace&Bace до 90 днів, чим знизив вартість володіння номером із 79 до 49 копійок на добу.

Оскільки «ДЖИНС» використовує мережу UMC, його номерний простір перебуває в зоні локального коду 050; у ній семизначні номери абонентів нового оператора починаються на «7». Нововведення — внутрішньомережеві прямі номери. Так, при прийомі дзвінка від абонента «ДЖИНС» на дисплеї телефонів «ДЖИНС», UMC, SIM-SIM вказуватиметься короткий номер виду 7хххххх, який можна й набирати.

«ДЖИНС» замислювався як доступний і простий сервіс. Тому набір послуг у ньому базовий — голосовий зв’язок і SMS. Абонентам «ДЖИНС» не даються послуги переадресації дзвінків, голосової пошти, міжнародного роумінгу, передачі даних. Як свідчить досвід, вони затребувані в основному більш «просунутими» абонентами, які користуються контрактним підключенням.

До речі, перші тижні роботи підтвердили: особливо вигідні «ДЖИНС» для підключення членів сім’ї корпоративних абонентів будь-яких операторів. Справді, зв’язок «глави сім’ї» у цьому разі оплачує фірма, де він працює, а решта розмовляють із ним за дешевим тарифом — значна економія сімейного бюджету. Проте найвигідніший зв’язок можливий у групі абонентів «ДЖИНС». Не виключено, що в новому навчальному році до «ДЖИНС» підключатимуться, наприклад, цілими класами й цілими школами.

Оскільки «ДЖИНС» працює на технічній базі UMC, ним можна скористатися у всій зоні покриття цього оператора, що охоплює, як відомо, 43% території України. Компанія, як і заявляла, щодня покриває своєю мережею два міста. Якщо ці темпи буде збережено (а представники інвестора — МТС — заявляють, що це так), то через рік-півтора вся територія України покриється GSM-мережею, як уже зараз у європейських країнах.

Виходить, що сьогодні UMC підтримуватиме два бренди — свій і «ДЖИНС» (точніше, три — включно з SIM-SIM, який, щоправда, не від’єднується так від бренду компанії), до певної міри конкурентних між собою. З одного боку, це виглядає як розпорошення сил. З іншого — така стратегія вважається ефективною, оскільки конкуренція завжди веде до зростання продажів, а продавець в обох випадках один. Якщо раніше абоненти між UMC і «Київстар» ділилися приблизно у співвідношенні 50 на 50, то тепер вони розділяться між трьома операторами. І співвідношення зміниться на 66 до 33. Як неважко здогадатися, на користь UMC.