Є в Україні місто, одна назва якого викликає масу позитивних емоцій практично у кожного з наших співвітчизників, як, утім, і в усіх жителів країн колишнього Союзу. На душі стає тепло, світло й радісно. Набігають спогади про шум прибою, чудові гірські пейзажі й соковиту вічнозелену рослинність. Це місто — Ялта. Тепле море й м’який субтропічний клімат створюють унікальний туристичний і рекреаційний потенціал перлини Кримського півострова.
Місто, що по праву претендує на звання курортної столиці України, щорічно приймає до 800 тисяч відпочивальників. Проте нині курорт потребує серйозних інвестицій у реставрацію застарілої й створення нової сучасної інфраструктури, яка б відповідала прекрасній природі, що оточує мешканців і гостей цього дивовижного міста. Ситуація обтяжується тим, що з 1991 року Ялта практично перетворилася на сезонний курорт і щорічна кількість туристів, які відвідали курорт, у порівнянні з радянським періодом, відповідно, зменшилася в чотири рази. Ялта виявилася до кінця не готовою до гострої конкурентної боротьби, і регіон поступово почав здавати свої позиції курортам Туреччини, Хорватії, Болгарії й навіть Росії. Мерія міста вирішила докорінно переламати ситуацію.
Правда, значну роль у цьому зіграв і особливий статус курорту. Із 2000 року до березня 2005-го на території пріоритетного розвитку (ТПР) «Велика Ялта» діяв спеціальний пільговий режим інвестиційої діяльності. За період дії податкових пільг Ялта одержала понад 100 млн. дол. інвестицій. Половину цих грошей вклали іноземні інвестори. Після скасування пільг і введення мораторію на реєстрацію нових інвестиційних проектів у рамках ТПР грошовий потік істотно скоротився. Проте ялтинська мерія не втрачає оптимізму. Насамперед міська влада хоче чітко формалізувати відношення з інвесторами і зробити прозорими правила роботи. Ялта не стала чекати милості від інвесторів, а почала пропонувати конкретні інвестиційні проекти, розроблені на основі генерального плану й детального плану розвитку міста.
У Києві 20 листопада в конференц-залі Торгово-промислової палати України відбулася бізнес-конференція «Інвестиційні можливості Великої Ялти», у рамках якої пройшла презентація нових інвестиційних проектів, запропонованих до впровадження мерією Ялти, а також проектів, що перебувають на стадії виконання. Нові проекти абсолютно різні — від будівництва житлових будинків у міській смузі Ялти, торгово-розважальних і курортних комплексів до великих промислових об’єктів.
200 га для інвестицій...
Мер Ялти Сергій Брайко, представляючи інвестиційні проекти, зазначив, що для регіону пріоритетним є розвиток курортно-рекреаційної й супутніх галузей. Мерія поставила перед собою чітке й виразне завдання — перетворити Велику Ялту на сучасний конкурентоспроможний курорт світового рівня з одночасним істотним розширенням меж курортного сезону. Нинішня ситуація, коли все залежить від погоди, керівництво регіону абсолютно не влаштовує. З амбіційних планів випливають і пріоритетні напрямки розвитку регіону.
За словами міністра з туризму і курортам Криму Володимира Савельєва, Ялта має закріпити за собою статус лікувального курорту за рахунок будівництва нових і реконструкції існуючих санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, а також розробки джерел мінеральної води, які за своїм складом не поступаються закарпатським. Два таких бювети в Ялті вже відкрито. Крім того, особливої уваги надається розвитку конгрес-послуг, спортивній базі, сфері розваг і культури.
«Кожні три місяці ми будемо виносити на конкурс новий пакет інвестиційних пропозицій, — пообіцяв Сергій Брайко. — За рік можемо оформити не більше 30 проектів, якщо не брати до уваги житлове будівництво, а тільки курорти. При цьому міське керівництво гарантує інвесторам абсолютно вільний і максимально комфортний режим їхньої діяльності. Передусім постараємося значно спростити процедуру документального оформлення, уникнувши додаткових навантажень на інвестора, за винятком розробки технічних умов. Ця процедура буде доступна кожному, хто хоче вкладати гроші в об’єкти рекреаційного бізнесу. Для спрощення процедури проходження інвестпроектів у ялтинському міськвиконкомі створено спеціальне управління зовнішніх зв’язків і інвестицій, яке займається підготовкою інвестпроектів й усебічною допомогою інвесторам. Поки що немає конкретних податкових пільг. Але підтримку, яку може надати місто, інвестори матимуть».
«Відмітною рисою інвестиційного клімату Великої Ялти є те, що вона розвивається за світовими правилами великого міста, — зазначив на конференції віце-прем’єр-міністр Автономної Республіки Крим Євген Михайлов. — У запропонованих проектах враховано всі стандарти розвитку територій і інфраструктури: дороги, додаткові послуги, берег моря тощо. Ялта — попереду».
Велика Ялта включає територію, розташовану вздовж берегової лінії Чорного моря від смт Форос до села Краснокам’янка включно. Протяжність берегової смуги — 70 км. Населення становить понад 160 тисяч осіб.
Як зазначив Сергій Брайко, Велика Ялта нині займає 30 тис. га, з яких половина припадає на Ялтинський міський заповідник. Ще чверть займають лісосмуги й сільськогосподарські угіддя. Далі йдуть селища, житловий фонд і вже діюча рекреаційна зона. Відповідно до генерального плану і плану детального планування території в мерії залишається не більше 200 га для будівництва інвестиційних об’єктів. Цього року під інвестпроекти буде відведено близько 20 га.
Загальна вартість інвестиційних пропозицій, поданих на конференції в Торгово-промисловій палаті України, становить близько 150 млн. дол.
…у конкретні проекти
Близько 30 млн. дол. буде потрібно для реалізації інвестиційного проекту з реконструкції трьох ринків Ялти в багатоповерховий торговий комплекс із розважальним центром і готелем. Усі ринки розташовані в центральній частині міста на земельній ділянці загальною площею близько 1,2 га. У завдання проекту входить створення торгового центру, готельного комплексу й розважального центру з відповідною інфраструктурою на території таких ринків: квіткового павільйону, непродовольчого ринку для малозабезпечених громадян і речового ринку міськкоопринкторгу. Окрім того, проект прередбачає будівництво багаторівневої автостоянки, благоустрій і озеленення площі біля магазину «Будинок книги» й іншої території, що прилягає до торгового центру. Розробники інвестпропозиції вважають, що хороше місце розташування комплексу в центрі Ялти сприятиме його високому відвідуванню, а щорічний очікуваний обсяг прибутків від надання послуг становитиме близько 7 млн. дол. Період окупності інвестиційного проекту — приблизно вісім років із моменту впровадження торгового центру в експлуатацію.
Реконструкція Центрального продовольчого ринку Ялти на сучасний торговий центр потребуватиме вкладень інвесторів у розмірі 10 млн. дол. Ринок розташований на вулиці Київській — одній із найвідоміших центральних вулиць міста, позаяк вона з’єднує автовокзал міста Ялти з Набережною. Передбачається реконструкція критого пасажу ринку в сучасний дво-, триповерховий торговий центр з організацією в ньому ринкової торгівлі продовольчими товарами. Орієнтовна загальна площа критих приміщень ринку становитиме близько восьми тисяч квадратних метрів. Також передбачається будівництво багаторівневої автостоянки на території ринку й організація під’їзних шляхів до неї. Планований обсяг прибутків від надання основних і додаткових послуг — близько 2 млн. дол. на рік. Період окупності — сім років із моменту впровадження ринку в експлуатацію.
Для здійснення першого етапу будівництва Центру відпочинку й розваг у районі музею «Галявина казок» потрібно залучити капітал інвесторів у розмірі не менше 20 млн. дол. Загальна сума інвестицій може становити близько 80 млн. дол. Очікується, що інвестор вкладе гроші в створення й експлуатацію тематичного парку відпочинку і розваг на зразок парків Disneyland, тобто тут мають бути нові сучасні атракціони (американські гірки, оглядове колесо, каруселі тощо); зони відпочинку (ландшафтний парк, ресторани, кафе); готель; місця для організації костюмованих вистав, продажу сувенірної продукції тощо; автостоянка й інша інфраструктура. Передбачається, що тематичний парк зможуть відвідувати 300—400 тисяч осіб на рік, а обсяг реалізації послуг перевищить 6 млн. дол.
Новаторський підхід продемонструвала мерія в інвестпроекті, який передбачає вкладення близько 3,5 млн. дол. у будівництво і часткове оснащення нового будинку міської лікарні в селі Лівадія. Натомість інвестору буде надано земельну ділянку (близько 2 га) у нижній частині території лікарні для освоєння в комерційних цілях за його розсудом.
Дві з поданих на бізнес-конференції інвестиційних пропозицій стосувалися будівництва нових житлових будинків. У обох випадках інвесторові пропонується розселити мешканців зі старого житлового фонду й побудувати на цьому місці багатоквартирні будинки. Період окупності інвестиційних проектів такого плану в Ялті, за умови сприяння проекту міського керівництва — півтора-два роки з початку будівництва. Комплекси багатоквартирних будинків, зведених недалеко від центру міста, забезпечують інвесторам доволі високий прибуток. Це пояснюється тим, що на вторинному ринку Ялти пропонується мало гідного за ціною і якістю житла, а первинний ринок житла орієнтовано не стільки на місцеве населення, скільки на приїжджих. Зростання цін на житлову нерухомість на ринку житла Південного берега Криму випереджає темпами навіть Київ. Вартість квартир на вторинному ринку житла в запропонованих районах становить нині від 800 до 1500 дол. за 1 кв.м., на первинному ринку ця ціна в півтора-два рази вища.
Особливу увагу мерія Ялти приділяє проекту будівництва нового сміттєпереробного заводу. У його завдання входить стабілізація й закриття звалища відходів у смт Гаспра й запуск установки з переробки відходів на енергію потужністю до 500 тонн на день. Установка має спалювати відходи, виробляти електроенергію й тепло. Електроенергія поставлятиметься в мережу «КримЕнерго», а тепло використовуватиметься для заміни існуючої теплоцентралі на важкому паливі, яка обслуговує найближчі селища. Проект на інвестиційному форумі в Туреччині одержав грант уряду США на 300 тис. дол. для розробки техніко-економічного обґрунтування, яке на сьогодні вже здійснене американськими компаніями і представниками агентства торгівлі й розвитку США.
Для реалізації цієї програми потрібно залучити капітал інвестора в розмірі 45 млн. дол. Основним джерелом прибутку сміттєпереробного заводу буде продаж електроенергії в місцеву мережу і пари вузлам районного опалення Гаспри і Кореїза.
Безцінний досвід
На конференції «Інвестиційні можливості Великої Ялти» було також подано найуспішніші з уже реалізованих інвестиційних проектів. Інвестори, які ризикнули своїми грошима й налагодили бізнес у Ялті, охоче ділилися своїм досвідом і досягненнями.
Першим успішним і найвідомішим проектом стала реконструкція чотиризіркового готельного комплексу «Ореанда». Реалізація інвестиційного проекту дозволила перепрофілювати діяльність готелю від узвичаєного раніше стандарту (розміщення й харчування) на створення туристичного комплексу з міжнародним рівнем обслуговування клієнтів і широким спектром послуг. Загальний обсяг інвестицій становив 18,75 млн. дол.
Чотиризірковий комплекс «Пальміра-Палас» було названо кращим івестпроектом 2005 року. Заступник генерального директора ТОВ «Пальміра-Палас» Наталя Люблінська докладно розповіла про всі труднощі й успіхи проекту. Період окупності проектів такого рівня, за її словами, становить 10—15 років. При інвестиційному плані 4 млн. дол. на проект реально вже витрачено 9 млн. дол. Найзначніші кошти знадобилися для розвитку напрямків, які забезпечують попит на послуги пансіонату в міжсезоння: будівництво й оснащення сучасного SPA-центру, конгрес-центру, лазневих комплексів із басейнами й грязелікарнею. Але результат себе виправдовує. Нині цей комплекс із найповнішим переліком конференц-, SPA- та інших послуг стає все більш затребуваним у VIP-туристів, іноземних відвідувачів і корпоративних клієнтів.
Директор ТОВ «Старт-інвест» Лері Сванідзе, власник єдиної в Криму канатної дороги Місхор — Ай-Петрі, повідав інвесторам про програму будівництва на ПБК канатних доріг. За його словами, послуги компанії нині затребувані при будівництві більшості масштабних житлових і рекреаційних об’єктів, оскільки місць у безпосередній близькості до берега вже практично не залишилося, і будинки все вище почали забиратися в гори. Канатні дороги часом є єдиною можливістю зв’язати об’єкт із морем.
Голова правління корпорації «Пори року» В’ячеслав Пищенков акцентував увагу на якісному управлінні готельним бізнесом. Адже мало просто побудувати будинок, потрібно ще запустити бізнес, підібрати й навчити персонал.
Відкриттям наступного сезону стане висотний житлово-готельний комплекс «Респект-Хол». Грандіозні плани в мерії Ялти і з розвитку гірського й гірськолижного туризму. А для прихильників водних процедур на конференції було представлено вже діючий Центр відпочинку і здоров’я «Приморський парк».
Місто щастя
Немов діаманти, блищать у зеленому обрамленні парків, що витягнулися узбережжям уздовж Головного гірського пасма, Форос, Симеїз, Алупка, Місхор, Кореїз, Гаспра, Лівадія, Ялта, Массандра, Нікітський ботанічний сад, Гурзуф. Велика Ялта — це тепле море, сполучення цілющого повітря гірських лісів із морським, а також надзвичайної краси ландшафти, якими не може похвалитися жоден зі знаменитих курортів. Усе це й є основний лікувальний чинник, який повертає людям здоров’я і дарує їм відчуття щастя.
Можна зрозуміти бажання мера Ялти перетворити цю красу на курорт світового значення. Хотілося б, щоб зусилля чиновників увінчалися успіхом, і наші співвітчизники перестали шукати щастя на турецькому березі.