УРЯД І НАЦБАНК ВИРІШИЛИ ДРУКУВАТИ ГРОШІ ЧЕКАЙТЕ ЩЕ ДЕШЕВШИХ КРЕДИТІВ

НБУ почав рефінансувати банки під кредитування довгострокових проектів (понад рік). Відсоток рефінансування відповідає дисконтній ставці. Як повідомив міністр економіки Олександр Шлапак, підбиваючи підсумок розгляду запропонованих інвестиційних проектів, уже є на що витратити 1,5 млрд. грн. Отож подавайте свої заявки, добродії...

Кабінет міністрів і Національний банк зуміли-таки переломити ситуацію в питанні дешевших і довгострокових кредитів для вітчизняних підприємств. На сьогодні середня ставка кредитування становить 24,8% і при збереженні нинішньої економічної та фінансової стабільності найближчим часом може ще понизитися. Деякі банкіри прогнозують навіть зниження гривневих ресурсів до рівня доларових кредитів. Уряд і НБУ об’єднують свої зусилля і пропонують прискорити цей процес методом цільової емісії.

Банки задихаються від надлишку «коротких» і дефіциту «довгих» грошей. Як зазначила віце-президент АУБ Антоніна Паламарчук, характерною тенденцією для першого півріччя стало активне нарощування фінансовими установами своїх кредитних портфелів. Справді, з початку року обсяг кредитів збільшився на 5 млрд. грн, або на 18%, і на кінець липня досяг 32,8 млрд. грн. Нацбанк відзначив випереджаючі темпи зростання частки довгострокового кредитування. За даними Національного банку, у першому півріччі обсяг довгострокових кредитів зріс на 22,9%. Таку динаміку можна вважати великим прогресом, особливо якщо врахувати, що цього зростання досягнуто не за рахунок перетворення прострочених кредитів на довгострокові, як це відбувалося в попередні роки.

Водночас ця оцінка не зовсім точно відбиває реальний стан справ, особливо в плані інвестиційних кредитів. НБУ, як і колись, критикує банкірів за високий рівень відсоткових ставок по кредитах і висловлює стурбованість кредитною політикою банків. Ті ж в основному кредитують позичальників на короткі терміни, віддаючи перевагу кредитуванню невиробничої сфери. Такий розподіл кредитів, на думку уряду й Нацбанку, не відповідає стратегічному завданню модернізації вітчизняної економіки. За даними Центрального банку, довгострокові кредити становлять лише 18,6% сукупного кредитного портфеля. Це не означає, що банкіри свідомо саботують фінансування промисловості й не зацікавлені в кредитуванні довгострокових проектів. Головною проблемою для банків стала невідповідність структури коротких пасивів банків довшим активам.

Попри серйозне зниження депозитних ставок, вклади населення продовжують зростати на диво швидкими темпами. За перше півріччя 2002 р. вклади фізичних осіб збільшилися на 3,2 млрд. грн., або на 28,6% (торік за цей період — на 26,9%). Частка особистих заощаджень, які зберігаються в банках, збільшилася з початку року на 3,3% і становить 40,1% загального обсягу власних грошей населення. Безперечно, це свідчить про зростання довіри населення до банківської системи України. Проте більшість вкладів населення банки залучають на термін до 1 року і зараз відчувають надлишкову ліквідність коротких ресурсів (приблизно 3—4 млрд. грн.). Крім коротких депозитів, надлишковій ліквідності сприяє й НБУ, який викупив лише в липні $560 млн. і тим самим влив в економіку близько 3 млрд. грн. Одночасно банкам хронічно бракує довгих стійких ресурсів для задоволення підвищеного попиту на довгострокові (інвестиційні) кредити. Розв’язувати цю проблему взялися НБУ та уряд.

По-перше, Нацбанк змінив правила рефінансування комбанків. Терміни рефінансування збільшили з 180 до 270 днів. Звісно ж, такі половинчасті заходи не можуть розв’язати проблеми банків з пошуку ресурсів під довгострокове кредитування виробництва, але натяк на необхідність подовження кредитів зроблено.

Уряд віддав перевагу значно «радикальнішим заходам». Міністерство економіки запропонувало НБУ провести цільову емісію, а кошти від неї надавати комбанкам під ставку рефінансування (на сьогодні це 8%) для кредитування інвестиційних проектів терміном на 2—3 роки з відсотковою ставкою для позичальника до 12% річних. Попри те, що багато банкірів потай розраховували на щось подібне, у них відразу ж виникло багато запитань як про умови надання і повернення коштів (для розуміння величини своїх ризиків при виконанні цієї програми), так і про вплив емісійних методів на загальну фінансову ситуацію в країні. Ще один істотний нюанс. Варте чи ні підприємство дешевих і «довгих» кредитів, Мінекономіки пропонує визначати на конкурсі, рішення з якого має виносити міжвідомча комісія. Таку схему банкіри вважають непрозорою. На нараді в Нацбанку керівники комбанків виступили проти встановлення фіксованої ставки по кредитах, а також запропонували відмовитися від створення міжвідомчої комісії і спростити механізм рефінансування.

І ось КМ й НБУ прийняли постанову про створення інструмента, який дозволяє комбанкам кредитувати середньострокові інвестиційні проекти з використанням механізму рефінансування НБУ. За словами віце-прем’єра Василя Рогового, Кабмін своєю постановою рекомендував підприємствам усіх форм власності звертатися до комбанків по середньострокові кредити, а постанова НБУ передбачає підтримку ліквідності комбанків, що кредитуватимуть середньострокові інноваційні-інвестиційні проекти терміном реалізації від року до трьох років. Фінансування з боку самого банку має становити не менше 10%. Забезпеченням можуть слугувати держпапери, кошти на кореспондентських рахунках, основні фонди банку та його майнові права. Якихось обмежень щодо суми кредиту проект постанови не містить. За словами міністра економіки, зараз усі підприємства, які хочуть отримати такі кредити, вже працюють із комерційними банками.

Чи зможуть довгі і дешеві кредити серйозно пожвавити економіку, ще не відомо, але серйозно вплинути на грошово-кредитний ринок, безперечно, можуть. Восени слід очікувати подальшого падіння ставок.